11 вересня 2025 року справа №320/53594/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю " ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД " (далі - позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанов відповідача від 27.08.2024р. №104648, №104649.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він під час спірних правовідносин не був перевізником, тому відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» на нього не може бути накладено штраф.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу порядок та строки для подання до суду відзиву на позов та доказів, необхідних для вирішення справи.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки актом перевірки було встановлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт. При цьому, позивачем не було надано доказів того, що транспортний засіб був переданий у користування іншому перевізнику. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить залишити їх без задоволення.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
27.08.2024 В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області, на підставі Акту №АР 020404 від 26.07.2024 відносно автомобіля DAF 95 XF CB1733CA було винесено постанову №104648 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме за відсутність на момент проведення перевірки особистої карти водія до цифрового тахографа роздруківки даних роботи та відпочинку водія з цифрового тахографа за 26.07.2024, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України про автомобільний транспорт.
Згідно вищезазначеної постанови, накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД» (далі - ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД»/Позивач) у розмірі 17 000,00 грн та зобов'язано сплатити кошти на відповідний рахунок для запобігання відкриття виконавчого провадження та блокування банківських рахунків Позивача.
27.08.2024 В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області, на підставі Акту №АР 020386 від 26.07.2024 відносно автомобіля DAF 95 XF CB1733CA, було винесено постанову № 104649 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно, відповідальність за яке передбачена абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 60 Закону України про автомобільний транспорт.
Згідно вищезазначеної постанови, накладено штраф на Позивача у розмірі 17 000,00 грн. та зобов'язано сплатити кошти на відповідний рахунок для запобігання відкриття виконавчого провадження та блокування банківських рахунків ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД».
Не погоджуючись із наведеною постаново, позивач оскаржив її в судовому порядку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких приписів законодавства.
Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
В контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити з того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
Основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.
Вимогами статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема:
виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;
забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;
забезпечувати безпеку дорожнього руху.
Закон України «Про автомобільний транспорт» регламентує також загальні положення щодо перевезення пасажирів (глава 7 цього Закону), загальні положення щодо перевезення вантажів (глава 8 цього Закону), положення про міжнародні перевезення пасажирів і вантажів (розділ ІV цього Закону).
Розділом V Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідальність на підставі статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» при перевезенні вантажу покладається на перевізника.
Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено:
Перевізник - фізична або юридична особа, суб'єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;
Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, визначають, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов'язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах.
Щодо постанови №104648 від 27.08.2024р.
Судом встановлено, що транспортний засіб DAF 95 XF ДНЗ CB1733CA згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , про що зазначено в актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26.07.2023 №АР 020404 та №АР 020386, які складені відносно ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД».
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 26.07.2024 №NOVOR005155 транспортний засіб DAF 95 XF ДНЗ CB1733CA 26.07.2024 здійснював перевезення вантажу від ТОВ «Новооржицький цукровий завод» (вантажовідправник) до споживача (вантажоодержувача і замовника) - ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД».
Між ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №ТЕУ-24-03 від 29.04.2024, за умовами якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язувався надати ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД» послуги по перевезенню вантажу. Внаслідок чого на підставі заявки №1 до договору про надання транспортно - експедиційних послуг №ТЕУ-24-03 від 29.04.2024 дата початку і дата кінця виконання робіт тривала з 30.04.2024 по 30.09.2024, тобто на момент виникнення спірних правовідносин.
ФОП ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу до споживача вищезазначеним транспортним засобом.
Разом з тим, згідно матеріалів справи, станом на момент проведення перевірки автомобіля DAF 95 XF ДНЗ CB1733CA згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
Між ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №ТЕУ-24-03 від 29.04.2024, за умовами якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язувався надати ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД» послуги по перевезенню вантажу.
Відтак, відповідальність застосована до позивача якому власне надавались послуги з перевезення, що підтверджується договором про надання транспортно-експедиційних послуг №ТЕУ-24-03 від 29.04.2024, а не до перевізника, як то передбачено статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена частиною першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. Автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.
Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).
Як стверджує позивач, йому не належить транспортний засіб DAF 95 XF ДНЗ НОМЕР_2 ні на праві власності, ні на праві користування, більше того останній перебував у користуванні зовсім іншого суб'єкта користування.
Також позивачем листом №2 повідомлено, що автомобільним перевізником на підставі товарно-транспортної накладної №NOVOR005155 від 26.07.2024 був ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , СВВ029155.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена частиною першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. Автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.
Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).
Перевізником вантажу, на підставі товарно-транспортної накладної №NOVOR005155 від 26.07.2024 був ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
В акті проведення перевірки міститься посилання на товарно-транспортну накладну, при цьому відповідач зосередив увагу на реєстраційних документах на транспортний засіб й застосував адміністративно-господарський штраф до позивача, як власника транспортного засобу.
Водночас, Верховний Суд у своїй практиці констатує, що положення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.
Така позиція є сталою та послідовною і неодноразово зазначалась у постановах Верховного Суду у справах цієї категорії.
З огляду на зазначене, посадові особи Укртрансбезпеки повинні забезпечити відповідні вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» про те, що понести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен дійсний автомобільний перевізник, тобто особа, яка в момент перевірки здійснювала автомобільне перевезення, при цьому була зобов'язана дотримуватись вимог указаного Закону і, серед іншого, забезпечити водія (та/або іншу уповноважену особу, присутню при перевірці) відповідною документацією, яка є необхідною для повного та всебічного встановлення усіх обставин, які були предметом перевірки.
Невірне визначення Укртрансбезпекою дійсного автомобільного перевізника та застосування адміністративної відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт до особи, яка не здійснювала спірного автомобільного перевезення є самостійною підставою для висновку про протиправність спірної постанови та її скасування, тому суд не надає оцінку іншим доводам позивача.
Обов'язок із встановлення дійсного автомобільного перевізника має Укртрансбезпека, яка, у випадку встановлення порушення законодавства про автомобільний транспорт, зобов'язана притягнути до адміністративної відповідальності лише винну в указаних порушеннях особу. При цьому притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не була в момент перевезення автомобільним перевізником є недопустимою, а тягар наслідків у такому випадку несе компетентний контролюючий орган - Укртрансбезпека.
Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 22 лютого 2023 року у справі №240/22448/20, від 22 грудня 2021 року у справі №420/3371/21, від 06.07.2023 у справі № 640/39442/21, від 28.12.2023 по справі № 300/4673/22.
Відтак, враховуючи, що під час перевірки водій не надав інспектору документ, що підтверджує, що автомобільним перевізником на час проведення перевірки був ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Натомість, відповідач виніс постанову про притягнення до відповідальності власника транспортного засобу, який у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» під час проведення рейдової перевірки відповідачем, не мав статусу автомобільного перевізника.
Щодо постанови №104649 від 27.08.2024р.
Як встановлено судом, із акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортним засобом від 26.07.2024 №АР020386 на підставі якого винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.08.2024 №104649, при здійсненні габаритно-вагового контролю, перевіркою встановлено перевищення вагових обмежень транспортного засобу марки DAF ДНЗ НОМЕР_4 та STAS CВ1207ХО.
В акті про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 26.07.2024 №АВ 004364 вказано напівпричіп марки STAS ДНЗ НОМЕР_5 .
У довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.07.2024 вказується напівпричіп марки STAS ДНЗ НОМЕР_5 , а не STAS CD1207ХО, відомості про якого лягли в основу акту від 26.07.2024 №АР020386.
При цьому, у жодному документі щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу немає посилання та не зазначено відомості про зважувальне обладнання, відповідно, неможливо перевірити дотримання органом контролю законності використання ваговимірювальної техніки та правильність результатів зважування, проведеного на ній, під час рейдової перевірки вантажного автомобіля.
Як стверджує позивач, в примірнику довідки від 26.07.2024, відсутній підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу, яким проводилося зважування транспортного засобу, довідка не скріплена печаткою, а в графі оператор вагового комплексу вказано ініціали та підпис водія - ОСОБА_3 , що ставить під сумнів правомірність зроблених у постанові висновків про вчинення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Також судом встановлено, що із наявних матеріалів слідує, що габаритно-ваговий контроль проводився лише однією посадовою особою Укртрансбезпеки без залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю.
Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена вищевказаним Порядком № 1007/1207 та повинна містити: дату вагового контролю, найменування місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, дані водія транспортного засобу, марку, модель реєстраційні номера автомобіля, причепу, тип транспортного засобу, результати вагового контролю, в тому числі навантаження на осі. Вказана довідка підписується посадовою особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль, оператором вагового комплексу, а також скріплюється печаткою.
Оскільки в межах рейдової перевірки відносно транспортного засобу позивача було здійснено габаритно-ваговий контроль, то такий контроль мав бути проведений або двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки зі залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а не одноособово посадовою особою.
Крім того, форма довідки містить графу "підпис" "прізвище, ініціали" оператора вагового комплексу, а тому така графа довідки має бути заповнена.
Оператор вагового комплексу, маючи відповідну кваліфікацію, є тією особою, яка безпосередньо здійснює зважування транспортного засобу і засвідчує результати зважування власним підписом.
Проте, відповідачем не надано доказів того, що посадова особа ОСОБА_4 чи якась інша особа під час здійснення габаритно-вагового контролю виконували функції оператора вагового комплексу.
Отже, складання довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю 26.07.2024 від здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідачі не довели суду належними та допустимими доказами правомірність спірної постанови, отже позов належить задовольнити.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується квитанціями № 178 від 10.10.2024 та № 229 від 07.01.2025.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД» (місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 11, кв. (офіс) 86, м. Бровари, Київська обл., 07400, код ЄДРПОУ 45324404) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: просп. Берестейський, буд. 57, м. Київ, 03113) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Київській області від 27.08.2024р. №104648 про застосування до ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Київській області від 27.08.2024р. №104649 про застосування до ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 39816845) на користь ТОВ «ВАЛЬКІРІЯ АГРО ТРЕЙД» (місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 11, кв. (офіс) 86, м. Бровари, Київська обл., 07400, код ЄДРПОУ 45324404) судовий збір в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.