про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2025 року Київ № 320/44233/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, буд. 5а, код ЄДРПОУ 44096797), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 15.01.2025 №1419/10-36-24-05/ НОМЕР_2 , податкове повідомлення-рішення від 15.01.2025 №1420/10-36-24-05/ НОМЕР_2 , податкове повідомлення-рішення від 15.01.2025 № 1421/10-36-24-05/ НОМЕР_2 , податкове повідомлення-рішення 15.01.2025 №1422/10-36-24-05/ НОМЕР_2 , рішення №1418/10-36-24-05/ НОМЕР_2 від 15.01.2025, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2025 № Ц-1423/10-36-24-05/ НОМЕР_2 , рішення № 1424/10-36-24-05/ НОМЕР_2 від 15.01.2025 винесені за результатами Акту від 29.05.2024 № 32913/10-36-24-05/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 та з питань нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, при отриманні доходу від здійснення підприємницької діяльності за період з 22.08.2012 по 30.09.2020;
- стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/44233/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відтак, КАС України передбачена можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У Постанові ВП ВС від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 Велика Палата зазначає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина 4 статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об'єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
У заяві про поновлення строку звернення позивач стверджує, що про наявність податкового боргу йому стало відомо 21.05.2025 із електронного кабінету платника (розділ «Стан розрахунків з бюджетом»), який з'явився у цьому розділі 21.04.2025. В той же день, 21.05.2025 позивач з листом (вх. № 55624 від 21.05.2025) через електронний кабінет платника звернулася до відповідача з проханням надати їй податкові повідомлення-рішення, акт перевірки та документи, що стали підставою для перевірки з метою подальшого звернення до ДПС України або в судові інстанції.
06.06.2025 відповідач через електронний кабінет платника направив відповідь №46929/10-36-24-05/3142207380 із додатками на 49 арк., проте як було встановлено позивачем, зміст додатків до вказаного листа не відкривається, про що лише 22.07.2025 позивач повідомив листом через електронний кабінет податковий орган.
Водночас згідно відповіді Головного управління ДПС у Київській області № 46929/10-36-24-05/3142207380 від 06.06.2025 оскаржувані у даній справі рішення також надсилалися позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу реєстрації платника.
27.06.2025 позивач звернувся зі скаргою (вх. ДПС №1811/С/6 від 27.06.2025) до ДПС України з вимогою скасувати податковий борг. При цьому, суд звертає увагу, що предметом оскарження у скарзі позивача є саме податковий борг, а не оскаржувані рішення у даній справі.
Відповідно до рішення ДПС України № 20214/6/99-00-06-02-01-06 від 15.07.2025 скаргу про скасування податкового боргу залишено без розгляду, оскільки минув встановлений ПК України строк на адміністративне оскарження. Предметом розгляду у рішенні було скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.05.2025 № Ф-11145-1036 ГУ ДПС у Київській області. При цьому, з вказаного рішення слідує, що оскаржувані у даній справі рішення контролюючого органу направлялись на адресу реєстрації позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ідентифікатор №03151281000025), який повернувся до відправника з відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Рішенням ДПС України № 20206/6/99-00-06-03-03-06 від 15.07.2025 повідомило позивача про продовження строку розгляду скарги (вх. ДПС №1811/С/6 від 27.06.2025) про скасування податкового боргу за участю позивача.
Відповідно до рішенням ДПС України № 24700/6/99-00-06-03-03-06 від 25.08.2025 скаргу про скасування податкового боргу від 27.06.2025 (вх. ДПС № 1811 /c/6) залишено без задоволення. Предметом розгляду у рішенні було скасування податкової вимоги ГУ ДПС у Київській області від 25.06.2025 № 0014042-1309-1036. З рішення слідує, що ППР ГУ ДПС у Київській області від 15.01.2025, зокрема № 1419/10-36-24-05/3142207380, № 1420/10-36-24-05/3142207380, № 1421/10-36-24-05/3142207380 надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ідентифікатор №0315128100025) на податкову адресу та 11.02.2025 повернуто поштовою службою за зворотною адресою з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а отже вважаються врученими.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, з моменту повернення ППР та інших рішень контролюючого органу (11.02.2025) до ГУ ДПС у Київській області без вручення позивачу минуло більше шести місяців до дати звернення позивача до суду.
Суд зазначає, що належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умова: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, суд доходить висновку, що для запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, останньому необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду.
Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя,
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Парненко В.С.