10 вересня 2025 р.Справа № 160/22689/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення 26.05.2025 року перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.06.2025 року, без врахування отриманої померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 заробітної плати в зоні відчуження з 17.05.1986 року по 26.05.1986 року, згідно довідки № 190 від 21.11.2005 року, виданої адміністрацією ЗАТ «МАСП», у розмірі відшкодування фактичних збитків, та щодо визначення розміру пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , внаслідок такого перерахунку, з 01.06.2025 року, у 5 483,88 гривень, протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виплату пенсії по втраті годувальника, з 01.06.2025 року, у попередньому розмірі, тобто виходячи із розміру пенсії годувальника ОСОБА_2 , обчисленої із його заробітної плати в зоні відчуження з 17.05.1986 року по 26.05.1986 року, згідно довідки № 190 від 21.11.2005 року, виданої адміністрацією ЗАТ «МАСП», у розмірі відшкодування фактичних збитків, а також здійснити перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою нею пенсією по втраті годувальника та розміром пенсії по втраті годувальника, який належав до виплати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за правилами ст. 263 КАС України.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі первинний протокол призначення пенсії, інформацію щодо того, чи було враховано з 01.06.2025 заробітну плату ОСОБА_2 в зоні відчуження з 17.05.1986 по 26.05.1986 при здійсненні перерахунку пенсії позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у цій справі, з огляду на таке.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 09.04.2017 отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, відповідач обчислив та призначив позивачу пенсію без врахування заробітку померлого годувальника в зоні відчуження за період роботи з 17.05.1986 року по 26.05.1986 року, згідно довідки № 190 від 21.11.2005 року, виданої адміністрацією ЗАТ «МАСП», що призвело до заниження призначеної пенсії у разі втрати годувальника. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 160/7457/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та перерахунок ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 11.08.2017, виходячи з розміру пенсії, отримуваної померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 годувальником ОСОБА_2 на момент смерті, з врахуванням постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16.05.2015 у справі № 212/10875/14-а про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 починаючи з 22.03.2012 із застосуванням довідки від 21.11.2005 № 190, та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами пенсії у зв'язку з втратою годувальника. У подальшому відповідач здійснював виплату пенсії по втраті годувальника. У 2021 році розмір пенсії позивача по втраті годувальника становив 10 918, 90 гривень, у 2022 році - 12 431,59 гривень, у 2023 році 20 930,00 гривень, у 2024 році - 23 610,00 гривень, у 2025 році до 01.06.2025 року 23 610,00 гривень, а з 26.05.2025 року відповідачем моя пенсія була знижена з 01.06.2025 року до 5483,88 гривень, з яких 113,88 гривень становить компенсація непрацездатному члену сім'ї за втрату годувальника. Крім цього, відповідно до наявного в кабінеті позивача на порталі Електронних послуг ПФУ протоколу перерахунку пенсії від 26.05.2025 року час 09:04, відповідач безпідставно здійснив перерахунок пенсії без врахування заробітку померлого годувальника за період з 01.05.1986 року по 31.05.1986 року, а саме з 17.05.1986 року по 26.05.1986 року, згідно довідки за № 190 від 21.11.2005 року, виданої адміністрацією ЗАТ «МАСП», враховувати який відповідач був зобов'язаний за рішенням судів, що призвело до заниження індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії годувальника, та без врахування ступеню втрати працездатності годувальника. На звернення відновити позивачу виплату пенсії у належному розмірі, листом від 08.07.2025 року за № 30297-22208/П-01/8-0400/25, відповідач повідомив, що він привів пенсійну справі та пенсію у відповідність до рішення суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що позивач з 09.04.2017 отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Чоловіки позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , смерть пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. ОСОБА_1 з 09.04.2017 отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Рішенням Дніпропетровського окружного апеляційного суду від 04.03.2020 по справі № 160/7457/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та перерахунок ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 11.08.2017, виходячи з розміру пенсії, отримуваної померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 годувальником ОСОБА_2 на момент смерті, з врахуванням постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16.05.2015 у справі № 212/10875/14-а про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 починаючи з 22.03.2012 із застосуванням довідки від 21.11.2005 № 190, та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами пенсії у зв'язку з втратою годувальника. На виконання рішення Дніпропетровського окружного апеляційного суду від 04.03.2020 по справі № 160/7457/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській проведено перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 з 11.08.2017 з урахуванням довідки від 21.11.2005 № 190. При перевірці пенсійної справи ОСОБА_1 виявлено невідповідність при виконанні рішення Дніпропетровського окружного апеляційного суду від 04.03.2020 № 160/7457/19, щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника з 11.08.2017, виходячи з розміру пенсії, отримуваної померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 годувальником ОСОБА_2 на момент смерті, з врахуванням постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16.05.2015 у справі № 212/10875/14-а про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 починаючи з 22.03.2012 із застосуванням довідки від 21.11.2005 № 190. Пенсія годувальника ОСОБА_2 на 11.08.2017 із застосуванням довідки від 21.11.2005 № 190 склала 10740,00 грн. Таким чином, пенсія по втраті годувальника з 01.06.2025 складає 5483,88 грн, де: 5370,00 грн - розмір пенсії по втраті годувальника (10740,00 грн х 50 %); 113,88 грн - щомісячна компенсація непрацездатному члену сім'ї за втрату годувальника через Чорнобильську катастрофу п.4 постанови КМУ № 112. Пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність з 01.06.2025.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 160/7457/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним нарахування ОСОБА_1 з 11.08.2017 пенсії у зв'язку з втратою годувальника без врахування розміру пенсії померлого годувальника станом на 08.04.2017.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника, виходячи з розміру пенсії, отримуваної померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на момент смерті, з врахуванням постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16.05.2015 у справі № 212/10875/14-а про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , починаючи з 22.03.2012 із застосуванням довідки від 21.11.2005 № 190.
Визнано протиправним та скасувати рішення від 14.05.2018 № 102/395 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та перерахунок ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 11.08.2017, виходячи з розміру пенсії, отримуваної померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 годувальником ОСОБА_2 на момент смерті, з врахуванням постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16.05.2015 у справі № 212/10875/14-а про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 починаючи з 22.03.2012 із застосуванням довідки від 21.11.2005 № 190, та виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили 07.08.2020.
З відзиву на позовну заяву, а також з листа відповідача від 08.07.2025 вбачається, що у травні 2025 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, з метою усунення невідповідності пенсійної виплати рішенню Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року.
При цьому, з матеріалів пенсійної справи вбачається зменшення розміру пенсії позивача.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що предметом цього спору є дії відповідача, фактично вчинені на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 160/7457/19.
Позивач звертаючись з даним позовом до суду фактично не погоджується з такими діями.
Відповідно до ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.ч. 2,3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з приписами ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається положеннями Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016року №1404-VIII (зі змінами та доповненнями), та покладається на державну виконавчу службу.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, положеннями КАС України встановлено чіткий порядок виконання судових рішень в адміністративних справах, та визначено певну послідовність дій, котрі необхідно вчинити з метою зобов'язання відповідача (суб'єкта владних повноважень) належним чином виконати рішення суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення та/або неналежного його виконання, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення та/або його не належне виконання не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі №806/2143/15.
Проаналізувавши предмет позову у даній справі, встановлено, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 160/7457/19.
Отже, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
З огляду на зазначене, а також те, що позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, свобод, та охоронюваних законом інтересів, які стосуються питання виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 160/7457/19, суд доходить висновку про закриття провадження у даній справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 238, 248, 256 КАС України суд, -
Закрити провадження у справі №160/22689/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна