Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 вересня 2025 року Справа№200/1146/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами загального позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тент Експорт»
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тент Експорт» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2024 року № 0399350410 форми «В4».
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість за період травень 2024 року № 39225/10-36-04-10/42365851 від 19.07.2024 року про порушення позивачем п. 46.1 ст. 46 та п. 47.1.1 ст.47, абзац «в» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПКУ, згідно закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 року, Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) та суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 28 885 304 грн.
Сутність порушень, встановлених актом камеральної перевірки полягає у тому, що позивачем у декларації з ПДВ за травень 2024 року невірно включено до податкового кредиту від'ємне значення попереднього звітного періоду в сумі 28 885 304 грн., оскільки ним подано уточнюючий розрахунок за січень 2022 року, якому присвоєно статус «Історія подання», тому у платника наявні розбіжності в рядку 21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
З зазначених підстав позивач вважає висновки акту камеральної перевірки від 19.07.2024 року №39225/10-36-04-10/42365851 неправомірними, а винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення від 05.09.2024 року № 0399350410 просить визнати протиправним та скасувати.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14 березня 2025 року о 09:30 год. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - Степаненко Ірини Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року задоволено заяви представника позивача - адвоката Глущенко Інни Олексіївни та представника відповідача - Степаненко Ірини Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тент Експорт» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та забезпечено їх участь у судовому засіданні по справі № 200/1146/25, призначеному на 10 квітня 2025 року о 09:30 год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року задоволено клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Тент Експорт» про зупинення провадження у справі та зупинено провадження в адміністративній справі № 200/1146/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/1145/25.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року поновлено провадження в адміністративній справі № 200/1146/25 та призначено підготовче засідання на 30 липня 2025 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі № 200/1146/25 на 18 серпня 2020 року о 09:30 год.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - Шевченко Марини Анатоліївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - Степаненко Ірини Вікторівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року закрите підготовче провадження в адміністративній справі № 200/1146/25 та призначено розгляд справи по суті на 12 вересня 2025 року в порядку письмового провадження.
Відповідачем надано письмовий відзив від 26.03.2025 року. В обґрунтування незгоди із позовом зазначає, що ТОВ «Тент Експорт» з 01.01.2025 року перебуває на обліку у ГУ ДПС у Донецькій області, попереднє місце обліку - 1037 - ГУ ДПС у Київській області, дата зміни місцезнаходження - 25.10.2024 року.
Підприємством ТОВ «Тент Експорт» за період січень 2022 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 30.04.2022 №9049313161, якому присвоєно статут «Історія подання» на підставі службової записки управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області від 04.05.2022 №3657/10-36-18-06 (Лист платнику від 04.05.2022р. №12298/6/10-36-18-06).
Повторно підприємством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.12.2023 року №9344433969, якому також було присвоєно статут «Історія подання» на підставі службової записки управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Київській області від 26.12.2023 №19681/10-36-04-01 (Лист платнику від 26.12.2023 №59046/6/10-36-04-10), у зв'язку з порушенням Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість Наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 року №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, а саме: ТОВ «Тент Експорт» в уточнюючому розрахунку №9344433969 від 18.12.2023 року враховує показники уточнюючого розрахунку №9049313161 від 30.04.2022, який не визнаний, як податкова звітність.
Акт перевірки від 26.09.2024 року № 48072/10-36-04-10/42365851 направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та повернуто згідно довідки про причини повернення/досилання - за закінченим терміном зберігання.
На підставі висновків акту камеральної перевірки від 26.09.2024 року № 48072/10-36-04-10/42365851 контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.11.2024 року № 0507530410, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 28 885 304,00 грн., яке було направлено на адресу позивача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та повернуто до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання.
Зазначає про правомірність дій контролюючого органу щодо проведення вказаної перевірки та встановлення порушення позивачем п. 46.1 ст. 46 та п. 47.1.1 ст.47, абзацу «в» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ, згідно закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 року, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289 у декларації з ПДВ за серпень 2024 року, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тент Експорт», код ЄДРПОУ 42365851 значиться як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить відповідна виписка з реєстру.
Позивач є платником податку на додану вартість з 01.09.2018 року і в дійсний час перебуває на обліку у ГУ ДПС у Донецькій області, попереднє місце обліку - ГУ ДПС у Київській області, дата зміни місцезнаходження - 25.10.2024 року.
Позивачем через електронний кабінет платника податків 11.02.2025 року було отримано запит Головного управління ДПС у Донецькій області за вих. №1388/6/05-99-04-10-09 від 11.02.2025 року, зі змісту якого вбачається, що «ГУ ДПС в ході проведення камеральної перевірки поданої податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2024 року ТОВ «Тент Експорт» встановлено декларування від'ємного значення податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступних звітних періодів (рядок 21) в сумі 3793391 грн.
Оскільки ТОВ «Тент Експорт» не отримувало жодних актів перевірки та відповідних податкових повідомлень - рішень, прийнятих на підставі таких актів, то 12.02.2025 року адвокатом Глущенко І.О. до Головного управління ДПС у Донецькій області спрямовано адвокатський запит за вих. №12/02, в якому просила:
1.Надати копії актів перевірок, податкових повідомлень-рішень та/або інших документів, які складались у відношенні ТОВ «Тент Експорт» за період січень 2024 року - січень 2025 року з доказами їх направлення на адресу ТОВ «Тент Експорт».
2.У випадку проведення контролюючим органом перевірок (камеральних, невиїзних документальних та ін.) надати копії документів, які слугували підставою для її проведення (запити, наказ, направлення тощо).
3.У разі винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень за результатами проведених перевірок за період січень 2024 року - січень 2025 року надати копії таких рішень з доказами їх направлення позивачу.
Головне управління ДПС у Донецькій області на запит адвоката надіслало відповідь від 14.02.2025 року, надавши в електронному вигляді копії актів перевірок, податкових повідомлень-рішень та /або інших документів, які складались по ТОВ «Тент Експорт» (код ЄДРПОУ 42365851) за період січень 2024 року - січень 2025 року, з доказами їх направлення на адресу товариства, зокрема акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Тент Експорт», код ЄДРПОУ 42365851 за травень 2024 року від 19 липня 2024 року №39225/10-36-04-10/42365851 та винесене 05.09.2024 року на підставі цього акту податкове-повідомлення рішення №0399350410 форми «В4».
Фахівцями Головного управління ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Тент Експорт», код ЄДРПОУ 42365851 за травень 2024 року, про що було складено акт від 19 липня 2024 року №39225/10-36-04-10/42365851.
Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 46.1 ст. 46 та п. 47.1.1 ст.47, абзац «в» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПКУ, згідно закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 року, Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання поточного звітного (податкового) періоду (р. 19), та суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 28 885 304 грн.
За результатами вказаного акту перевірки Головним управленням ДПС у Київській області було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 05.09.2024 року № 0399350410, яким зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 28 885 304 гривень.
Сутність порушень, встановлених актом камеральної перевірки полягає у тому, що позивачем у декларації з ПДВ за травень 2024 року невірно включено до податкового кредиту від'ємне значення попереднього звітного періоду в сумі 28 885 304 грн., оскільки раніше ним подано уточнюючий розрахунок за січень 2022 року, якому присвоєно статус «Історія подання» на підставі службової записки управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області від 04.05.2022 №3657/10-36-18-06, тому у платника наявні розбіжності в рядку 21 «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача про зменшення розміру від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України унормовано, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Судом встановлено, що відповідачем проведено саме камеральну перевірку підприємства позивача щодо даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Тент Експорт» за травень 2024 року.
Відповідно до п. 200.1 та 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно пунктів «б», «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Між тим, актом камеральної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п. 46.1 ст. 46 та п. 47.1.1 ст.47, абзац «в» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, згідно закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 року.
Так, пунктом 46.1 ст. 46 ПК України встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, резиденти або нерезидент України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи (пункт 47.1.1 ст.47 ПК України).
Отже, норми статей 46, 47 ПК України є загальними нормами податкового законодавства, що встановлюють принцип декларування платниками податків грошових зобов'язань, у тому числі податкових зобов'язань.
Абзацом «в» п.200.4 ст.200 ПК України, порушення якого також встановлено актом камеральної перевірки, передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Підпункт 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положення ПК України, згідно з внесеними Законом України №2260-ІХ від 12.05.2022 року змін стосується порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків під час дії воєнного стану.
Крім того, відповідачем в акті камеральної перевірки вказано про порушення позивачем Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289. Проте, яка саме норма Порядку порушена, податковим органом в акті не зазначено.
Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 року №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі - Порядок №21).
Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку №21 визначено, що сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі - декларація), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
У складі податкової декларації подаються передбачені Порядком №21 додатки (п. 9 розд. ІІІ Порядку №21).
Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, деталізується у додатку 2 до декларації «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» (Д2) (далі - додаток 2).
При заповненні таблиці 1 додатка 2 враховується значення рядка 21 декларації. Графи таблиці 1 додатка 2 доцільно заповнювати у хронологічному порядку виникнення від'ємного значення, відображеного у графі 4 таблиці 1 додатка 2 починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.
Звітний (податковий період), у якому виникла сума від'ємного значення ПДВ, вказується у графах 2 та 3 таблиці 1 додатка 2.
При цьому, значення рядка «Усього» графи 4 додатка 2 має відповідати сумарному значенню рядка 21 декларації та залишку суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на 01 липня 2015 року, на яку було збільшено значення реєстраційної суми та суму від'ємного значення, сформовану за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року.
Відтак, помилка, допущена у сумі від'ємного значення та/або періоді його виникнення, може призвести до надання платником податку недостовірної інформації.
Водночас, як зазначено вище, відповідачем не зазначено конкретну норму права, порушену позивачем, тобто не розкрито зміст вчиненого правопорушення.
Абзацом 1 пункту 50.1. ст. 50 ПК України передбачено, що платник податку має право, у разі виявлення помилок в оформленні податкових декларацій, подати до неї уточнюючий розрахунок.
Відповідно до пп. 54.3.2 ПК України у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать, зокрема, про заниження або завищення від'ємного значення суми ПДВ платника податків, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити зменшення (збільшення) від'ємного значення суми ПДВ, передбачених ПКУ або іншим законодавством.
Отже, якщо за результатами перевірки контролюючий орган виявляє помилку, допущену платником податків при заповненні додатка 2 (Д2) до декларації з ПДВ, яка свідчать про заниження або завищення від'ємного значення суми ПДВ платника податків, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити зменшення (збільшення) від'ємного значення суми ПДВ.
Як вбачається з акту камеральної перевірки, позивачем невірно заповнено рядок 16.1 «Від'ємне значення в рядку, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, а саме: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» в податковій декларації з податку на додану вартість за період травень 2024 року від 19.06.2024 року №9167500332.
Як зазначено відповідачем, позивачем засобами електронного зв'язку за період січень 2022 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 30.04.2022 №9049313161, якому присвоєно статут «Історія подання» на підставі службової записки управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області від 04.05.2022 №3657/10-36-18-06.
Суд не бере до уваги посилання представника позивача на Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 року, яким на його думку передбачено присвоєння звітному документу лише єдиного статусу «Повністю введено», оскільки вказаний порядок втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів № 5 від 12.01.2021 року.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року № 5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5).
За визначенням пункту 2 розділу 1 Порядку №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно з пунктом 1 підрозділу 1 розділу 2 Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Пунктом 2 розділу IV Порядку № 5 передбачено алгоритм приймання та реєстрація поданих платниками Документів звітності в підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів.
Зокрема, Документи звітності подаються за вибором платника, якщо інше не передбачено законодавством, в один із таких способів:
засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
особисто платником або уповноваженою ним особою;
надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
В ІКС ДПС фіксується інформація про спосіб подання платником Документа звітності.
Прийняття Документа звітності є обов'язком податкового органу.
Під час приймання поданих платниками Документів звітності здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов'язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, Інші показники, зазначені у Документі звітності, до його прийняття перевірці не підлягають.
Відмова посадової особи територіального органу ДПС прийняти Документ звітності з будь-яких причин, не визначених статтями 48, 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, суми бюджетного відшкодування, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
У разі відсутності зауважень до оформлення Документа звітності він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання податковим органом, а для звітності з єдиного внеску, направленої поштовим відправленням, датою отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі звітністю.
Якщо Документ звітності оформлено з порушеннями, платнику у терміни, встановлені пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу, надається або надсилається письмове повідомлення про відмову у його прийнятті (для звітності з єдиного внеску у формі Повідомлення про визнання звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого єдиного внеску такими, що не подавались) із зазначенням причин такої відмови. Документ звітності зберігається в ІКС ДПС з ознакою «Вважається неподаним» та інформацією про причини відмови у прийнятті.
Дані Документів звітності, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до ІКС ДПС з обов'язковою перевіркою відповідності паперовому носієві у терміни, встановлені Регламентом комп'ютерної обробки звітності.
Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено».
Для Документів звітності, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.
Суд зауважує, що доказів надіслання позивачу повідомлення про неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 30.04.2022 №9049313161 матеріали справи не містять.
Крім того, уточнюючий розрахунок поданий позивачем засобами електронного зв'язку в електронній формі, а тому мав статус «Повністю введено».
За приписами пункту 1 підрозділу 4 розділу 4 Порядку №5 документи звітності зі статусом «Повністю введено» (крім документів зі станами обробки «Вважається неподаним» або «Історія подання» (присвоюється відповідно до пункту 4 цього підрозділу) або «Видалений» (присвоюється у зв'язку з помилковою реєстрацією посадовою особою територіального органу ДПС поданого на паперовому носієві Документа звітності)) та показники щодо сум грошових зобов'язань, самостійно визначених платником, які в автоматичному режимі не були відображені в ІКП, потрапляють до реєстру «Нерознесені декларації (розрахунки)».
Підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, відпрацьовує реєстр «Нерознесені декларації (розрахунки)» у терміни, визначені Регламентом комп'ютерної обробки звітності.
Якщо Документ звітності не підлягає рознесенню до ІКП, то підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, виключає його з реєстру «Нерознесених декларації (розрахунків)».
За приписами пунктів 3, 4 підрозділу 4 розділу Порядку №5 документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати нарахованих сум за такими Документами звітності автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП нарахованих до сплати сум. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).
Якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником рішення податкового органу про відмову у прийнятті Документа звітності встановлено факт неправомірності такої відмови, стан обробки Документа звітності змінюється з «Вважається неподаним» на «Вважається поданим за рішенням суду або податкового органу». Датою подання такого Документа звітності вважається дата його фактичного отримання податковим органом або визначена відповідним рішенням.
Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаку стану обробки «Вважаються поданими за рішенням суду або податкового органу», після настання граничного строку сплати нарахованих сум за такими Документами звітності відображаються в ІКП датою присвоєння цієї ознаки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).
Якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
При цьому, як зазначено вище, відповідачем на підставі службової записки працівника внесено зміни до статусу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2022 року, поданого позивачем в електронному вигляді, змінивши при цьому, статус «Повністю введено» на «Історія подання», у зв'язку з чим, показники уточнюючого розрахунку не відобразилися в інтегрованій картці позивача з ПДВ, наданої відповідачем за 2022-2024 роки.
Суд зауважує, що нормами Порядку №5 контролюючому органу не надано повноважень змінювати статус «Повністю введено» податкової звітності платників податків, поданої засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Таким чином, відповідач не мав повноважень вносити зміни до статусу уточнюючого розрахунку позивача з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за січень 2022 року.
Окремо слід зазначити, що вказані в акті камеральної перевірки норми - п. 46.1 ст. 46 та п. 47.1.1 ст.47, абзац «в» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, згідно закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 року є загальними нормами Податкового кодексу України і не мають відношення до порушення, вказаного в акті від 19 липня 2024 року №39225/10-36-04-10/42365851 - невірного включення до податкового кредиту від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 28 885 304 грн., тобто не в належний рядок декларації, а тому не доведений склад правопорушення.
Крім того, відповідачем не зазначено, до якого саме рядка декларації має бути віднесена спірна сума від'ємного значення попереднього звітного періоду, що порушує право платника податку на майбутнє відшкодування ПДВ.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 0399350410 від 05.09.2024 року за формою «В4».
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Тент Експорт» (85000, Донецька область, м. Добропілля, Сонячний мікрорайон, буд. 30, код ЄДРПОУ 42365851) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А, код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 05.09.2024 року № 0399350410 форми «В4».
Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тент Експорт» (код ЄДРПОУ 42365851) судові витрати з судового збору у розмірі 24224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) гривні 00 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 вересня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.Б. Голубова