11 вересня 2025 року Справа № 280/5679/25
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Богатинського Б.В., розглянувши заяву представника позивача Кулі В.С. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі № 280/5679/25 позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково.
Позовну заяву у справі подав представник позивача адвокат Куля В.С., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої допомоги серії ВН №1533105 від 02.07.2025.
У позовній заяві представник позивача просив суд стягнути із Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, повідомляв, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до першого судового засідання або протягом п'яти днів з дня ухвалення судом рішення.
01 вересня 2025 року представником позивача надана до суду заява про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути із відповідача (Військова частина НОМЕР_1 ), судові витрати у сумі 20 000, 00 грн, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
02 вересня 2025 року від відповідача до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву). Відповідач просить відмовити ОСОБА_1 в стягненні з Військової частини НОМЕР_1 судових витрат за професійну правничу (правову) допомогу, оскільки заявлені представником позивача до відшкодування 20000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаними юридичними послугами, із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Відповідно до положень частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що представником позивача дотримано порядок та строк подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення встановленого ч.7 ст. 139 КАС України.
Заява про ухвалення додаткового судового рішення обґрунтована тим, що враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надані копії:
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №004889,
- ордеру на надання правничої допомоги серії №1533105 від 02.07.2025,
- додаткової угоди №1 від 16 червня 2025 року до договору про надання правової допомоги №200525д від 20.05.2025 року,
- акта прийому-передачі (юридичних послуг та гонорару) Додаток №1 додаткової угоди №1 №200525д від 20.05.2025 до договору про надання правової допомоги,
- прибуткового касового ордеру №200525-2д/2 від 29.08.2025.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вже зазначено судом вище, відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України "Про лобіювання" (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору(п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Як встановлено судом, до представником позивача надані копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №004889, ордеру на надання правничої допомоги серії №1533105 від 02.07.2025, додаткової угоди №1 від 16 червня 2025 року до договору про надання правової допомоги №200525д від 20.05.2025 року, акта прийому-передачі (юридичних послуг та гонорару) Додаток №1 додаткової угоди №1 №200525д від 20.05.2025 до договору про надання правової допомоги, прибуткового касового ордеру №200525-2д/2 від 29.08.2025.
Будь-яких інших додаткових доказів, що підтверджують обсяг часу, витраченого на надання правничої допомоги адвокатом, у цій справі не надано.
Зокрема, не надано договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг).
В той же час, за змістом статті 134 КАС, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки договору про надання правової допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 відповідно до яких склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що вимога подання договору про надання правової допомоги, а також детального опису є обов'язковою і пов'язана з тим, що розмір гонорару та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема детальним описом робіт (наданих послуг).
За таких обставин, оскільки позивачем не надано суду договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, тобто не додержані приписи ст. 134 КАС України, підстави для ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення поданої представником позивача Кулею Володимиром Сергійовичем, - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена, апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу суду складено та підписано 11.09.2025.
Суддя Б.В. Богатинський