11 вересня 2025 року м. Київ справа №640/13072/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг»
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими
платниками податків
третя особа Державна податкова служба України
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення
від 11.04.2019 №0001124203, -
І. Зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, третя особа - Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0001124203.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0001124203 таким, що є необґрунтованим та протиправним у зв'язку з незаконністю його прийняття й допущеними контролюючим органом порушеннями чинного законодавства під час проведення перевірки. Зокрема, йдеться про процесуальні порушення, оскільки період перевірки не охоплює податкові накладні, щодо яких зафіксовані порушення. При цьому позивач вказує, що податковий орган зобов'язаний формувати свої висновки виключно на підставі документів, досліджених під час перевірки, що стосуються саме періоду, визначеного для такої перевірки.
Згідно з актом перевірки, предметом дослідження була своєчасність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних у період з 30.09.2017 по 15.10.2018. Попри це, відповідачем зафіксовано порушення щодо 12 податкових накладних, з яких 10 взагалі не входять у вказаний період, а саме: від 16.11.2018, 19.11.2018, 22.11.2018, 26- 28.11.2018, 28.12.2018, 31.12.2018. Таким чином, фактично перевірці підлягали лише податкові накладні від 30.09.2017 №300956 та від 14.09.2018 №140931. Інші накладні не охоплювалися перевіркою, а відтак реєстри податкових накладних щодо них не досліджувалися, що унеможливлює зроблення висновків про строки їх реєстрації.
У додаткових поясненнях у справі, з урахуванням висновків Верховного Суду від 18.03.2025, позивач вказує, що вбачає за необхідне зменшити розмір позовних вимог на суму штрафу у розмірі 104 382, 65 грн, нарахованого за несвоєчасну реєстрацію: податкова накладна від 30.09.2017 № 300956 та розрахунок коригування від 14.09.2018 № 140931 до податкової накладної від 31.08.2018 №3100859. При цьому, позивач вказує, що відповідно до платіжної інструкції №4026170 від 03.06.2025 у сумі 104 382, 65 грн з призначенням платежу «Код виду сплати:130 Інфо запису: 130 Сплата грошових зобов'язань за актом перевірки від 19.03.2019 № 894/28-10-42-03/36511938 без ПДВ» позивач сплатив вказану суму штрафу.
Відповідачем подано відзив на позов, з якого вбачається, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, оскільки позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних строків, що є підставою для застосування до такого платника штрафу.
У письмових поясненнях по справі, з урахуванням висновків Верховного Суду від 18.03.2025, відповідач вказує, що позивачем відповідно до матеріалів справи жодним чином не спростовано висновки акту перевірки та не надано жодних доказів щодо своєчасності реєстрації податкових накладних від 30.09.2017 № 300956 та від 14.09.2018 № 140931. Зазначає, що згідно акта перевірки податкова накладна від 30.09.2017 № 300956 зареєстрована 01.12.2017 о 09:42 з порушенням 57 календарних днів та відповідно п.120.-1.1 ст.120-1 застосовано розмір штрафної санкції 30% (69 048, 85 грн), а податкова накладна від 14.09.2018 № 140931 зареєстрована 15.10.2018 о 01:05 з порушенням 15 календарних днів та відповідно п.120.-1.1 ст.120-1 застосовано розмір штрафної санкції 10% (35 334, 00 грн).
Відповідач також звертає увагу на відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності, передбачених податковим законодавством та на порушення позивачем строків реєстрації інших податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про правомірність винесеного контролюючим органом акта та, відповідно, правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відтак, на думку відповідача, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» не підлягають задоволенню, а податкового повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0001124203 - скасуванню.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.09.2019.
28.11.2019 протокольною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державну податкову службу України.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12 березня 2019 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 11.04.2019 №0001124203.
Постановою Верховного Суду від 18.03.2025 касаційну скаргу Офісу великих платників ДПС задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи адміністративну справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив наступне:
"...суди попередніх інстанцій не надали будь-якої правової оцінки доводам Товариства та контролюючого органу стосовно своєчасності (несвоєчасності) реєстрації податкових накладних: від 30.09.2017 № 300956 та від 14.09.2018 № 140931, оскільки зазначені податкові накладні входили до періоду, охопленого камеральною перевіркою (з 30.09.2017 по 15.10.2018), результати якої оформлені актом від 19.03.2019 № 894/28-10-42-03/36511938.".
Зі змісту постанови Верховного Суду від 18.03.2025 слідує, що при новому розгляді даної справи суду першої інстанції слід надати правову оцінку доводам Товариства та контролюючого органу стосовно своєчасності (несвоєчасності) реєстрації податкових накладних: від 30.09.2017 № 300956 та від 14.09.2018 № 140931, оскільки зазначені податкові накладні входили до періоду, охопленого камеральною перевіркою (з 30.09.2017 по 15.10.2018), результати якої оформлені актом від 19.03.2019 № 894/28-10-42-03/36511938.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 адміністративну справу прийнято до провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2025 клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про здійснення процесуального правонаступництва задоволено. Замінено відповідача у справі Офіс великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471) на правонаступника - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
05.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 №0001124203 в частині суми штрафу з ПДВ в розмірі 4 219 210, 91 грн. Водночас, позивач вказує, що частина штрафу у розмірі 104 382, 65 грн, нарахованого за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 30.09.2017 № 300956 та розрахунку коригування від 14.09.2018 № 140931 до податкової накладної від 31.08.2018 №3100859 ним наразі сплачена.
Відповідно до протоколу судового засідання від 26.06.2025 позивач просив суд задовольнити позовні вимоги, з урахування поданої ним заяви від 05.06.2025, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. З урахуванням думки сторін, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що до Офісу великих платників податків ДПС провів камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних Товариством в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період з 30.09.2017 по 15.10.2018, результати якої оформлені актом від 19.03.2019 № 894/28-10-42-03/36511938, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 201.10 статті 201 ПК України, які полягали у тому, що Товариство зареєструвало податкові накладні, перелік та реквізити яких наведені на другому аркуші акті перевірки (таблиця 1), із порушенням законодавчо встановлених термінів на загальну суму податку на додану вартість 42775611,26 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство виписало податкові накладні для контрагентів - покупців, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: податкову накладну від 30.09.2017 № 300956 зареєстровано 11.12.2017 (57 днів); податкову накладну від 16.11.2018 № 161135 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 22.11.2018 № 201120 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 19.11.2018 № 191122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.11.2018 № 281121 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.11.2018 № 281122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 26.11.2018 № 261122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 27.11.2018 № 271125 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.12.2018 № 2812402 зареєстровано 16.01.2019 (1 днів); податкову накладну від 28.12.2018 № 281294 зареєстровано 28.01.2019 (13 днів); податкову накладну від 31.12.2018 № 3112123 зареєстровано 28.01.2019 (13 днів); податкову накладну від 14.09.2018 № 140931 зареєстровано 15.10.2018 (15 днів).
На підставі вказаного акта перевірки Офіс прийняв податкове повідомлення-рішення за формою «Н» від 11.04.2019 № 0001124203, яким до Товариства було застосовано штраф у загальній сумі 4 323 593,56 грн (у тому числі: у розмірі 10% у сумі 4254544,91 грн; у розмірі 30% у сумі 69048,65 грн).
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2025, та заяви позивача про зменшення позовних вимог в частині нарахування штрафу у розмірі 104 382, 65 грн, нарахованого за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 30.09.2017 № 300956 та розрахунку коригування від 14.09.2018 № 140931 до податкової накладної від 31.08.2018 №3100859, під час розгляду справи надає правову оцінку доводам позивача та відповідача в частині своєчасності (несвоєчасності) реєстрації податкових накладних, за виключенням податкових накладних від 30.09.2017 № 300956 і від 14.09.2018 № 140931, та виходить з наступного.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до положень статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Правове регулювання порядку реєстрації податкових накладних у ЄРПН встановлено нормами статті 201 Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За правилами абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п'ятий цього пункту).
Порядок № 1246 визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї.
Так, згідно з пунктом 5 Порядку № 1246 реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
За пунктів 8, 10 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
За правилами пункту 12 зазначеного Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Положеннями пункту 14 Порядку № 1246 встановлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
При цьому, пунктом 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії акта перевірки від 19 березня 2019 року № 894/28-10-42-03/36511938, такий складений за результатами камеральної перевірки проведеної за період з 30.09.2017 по 15.10.2018.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство виписало податкові накладні для контрагентів - покупців, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: податкову накладну від 30.09.2017 № 300956 зареєстровано 11.12.2017 (57 днів); податкову накладну від 16.11.2018 № 161135 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 22.11.2018 № 201120 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 19.11.2018 № 191122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.11.2018 № 281121 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.11.2018 № 281122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 26.11.2018 № 261122 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 27.11.2018 № 271125 зареєстровано 21.12.2018 (6 днів); податкову накладну від 28.12.2018 № 2812402 зареєстровано 16.01.2019 (1 днів); податкову накладну від 28.12.2018 № 281294 зареєстровано 28.01.2019 (13 днів); податкову накладну від 31.12.2018 № 3112123 зареєстровано 28.01.2019 (13 днів); податкову накладну від 14.09.2018 № 140931 зареєстровано 15.10.2018 (15 днів).
На підставі вказаного акта перевірки Офіс прийняв податкове повідомлення-рішення за формою «Н» від 11.04.2019 № 0001124203, яким до Товариства було застосовано штраф у загальній сумі 4323593,56 грн (у тому числі: у розмірі 10% у сумі 4254544,91 грн; у розмірі 30% у сумі 69048,65 грн).
Відтак, перевіркою встановлено порушення реєстрації, зокрема, 10 податкових накладних (№ 161135 від 16.11.2018, № 201120 від 22.11.2018, № 191122 від 19.11.2018, № 281121 від 28.11.2018, № 281122 від 28.11.2018, № 261122 від 26.11.2018, № 271125 від 27.11.2018, № 2812402 від 28.12.2018, № 281294 від 28.12.2018, № 3112123 від 31.12.2018), які складені в період з 16.11.2018 по 31.12.2018, тобто податкових накладних, складених в період, який не входить до періоду перевірки здійсненої відповідачем.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем під час проведення перевірки не було належним чином зафіксовано фактичні обставини несвоєчасної реєстрації податкових накладних, оскільки питання їх реєстрації не входило до предмета перевірки, з огляду на те, що зазначені накладні були складені поза межами періоду, за який проводилася перевірка.
З урахуванням аналізу відповідних норм законодавства та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що акт № 894/28-10-42-03/36511938 від 19.03.2019, складений за результатами камеральної перевірки, є таким, що оформлений із порушенням встановленого порядку, оскільки містить висновки щодо порушень податкового законодавства, які стосуються реєстрації податкових накладних у періоді, що не охоплювався перевіркою. Відтак, відображені в зазначеному акті обставини не можуть розцінюватися як отримані та встановлені у спосіб, передбачений Податковим кодексом України.
З огляду на допущені контролюючим органом порушення порядку проведення камеральної перевірки, суд дійшов висновку, що акт № 894/28-10-42-03/36511938 від 19.03.2019 не може вважатися належним та допустимим доказом порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних: податкової накладної від 16.11.2018 № 161135; податкової накладної від 22.11.2018 № 201120; податкової накладної від 19.11.2018 № 191122; податкової накладної від 28.11.2018 № 281121; податкової накладної від 28.11.2018 № 281122; податкової накладної від 26.11.2018 № 261122; податкової накладної від 27.11.2018 № 271125; податкової накладної від 28.12.2018 № 2812402; податкової накладної від 28.12.2018 № 281294; податкової накладної від 31.12.2018 № 3112123. Відповідно, податкове повідомлення-рішення № 0001124203 від 11.04.2019, винесене на підставі вказаного акта, в частині вказаних податкових накладних, є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 наголосила на тому, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками.
Враховуючи допущені контролюючи органом порушення порядку проведення камеральної перевірки, суд вважає, що акт № 894/28-10-42-03/36511938 від 19.03.2019 не є належним та допустимим доказом порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, відтак прийняте на його підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001124203 від 11.04.2019 в означеній частині є протиправним.
При цьому суд також звертає увагу, що за приписами пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд додатково звертає увагу на те, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, що прямо випливає із положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі "Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.
У наданих до суду поясненнях відповідач вказує про правомірність нарахування ним штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та що позивачем жодним чином не спростовано висновки акту перевірки та не надано жодних доказів щодо своєчасності реєстрації податкових накладних від 30.09.2017 № 300956 та від 14.09.2018 № 140931. Водночас, у частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію інших податкових накладних, питання реєстрації яких досліджується в межах цієї адміністративної справи, відповідач обмежився виключним посиланням на норми Податкового кодексу України та висновки, викладені в акті перевірки, не надавши при цьому жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем установлених законом строків реєстрації податкових накладних.
У постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 822/2028/16 Суд підкреслив неможливість вважати акт перевірки допустимим доказом, якщо контролюючий орган не надав належних доказів порушення платником.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у справі, що розглядається, контролюючий орган на порушення вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача. Відтак, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при ухваленні оскаржуваного рішення діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Отже, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо податкових накладних № 161135 від 16.11.2018, № 201120 від 22.11.2018, № 191122 від 19.11.2018, № 281121 від 28.11.2018, № 281122 від 28.11.2018, № 261122 від 26.11.2018, № 271125 від 27.11.2018, № 2812402 від 28.12.2018, № 281294 від 28.12.2018, № 3112123 від 31.12.2018.
Суд враховує, що Верховний Суд в Постанові від 05.10.2023 по справі № 520/14773/21 зазначив, що часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об'єктивної сторони, суб'єкта та об'єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає відшкодуванню сплачена суму судового збору у розмірі 19 210,00 грн.
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС № 0001124203 від 11.04.2019 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо податкових накладних № 161135 від 16.11.2018, № 201120 від 22.11.2018, № 191122 від 19.11.2018, № 281121 від 28.11.2018, № 281122 від 28.11.2018, № 261122 від 26.11.2018, № 271125 від 27.11.2018, № 2812402 від 28.12.2018, № 281294 від 28.12.2018, № 3112123 від 31.12.2018.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» (код ЄДРПОУ 36511938; адреса: 01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 57) судовий збір у розмірі 19 210,00 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145; адреса: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.