11 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/18778/25
категорія 103020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Черняхівської селищної ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Черняхівської селищної ради щодо неприйняття рішення за заявою від 24.12.2024 про дострокове припинення повноважень;
- припинити повноваження депутата Черняхівської селищної ради VIII скликання ОСОБА_1 , обраного в єдиному багатомандатному виборчому окрузі за єдиним виборчим списком від політичної партії "Пропозиція" з дня прийняття судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є депутатом Черняхівської селищної ради. Позивач виявив бажання достроково скласти депутатські повноваження, у зв'язку з чим подав до Черняхівської селищної ради особисту заяву про дострокове припинення своїх повноважень. Однак, жодного рішення за результатами розгляду заяви Черняхівською селищною радою не були прийняті. Вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не прийнявши жодного рішення за заявою позивача, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Ухвалою судді від 31.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
18.08.2025 через систему "Електронний суд" представником Черняхівської селищної ради подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що заява позивача про дострокове припинення повноважень депутата розглянута на сесії селищної ради в спосіб визначений чинним законодавством, але не була підтримана більшістю від загального складу ради, а тому, вважає, що жодної бездіяльності, в тому числі протиправної, у діях селищної ради не має.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням 1-ої сесії Черняхівської селищної ради восьмого скликання від 04.12.2020 розпочато повноваження депутатів Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області 8-го скликання, у тому числі депутата селищної ради ОСОБА_1 , якого обрано жителями Черняхівської селищної територіальної громади від Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція".
В подальшому, позивач виявив бажання достроково скласти депутатські повноваження, у зв'язку із чим 24.12.2024 подав до Черняхівської селищної ради особисту заяву про дострокове припинення своїх повноважень.
Розпорядженням селищного голови від 07.02.2025 «Про скликання п'ятдесят четвертої сесії селищної ради VІІІ скликання» скликано п'ятдесят четверту сесію селищної ради VІІІ на 21.02.2025.
Згідно протоколу п'ятдесят четвертої сесії VIII скликання Черняхівської селищної ради від 21.02.2025 року, п. 55 слухалось питання, зокрема, «Про дострокове припинення повноважень депутата Черняхівської селищної ради VIII скликання ОСОБА_1 ». По результатам поіменного голосування депутатів по питанню "Про дострокове припинення повноважень депутата Черняхівської селищної ради VIII скликання ОСОБА_1 " проголосували: «за» -9, «проти» - 0, «утрималися» - 6, «не брали участі у голосуванні» - 1. Рішення не прийнято.
В подальшому, позивач звернувся до Черняхівської селищної ради із запитом, в якому просив надати: копію зареєстрованої заяви про дострокове складання депутатських повноважень депутата Черняхівської селищної ради VIII скликання ОСОБА_1 від 24.12.2024; копію рішення сесії Черняхівської селищної ради про визнання повноважень депутата восьмого скликання ОСОБА_2 ; копію рішення сесії Черняхівської селищної ради про дострокове припинення повноважень депутата Черняхівської селищної ради VII скликання ОСОБА_1 .
Листом від 10.06.2025 за № 02-05/3 Черняхівська селищна рада повідомила позивача про те, що проєкт рішення Черняхівської селищної ради «Про дострокове припинення повноважень депутата Черняхівської селищної ради VIII скликання», який був внесений на розгляд 54-ої сесії селищної ради від 21.02.2025, не був підтриманий депутатами.
Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, суд враховує положення Конституції України, а також приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 за №280/97-ВР (надалі по тексту Закон № 280/97) і Закону України "Про статус депутатів міських рад" від 11.07.2002 за № 93-IV (надалі по тексту Закон № 93-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 93-IV депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 46 Закону № 280/97 сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до ст. 59 Закону № 280/97 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Як визначено статтею 5 Закону № 93-IV, повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:
1) його відкликання за народною ініціативою у встановленому цим Законом порядку;
3) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;
4) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;
5) обрання його депутатом іншої місцевої ради;
6) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
7) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі, або набрання законної сили рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
7-1) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
8) його смерті.
Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку:
1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі;
2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень;
3) з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом (частина 3 статті 5 Закону № 93-IV).
З аналізу вказаних норм висновується, що депутат місцевої ради має право на дострокове припинення повноважень за власним бажанням. Рішення про дострокове припинення повноважень депутата приймає відповідно рада.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач виявив бажання достроково скласти депутатські повноваження і питання щодо дострокового припинення повноважень депутата Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 виносилось на розгляд ради. Проте, як встановлено судом, рішення по суті за результатами розгляду заяви позивача Черняхівською селищною радою не було прийнято.
Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача за заявою позивача, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача.
В досліджуваному випадку рішення приймається органом місцевого самоврядуванням, яким є відповідна селищна рада, в той же час суб'єктивне ставлення депутата (депутатів) місцевої ради до того чи іншого питання, яке у встановленому порядку виноситься на сесії для голосування з метою прийняття рішення, не може змінити, обмежити чи припинити дію пункту 16 частини 1 статті 26 та статі 59 Закону №280/97-ВР.
Законом №280/97-ВР не визначено форми реалізації радою владної управлінської функції шляхом утримання від прийняття одного із рішень, так як рада приймає одне із рішень за проектом із врахуванням пропозицій ініціатора чи відмови у задоволенні відповідної пропозиції по суті порушеного питання.
Таким чином, суд зазначає, що відповідач не розглянув заяву позивача про дострокове припинення депутатських повноважень та не прийняв обґрунтованого рішення у відповідності до вимог Закону №93-IV. А тому, в даному випадку, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні належного розгляду заяви позивача, оскільки вищезазначеними нормами права не закріплено за суб'єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду заяви депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.
Згідно вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
У спірному випадку, суд перевіряючи дії/бездіяльність Черняхівської селищної ради щодо розгляду порушеного позивачем питання, дійшов висновку про те, що відповідач не вчинив відповідних дій у спосіб, що визначений законом, а саме пункту 16 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України "Про статус депутатів міських рад".
Позивач ще в грудні 2024 року звернувся до відповідача із заявою про дострокове припинення своїх депутатських повноважень, втім, станом на момент розгляду справи, селищна рада не прийняла рішення з цього питання.
У Рекомендації Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами наголошено, що якщо законом не встановлені часові рамки щодо прийняття такого рішення, заявник може опинитися у невизначеному становищі на необмежений строк. За таких обставин заявник може потрапити у скрутне становище і це може становити приховану форму свавілля.
В аспекті встановлених обставин, така бездіяльність відповідача не відповідає вимогам частини 2 статті 2 КАС України, тому суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Черняхівської селищної ради щодо неприйняття рішення по суті за заявою ОСОБА_1 від 24.12.2024 про складення депутатських повноважень.
Щодо позовних вимог про припинення повноважень депутата Черняхівської селищної ради ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Таким чином, у межах даної справи, Черняхівська селищна рада не наділена повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Відповідно до положень ч. 1 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються вдень першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.
За приписами ч. 1 та ч. 2 статті 284 Виборчого кодексу України, у разі дострокового припинення повноважень депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, міської, сільської, селищної виборчої комісії депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати у відповідному територіальному або єдиному виборчому списку від цієї організації партії у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 283 цього Кодексу
Реєстрація особи, зазначеної у частині першій цієї статті, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) здійснюється відповідною територіальною виборчою комісією у порядку, передбаченому статтею 283 цього Кодексу.
З метою забезпечення однакового застосування окремих положень Виборчого кодексу України, Центральна виборча комісія постановою від 28 жовтня 2020 року №433 затвердила Роз'яснення щодо порядку реєстрації обраних депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у місті, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів (далі - Роз'яснення).
Відповідно до пункту 5.9 Роз'яснення, рішення, вказане у частині першій статті 284 Кодексу, ухвалюється територіальною виборчою комісією не пізніш як у тридцятиденний строк з дня надходження: від відповідної ради - належним чином засвідченої копії рішення ради про дострокове припинення повноважень депутата цієї ради або документа, що свідчить про дострокове припинення повноважень депутата ради (у разі дострокового припинення повноважень депутата без рішення ради); від інших осіб - належним чином засвідченої копії документа уповноваженого органу, що свідчить про дострокове припинення повноважень депутата відповідної ради.
Отже, висновуючи вищевикладене суд зазначає, що судове рішення про дострокове припинення повноважень депутата є тим документом, що свідчить про дострокове припинення повноважень депутата відповідної ради без рішення ради, з яким позивач може звернутись до відповідного органу.
Зважаючи на протиправну поведінку відповідача, а саме - невиконання ним обов'язку, передбаченого приписами діючого законодавства, суд звертає увагу на те, що в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права буде задоволення позову в цій частині та прийняття рішення, яким припинити повноваження депутата Черняхівської селищної ради VIII скликання ОСОБА_1 , обраного жителями Черняхівської селищної територіальної громади від Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція" з дня прийняття даного судового рішення.
При цьому, задоволення позову таким шляхом є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі №242/3391/17 спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З урахуванням діючих норм законодавства, наданих суду доказів, того факту, що відповідачем протягом тривалого періоду часу і дотепер не було прийнято жодного рішення з приводу поданої позивачем заяви про дострокове припинення його повноважень як депутата селищної ради, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту прав і свобод позивача у даній справі буде припинення повноваження депутата Черняхівської селищної ради VIII скликання ОСОБА_1 , обраного жителями Черняхівської селищної територіальної громади від Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція" з дня прийняття даного судового рішення.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши наведені норми та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про підставність заявлених позивачем позовних вимог, а позов вважає таким, що підлягає до задоволення.
Питання відшкодування судового збору вирішується на підставі положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Черняхівської селищної ради (майдан Рад, 1, смт Черняхів, Житомирська обл., Житомирський р-н, 12301. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04344156), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Черняхівської селищної ради щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 24.12.2024 про складення депутатських повноважень.
Припинити повноваження депутата Черняхівської селищної ради VIII скликання ОСОБА_1 , обрано жителями Черняхівської селищної територіальної громади від Житомирської обласної організації політичної партії "Пропозиція" з дня прийняття даного судового рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черняхівської селищної ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
11 вересня 2025 р.
11.09.25