11 вересня 2025 року м. Житомир справа № 640/18052/20
категорія 111010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведена фактична перевірка господарської одиниці АЗС з магазином (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 11/А), в якому здійснює діяльність ПІІ "Амік Україна" за результатами якої складено акт №0044/28-10-05-03-01/30603572 від 09.07.2020 та винесено податкове повідомлення-рішення №0002010503 та №0002000503 від 31.07.2020 про застосування штрафних санкцій. Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Через відділ документального забезпечення Окружного адміністративного суду міста Києва представником Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачем подано відповідь на відзив.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Відповідно до статті 1 Закону №2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справу №640/7660/21 передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2025, головуючою у справі визначено суддю Попову О.Г.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 27.08.2025 замінено відповідача в адміністративній справі, а саме: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби його правонаступником - Центральне Міжрегіональне управління Державної податкової служби з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) як відокремленого структурного підрозділу ДПС України.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що посадовими особами податкової служби здійснено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС з магазином (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 11/А), в якому здійснює діяльність ПІІ "Амік Україна".
За результатами зазначеної перевірки 09.07.2020 складено акт фактичної перевірки №0044/28-10-05-03-01/30603572, яким встановлено порушення пп. 11, 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та ст.11-1, ст.18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Перевіркою встановлено, що на АЗС з магазином проводилась реалізація палива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та продуктів харчування за готівковий та безготівковий розрахунки. Встановлено порушення встановленого законодавства, порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реєстрації. Так, при вимірюванні нафтопродуктів у резервуарах АЗС встановлено надлишок палива в кількості 69,82 л. на суму 1666,05 грн. та нестачу газу скрапленого в кількості 25,95 літрів. Вимірювання нафтопродуктів проводилось начальником АЗС в присутності перевіряючих. Також, в акті перевірки зазначено, що на АЗС проводиться розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій при реалізації пального без зазначеного коду товарної підкатегорії пального згідно УКТ ЗЕД. Встановлено, що в магазині на АЗС реалізуються тютюнові вироби за цінами вищими, ніж максимально встановлені постачальником (імпортером) - ПП «Стар Трейд 1». Відповідно до накладних №69952042 від 06.07.2020 постачальник (імпортер) відвантажив сигари Harvest club vanilla «10 по ціні 122,52 грн. плюс 5% акцизний податок в сумі 11,25 грн., та ціна реалізації становить 128,65 грн. Таким чином, реалізуються сигари на 6,35 грн. вище ніж встановлено постачальником (імпортером). На пачках даних сигар відсутня максимальна роздрібна ціна та дата їх виготовлення, що заборонено діючим законодавством.
Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивачем подано заперечення на акт фактичної перевірки від 09.07.2020.
Розглянувши подані заперечення, Офісом ВПП ДПС листом від 30.07.2020 за №26340/10/28-10-05-03-01-12 висновки за результатами перевірки (акт №0044/28-10-05-03-01/30603572 від 09.07.2020) по ПІІ "Амік Україна" залишено без змін.
В подальшому, на підставі акта перевірки Офісом ВПП ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0002010503 згідно з яким застосовані до ПІІ «Амік Україна» фінансові санкції у сумі 10 000 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів та №0002000503 згідно з яким застосовані до ПІЇ «Амік Україна» фінансові санкції у сумі 3 417,10 грн. за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, зокрема на «газ скраплений».
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1.3 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Отже, під час фактичної перевірки посадові особи контролюючого органу можуть перевірити будь-яке із визначених підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України питань незалежно від того, що стало причиною для її проведення.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 31.07.2020 за №0002010503, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 10 000 грн, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (надалі - Закон 481/95-ВР, в реакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1 Закону тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.
Згідно підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПК України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Аналогічні положення передбачені в Законі № 481/95-ВР, у відповідності до приписів статті 11-1 якого передбачено, що встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.
Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів. Перелік підакцизних товарів, які описано та класифіковано згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), та ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок з таких товарів, встановлено пунктом 215.3.2 статті 215 ПК України.
Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України, тютюнові вироби відносяться до підакцизних товарів. Перелік підакцизних товарів, які описано та класифіковано згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), та ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок з таких товарів, встановлено пунктом 215.3.2 статті 215 ПК України.
Відповідно до підпункту 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 ПК України, сигарети без фільтру, цигарки та сигарети з фільтром класифікуються за кодами 2402 20 90 10 та 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД відповідно, сигари, сигарили - за кодом 2402 10 00 00 УКТ ЗЕД, люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування - в товарній позиції 2403 УКТ ЗЕД.
Згідно з пунктом 221.1 статті 221 ПК України обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками, а базою оподаткування таких товарів відповідно до пункту 214.5 статті 214 ПК України є база, визначена відповідно до пункту 214.1 та пункту 214.4 статті 214 ПК України.
Пунктом 214.1 статті 214 ПК України визначено, що у разі обчислення акцизного податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України/ввезеного на митну територію України товару, за встановленими виробником/імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.
Адвалорна ставка на рівні 12 відсотків встановлена лише на сигарети, які класифікуються за кодами 2402 20 90 10 та 2402 20 90 20 УКТ ЗЕД (підпункт 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 ПК України).
Отже, у роздрібній мережі продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до вартості пачки сигарет (з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів)), не вищої за МРЦ (100 відсотків), додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами - 5 відсотків вказаної вартості. Вартість пачки сигарет, вище якої не дозволено її реалізацію, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.
Продаж інших тютюнових виробів у роздрібній мережі здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відсотків вказаної вартості.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10.05.2018 у справі №826/12133/16 та в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №П/811/1635/16.
Позивач реалізував сигари НARVEST CLAB CLASSIK "10, по ціні 135 гривень, які отримав відповідно до накладної №69952042 від 06.07.2020, які не вказані у специфікації Договору поставки №16/786 від 01.08.2016, яка є додатком до цього правочину. При цьому, позивач надає фотокопію пачки цих сигар на яких вказана дата виготовлення та акцизна марка, що не спростовує відповідач. Крім цього, потрібно враховувати, що позивач не несе відповідальність за не нанесення ціни виробника чи імпортера на пачку цих сигар про що вказано у акті перевірки та відповідно відповідальність за це.
Відтак, враховуючи вищевказане, суд критично оцінює визначення контролюючим органом перевищення МРЦ, виходячи з ціни сигар НARVEST CLAB CLASSIK "10, отриманих позивачем відповідно до Накладної №69952042 від 06.07.2020, по Договору поставки №16/786 від 01.08.2016 від постачальника ПП "Стар Трейд 1", шляхом множення її на 5%, що становитиме 128,65 (122,52 + 6,13) гривень, при реалізації позивачем по 135 гривень, різниця 6,35 (135 - 128,65) гривень.
Як наслідок, є помилковим висновки відповідача про здійснення позивачем торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником чи постачальником таких тютюнових виробів.
За вищевикладеного, відповідачем не було доведено факту порушень ПІІ "Амік Україна" статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», при реалізації тютюнових виробів. Доводи відповідача спростовується матеріалами справи.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 31.07.2020 за №00020105031 є безпідставним та підлягає скасуванню.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 31.07.2020 за №0002020503, про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 3 417,10 грн, суд зазначає наступне.
Щодо відсутності коду УКТ ЗЕД в розрахунковому документі суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон № 265/95-ВР).
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
При цьому відповідальність згідно з пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР настає виключно у випадку проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування, який передбачає зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Вище судом вказано, що Положенням встановлено, що у фіскальному чеку зазначається обов'язковий реквізит - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД - у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 7).
Із вказаних норм закону слідує, що зазначення у фіскальному чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД визначається виключно для підакцизного товару.
Відповідно до підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 ПК України підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Як зазначено в матеріалах справи, фактичною перевіркою встановлено, що на АЗС проводиться розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій при реалізації пального без зазначеного коду товарної підкатегорії пального згідно УКТ ЗЕД.
Разом з тим, до матеріалів справи позивачем надано копії фіскальних чеків РРО як на дату проведення перевірки так і за попередні дні, із змісту яких чітко зазначено код УКТ ЗЕД товарної підкатегорії 2710124194 для бензину А-92, 2710194300 для ПД тм Прем ДП-Л-Євро5-ВО, 2710124512 для БА Premium А-94.
В своїх запереченнях податковий орган зауважує, що реалізація пального без зазначення в розрахунковому документі товарної підкатегорії згідно УКТ ЗЕД підтверджується чеком №2410 від 09.07.2020, час 15:22:03, однак, жодних доказів на підтвердження своїх доводів відповідачем не надано, а тому суд позбавлений можливості надати оцінку вказаному.
Таким чином, твердження перевіряючих про відсутність нанесеного коду не відповідає дійсності та спростовується фактичними доказами.
Щодо надлишків нафтопродуктів, суд враховує наступне.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначено Інструкцією № 281/171/578/155. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
За умовами підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Згідно з пунктом 10.4 Інструкції №281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи «обліковий залишок попередньої зміни»), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС. Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС. Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою № 17НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Згідно з пунктом 14.3 Інструкції №281/171/578/155 облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об'ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.
Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155 встановлено, що облік нафти і нафтопродуктів на нафто- та газопереробних заводах, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму. Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємномасовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.
Згідно з підпунктами 4.2.2, 4.2.5 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155 об'ємномасовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об'ємом, густиною та температурою. Об'єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).
Об'ємним методом вимірюється лише об'єм нафтопродукту. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливороздавальні колонки (ПРК) і оливороздавальні колонки (ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози. Під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів та олив споживачам на АЗС мають застосовуватись лише паливороздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур не гіршою, ніж ± 0,5 % та оливороздавальні колонки з допустимою основною відносною похибкою не гіршою, ніж ± 1,0% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Об'єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування ПРК і ОРК. Для дистанційного керування ПРК і ОРК мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольнокасових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів. Місцеве керування ПРК і ОРК має передбачати можливість функціонування з РРО. Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об'єму відпущених пального або олив. Сумарний об'єм нафтопродуктів, відпущенихах даних сигар відсутня максимальна роздрібна ціна та дата їх виготовлення, що заборонено діючим законодавством.
Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату - + 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм. Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 Інструкції. Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30 хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного у вертикальних резервуарах. У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець 7 метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара. Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.
Фактично в Акті перевірки не зазначено яким саме способом здійснювалося вимірювання обсягів залишків пального та не зазначено кількості разів такого вимірювання. АЗС, що перевірялася, обладнано рівнемірами та витратомірами і облік обігу підакцизного пального ведеться у відповідності із нормами ПК України.
Таким чином, Інструкція зобов'язує приймати нафтопродукти та відображати записи в бухгалтерському обліку одразу з нестачами/надлишками в межах похибки вимірювальної техніки. Приймання нафтопродуктів в резервуар АЗС здійснюється в середньому 10-15 разів на місяць.
Відповідачем не спростовується, що всі документи, щодо обліку НП на АЗС були надані до перевірки, жодних претензій до наданих документів в акті перевірки не зафіксовано.
Для виявлення фактичного залишку пального в резервуарі проводиться інвентаризація. Така інвентаризація має бути проведена не рідше одного разу на місяць (п. 13.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155). В залежності від температури навколишнього природнього середовища об'єм нафтопродукту (як одиниця обліку на АЗС згідно п. 10.1 Інструкції) змінюється, частина нафтопродукту може знаходиться у паровій фазі. Таким чином, враховуючи, що об'єм нафтопродуктів у резервуарі є величиною змінною, що залежить від температури навколишнього природнього середовища, для встановлення фактичних залишків та коригування бухгалтерського обліку щомісячно проводяться інвентаризації. Матеріали інвентаризації надано перевіряючим під час проведення перевірки і законодавчо встановлених підстав для проведення позапланової інвентаризації у Підприємства не було.
Аналогічної позиції викладені зокрема у Постановах Верховного Суду (Касаційного адміністративного суду) від 12.03.2019 року № 806/1403/16, від 05.03.2019 № 814/2158/16, від 05.03.2019 № 806/2402/16, а саме: «... висновок про порушення позивачем порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання зроблений податковим органом, виходячи з нестачі нафтопродуктів, тобто, невідповідності між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними обліку та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), хоча сам по собі факт нестачі палива не свідчить про порушення порядку обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання, оскільки може бути наслідком інших обставин. Згідно з висновками акту перевірки, ревізори ототожнили надлишок та нестачу товарів з таким порушенням як реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку... Отже, висновок податкового органу про те, що виявлена нестача товарів є свідченням здійснення Товариством реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є помилковим.».
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про наявність підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0002020503 від 31.07.2020.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Розподіл судових витрат здійснюється пропорційно до задоволених позовних вимог відповідно до ч.3 ст.139 КАС України.
Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 4 204,00, про що свідчить платіжне доручення №141344627 від 04.08.2020, а тому стягненню з Офісу великих платників податків ДПС підлягає 4 204,00 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" до Центрального Міжрегіонального управління Державної податкової служби з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002010503 та №0002000503 від 31.07.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального Міжрегіонального управління Державної податкової служби з великими платниками податків користь Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" понесені судові витрати в сумі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
11 вересня 2025 р.
11.09.25