ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" вересня 2025 р. справа № 300/4380/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Адвокат Дороніна І.Л. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про виключення його з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є невійськовозобов'язаним та виключеним з військового обліку, на підставі того, що відповідно до вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23.03.2020 у справі № 264/4231/18 позивача було визнано винним у вчиненні злочину за ст.185 ч.3 Кримінального кодексу України і стосовно нього застосовано покарання за ст.71 КК України у виді 3 років одного місяця позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу. Він реалізував своє законне право на виключення з військового обліку, тому не підлягає повторній постановці на військовий облік. Проте, вказані відомості відсутні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів і на даний час позивач перебуває на обліку. На підставі цього 05.03.2025 з метою підтвердження факту внесення даних про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач засобами поштового зв'язку подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про внесення даних щодо виключення його з військового обліку, рахувати його невійськовозобов'язаним. Крім цього, представником позивача 21.03.2025 було направлено адвокатський запит, за результатом розгляду якого, відповідач відповіддю від 26.03.2025 № 2/4/1429 повідомив, що Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ на дату подання вимоги не містить серед категорій осіб, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, виключених з військового обліку, які засуджені та звільнені від відбуття покарання з іспитовим строком, тому такі особи можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації за умови проходження медичної комісії. Злочин, за вчинення якого було засуджено позивача, станом на час його вчинення визнавався середньої тяжкості. Позивач категорично не погоджується з висновком ТЦК та СП з обґрунтувань, що закон не має зворотної дії, злочин за яким позивач відбував покарання рахується тяжким злочином, а не середньої тяжкості.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.07.2025 відповідачем отримало копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 56). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23.03.2020 у справі № 264/4231/18 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11.11.2016 року у виді одного місяця позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу (а.с. 21-23).
Відповідно до електронного військово-облікового документа, сформованого 11.06.2025 в мобільному застосунку Міністерства оборони України "Резерв+" позивач є військовозобов'язаним (а.с. 2).
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою від 05.03.2025, в якій просив внести актуальні дані про позивача до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в Україні "Оберіг" - відмітку про виключення його з військового обліку та рахувати його невійськовозобов'язаним відповідно до вимог чинного законодавства, з мотивів, що позивач реалізував своє право на виключення, тому не підлягає повторній постановці на військовий облік. Зазначено, що відомості виключення позивача з військового обліку в обов'язковому порядку повинні бути інтегровані в систему "Оберіг" (а.с. 30).
На вказане звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 відповіддю від 26.03.2025 № 2/4/1429 повідомив, що відповідно до абзацу 10 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань з поміж іншого здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ( незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Отже, призов громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період здійснюється співробітниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки незалежно від місця перебування громадян на військовому обліку. Позаяк, чинний Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ не містить серед категорій осіб, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, виключених з військового обліку, які засуджені та звільнені від відбуття покарання з іспитовим строком, то такі особи можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації за умови проходження медичної комісії (а.с. 33).
Адвокат позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з вимогою від 22.04.2025, в якій просив ІНФОРМАЦІЯ_6 вручну актуалізувати (внести зміни) відомості до Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних (а.с.44).
За результатом розгляду вимоги адвоката позивача від 22.04.2025, ІНФОРМАЦІЯ_5 відповіддю від 28.04.2025 № 2/4/1924 повідомив, що Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ на дату подання вимоги не містить серед категорій осіб, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, виключених з військового обліку, які засуджені та звільнені від відбуття покарання з іспитовим строком, тому такі особи можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації за умови проходження медичної комісії. 18.05.2024 відпали підстави для виключення з військового обліку осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, оскільки така умова виключена із Закону № 2232-ХІІ шляхом внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-ІХ. Також слід враховати, що затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2024 № 560 Порядком передбачено призов осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення, зокрема тяжкого злочину (крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України). Злочин, за вчинення якого, було засуджено позивача, станом на час його вчинення визнавався злочином середньої тяжкості (а.с. 47).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами ст. 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.
Воєнний стан в розумінні положень ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно з пунктом 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавчтва.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" № 1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ч. 8 ст. 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, обов'язки щодо ведення обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" № 1951-VІІІ ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VІІІ актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Згідно з п. 9 розділу ІІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Згідно пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII (у редакції, чинній до 17.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
З набранням чинності 18.05.2024 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 № 3633-IX, з частини шостої статті Закону № 2232-XII виключено підставу виключення з військового обліку, яка була застосована до позивача.
Отже, з 18.05.2024 редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Разом з тим, законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, і це не означає погіршення становища особи.
У зв'язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII звужено коло підстав для виключення осіб з військового обліку. Впроваджуючи такі зміни, законодавець мав на меті розширення мобілізаційного ресурсу задля забезпечення обороноздатності держави в умовах дії правового режиму воєнного стану внаслідок збройної агресії РФ, що обґрунтовано державним інтересом.
Наведені законодавчі зміни не мають ретроактивного характеру, а є нормами прямої дії, що застосовуються до правовідносин, які виникають після набрання ними чинності. Їх метою не є погіршення становища конкретної особи, а забезпечення публічного інтересу - національної безпеки.
З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII, положення закону поширюються на всіх військовозобов'язаних осіб, які не досягли граничного віку перебування в запасі, незалежно від того, чи були вони раніше зняті з військового обліку.
Таким чином, за чинними нормами статті 37 Закону № 2232-XII у спірних правовідносинах позивач не підлягав виключенню з військового обліку, відтак був військовозобов'язаним та має обов'язок бути на військовому обліку у органі територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Представником позивача не наведено належних підстав у спірних правовідносинах щодо виключення позивача з військового обліку чи доказів наявності відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
- на військовий облік військовозобов'язаних:
які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань;
призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;
жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.
Таким чином, на підставі частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII у спірних правовідносинах позивач не підлягав виключенню з військового обліку, відповідачем правомірно було взято позивача на військовий облік.
З огляду на вищзенаведене, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно позивача про виключення його з військового обліку на підставі підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону № 2232-XII.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.