ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" вересня 2025 р. справа № 300/4564/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши клопотання відповідача про залучення співвідповідача у адміністративній справі за позовом заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Павліва Романа Івановича в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Заступник керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Павлів Роман Іванович в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (надалі, також - позивач, Мінкульт) звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області (надалі, також - відповідач, Івано-Франківської РДА) в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо невжиття заходів з організації проведення робіт щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології національного значення, а саме Поселення багатошарове "Старуня І", що в селі Старуня Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району , охоронний номер 0900033;
- зобов'язати Івано-Франківську районну державну адміністрацію ІваноФранківської області відповідно до вимог чинного законодавства України вжити заходів з організації проведення робіт щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології національного значення, а саме Поселення багатошарове "Старуня І", що в селі Старуня Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району , охоронний номер 0900033.
Підставою звернення до суду слугувала протиправна, на думку позивача, бездіяльність Івано-Франківської РДА щодо визначення меж та режимів використання багатошарового поселення "Старуня І" та виготовлення відповідної облікової документації.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
18.07.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі Богородчанської селищної ради. Дане клопотання вмотивоване тим, що відповідачем делеговано відповідні повноваження на укладення охоронних договорів. Крім того, звертає увагу, що відповідно до положень законодавства, замовлення науково-проектної документації є органи місцевого самоврядування. З огляду на це, просить клопотання задовольнити.
21.07.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача повторно надійшов відзив на позовну заяву.
24.07.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача - заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив. У своїй відповіді на відзив представник позивача вказує, що повноваження щодо замовлення і розробки облікової документації на пам'ятку у даному спорі належать саме Івано-Франківській районній державній адміністрації.
04.08.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. У своїх запереченнях відповідач вказує, що представником позивача не надано доказів того, що даний об'єкт - багатошарове поселення знаходиться в межах населеного пункту, тому повторно заявив клопотання про залучення Богородчанської селищної ради в якості співвідповідача у даній справі.
06.08.2025 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі. У своїх поясненнях позивач вказує, що повноваження щодо замовлення науково-проектної документації належать відповідачу, з огляду на що, саме він допустив протиправну бездіяльність.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 117), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 117), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Розглянувши дане клопотання відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Предметом спору у даній справі є бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів з організації проведення робіт щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі і режими використання території пам'ятки археології національного значення, а саме Поселення багатошарове "Старуня І", що в селі Старуня Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району , охоронний номер 0900033, зокрема в частині нездійснення замовлення відповідної науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки.
Позивач у своєму позові вказує, що відповідно до частини 4 статті 33-4 Закону України "Про охорону культурної спадщини", замовником науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини є виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам'ятка, власник пам'ятки чи уповноважені ним особи - щодо науково-проектної документації з визначення режиму використання пам'ятки (частини пам'ятки), меж і режимів використання території пам'ятки, зон охорони пам'ятки.
Позивач вказує у своїх позовній заяві та відповіді на відзив, що відповідно до норм закону, власником таких об'єктів культурної спадщини є держава. Від імені та в інтересах держави управління та контроль за використанням таких об'єктів культурної спадщини здійснюють органи виконавчої влади, до яких в т.ч. належить Івано-Франківська районна державна адміністрація.
Щодо аргументів відповідача суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
З приводу зазначення відповідачем положення, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній чи приватній власності не відповідають положенням законодавства. Суд звертає увагу, що відповідно до частини 6 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини", археологічні об'єкти культурної спадщини - це рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
Таким чином, земля, на якій розташована пам'ятка Поселення багатошарове "Старуня І" повинна перебувати у державній власності.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пам'ятка крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності.
Суд звертає увагу, що норми Закону України "Про охорону культурної спадщини" є спеціальними нормами, порівняно із нормами інших законодавчих актів, тому до даних правовідносин підлягають застосуванню саме ці норми.
З огляду на те, що даний археологічний об'єкт не перебуває і не може перебувати у комунальній власності, то його власником, є держава, від імені якої повноваження щодо охорони та забезпечення схоронності даного об'єкта повинні виконувати місцеві органи виконавчої влади, зокрема місцеві державні адміністрації.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до норм статті 33-4 Закону України "Про охорону культурної спадщини", замовником відповідної документації може виступати не тільки виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, а й власник відповідної пам'ятки, яким у даному випадку є держава.
Щодо доводів відповідача про те, що дана пам'ятка розташована за межами населеного пункту, суд звертає увагу на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 928 від 03.09.2009 затверджено Перелік об'єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Відповідно до цього переліку, Поселення багатошарове "Старуня І" розташована у населеному пункті село Старуня. З огляду на це, аргументи відповідача, про розташування даної пам'ятки за межами населеного пункту не відповідають фактичному стану правового регулювання.
З приводу аргументів відповідача про делегування повноважень щодо укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, які знаходяться під охороною держави відповідним територіальним громадам за місцем розташування таких пам'яток, суд звертає увагу відповідача, що предметом спору є інші відносини. Зокрема, відносини щодо укладання охоронних договорів та відносини щодо виготовлення облікової документації на пам'ятку культурної спадщини регулюються різними нормами законодавства та є різними за своїм змістом положеннями. Таким чином, доводи відповідача про делегування відповідних повноважень територіальним громадам не можуть бути взяті до уваги, оскільки повноваження щодо замовлення відповідної облікової документації не були делеговані.
Суд звертає увагу відповідача, що передбачення актом законодавства можливості замовлення науково-проектної документації щодо відповідної пам'ятки як виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, так і власниками відповідних пам'яток не означає автоматичного залучення в якості відповідача органу місцевого самоврядування, оскільки власником є держава, і відповідно зацікавленість держави як власника в упорядкуванні обліку пам'яток культурної спадщини не може бути перенесена на відповідний орган місцевого самоврядування.
Зважаючи на вищевикладене, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення Богородчанської селищної ради в якості співвідповідача по даній справі.
Керуючись статтями 48, 241, 243, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання Івано-Франківської районної державної адміністрації про залучення Богородчанської селищної ради в якості співвідповідача по справі за позовом заступника керівника Івано-Франківської окружної прокуратури Павліва Романа Івановича в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
3. Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя Главач І.А.