10 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4897/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85400, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, якою просить: 1) визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо відмови в призначенні пенсії №071750015366 від 03.04.2025 року; 2) зобов'язати відповідача розглянути повторно заяву від 26.03.2025 року про призначення пенсії за віком застосувавши при призначенні пенсії п.1.ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 1 - шахтарі, розділу 1 підрозділу 1 підстава ПКМУ № 36 від 16.01.2003 року, ПКМУ № 202 від 31.03.1994 року, ПКМУ № 461 від 24.06.2016 року, а саме : 18.06.1986 року по 20.02.1991 року в якості учня машиніста електровозу на дільниці шахтного транспорту №1 підземним з повним робочим днем під землею, з (05.01.1987 переведено підземним машиністом електровозу 3- го розряду на дільницю шахтного транспорта№1 з повним робочим днем під землею) - на підприємстві BO «Донецьквугілля» шахта « Петровська», з 04.04.1991 року по 25.07.1997- в якості машиніста електровоза підземного 3-го розряду з повним робочим днем під землею на підприємстві Шахта ім. А.А.Скочинського, ВО «Донецьквугілля, та включити в розрахунок пенсії довідку про заробітну плату № 524\11 від 21.11.2021 року, за період квітень 1991 року по березень 1996 року, виданої філіалом Шахта ім. О.О. Скочинського.
20 червня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.
13 серпня 2025 року ухвалою суду витребувано повторно від Головного управління ПФУ в Закарпатській області відмовні матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
01 вересня 2025 року ухвалою суду витребувано повторно від Головного управління ПФУ в Закарпатській області відмовні матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
10 вересня 2025 року на виконання вимог ухвали суду Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області надано матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що дії відповідача в відмові в призначенні пенсії від 03 квітня 2025 року не ґрунтуються на законі, відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 де чітко зазначено запис №2 від 18.06.1986 року по 20.02.1991 року - в якості підземного машиніста електровозу з повним робочим днем під землею на підприємстві ш/у Петровське, запис №5 з 04.04.1991 року по 25.07.1997 року в якості машиніста електровоза підземного з повним робочим днем під землею на підприємстві шахта ім. А.А.Скочинського, ВО «Донецьквугілля». При подачі заяви до Відповідача про призначення пенсії були надані всі пільгові довідки, табеля виходів, історичні довідки по спірним підприємствам.
01 квітня 2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтуванні зазначають, що довідка від 21.11.2021 №314/11 видана шахтоуправлінням «Петровське», довідка від 21.11.2021 №525/11 видана Шахтою імені О.О. Скочинського, які знаходяться на території, що тимчасово окупована російською федерацією, тобто знаходяться під контролем окупаційної влади. З урахуванням вищевикладеного, Головне управління вважає неприйнятним розгляд документів, виданих окупаційною владою. Таким чином, надані до Головного управління та до суду довідки підконтрольній окупаційній владі є недійсними та не можуть бути прийняті та враховані ГУ ПФУ в Донецькій області для цілей розгляду заяви позивача. При цьому, судом має бути враховано, що існуючі до цього організації України не були позбавлені можливості перереєструватися на підконтрольній Україні території та забезпечувати права своїх працівників. Крім того, Головне управління звертає увагу, що на території Донецької області створена та здійснює свої повноваження Донецька обласна державна адміністрація (Обласна військово-цивільна адміністрація), що знаходиться і діє на підконтрольній Україні території, що не позбавляє права позивача звернутися до уповноваженого органу із заявою про видачу відповідних довідок. До пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховані періоди роботи згідно довідок від 21.11.2021 №314/11 в шахтоуправлінні «Петровське» з 18.06.1986 по 20.02.1991, від 21.11.2021 №525/11 в шахті імені О.О. Скочинського з 04.04.1991 по 25.07.1997, оскільки документи видані підприємствами, які згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» знаходяться на території, яка тимчасово окупована Російською Федерацією. Також зазначають, що за результатами аналізу наданих документів встановлено, що зворотня сторона паспорта Позивача у формі ID-картки не придатна для сприйняття змісту. Таким чином, відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу Позивача вищевказаних періодів та включення в розрахунок пенсії довідки про заробітну плату №524\11 від 21.11.2021 за період квітень 1991 року по березень 1996 року, що видана філіалом Шахти ім. О.О. Скочинського. За таких обставин, рішення про відмову від 03.04.2025 №071750015366 ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV прийнято правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищенаведене у сукупності, Головне управління приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки не встановлено порушень прав чи свобод Позивача в контексті спірних відносин, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 26 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.
03 квітня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням № 071750015366 відмовило ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком, оскільки страховий стаж становить 28 років 06 місяців 06 днів, (а.с. 12).
До пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховані періоди роботи згідно довідок №314/11 від 21.11.2021 в шахтоуправлінні «Петровське» з 18.06.1986 по 20.02.1991, № 525/11 від 21.11.2021 в шахті імені О.О. Скочинського з 04.04.1991 по 25.07.1997, оскільки документи видані підприємствами, які згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» знаходяться на території, яка тимчасово окупована Російською Федерацією. Згідно частини 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII, будь-який акт (рішення, документ), виданий установою на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків.
За результатами аналізу наданих документів встановлено, що зворотня сторона паспорта у формі ID-картки не придатна для сприйняття змісту.
Не погодившись із рішенням про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з статтею 1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Приписами частини 1 статті 114 Закону України № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є передусім, досягнення відповідного віку, наявність потрібного стажу, наявність професії та виробництва в зазначених списках та підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами за атестації робочих місць за умови зайнятості працівника на вищеназваних роботах повний робочий день. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що позивач на момент звернення до пенсійного органу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 досяг 60 -річного віку.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Суд встановив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03 квітня 2025 року № 071750015366 позивачу зараховано всі періоди роботи, однак пільговий стаж не обрахований.
До пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховані періоди роботи згідно довідок № 314/11 від 21.11.2021 в шахтоуправлінні «Петровське» з 18.06.1986 по 20.02.1991, № 525/11 від 21.11.2021 в шахті імені О.О. Скочинського з 04.04.1991 по 25.07.1997, оскільки документи видані підприємствами, які згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» знаходяться на території, яка тимчасово окупована Російською Федерацією. Згідно частини 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII, будь-який акт (рішення, документ), виданий установою на тимчасово окупованій території є недійсним і не створює правових наслідків.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд враховує, що відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 від 18 червня 1986 року містить відомості про трудову діяльність позивача з повним робочим днем під землею з 18 червня 1986 року по 20 лютого 1991 року на шахті «Петровська» та з 04 квітня 1991 року по 25 липня 1997 року на шахті імені О.О. Скочинського.
Як видно з розрахунку стажу позивача (Форма РС-Право), копія якого надана до матеріалів справи, вищезазначені періоди зараховані до страхового стажу.
У свою чергу позивач стверджує, що вищезазначений стаж роботи, дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Відповідно до пункту 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Так, у період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.
У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
З 11.03.1994 по 16.01.2003 вже діяли Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.
Перелічені вище постанови були чинні у вказані вище періоди роботи позивача, які зазначені в трудовій книжці.
Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується що посади на яких працював позивач відносяться до шкідливих умов праці передбачених списком №1.
Крім цього, відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Водночас, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Стосовно викладених у оскарженому рішенні відповідача підстав відмови у врахуванні вказаних довідках, оскільки шахтоуправлінням «Петровська», та ОСОБА_2 . Скочинського розташовані на тимчасово окупованій території, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 4 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
На підставі частини 1 статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі статтею 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Разом з цим, документи, видані установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, можуть братись до уваги судом як виняток та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справи.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 200/6694/21-а.
Суд зазначає, що архівні документи, які залишились на окупованій території та неможливість пенсійного органу здійснити їх перевірку, не може бути підставою для позбавлення права позивача на призначення пенсії. Крім того вищезазначені обставини виникли не з вини позивача та він не міг вплинути на них.
Отже, враховуючи викладене, надані позивачем довідки №314/11 та №525/11, яким надається оцінка в сукупності та взаємозв'язку із даними трудової книжки позивача стосовно вказаного періоду, підлягає врахуванню при вирішенню питання щодо призначення пенсії, при цьому суд зазначає, що відсутність можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на не підконтрольній українській владі території (або втраті первинних документів при переведенні підприємства з території, яка не підконтрольна українській владі), не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення.
Крім того, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Вказаний спірний пільговий стаж роботи позивача із шкідливими і важкими умовами праці підтверджується записами в його трудовій книжці про роботу, достовірність та порядок оформлення якої, відповідачем під сумнів не ставиться.
З огляду на викладені мотиви суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03 квітня 2025 року № 071750015366 про відмову позивачу в призначенні пенсії.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 18 червня 1986 року по 20 лютого 1991 року на шахті «Петровська» та з 04 квітня 1991 року по 25 липня 1997 року на шахті імені О.О. Скочинського та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 26 березня 2025 року відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно з частиною третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 12 червня 2025 року, (а.с. 8).
Таким чином, сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03 квітня 2025 року № 071750015366 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 18 червня 1986 року по 20 лютого 1991 року на шахті «Петровська» та з 04 квітня 1991 року по 25 липня 1997 року на шахті імені О.О. Скочинського та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 26 березня 2025 року відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (85400, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) судові витрати у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 вересня 2025 року.
СуддяТ.В.Скраль