Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 вересня 2025 року Справа№200/4842/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач), про:
- визнання протиправними дії, які виразились у зменшенні у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці № ФС-81004/09/01/3998 від 25.11.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік;
- зобов'язання оформити довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розмір надбавки за вислугу років у грошовому вирізі обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням та зазначенням надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання, вказаних в довідці № ФС-81004/09/01/3998 від 25.11.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн. і надати цю оновлену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.08.2024 по справі № 200/4806/24 відповідач виготовив довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік, в якій вказано основні розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2023 року. Проте, розміри надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що зазначені у вказаній довідці, відповідачем зменшені у грошовому виразі. Позивач вважає, що відповідач, зазначаючи у довідці фактичні розміри надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за кваліфікацію та премії, не врахував суми посадового окладу та окладу за військовим званням, які зазначені у цих же довідках станом на 01.01.2023 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року відкрито провадження у справі № 200/4842/25, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи.
22 липня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що в порядку, та за формою, визначеної у додатку № 2 Постанови № 45 було надано довідку про розмір грошового забезпечення, та направлено її до Пенсійного фонду України в Донецькій області. Позивачем неправомірно зазначено, що п.1 Постанови 45 передбачає перерахунок пенсій у разі прийняття КМ України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення. На даний час (і підлягав застосуванню під час проведення перерахунку пенсії позивачу) п.1 Постанови 45 викладено в редакції: Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відтак, відповідач не мав підстав здійснювати нарахування грошового забезпечення позивачу без врахування положень Порядку № 45 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. З огляду на наведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року у справі № 200/4806/24, яке набрало законної сили 20.11.2024 року, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2023 року.
На виконання зазначеного рішення суду, відповідач виготовив та направив до ГУ ПФУ в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 № ФС-81004/09/01/3998 для проведення перерахунку пенсії позивача.
Довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 містить відомості: посадовий оклад - 4970,00 грн.; оклад за військове звання (майстер-сержант) - 1560,00 грн.; надбавка за вислугу років (45%) - 1926,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (65%) 4033,90 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 326,00 грн.; премія (216%) - 7041,60 грн. Всього грошове забезпечення для обчислення пенсії 19857,50 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Наказом Міністерства оборони від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок № 260).
Відповідно до розділу IV Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах:
від 1 до 5 років - 25 відсотків;
від 5 до 10 років - 30 відсотків;
від 10 до 15 років - 35 відсотків;
від 15 до 20 років - 40 відсотків;
від 20 до 25 років - 45 відсотків;
від 25 і більше років - 50 відсотків.
Відповідно до розділу VI Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Відповідно до розділу XI Порядку № 260 військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації:
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "особливої важливості", - 20 відсотків;
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків;
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.
Відповідно до розділу XVI Порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
На підставі відомостей довідки від 25.11.2024 року № ФС-81004/09/01/3998 судом установлено, що:
станом на 01.01.2023 сума посадового окладу позивача складає 4970,00 грн, оклад за військовим званням 1560,00 грн, відсоткове значення надбавки за вислугу років 45, отже розмір надбавки за вислугу років має складати 2938,50 грн., тоді як відповідачем вказано 1926,00 грн.;
розмір надбавки за особливості проходження служби 65% (розраховується із посадового окладу 4970,00 окладу за військове звання 1560,00 та надбавки за вислугу років 2938,50) і має складати 6154,52 грн., тоді як відповідачем визначено 4033,90 грн.
розмір надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 % посадового окладу (4970,00 грн.), що складає 497,00 грн., відповідачем визначено 326,00 грн.;
премія (216 % посадового окладу) 10735,20 грн., відповідачем визначено 7041,60 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо зменшення у грошовому виразі, вказаних в довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 від 25.11.2024 року № ФС-81004/09/01/3998, яка видана на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року у справі № 200/4806/24.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення у грошовому виразі розмірів надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних в довідці від 25.11.2024 року № ФС-81004/09/01/3998 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років в належному розмірі, вказаних в довідці від 25.11.2024 року № ФС-81004/09/01/3998 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, для перерахунку з 01 лютого 2023 року розміру пенсії ОСОБА_1 .
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Судове рішення складено та підписано 10 вересня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко