10 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/24594/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 15.11.2024 №918150814010 "Про відмову в перерахунку пенсій відділу перерахунків страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області", яким відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", нарахування пенсії з 08 листопада 2024 року з врахуванням до стажу державної служби періодів служби у лавах збройних сил з 30 жовтня 1982 року по 12 листопада 1984 року та роботи в митних органах з 08 вересня 1994 року по 07 грудня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до не переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 08 листопада 2024 року виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", нарахованої з врахуванням до стажу державної служби періодів служби у лавах збройних сил з 30 жовтня 1982 року по 12 листопада 1984 року та роботи в митних органах з 08 вересня 1994 року по 07 грудня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про безпідставність відмови пенсійного органу у переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV) на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ (надалі - Закон № 889-VІІІ), оскільки для цього, як вважає позивач, є усі підстави: первинне звернення про призначення пенсії державного службовця, загальний страховий стаж - більше 40 років, стаж на посадах в органах державної служби - більше 26 років /26 роки 0 місяців 13 днів/, в т.ч. станом на 01.05.2016 понад 23 років /23 роки 5 місяців 6 днів/, необхідний вік - 62 роки. Натомість пенсійним органом безпідставно не зараховано період проходження служби у лавах збройних сил та в митних органах до стажу на посадах в органах державної служби, який на підставі пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (надалі - Порядок № 283), зараховується до стажу державної служби.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у відзиві на позов заперечує щодо заявлених позовних вимог посилаючись на те, що підстави для переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (надалі - Закон № 3723-ХІІ) відсутні, оскільки періоди роботи службових (посадових осіб в митних органах, митній службі), в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців..
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області також просить відмовити в задоволенні позовних вимог із аналогічних підстав.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 01.01.2025 по 03.01.2025 та з 09.01.2025 по 10.01.2025, з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 20.03.2025 по 21.03.2025, з 02.06.2025 по 18.06.2025, з 15.08.2025 по 05.09.2025 включно та на навчанні в період з 10.02.2025 по 14.02.2025 включно.
Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 08.11.2024 про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" (Закон № 889-VIII).
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 15.11.2024 №918150814010 відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію відповідно до Закону № 889-VII. Зазначене рішення відповідача обґрунтовано тим, що згідно з пунктами 10 і 13 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 , працював на посадах інспектора, старшого інспектора, провідного інспектора, головного інспектора державної митної служби, тоді як ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XІІ, робота на цих посадах не враховується для обчислення стажу державної служби. Необхідний стаж на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців відсутній.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує таке.
З 01 травня 2016 року набув чинності Закон № 889-VII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Частиною першої статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Правовий аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.
Тобто до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII вік і страховий стаж.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З аналізу викладених вище норм висновується, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 687/545/17, а також у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі № 120/10479/23.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, після 01 травня 2016 року зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Таким чином, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ним передбачені.
До набрання чинності Законом № 889-VIII стаж державної служби обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (надалі - Порядок № 283; постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Згідно із записами військового квитка та довідок військкомату, які знаходяться в матеріалах пенсійної справи та надаються, позивач з 30.10.1982 по 12.11.1984 проходив службу у лавах збройних сил, а згідно із записами трудової книжки від 16.08.1982 серії НОМЕР_1 з 08.09.1994 по 07.12.2018 працював на різних посадах в Овруцькій та Житомирській митницях, 09.06.1995 ним прийнято присягу державного службовця, йому присвоювалися спеціальні звання та ранги державного службовця, зокрема 24.06.1997 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 2 рангу», 24.06.1999 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 1 рангу», 01.04.2004 присвоєно персональне присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 4 рангу», 25.06.2005 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 3 рангу», 17.08.2007 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу», 11.09.2013 присвоєно 12 ранг державного службовця, 01.01.2014 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи I рангу», 20.08.2015 присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи IІІ рангу».
Частиною п'ятою статті 36 Закону № 889-VIII передбачено, що особа, яка вперше займає посаду державної служби, набуває статусу державного службовця з дня складення Присяги державного службовця.
Як зазначалось, позивач 09 червня 1995 року склав Присягу державного службовця.
Отже, з 09 червня 1995 року по 07 грудня 2018 року працював у митних органах.
Відповідно до статті 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Частиною першою статті 588 Митного кодексу України визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Пенсійне забезпечення працівників митних органів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом. Посадовим особам митних органів у період роботи в таких органах пенсії, призначені відповідно до законодавства, не виплачуються.
Аналогічні положення й щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
Отже, період з 09 червня 1995 року (з дня складання Присяги державного службовця) до 07 грудня 2018 року (до припинення позивачем державної служби) слід зарахувати до стажу державної служби, а щодо зарахування періоду роботи в митних органах з 08 вересня 1994 року по 08 червня 1995 року слід відмовити, оскільки посади за цей період не відносяться до відповідних категорій посад державної служби.
Щодо зарахування до стажу державної служби періоду проходження військової служби в лавах Збройних сил з 30.10.1982 по 12.11.1984, суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 № 2232-XII, відповідно до якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Так само й пунктом 3 Порядку № 283 передбачено, що час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, включається до стажу державної служби.
Такі висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 686/8090/17.
Таким чином, період проходження позивачем військової служби підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Визначаючись щодо обраного позивачем способу захисту та зобов'язання пенсійного органу перевести його на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ з 08 листопада 2024 року, суд виходить з такого.
Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до частини першої якої призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною п'ятою статті 45 Закону 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
На виконання цих норм Закону № 1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
У розділі ІІ Порядку № 22-1 визначено документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Зокрема, згідно з пунктами 2.23, 2.24 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. При призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру" для визначення розміру пенсії за нормами Закону для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.
У пункті 4.2 Порядку № 22-1 передбачено вчинення ряду дій працівником структурного підрозділу пенсійного органу при прийманні документів, зокрема: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до пенсійного органу в установленому порядку. Відповідно, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Суд зазначає, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів для призначення пенсії. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати документи, подання яких визначено нормативно-правовими актами для призначення пенсії, яким не надана була оцінка під час судового розгляду, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії, зокрема обраховувати та встановлювати наявний та достатній стаж. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України
Оскільки спірним питанням, поставленим на вирішення суду у цій справі, є зарахування конкретних періодів роботи позивача до стажу державної служби, у цій справі судом надавалась оцінка лише тим обставинам та доводам, які були покладені відповідачем в основу рішення щодо відмови у зарахуванні конкретно цих періодів до такого стажу, проте предметом судової перевірки у цій справі не є дотримання інших умов для призначення пенсії позивача, які є обов'язковими для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Оскільки вирішенню питання щодо призначення пенсії передує встановлення дотримання визначених законом необхідних умов, що віднесено до компетенції та повноважень пенсійного органу, суд дійшов висновку про необхідність покласти на відповідача обов'язок повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, рішенням якого відмовлено позивачу у переході на пенсію відповідно до Закону № 889-VII.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо повторного розгляду заяви позивача про переведення з 08 листопада 2024 року на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення цієї пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 липня 2024 року у справі № 240/16372/23.
Відтак, звернені позовні вимоги до іншого відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, задоволенню не підлягають, а тому позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 15.11.2024 №918150814010, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу державної служби ОСОБА_1 періоди служби у лавах Збройних сил з 30 жовтня 1982 року по 12 листопада 1984 року та роботи в митних органах з 09 червня 1995 року по 07 грудня 2018 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 08 листопада 2024 року, з врахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.11.2024 №7.19-1/22/10/8958 та №7.19-1/22/10/8957, з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 10 вересня 2025 р.
10.09.25