Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 вересня 2025 року Справа№640/24043/20
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом Приватного підприємства "Ярослав» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
Приватне підприємство "Ярослав" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2020/000060/1 від 21.09.2020.
В обґрунтування вимог позову зазначається, що 21.09.2020 р митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA100060/2020/000060/1. Митна вартість товару була визначено із застосуванням резервного методу та склала 3,5100 дол. США/кг., та розраховані митні платежі, що підлягали сплаті з урахуванням минтонї вартості у розмірі 490 459,76 грн. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів протиправним та незаконним, оскільки створює перепони у реалізації свого суб'єктивного права стосовно визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19/474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу № 640/24043/20.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/24043/20 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Крилової М.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/24043/20, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від Київської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що враховуючи те, що у митного органу були обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, декларанту відповідно до статті 53 Митного Кодексу запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. За результатами аналізу додаткових документів та документів поданих до митного оформлення відповідач дійшов висновку, що заявлена митна вартість не підтверджена документально документами, що вимагалсиь митним органом відповідно до ч. 2,3 статті 53 Митного Кодексу, у зв'язку з чим, митним органом не був застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)..
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року продовжено розгляд адміністративної справи за позовом Приватного підприємства "Ярослав» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Приватне підприємство «Ярослав» зареєстровано як юридична особа 11.01.1995 року та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 13.92 Виробництво готових текстильних виробів, крім одягу (основний), 13.10 Підготування та прядіння текстильних волокон, 01.49 Розведення інших тварин, 03.22 Прісноводне рибництво (аквакультура), 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах, 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу, 14.14 Виробництво спіднього одягу, 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів, 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 13.20 Ткацьке виробництво, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, 13.30 Оздоблення текстильних виробів, 13.91 Виробництво трикотажного полотна, 13.94 Виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток, 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 35.11 Виробництво електроенергії, 35.14 Торгівля електроенергією.
09.09.2020 року між приватним підприємством «Ярослав» (Покупець) та компанією ANDER TEKSTIL ENERJI INSAAT SAN.DIS TIC.A.S. (Продавець) було укладено Контракт № 2009UA/01 (далі - Контракт № 2009UA/01), за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах поставки СРТ Київ, Україна згідно Інкотермс 2010, 100% бавовняна пряжа Nm 34/1 (Ne 20/1) О.Е., у асортименті та за ціною згідно специфікації (додаток № 1 до цього договору).
Пунктом 2 даного контракту визначено валюта та загальна вартість контракту.
Загальна вартість контракту складає: 36 400,00 USD доларів США на умовах СРТ Київ, Україна (Інкотермс 2010) згідно додатку № 1 до цього контракту.
Відповідно до п. 3 № 2009UA/01 оплата вартості Товару буде проводитись у доларах США на банківський рахунок протягом 10 днів з моменту поставки Товару на таможений пост покупця.
Згідно з п. 4 контракту № 2009UA/01 поставка Товару здійснюється на умовах СРТ Київ, Україна згідно Інкотермс 2010 протягом 60 днів з дати підписання контракту.
При здійсненні поставки Продавець передає Покупцю разом з Товаром наступні документи:
а) рахунок Продавця на Товар в 4-х примірниках;
б) товаро-транспорту накладну, оформлену на ім'я ПокупцяОтримувача;
в) пакувальний лист у 4-х примірниках;
г) сертифікат походження Товару, виписаний Продавцем та підтверджений Торгово-Промисловою Палатою країни Продавця.
Відповідно до додатку № до Контракту 2009UA/01 «Специфікація» Продавець зобов'язується поставити Покупцю товар, 100% бавовняна пряжка 34/1(Ne 20/1) О.Е у кількості 20 000,00 кг., за ціною 1,82 доларів США/кг на загальну суму 36 400,00 доларів США.
09.09.2020 року на виконання умов Контракту № 2009UA/01продавцем було виставлено рахунок-фактуру № ANR2020000000012 з переліком товарів, а саме 100% бавовняна сурова пряжка Nm 34/1 (Ne 20/1) О.Е на загальну суму 36 400.00 доларів США (умова постачання - перевезення сплачене до (СРТ) Київ), та поставлено позивачу партію товару.
З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем 21.09.2020 року була подана до Київської митниці митна декларація № UА100060/2020/391842, в якій приватним підприємством «Ярослав» в графі 42 зазначено, що вартість товару за основним методом, а саме за ціною договору (контракту), становить 36 400,00 доларів США.
При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:
- контракт № 2009UA/01 від 09.09.2020 року;
- специфікація до контракту № 2009UA/01 від 09.09.2020 року;
- експортна декларація виробника 07371/100920/0000704 від 10.09.2020 року;
- міжнародна автомобільна накладна CMR 0039843 від 10.09.2020 року;
- сертифікат щодо походження товару за формою СТ-1 від 10.09.2020 року;
- фітосанітарний сертифікат № 197/898 від 09.09.2020 року.
21.09.2020 року відповідачем було прийнято рішення №UA100060/2020/000060/1 «Про коригування митної вартості», в якому було зазначено наступне:
«Документи подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до ст. 53 Митного Кодексу мвстять розбіжності містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни що була фактично сплачено або підлягає сплаті за ці товари, а саме».
Вважаючи вказане рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2020/000060/1 від 21.09.2020 року протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA100060/2020/000060/1 підстави його винесення, суд зазначає таке.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.
Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості відсутня інформація щодо номерів та дат митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; .обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.
Митним органом в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до п.. 2.3 Контракту від 09.09.2020 № 2009UA/01 вказано, що у вартість товару включена вартість його пакування, експорті митні витрати, - але разом з тим такі числові складові вартості не виділені що не дає можливості перевірити вартість самого товару. Відповідно до п. 4.3 контракту при здійсненні поставки Продавець передає Покупцю разом з Товаром документи, в тому числі пакувальний лист та сертифікат походження товару, разом з цим такі документи до митного оформлення не надані. Згідно з п. 4.2 контракту покупець за свій рахунок має право здійснити страхування товару до місця призначення, проте в наданих документах відсутні відомості щодо страхування товарів. Наданий прайс-лист складений від 09.09.2020 року складений не виробником товарів, адресований конкретному Покупцю та посилається на контракт від 09.09.2020 року № 2009UA/01, що є несумісним з положеннями статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГААТ СОТ 1994).
Надаючи оцінку цим доводам відповідача, суд зазначає, що за змістом контракту № 2009UA/01 від 09.09.2020 року, продавець продає, а покупець купує на умовах поставки СРТ Київ, Україна згідно Інкотермс 2010, 100% бавовняна пряжа Nm 34/1 (Ne 20/1) О.Е., у асортименті та за ціною згідно специфікації (додаток № 1 до цього договору). До вартості Товару включена вартість пакування, експортні митні витрати (п. 2.3).
Вартість упаковки має нульову ціну, та як наслідок входить до ціни товару, тобто є незворотньою, в зв'язку із чим не включається у митну вартість товару.
На підставі цього, суд зазначає, що відповідачем не враховані умови поставки продукції, відповідно до яких пакування продукції здійснюється за рахунок продавця, та надані до митного оформлення документи, з яких вбачається, що вартість упаковки входить до ціни продукції, а тому вартість упаковки та пакування матеріалів, робіт, пов'язаних з пакуванням, не впливає на митну вартість продукції, тому не підтвердження позивачем витрат на пакування, відповідно, не може впливати на числове значення складових митної вартості цієї продукції, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цю продукцію.
Згідно висновків, які викладені в постанові Верховного Суду від 18.02.2019 у справі № 160/8775/18, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Згідно висновків, які викладені в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17, суд касаційної інстанції зазначив, що згідно зовнішньоекономічного договору ціна товару, що був предметом поставки, вже включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому за правилами частини десятої статті 58 Митного кодексу України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність твердження митного органу про ненадання позивачем документів про ціну упаковки, що вплинуло на визначення митної вартості товару.
Також, суд не вважає обґрунтованою підставою для коригування митної вартості доводи оскаржуваного рішення, що до митного оформлення не надавалися пакувальний лист та сертифікат походження товару, оскільки такий документ не входить в перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України.
Посилання митного органу, що в документах відсутні відомості щодо страхування товарів суд також вважає безпідставними, оскільки згідно з контрактом страхування товару є правом а не обов'язком позивача.
При цьому, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, тільки у разі, якщо здійснювалося страхування, а отже, посилання на те, що в наданих документах відсутні відомості щодо страхування товарів суд вважає безпідставними.
Щодо посилань митного органу на недоліки прайс-листа продавця суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-листа виробника, а й інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема, можна віднести й прайс-лист продавця товару.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, який на практиці частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.
Отже, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у постанові від 29.04.2021 у справі №815/2932/18 та від 08.12.2022 у справі №420/2792/19.
Відтак, не впливають на митну вартість товару доводи відповідача, що прайс-лист складено з невідповідністю до загальновизнаних вимог ділового спілкування, а саме, не містить ні умов поставки, ні умов сплати вартості товарів, ані реквізитів для зв'язку.
У зв'язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару №UA100060/2020/000060/1 від 21.09.2020 року. прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями(далі Закон № 3674) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою немайнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2021 гривень.
У позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
ПП «Ярослав» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 3543,00 грн, відповідно до платіжних доручень № 2321 від 24.09.2020 року та № 2404 від 02.10.2020 року.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Київської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства «Ярослав» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № №UA100060/2020/000060/1 від 21.09.2020 року.
Стягнути з за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ: 43337359, місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, 8А) на користь Приватного підприємства «Ярослав» (код ЄДРПОУ: 21635240, місцезнаходження: 04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 2) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова