11 вересня 2025 року Справа № 640/22121/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00001340704 від 06.04.2021, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції (далі - позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00001340704 від 06.04.2021.
Стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4500 грн за рахунок бюджетних асигнувань.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що ПАТ «Центренерго» є суб'єктом господарювання державного сектору економіки та в господарській діяльності, що стосується купівлі будь-яких товарно-матеріальних цінностей, в тому числі капітальних інвестицій, керується Законом України «Про публічні закупівлі» та Постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2012 №899, підприємство не мало можливості облаштувати акцизні склади рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками в термін до 01.01.2020 року. Таким чином, відсутня вина позивача в терміні виконання робіт по встановленню рівнемірів- лічильників та витратомірів лічильників, у введенні їх в експлуатацію та реєстрацію не 01.01.2020 року, а тільки 30.12.2020.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов, зокрема зазначив, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПКУ, а саме, порушено строки реєстрації рівнемірів- лічильників та витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі рівнемірів- лічильників та витратомірів-лічильників, вказане порушення виявлено під час проведення фактичної перевірки акцизного складу №1002099. Актом фактичної перевірки встановлено, що на акцизному складі №1002099 Трипільскої ТЕС, використовувалось 13 ємностей та 2 паливороздавальні колонки без встановлення та реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників, які були встановлені та зареєстровані лише 30.12.2020 чим порушено вимоги п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПКУ. Вважає, що податковий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 300 000 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX), Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Згідно з абзацом четвертим п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ, інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/22121/21 передана на розгляд та вирішення Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа № 640/22121/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 04 квітня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2025 року справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Богатинського Б.В.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00001340704 від 06.04.2021. Призначено розгляд справи спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.02.2021 №166, виданого на підставі п.п.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19, керуючись п.п.20.1.4, п.п.20.1.6, п.п.20.1.8, п.п.20.1.9, п.п.20.1.10, п.п.20.1.11, п.п.20.1.13, п.п.20.1.14 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75 ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 розділу ІІ, п.52 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями), Закону України «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (із змінами доповненнями), з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 17 березня 2020 року №533-IX із змінами внесеними підпунктом 2 пункту 1 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС, проведено з 26 лютого 2021 року перевірку, тривалістю не більше 10 діб, публічного акціонерного підприємстві «ЦЕНТРЕНЕРГО» (податковий номер 22927045), з метою здійснення функцій визначених законодавством у сфері ліцензування, обліку, зберігання транспортування та обігу пального за адресою: Київська область, Обухівський район м.Українка, вул. Промислова, 1Г за період діяльності з 01.07.2020 по дату закінчення перевірки.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.03.2021 №248/31-0007-04-03-02.
Перевіркою встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «ЦЕНТРЕНЕРГО»:
п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПКУ, а саме, порушено строки реєстрації рівнемірів- лічильників та витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників, вказане порушення виявлено під час проведення фактичної перевірки акцизного складу № 1002099.
Перевіркою встановлено, що на акцизному складі №1002099 Трипільскої ТЕС, використовувалось 13 ємностей та 2 паливороздавальні колонки без встановлення та реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників, які були встановлені та зареєстровані лише 30.12.2020 чим порушено вимоги п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України.
Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення №00001340704 від 06 квітня 2021 року, яким до підприємства застосовано штрафні санкції у сумі 300 000,00 грн.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №00001340704 від 06 квітня 2021 року, подавши скаргу до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 29.06.2021 податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками №00001340704 від 06 квітня 2021 року залишено без змін, скаргу - без задоволення.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Як встановлено з матеріалів справи, штрафні санкції до позивача застосовані за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.
Так, згідно пункту 230.1 статті ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Поняття акцизного складу визначено у підпункті 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а саме: акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
Згідно із підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті ПК України розпорядник акцизного складу - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Згідно вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Згідно з підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розпорядники акцизних складів зобов'язані були обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Законодавцем також було визначено і граничний строк для такого обладнання та реєстрації, зокрема по акцизному складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Абзацом четвертим пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України передбачено, що норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів - з 1 квітня 2020 року.
Отже згаданими вище пунктами підрозділу 5 Розділу XX ПК України встановлено строки для виконання обов'язку платником податку для облаштування акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі та реєстрації таких в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також передбачено дату з якої до таких платників застосовуються норми пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Тобто складом правопорушення, визначеного пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
З матеріалів справи, судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення- рішення стало порушення позивачем п.п.230.1.2 п.230.1 ст. 230 ПК України. Перевіркою встановлено, що на акцизному складі №1002099 Трипільскої ТЕС, використовувалось 13 ємностей та 2 паливороздавальні колонки без встановлення та реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників, які були встановлені та зареєстровані лише 30.12.2020.
Таким чином, позивачем порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме порушено строки реєстрації рівнемірів- лічильників та витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі рівнемірів- лічильників та витратомірів-лічильників.
Позивач не заперечує проти цього, а лише зазначає, що 78,289% статутного капіталу ПАТ «Центренерго» належить Державі в особі керуючого рахунком Фонду державного майна України, то ПАТ «Центренерго» згідно зі ст. 22 Господарського кодексу України є суб'єктом господарювання державного сектору економіки. Зважаючи на те, що зміни до ПКУ були прийняті 23.11.2018, які набрали чинності з 01.01.2019, у стислі терміни неможливо було передбачити кошти для фінансування переобладнання акцизних складів у Фінансовому плані ПАТ «Центренерго» на 2019 рік, який був затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №107-р. Відповідне коригування фінансового плану від 13.08.2019 року не було затверджено Кабінетом Міністрів України у встановленому порядку. У зв'язку з цим реалізацію вищезазначених заходів було заплановано на 2020 рік. При цьому Фінансовий план ПАТ «Центренерго» на 2020 рік був затверджений 07.05.2020 згідно з Листом Фонду державного майна від 07.05.2020 №10-51-5671, тобто у встановлені законодавством терміни облаштування акцизних складів виявилось неможливим.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що законодавством не встановлено залежності здійснення реєстрації лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників рівня пального від фактичного фінансування видатків фінансування у Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільскої ТЕС. Наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі та дій податкового органу та не може порушувати встановленого порядку своєчасної реєстрації лічильників. Таким чином, позивач не звільняється від відповідальності за неможливість своєчасної реєстрації лічильників, зумовленої відсутністю коштів у бюджеті.
Щодо зауваження позивача, що в наказі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення фактичної перевірки від 25.02.2021 №166, відповідачем помилково зазначено провести перевірку приватного акціонерного товариства «Центренерго», а не публічного акціонерного товариства, суд зазначає, що це не є істотним недоліком, оскільки не змінює суб'єкта перевірки, а підприємство чітко ідентифікується за назвою та кодом ЄДРПОУ. Таким чином технічна неточність у формі власності (ПрАТ замість ПАТ) не може нівелювати факт виявлених порушень і не є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Отже, позивачем порушено положення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, відповідальність за яке встановлено положеннями пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00001340704 від 06.04.2021, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції (вул. Рудиківська, буд. 49, смт. Козин, Обухівській район, Київська область, 08711; код ЄДРПОУ 22927045),
Відповідач - Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Дегтярівська, 11Г, м.Київ, 04119; код ЄДРПОУ 43141471).
Повне судове рішення складено 11.09.2025.
Суддя Б.В. Богатинський