про повернення позовної заяви
11 вересня 2025 року м. Київ № 320/34388/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гігацентр"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
від 15 лютого 2018 року №00001821402 та №00001801402, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гігацентр" до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00001821402 від 15 лютого 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00001801402 від 15 лютого 2018 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00001811402 від 15 лютого 2018 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви.
У вказаній ухвалі зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
У вказаній ухвалі судом було зазначено, зокрема, що зазначені у позові обставини (відсутність можливості отримувати в Електроном суді повідомлення, здійснення кібератак на сервери,), що призвели до його необізнаності не можуть бути підставами для ініціювання нового позову, а можуть бути підставами для обґрунтування апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.05.2025.
До суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду зазначено такі ж самі підстави, що і в заяві про поновлення строку, поданої разом із позовом.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі звернення до суду поза межами вказаного строку платник податків має право клопотати про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і в кожному конкретному випадку суд має оцінити наведені у відповідній заяві фактичні обставини щодо неможливості своєчасної реалізації права особою та перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів.
Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Так, як встановлено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 15.07.2025, предметом розгляду у даній справі є оскарження податкових повідомлень-рішень від 15.02.2018 №00001821402 та №00001801402.
У позовній заяві позивач зазначає, що означені рішення були оскаржені в адміністративному порядку та позивачем отримано 14.06.2018 рішення ДПС України про результатами розгляду скарги.
До суду з даним позовом позивач звернувся 07.07.2025.
Отже позивачем пропущено місячний строк для оскарження податкових повідомлень-рішень до суду.
При цьому, суд звертає увагу, що позивач не заперечує, що ним пропущено строк звернення до суду з цим позовом та просить його поновити, посилаючись на те, що 06.07.2018 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо оскарження зазначених ППР.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2018 було відкрито провадження в адміністративній справі №826/10488/18.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Справа № 826/10488/18 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 27.02.2025. Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено головуючого суддю Кузана Р.І.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГАЦЕНТР" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІГАЦЕНТР" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду, на підставі пункту 5 частини 1 статті 240 КАС України.
Суд зазначає, що з позовної заяви вбачається, що заявник фактично не згоден з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 про залишення без розгляду, оскільки вважає існували поважні причини, що унеможливлювали участь позивача у розгляді справи та спричинили пропущення строку.
Між тим, заявник своїм правом на апеляційне оскарження не скористався, а подав новий позов до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень №00001821402, №00001801402, №00001811402 від 15 лютого 2018 року
Як вже було зазначено в ухвалі суду від 15.07.2025, на переконання суду, зазначені у позові обставини (відсутність можливості отримувати в Електроном суді повідомлення, здійснення кібератак на сервери,), що призвели до його необвзнаності не можуть бути підставами для ініціювання нового позову, а можуть бути підставами для обґрунтування апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.05.2025.
Також, суд вважає, що необхідно зазначити про те, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Суд зазначає, що сторони в адміністративному судочинстві наділені рівним обсягом процесуальних прав та обов'язків, а тому відповідні обставини не можуть надавати певних переваг одній із сторін в контексті можливості звернення до суду понад строки, встановлені Законом, оскільки в даному випадку буде порушено принцип правової визначеності.
Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30.08.2023 у справі №520/6827/22.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно з частин 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом тримісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гігацентр" про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.
2. Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Гігацентр", - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Жук Р.В.