11 вересня 2025 року справа №320/10972/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії уповноваженого органу ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови військовому пенсіонеру полковнику ОСОБА_1 у виготовленні і надані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановленої форми Довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця полковника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року з додатковим зазначенням встановлених пожиттєво надбавок в розмірах встановлених відповідних відсотків та з відповідним вирахуванням по надбавкам зазначених в Розрахунковій книжці Серія ББ № 095441 та в пенсійній справі полковника ОСОБА_1 відповідно до сітки тарифних розрядів і коефіцієнтів, наукових ступенів і вчених звань та інших додаткових складових грошового забезпечення і премій за відповідною або аналогічною посадою та званням Заявника відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII та вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п з урахуванням Наказів Міністерства оборони України для проведення перерахунку пенсії військового пенсіонера та надати військовому пенсіонеру копії чотирьох відповідних довідок;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановленої форми нову Довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця полковника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року, нову Довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця полковника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, нову Довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця полковника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, нову Довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця полковника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року з урахуванням розмірів Посадового окладу, Окладу за військовим званням (полковник), визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 і з урахуванням відсоткової Надбавки за вислугу років та вирахуваних згідно Посадового окладу і Окладу за військовим званням (полковник) згідно прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року наступних додаткових відсоткових видів грошового забезпечення Надбавки за особливості проходження служби, Надбавки за службу в умовах режимних обмежень, Надбавка за науковий ступень кандидат наук і Премії згідно Наказів Міністерства оборони України з обов'язковим зазначенням наявних надбавок що є у пенсійній справі Позивача (Надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, Надбавки за охорону таємниць у пресі) в розмірах встановлених відповідних відсотків та з відповідним вирахуванням по надбавкам зазначених в розрахунковій книжці Серія НОМЕР_1 та в пенсійній справі полковника ОСОБА_1 , для здійснення обчислення та перерахунку пенсії військового пенсіонера з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановленої форми нові Довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця полковника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року з врахуванням розмірів Премії та Надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям затверджених Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 з врахуванням щорічно встановлених відповідних розмірів згідно відповідних Рішень Міністра оборони України: за № 248/291 від 14 січня 2020 року у 2020 році, за № 248/612 від 27 січня 2021 року у 2021 році, за № 248/1210 від 04 березня 2022 року у 2022 році; за № 2683/з від 01 лютого 2023 року у 2023 році; за № 183/уд від 16 січня 2024 року у 2024 році відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п і вимог Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» від 14 липня 2021 року № 729 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії військового пенсіонера з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати військовому пенсіонеру полковнику ОСОБА_1 завірені належним чином копії виготовлених нових Довідок про розмір грошового забезпечення військовослужбовця полковника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року для проведення перерахунку пенсії військового пенсіонера.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
07.05.2025 судом одержано заяву про уточнення позовних вимог від позивача, в якій позивач вказує, що ним дотримано строк на вчинення такої процесуальної дії, з чим суд не погоджується з наступних підстав.
Стаття 47 КАС України визначає процесуальні права та обов'язки сторін, частиною 1 якої передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Стаття 262 визначає особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною другою цієї статті передбачено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, ч.3 цієї ж статті визначає, що підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Зазначене дає підстави вважати, що право позивача на зміну позовних вимог (збільшення/зменшення) обмежено 30-денним строком з моменту відкриття провадження у справі.
Провадження в даній справі відкрито 14.03.2025, водночас позивач звертається до суду з заявою про зміну позовних вимог лише 07.05.2025, тобто з пропуском відповідного процесуального строку.
Жодного обгрунтування належності причин пропуску строку на звернення до суду з заявою про зміну позовних вимог позивачем не наведено, відтак суд не вбачає підстав брати до уваги відповідну заяву і здійснює розгляд справи відповідно до первісно заявлених позовних вимог.
З огляду на це судом також не беруться до уваги заперечення на оновлені позовні вимоги, викладені у відзиві на уточнену позовну заяву, оскільки відповідачем без поважних причин пропущено наданий судом строк на подання відзиву на позовну заяву.
Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після збільшення за рішенням Уряду розміру грошового забезпечення відповідачем, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, було перераховано пенсію позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яке складалося лише з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, без урахування додаткових видів грошового забезпечення.
Таке обмеження було скасовано з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, проте позивач вважає, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом України № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Зокрема, позивач, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зазначає про загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, а тому положення нормативно-правових актів (у даному випадку - постанов КМУ № 103 та № 45), які не відповідають Конституції та законам України, не підлягають застосуванню незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку.
З урахуванням цього, позивач вважає, що відповідач повинен скласти нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Відмова відповідача у видачі таких довідок на думку позивача є такою, що не відповідає чинному законодавству та стала підставою для звернення з даним адміністративним позовом.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались, а відтак, з урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
В лютому 2025 року представник позивача звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.
Копію відповідного звернення додано позивачем до позовної заяви.
Відповідач листом від 27.02.2025 №15/2817/c повідомив позивача про те, що списки осіб від органу Пенсійного фонду України до нього не надходили, а також іншого порядку для перерахунку пенсій на сьогодні не визначено, а тому, на думку відповідача, у нього відсутні правові підстави для оформлення нових довідок та відсутній обов'язок надсилання повідомлень до ГУ ПФУ в м. Києві про перерахунок раніше призначених пенсій.
Обставини, на які посилається відповідач у своєму листі як на підставу для відмови у видачі довідки, позивач вважає такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
В силу вимог частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон України № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону України № 2262-ХІІ.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону України № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону України № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" (далі - Порядок № 45).
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України № 2262-XII, затверджений Порядком № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
З набранням чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача з 01.01.2018 виникли підстави для перерахунку пенсії.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На момент набрання чинності Постанови № 704 (01.03.2018) п. 4 цього нормативно-правового акта було викладено в редакції п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103 (далі за текстом - постанова № 103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
В подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Відтак, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, пункт 6 постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 постанови № 704 у первісній редакції.
При цьому згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Суд зазначає, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 по постанови Кабінету Міністрів України № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Враховуючи те, що норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням іншого показнику ніж прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Суд наголошує, що з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Суд враховує те, що на час виникнення спірних правовідносин пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України викладений в редакції підпункту 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Проте, Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі 826/9052/18 було викладено висновки про необхідність зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що додатково свідчить про неможливість застосування пункту 4 в редакції постанови № 103.
Отже, з 29.01.2020 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14, тобто станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Вказана правова позиція суду узгоджується з висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 12.09.2022 у справі № № 500/1813/21, від 16.03.2023 у справі № 420/6572/22, від 29.06.2023 у справі № 380/7813/22.
Абзац 3 статті 1-1 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон України № 1058-IV).
Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
За правилами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом України № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Згідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи ці позиції до обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідок про розмір грошового забезпечення станом на на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови №704 і з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Що стосується вимоги позивача в частині перерахунку та видачі оновленої довідки станом на 01.01.2024, суд зазначає таке.
Пунктом 1 Постанови № 481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 2 указаної Постанови внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та викладено абзац перший в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Так, з 20.05.2023 у зв'язку з внесенням постановою від 12.05.2023 № 481 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, як вказує позивач.
Натомість, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі № 320/29450/24 визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Вказане рішення було залишено без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, а відтак вказана постанова та відповідний пункт не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач допустив порушення прав позивача, адже у відповідача відсутні правові підстави для не складання довідки про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням складових грошового забезпечення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Враховуючи викладене, суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та необхідність зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та підготувати, направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, розрахованого відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII та положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, процентної надбавки, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, станом на дату вказану в довідці, для подальшого проведення перерахунку пенсії позивача.
Що стосується вимог позивача вказати у довідках інформацію із відповідним вирахуванням по надбавкам зазначених в Розрахунковій книжці Серія ББ № 095441 та в пенсійній справі полковника ОСОБА_1 відповідно до сітки тарифних розрядів і коефіцієнтів, наукових ступенів і вчених звань та інших додаткових складових грошового забезпечення і премій за відповідною або аналогічною посадою та званням Заявника, суд зазначає таке.
Грошове забезпечення військовослужбовців визначається постановою КМУ № 704 та іншими актами КМУ (а не наказами МОУ як самостійною підставою для судового припису). Постанова встановлює тарифну сітку/коефіцієнти та визначає загальні правила.
Закон № 2011-XII (ст. 9) підтверджує, що грошове забезпечення залежить, зокрема, від наукового ступеня та вченого звання, умов служби, тощо. Це підстави для відповідних надбавок, якщо вони встановлені й застосовані на відповідну дату.
Верховний Суд у справі № 160/8324/19 наголосив, що уповноважений орган зобов'язаний видати довідку для перерахунку з відображенням усіх належних щомісячних додаткових видів (а не вибірково). Суд при цьому не підміняє орган у розрахунках і не фіксує конкретні відсотки чи суми - це робить відповідний орган, уповноважений на виготовлення довідки, на підставі відповідних документів.
Відтак, позовні вимоги в цій частині мають законні підстави для задоволення.
Щодо вимог позивача про врахування рішень Міністра оборони України про розміри грошового забезпечення військовослужбовців, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1 - 11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1 - 5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до зазначеного, суд вказує, що Постановою №704 визначено мінімальний розмір надбавки за особливості проходження служби - 0 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, премії - 10 відсотків посадового окладу.
Пунктом 8 Постанови № 704 встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Пунктами 1, 2 розділу ХVI вказаного Порядку передбачено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Телеграмою Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з вимагається з 01.01.2023 встановити виплати окремим категоріям військовослужбовців у розмірах згідно з Додатком 2 до цих телеграм.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що на відповідача покладена функція із складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
У спірних правовідносинах таким рішенням Кабінету Міністрів України є постанова №704.
Після прийняття постанови № 704 Кабінетом Міністрів України рішень щодо зміни розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом України № 2262-ХІІ, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не приймалось.
При цьому, суд звертає увагу на те, що телеграма Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/3, на яку посилається позивач, не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов'язаний обов'язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення.
Так, грошове забезпечення може встановлюватись окремим рішенням Міністра оборони України на період дії воєнного стану, тобто тимчасово. Проте, навіть у разі фактичного підвищення розміру грошового забезпечення за рішенням Міністра оборони України, таке є тимчасовим та розраховано лише на спеціальне коло суб'єктів (діючих військовослужбовців), відтак не може бути включено в довідку про розмір грошового забезпечення та стати підставою для перерахунку пенсій колишніх військовослужбовців.
Окреме доручення Міністра оборони України не може вважатись нормативним актом, яким встановлено сталий розмір премії.
Таке окреме доручення є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій. Встановлені цим окремим дорученням премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців.
Суд також зауважує, що у постанові від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до частини третьої статті 63 Закону України № 2262-ХІІ.
Крім того, у постанові від 22.06.2023 у справі № 420/26813/21 Верховний Суд звернув увагу на те, що Постанова № 704 не передбачає конкретний відсоток надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовця чи премії. В той же час, граничні розміри надбавок визначаються керівником державного орану в межах видатків, затверджених на грошове забезпечення, залежно від розміру посадового окладу, виконуваних обов'язків та напрямку діяльності відповідного підрозділу. Зазначене свідчить, що надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцями та премія мають тимчасовий характер, а їх виплата дозволена за наявності підстав та тільки у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання військовослужбовців.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 28.02.2023 у справі № 420/21377/21 та від 28.02.2023 у справі № 460/586/22.
Таким чином, суд дійшов висновку, що встановлення рішенням Міністра оборони України мінімальних розмірів премії та надбавки за особливості проходження служби не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
У свою чергу вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні і надані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановленої форми Довідки про розмір грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року з додатковим зазначенням встановлених пожиттєво надбавок в розмірах встановлених відповідних відсотків та з відповідним вирахуванням по надбавкам зазначених в Розрахунковій книжці Серія ББ № 095441 та в пенсійній справі ОСОБА_1 відповідно до сітки тарифних розрядів і коефіцієнтів, наукових ступенів і вчених звань та інших додаткових складових грошового забезпечення і премій за відповідною або аналогічною посадою та званням Заявника відповідно до вимог статті 43 та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII та вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п для проведення перерахунку пенсії та надати копії чотирьох відповідних довідок.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві встановленої форми нові Довідки про розмір грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) станом на 01 січня 2021 року, нову Довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця полковника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, нову Довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, нову Довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця полковника ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року з урахуванням розмірів Посадового окладу, Окладу за військовим званням (полковник), визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 і з урахуванням відсоткової Надбавки за вислугу років та вирахуваних згідно Посадового окладу і Окладу за військовим званням (полковник) згідно прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року наступних додаткових відсоткових видів грошового забезпечення Надбавки за особливості проходження служби, Надбавки за службу в умовах режимних обмежень, Надбавка за науковий ступень кандидат наук і Премії з обов'язковим зазначенням наявних надбавок що є у пенсійній справі Позивача (Надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, Надбавки за охорону таємниць у пресі) в розмірах встановлених відповідних відсотків та з відповідним вирахуванням по надбавкам зазначених в розрахунковій книжці Серія НОМЕР_1 та в пенсійній справі полковника ОСОБА_1 , для здійснення обчислення та перерахунку пенсії військового пенсіонера з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року та з 01 лютого 2024 року;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) завірені належним чином копії виготовлених нових Довідок про розмір грошового забезпечення полковника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) станом на 01 січня 2021 року, станом на 01 січня 2022 року, станом на 01 січня 2023 року, станом на 01 січня 2024 року для проведення перерахунку його пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.