11 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5350/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21 липня 2025 року просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області від 16.05.2025 року №921060812269;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області поновити з 01.01.2023 виплату пенсії ОСОБА_1 ;
3) стягнути суму нарахованої та неотриманої пенсії у розмірі 15208,34 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримувала пенсію за вислугу років. З 01.01.2023 року виплату пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області припинено. 10.05.2025 позивач особисто через веб-портал Пенсійного фонду України звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про поновлення виплати її пенсії, вказавши номер рахунку, на який слід виплачувати її пенсію, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області від 16.05.2025 року №921060812269 відмовлено в поновленні виплати пенсії. Вказане рішення позивач вважає протиправним та таким, що порушує соціальні права на отримання пенсії. Крім того, вказує, що має право на суму недоотриманої пенсії за період з липня 2022 року по січень 2023 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
15 липня 2025 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії за вислугу років, виплату якої з 01.02.2023 призупинено на підставі норм пункту 4 частини 1 статті 49 Закону №1058 у зв'язку з неотриманням пенсійних виплат більше року (пенсійні кошти не одержувались з 01.02.2022 по 31.01.2023). Позивачу було відмовлено у поновленні виплати пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 10.05.2025 року. Відповідач 1 зазначає, що рішення від 16.05.2025 року №921060812269 про відмову у поновленні пенсії є правомірним та таким, що прийняте на підставі чинного законодавства. Із приводу позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області поновити виплату вказує, що позивач фактично спонукає суд перебрати на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду.
21 липня 2025 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості. Зазначає, що заява про поновлення виплати пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України. Позивачем при поданні заяви про поновлення виплати пенсії не було долучено повний пакет документів, які визначені законодавством (зокрема, документ про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, реєстрацію їх місця тимчасового проживання/перебування за кордоном). Відповідно відсутні підстави у Головного управління для прийняття позитивного рішення. Окрім того, позивачем позовну заяву подано 26.06.2025, а поновити виплату пенсії позивач просить з 01.01.2023, що виходить за межі шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, позивачу було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону №1788-XII.
10.05.2025 позивач через веб-портал електронних послуг звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про поновлення виплати пенсії.
За принципом екстериторіальності вказана заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
16 травня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було прийнято рішення №921060812269 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії.
Згідно вказаного рішення виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01.02.2023 на підставі норм пункту 4 частини 1 статті 49 Закону №1058 у зв'язку з неотриманням пенсійних виплат більше року.
Підставою для відмови у поновленні виплати, Головне управління Пенсійного Фонду в Івано-Франківській області зазначає те, що позивач особисто повинна звернутися до органів Пенсійного фонду України. При цьому згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за №1566/11846, особи, які у зв'язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця у період воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заяву про призначення (поновлення) та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, можуть надсилати засобами поштового зв'язку.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №0700-0201-8/41589 від 11.07.2025 сума неотриманої пенсії за період до 01.02.2023 становить 15208,34 грн (з липня 2022 року по січень 2023 року включно).
Вважаючи рішення №921060812269 від 16 травня 2025 року про відмову у поновленні виплати пенсії протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Припинення та поновлення виплати пенсії передбачене статтею 49 Закону № 1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Тобто, виходячи із чинного пенсійного законодавства, суд зазначає, що особа має право на отримання заробленої та призначеної пенсії незалежно від місця її проживання.
Статтею 46 Закону № 1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
За ч. 2 ст. 49 цього Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1.1 розділу I Порядку заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Згідно з п. 1.8 розділу ІІ Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до п. 2.8 розділу ІІ Порядку № 22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року. При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати: 1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу; 2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу; 3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).
Згідно з п. 2.9 розділу ІІ Порядку № 22-1 під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України). Особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), надсилають копії вищезазначених документів, засвідчені в порядку, визначеному пунктом 2.23 цього розділу, та документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою.
В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні. Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання. Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2.23 розділу ІІ Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. До заяви про призначення (поновлення) пенсії особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), додають копії документів, в тому числі документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію їх місця тимчасового проживання / перебування за кордоном (з перекладом), засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально.
Згідно з п. 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Таким чином, Порядком № 22-1 чітко визначена процедура поновлення виплати пенсії, яка включає в себе: - подачу заяви про поновлення виплати пенсії; - вчинення органом, що розглядає питання перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії відповідних дій, пов'язаних з перевіркою поданих заявником документів; - розгляд поданих заявником документів та прийняття відповідного рішення.
Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.05.2025 №921060812269, відмовлено позивачу в поновленні виплати пенсії, оскільки позивач особисто повинна звернутися до органів Пенсійного фонду України.
Як вже встановлено судом, заява позивача від 10.05.2025 була подана особисто через веб-портал електронних послуг ПФУ.
Разом з тим, приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, чітко визначено, що заява про поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (п. 1.1); заява може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису (п. 1.1).
Тобто, пунктом 1.1 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, яким врегульовано порядок звернення до органів Пенсійного фонду України, зокрема із заявою про поновлення пенсії, не визначено обов'язку пенсіонера особисто звертатися з такою заявою. В той же час, під особистим зверненням пенсіонера, слід розуміти особисте підписання пенсіонером заяви про виплату пенсії, а не фізичне переміщення цієї особистої заяви пенсіонера до приймальні відповідача.
Також слід зауважити, що із заявою про поновлення виплати пенсії позивач звернулася через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, що вимагало застосування кваліфікованого електронного підпису одержувача пенсійної виплати.
Тобто, заява позивача подана відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1, в редакції, чинній на дату звернення.
Суд також вважає необґрунтованими твердження відповідача про необхідність надання позивачем документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, реєстрацію місця тимчасового проживання/перебування за кордоном (з перекладом) з огляду на те, що ОСОБА_1 не має статусу тимчасового захисту або статусу біженця, а тому не може надати відповідні документи в підтвердження таких статусів.
Разом з тим, пп. 5 пункту 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» від 25.04 2024 № 3674-ІХ доповнено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» статтею 47-1, згідно якої виплата пенсії особам, які тимчасово проживають за межами України, здійснюється на поточні рахунки, відкриті в установах банків, розташованих на території України, за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року. Порядок виплати пенсії на час тимчасового проживання за кордоном встановлюється Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, на час подання заяви про поновлення пенсії, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено запровадження окремого порядку виплати пенсії на час тимчасового проживання за кордоном, який мав бути впроваджений Кабінетом Міністрів України.
В спірному випадку відповідач послався на норми Порядку № 22-1, які стосуються осіб, які тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця, однак ОСОБА_1 не відноситься до цієї категорії осіб, а тому до позивача не можуть бути застосовані вказані приписи Порядку № 22-1.
Водночас, стаття 47-1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» гарантувала право виплати пенсії особам, які постійно проживають за межами України, фактично на рівні з особами, які постійно проживають в Україні, у спосіб виплати пенсії на поточні рахунки, відкриті в установах банків, за умови їх щорічної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
В спірному випадку, оскільки Уряд України не прийняв окремого порядку виплати пенсій особам, які постійно проживають за межами України, то немає і визначеного конкретного способу ідентифікації таких осіб.
За наведених обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №921060812269 від 16.05.2025 про відмову у поновленні виплати пенсії позивачу не відповідає критеріям, передбаченим частиною 2 статті 2 КАС України, а відтак підлягає скасуванню.
Щодо заявлених позивачем вимог про зобов'язання відповідача 1 поновити пенсію, суд зазначає таке.
Так, у постанові від 20.01.2022 (справа № 280/4551/21) Верховний Суд вказав на те, що очевидним є те, що необхідність приїзду людей похилого віку, які виїхали на постійне проживання за межі України, виключно з метою особистого звернення до Пенсійного органу задля виправлення помилки, допущеної державою, є додатковим тягарем для таких осіб і не сприяє відновленню їх порушеного права. Такий підхід суперечить тезам, покладеним Конституційним судом України в основу Рішення від 07.10.2009 № 25-рп/2009.
Також у вказаній постанові Верховний Суд сформував наступний правовий висновок: подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1 та від 16.12.2020 № 25-1 допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1.
Враховуючи положення частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд також звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено в статті 46 Конституції України.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати пенсійний орган поновити виплату пенсії позивача.
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається, суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Оскільки відповідальним за прийняття оскаржуваного рішення є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області то, суд дійшов висновку, що з метою належного та ефективного захисту права позивач дії зобов'язального характеру щодо зобов'язання поновити позивачу виплату пенсії, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Визначаючись з приводу того, з якого часу позивачу слід поновити виплату пенсії, суд зазначає наступне.
У постанові від 20 травня 2020 року у справі №815/1226/18 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок згідно з яким пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Водночас пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни. В той же час якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством. Конституція України та Закон №1058-ІV гарантують всім громадянам України, за певних умов, право на матеріальне забезпечення за рахунок трудових та соціальних пенсій.
Суд встановив, що відповідно до норм пункту 4 частини першої статті 49 Закону №1058 у зв'язку з неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, позивачу призупинено виплату пенсії з 01 лютого 2023 року, а із заявою для поновлення її виплати позивач звернулася до пенсійного органу 10 травня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Оскільки за отриманням пенсії позивач звернулася до пенсійного органу менш як за три роки після її припинення (у межах трирічного строку до дня звернення за призначенням пенсії), то в силу імперативних положень частини першої статті 46 Закону № 1058-IV вона має право на виплату поновленої пенсії за минулий час.
Таким чином, виплата пенсії позивача підлягає поновленню з дати її припинення, а саме: 01.02.2023 року.
Позивач у цій справі просить також стягнути суму нарахованої та неотриманої пенсії у розмірі 15208,34 грн за період з 01.07.2022 по 31.01.2023.
Як вже всстановлено судом, відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №0700-0201-8/41589 від 11.07.2025 сума неотриманої пенсії за період до 01.02.2023 становить 15208,34 грн (з липня 2022 року по січень 2023 року включно).
Крім того, матеріали справи не містять доказів виплати позивачу заборгованості з виплати пенсії.
У межах спірних правовідносин, які виникли між сторонами, позивач не отримала своєчасно суми пенсії з власної вини, а не з вини пенсійного органу, тому відповідно до вимог частини першої статті 46 Закону № 1058-IV вона має право на виплату пенсії за минулий час в межах трирічного строку до дня звернення за отриманням пенсії.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Тож з метою ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому позивач перебуває на обліку та яке здійснювало нарахування пенсії у спірний період, здійснити виплату ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 01 липня 2022 року по 31 січня 2023 року.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За наведеного правового регулювання, суд приходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.05.2025 року №921060812269 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з дня припинення виплати, а саме: 01.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити виплату ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 01 липня 2022 року по 31 січня 2023 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, код ЄДРПОУ 20551088) судові витрати зі сплати судового збору сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович