11 вересня 2025 рокуСправа №160/17699/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, -
17.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ №55 від 09.05.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 17.06.2025 року по 20.05.2025 року позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 . 09.05.2025 року було видано наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, який складено, на думку позивача, з порушенням вимог законодавства, що робить даний наказ протиправним. Як вказано у наказі 09.05.2025 року під час відпрацювання підсумкового бойового донесення (далі - ПБД) ОСОБА_1 внесені недостовірні відомості щодо обліку виконаних заходів та залученого особового складу, якими він володів відповідно до займаної посади. Дана інформація не відповідає дійсності тому, що всі дані для відпрацювання ПБД надходили до позивача від начальників служб і командирів підпорядкованих підрозділів Військової частини НОМЕР_1 . З урахуванням наведеного, вважає протиправним спірний наказ, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 року поновлено ОСОБА_2 пропущений строк звернення до суду та відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 18.07.2025 року. Також вказаною ухвалою було зобов'язано відповідача надати додаткові докази в даній справі.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
04.07.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач не погоджується із позовними вимогами та зазначає наступне. Згідно з функціональними обов'язками офіцера групи інформаційно - аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій центру управління та планування тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (до відзиву додаються), офіцер групи інформаційно - аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій центру управління та планування тактичної групи відповідає за: відпрацювання за вказівкою начальника відділу поточних бойових дій центру управління та планування та командування ТГр звітних інформаційних документів; зобов'язаний: приймати участь в організації та забезпечені збору, обробці та аналізі інформації в інтересах відділу поточних бойових дій центру управління та планування штабу та командування ТГр; приймати участь в організації та координації підготовки узагальнених інформаційно - довідкових документів; надавати пропозиції начальнику групи інформаційно - аналітичного забезпечення щодо удосконалення та підвищення ефективності і якості відпрацювання звітних документів. Також, відповідно до пояснень посадових осіб тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а саме полковника ОСОБА_3 та полковника ОСОБА_4 , які разом відповідали за напрямок діяльності позивача, відомо, що позивач допустив помилку при відпрацюванні службового документа у бойовій обстановці, а саме невірно вказав дату виконання бойових завдань не "09.05.2025", а "08.05.2025", чим порушив вимоги посадових обов'язків вказаних вище, тобто відпрацював невірно звітні інформаційні документи; приймав участь у в організації та забезпечені збору, обробці інформації, але аналіз інформації зробив невірно вказавши неправильну дату; з помилками приймав участь в організації та координації підготовки узагальнених інформаційно - довідкових документів; надавав пропозиції щодо удосконалення та підвищення ефективності і якості відпрацювання звітних документів так, що допустив помилку. Всі вказані вище порушення військової дисципліни від позивача, могли привести до неналежного виконання бойових завдань підпорядкованими військовими частинами, з відповідними негативними наслідками. На підставі вищевказаних порушень позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення "догана". Вважає, що наказ командира тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 09.05.2025 року № 55 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора ОСОБА_1 " є законним та виданий на підставах порушення позивачем військової дисципліни та своїх посадових обов'язків. На підставі вищевикладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом ОСОБА_5 від 11.08.2025 року №355 суддя Серьогіна Олена Василівна з 14.07.2025 року по 01.08.2025 року, з 04.08.2025 року по 08.08.2025 року, з 11.08.2025 року по 15.08.2025 року та з 18.08.2025 року по 22.08.2025 року перебуває у щорічній відпустці.
Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом ОСОБА_6 від 08.09.2025 року №382 суддя Серьогіна Олена Василівна з 01.09.2025 року по 10.09.2025 року перебуває на лікарняному.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.06.2025 року по 20.05.2025 року позивач проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
09.05.2025 року командиром тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з адміністративно-господарської) було видано наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, згідно з яким 09.05.2025 року під час відпрацювання підсумкового бойового донесення (далі - ПБД) на вищий штаб офіцером групи інформаційно-аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майором ОСОБА_1 внесені недостовірні відомості щодо обліку виконаних заходів та залученого особового складу, якими він володів відповідно до займаної посади. За порушення вимог абзацу 2 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині обов'язку сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, абзацу 5 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині обов'язку додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, в частині обов'язку виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в частині обов'язку неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, на офіцера групи інформаційно-аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майора ОСОБА_1 наказано накласти дисциплінарне стягнення - догана.
Вважаючи протиправним наказ №55 від 09.05.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 24.03.1999 року №551-XIVзатверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).
Преамбулою Дисциплінарного статуту визначено, що цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Частиною третьою статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Згідно з частиною першою статі 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 86 Дисциплінарного статуту передбачено, що, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608 (далі - Порядок №608).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно з пунктами 1-3 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Службове розслідування не призначається:
у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг;
якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Службове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
ступеня вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку №608 визначено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
За приписами пункту 3 розділу ІV Порядку №608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
знати підстави проведення службового розслідування;
бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування;
відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень;
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (пункт 1 розділу V Порядку №608).
У пунктах 2-6 розділу V Порядку встановлено, що у вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності (пункт 1 розділу VІ Порядку №608).
Виходячи з аналізу зазначених вище норм Дисциплінарного статуту та Порядку №608, на переконання суду, підставою для дисциплінарної відповідальності військовослужбовця є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги.
Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем службової дисципліни.
Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі №817/1318/17.
Згідно з функціональними обов'язками офіцера групи інформаційно - аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій центру управління та планування тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", офіцер групи інформаційно - аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій центру управління та планування тактичної групи відповідає за: відпрацювання за вказівкою начальника відділу поточних бойових дій центру управління та планування та командування ТГр звітних інформаційних документів; зобов'язаний: приймати участь в організації та забезпечені збору, обробці та аналізі інформації в інтересах відділу поточних бойових дій центру управління та планування штабу та командування ТГр; приймати участь в організації та координації підготовки узагальнених інформаційно - довідкових документів; надавати пропозиції начальнику групи інформаційно - аналітичного забезпечення щодо удосконалення та підвищення ефективності і якості відпрацювання звітних документів.
Як слідує з матеріалів справи, з урахуванням ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування стосовно виявленого факту відповідачем не проводилося. Згідно з наказом №55 від 09.05.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани було виявлення командиром тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » при переданні йому на підпис проєкту підсумкового бойового завдання наступного факту: 09.05.2025 року під час відпрацювання підсумкового бойового донесення (далі - ПБД) на вищий штаб офіцером групи інформаційно-аналітичного забезпечення відділу поточних бойових дій тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майором ОСОБА_1 внесені недостовірні відомості щодо обліку виконаних заходів та залученого особового складу, якими він володів відповідно до займаної посади.
При цьому, дослідивши зміст оскаржуваного наказу №55 від 09.05.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 судом встановлено, що він не містить відомостей про: конкретні обставини дисциплінарного проступку; ступеня вини; наявності у його діях певного умислу; попередньої поведінки порушника дисципліни; шкідливих наслідків і причинного зв'язку між дисциплінарним проступком і діями порушника дисципліни.
Наказ №55 від 09.05.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 містить загальну інформацію щодо порушення вчиненого ОСОБА_1 , проте не зазначено яких саме заходів і яку саме кількість залученого особового складу недостовірно вніс ОСОБА_1 .
Також суд зауважує на відсутність будь-яких відомостей стосовно надання (пропозиції надання) письмових пояснень ОСОБА_1 стосовного вищезазначеного факту.
При цьому, у матеріалах даної справи міститься копії письмових пояснень посадових осіб тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", а саме полковника ОСОБА_3 та полковника ОСОБА_4 , які разом відповідали за напрямок діяльності позивача, які повідомили, що позивач допустив помилку при відпрацюванні службового документа у бойовій обстановці, а саме невірно вказав дату виконання бойових завдань не "09.05.2025", а "08.05.2025".
Однак, суд зауважує, що на вказаних письмових поясненнях вищезазначених посадових осіб відсутня дата їх надання. Окрім того, полковник ОСОБА_4 у своїх письмових поясненнях щодо вчиненого позивачем порушення описує події, які стосуються 10.05.2025 року, тоді як оскаржуваний наказ №55 від 09.05.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 винесено 09.05.2025 року.
Вищевказане свідчить про те, що наказ №55 від 09.05.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 винесено без урахування всіх обставин події, зокрема, письмових пояснень посадових осіб та самого позивача по факту вчинення порушення.
Поряд з цим, суд зазначає, що прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 813/1021/17.
Проте як убачається з матеріалів справи, відповідач не проводив службове розслідування щодо встановлення дійсної наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Натомість притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності військова частина обмежилась лише констатацією факту внесення позивачем недостовірних відомостей щодо обліку виконаних заходів та залученого особового складу без перевірки зазначених фактичних обставин з метою їх підтвердження чи спростування.
За таких обставин, суд вважає, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення без дослідження обставин, які мають значення для вирішення питання про встановлення ступеня вини позивача, ступінь його вини не з'ясовано.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих рішень у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до положень процесуального законодавства покладено саме на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують вчинення позивачем дисциплінарного проступку, відповідач суду не надав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що дисциплінарне стягнення на позивача було накладено необґрунтовано та без фактичної перевірки всіх обставин, а отже наказ №55 від 09.05.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки визнання судом протиправним та скасування спірного наказу є достатнім заходом для відновлення порушених прав позивача.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Доказів понесення судових витрат не пов'язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.
Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ №55 від 09.05.2025 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна