Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
11 вересня 2025 року Справа №200/6791/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії, -
04 вересня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про:
1. Визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Сірика Станіслава Володимировича Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МУ Мін'юсту про відкриття виконавчого провадження ВП № 78973151 від 02.09.2025 у зв'язку зі спливом трирічного строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
2. Визнання протиправними та скасувати як похідні від незаконного відкриття ВП № 78973151 всі постанови від 02.09.2025, а саме:
2.1. про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження;
2.2. про арешт коштів боржника;
2.3. про арешт майна боржника;
3. Зобов'язання Слов'янськогой ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МУ Мін'юсту (ЄДРПОУ 34974684):
3.1. Прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 78973151 (як незаконно відкрите поза межами строку), скасувати всі заходи примусового виконання у цьому ВП та внести відповідні відомості до автоматизованої системи виконавчого провадження;
3.2. Негайно направити офіційні повідомлення/постанови до всіх банків, платіжних установ та інших фінансових організацій, у які надсилалися постанови про арешт у ВП № 78973151, - для зняття арештів і розблокування рахунків/активів позивача;
3.3. Негайно направити аналогічні повідомлення/постанови (про зняття арештів) щодо всіх раніше закритих виконавчих проваджень позивача, які здійснювалися цим самим відповідачем, у тому числі за прикладом ВП № 76384894 від 11.11.2024 (підтвердження арешту - лист АТ КБ «ПриватБанк» від 17.07.2025), - у всі банки та установи, куди відповідач надсилав постанови про арешт.
Вивчивши заявлений адміністративний позов, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
За правилами частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, якщо законом встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений у розділі X Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 3 Закону №1404-VIII передбачений перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень іноземних судів; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Тобто, примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, а також рішення інших органів.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус особи як сторони у виконавчому провадженні.
Як вбачається з матеріалів, позивач оскаржує постанови, прийняті державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у рамках виконавчого провадження № 78973151 від 02.09.2025 року, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження, постанови про арешт коштів боржника, з виконання судового наказу № 2-н/243/2416/2021 виданого 23.02.2024 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області.
Таким чином, позивач є боржником у виконавчому провадженні, відкритому на виконання наказу № 2-н/243/2416/2021, виданого 23.02.2024 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області.
Відповідно до ч.1 ст.447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Разом з цим, за змістом ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, виходячи із системного аналізу норм КАС України та Закону України "Про виконавче провадження", в порядку адміністративного судочинства підлягають вирішенню питання, пов'язані з примусовим виконанням постанов про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження та про накладення штрафу, тобто постанов, які є окремими виконавчими документами, а не самих постанов про накладення штрафу.
У свою чергу, питання правомірності прийняття самих постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження повинно вирішуватися за загальними правилами, встановленими частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", а саме судом, який видав виконавчий документ.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, суб'єктний склад та характер спірних матеріальних правовідносин. Таким критерієм може бути також і пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Враховуючи те, що чинним законодавством встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Поряд з тим, суд роз'яснює позивачу, що згідно з ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Разом з цим, позивач не позбавлений права звернутися з даним позовом до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
З огляду на викладене, керуючись ст. 170, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом із екземпляром позовної заяви та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Повний текст ухвали складено та підписано 11 вересня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя В.М. Чучко