про забезпечення позову
11 вересня 2025 року № 320/45598/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (08700, Київська обл., Обухівський р-н., м. Обухів, вул. Київська, буд. 5, код ЄДРПОУ 34911011), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 27.08.2025 року, винесену головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мілінчук Анною Олександрівною у виконавчому провадженні № 78721606;
- стягнути судові витрати з відповідача.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/45598/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Разом з позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення виконання постанови про накладення штрафу від 27.08.2025 року, винесену головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мілінчук Анною Олександрівною у виконавчому провадженні № 78721606.
В обґрунтування заяви зазначено, що постанова про накладення штрафу від 27.08.2025 року є протиправною та необґрунтованою, складеною з грубим порушенням законодавства і законних прав та інтересів позивача, а тому є такою, що підлягає скасуванню. Водночас при оскаржені постанови державного виконавця про накладення штрафу з метою недопущення порушень чи обмежень прав позивача на час вирішення справи в суді, забезпечення позову шляхом зупинення дії такого індивідуального акту є необхідним, оскільки саме по собі відкриття провадження в адміністративній справі автоматично не зупиняє дію такого рішення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (пункт 1); або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункт 2).
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частино 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, зі змісту приписів частини 2 статті 150 КАС України випливає, що обов'язковими підставами для вжиття заходів забезпечення позову є обставини, за якими невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права. На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року, №3-рн/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13) (пункт 9 мотивувальної частини рішення).
Європейський суд з прав людини у своєму рішення від 23.01.2014 року, №19336/04 Справа East/West Alliance Limited проти України вказав на те, що межі обов'язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (див., серед інших джерел, вищезазначене рішення у справі "Аксой проти Туреччини", п. 95, та рішення у справі "Кудла проти Польщі" [ВП], заява N 30210/96, п. 157, ECHR 2000-XI) (пункт 227).
Отже існування інституту забезпечення позову обумовлено потребою в ефективному юридичному захисті прав та інтересів людини. Ефективне використання інституту забезпечення позову унеможливить порушення права людини, яке, на думку останньої, є порушеним.
Судом встановлено, що головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мілінчук Анною Олександрівною у виконавчому провадженні № 78721606 винесено постанову про накладення штрафу на позивача від 27.08.2025 у розмірі 1700 грн.
Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Водночас відповідно пункту 2 частини 1 статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов'язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову і зазначає, що в даному випадку належним видом забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу від 27.08.2025 року, винесену головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мілінчук Анною Олександрівною у виконавчому провадженні № 78721606.
Відтак, такі заходи забезпечення позову на переконання суду є співмірними із заявленими позивачем вимогами, а відповідна заява позивача підлягає частковому задоволенню з коригуванням обраного способу забезпечення.
Водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору між сторонами та обрано адекватні заходи забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу в законну силу судового рішення в цій справі.
Згідно з частиною 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Керуючись статтями 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу від 27.08.2025 року, винесену головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мілінчук Анною Олександрівною у виконавчому провадженні № 78721606.
Позивач (стягувач) - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач (боржник) - Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (08700, Київська обл., Обухівський р-н., м. Обухів, вул. Київська, буд. 5, код ЄДРПОУ 34911011).
Ухвала набирає чинності з 11.09.2025 і підлягає негайному виконанню на підставі частини 1 статті 156 КАС України.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 11.09.2028.
Відповідно до статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.
Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 КАС України.
Суддя Парненко В.С.