10 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/1318/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
скасувати неправомірні перерахунки пенсії у справах 260/4840/24, 260/6838/24;
зобов'язати відповідача скласти законні перерахунки і виконати їх;
стягнути з відповідача суму заборгованості за минулий період;
здійснити ефективний захист конституційного права і повідомити.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, тривалий час відповідач штучно створює зволікання і тяганину з виконанням рішень Закарпатського окружного адміністративного суду. Саме створення відповідачем формальної недостовірної інформації, від якої потерпають не тільки його пенсійні виплати, а й зниження довіри до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, що спонукає шукати захисту в судах. Позивач вказує на те, що відповідачем неправомірно проведено перерахунки за наслідками розгляду його справ, зокрема 260/4840/24, 260/6838/24.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
04.01.2025 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що перерахунок пенсії позивача проведений згідно вимог законодавства, зокрема пенсія позивачу виплачується з урахуванням Постанови КМУ 1 від 03.01.2025 року.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідачем неправомірно проведено перерахунки його пенсії за наслідками розгляду його справ, зокрема 260/4840/24, 260/6838/24.
Судом встановлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду:
у справі №260/4840/24 Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2022 року та з 01.02.2025 року, що підтверджується протоколами перерахунку від 28.01.2025 року.
у справі 260/6838/24 Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2022 року, з 01.03.2025 року, що підтверджується протоколами перерахунку від 10.02.2025 року.
Позивач вказує на те, що такі протоколи перерахунку його пенсії є неправомірними та просить суд зобов'язати відповідача скласти законні перерахунки і виконати їх.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. 2 ст. 370 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд констатує, що на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду:
у справі №260/4840/24 Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2022 року та з 01.02.2025 року, що підтверджується протоколами перерахунку від 28.01.2025 року.
у справі 260/6838/24 Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01.02.2022 року, з 01.03.2025 року, що підтверджується протоколами перерахунку від 10.02.2025 року.
Позивач звертаючись до суду із даним позовом вказує на неповне виконання рішень судів у вказаних вище справах та не погоджується із протоколами перерахунку на їх виконання.
Натомість суд вказує на те, що відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Із матеріалів справи не вбачається, що позивач скористався вказаних способом захисту, доказів про звернення до суду із заявою у порядку ст. 383 КАС України не надано.
З огляду на викладене можна дійти висновку, що позивач звернувся до суду з приводу невірного виконання судових рішень. Однак, суд зауважує, що наявність у КАС України спеціальних норм, а саме: ст. 382, ст. 383 КАС України, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Крім того, згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо, і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суд вважає, що виконання рішень суду, ухвалених на користь позивача, має здійснюватися в примусовому порядку; державний виконавець володіє достатнім обсягом повноважень впливу на боржника з метою забезпечення його виконання. Так, статтею 63 Закону № 1404-VIII передбачено накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин; у випадку, якщо накладення штрафів не призводить до виконання рішення суду зобов'язального характеру, державний виконавець скеровує матеріали для порушення кримінального провадження щодо боржника. Якщо стягувач вважає, що державний виконавець не здійснює належних дій щодо примусового виконання рішення суду, він вправі оскаржити дії/бездіяльність посадових осіб ДВС до суду в порядку статті 287 КАС України.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення чи неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України.
З урахуванням наведеного, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
При розгляді позовних вимог стосовно неправильного виконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати останнє шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
За змістом статті 160 частини 5 пункту 4 КАС України право викладати обставини, якими обґрунтовуються вимоги, надано саме позивачу і позивач в даному питанні користується певною свободою. Суд лише має оцінити переконливість викладених доводів на предмет їх достатності для задоволення позову і не може перебирати на себе права позивача у цих питаннях.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, а позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 5, 19, 77, 78, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС.А. Гебеш