11 вересня 2025 рокуСправа №160/19379/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження з 01.01.2025 розміру пенсії ОСОБА_1 , встановленого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану з 01.01.2025»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести на користь ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2025 року без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до статті 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року по адміністративній справі № 160/13145/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 20.03.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Вказане рішення суду від 24.01.2025 залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 року та набрало чинності 15.05.2025 року. На письмове звернення позивача, листом від 01.07.2025 № 29412-20631/1-01/8-0400/25 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що розмір пенсії позивача станом на 01.01.2025 перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, тому у Головного управління відсутні підстави для виплати пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою № 1. На зазначених підставах виплата пенсії з 01.01.2025 проводиться в розмірі, визначеному вищезазначеними законодавчими актами. Позивач вважає дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 22.07.2025 року, відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
29.07.2025 від відповідача до суду надійшов відзив, в якому представник зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків, категорії 1 відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 по справі № 160/13145/24 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити Позивачу з 20.03.2024 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання судового рішення Позивачу було проведено відповідний перерахунок пенсії та розмір пенсійної виплати становив: 3 20.03.2024 - 54874,15 грн; 3 01.03.2025 - 56374,15 грн. Разом з тим, з 01.03.2025 виплата пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи після проведення індексації здійснюється без обмеження максимальним розміром та проводиться з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
04.08.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій посилається на правову позицію Конституційного суду щодо забезпечення соціального захисту осіб, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Разом з відзивом відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №320/2229/25.
Позивач у відповіді на відзив проти зупинення провадження заперечував.
Щодо заявленого клопотання про зупинення провадження, суд зазначає наступне.
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №320/2229/25 про визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №320/2229/25 відкрито провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що адміністративна справа №320/2229/25 перебуває в провадженні суду першої інстанції, а не у Верховному Суді, як зразкова, про що зазначає відповідач.
Крім того, судом не встановлено об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №320/2229/25, як цього вимагає пункт 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд звертає увагу, що зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у справі №160/19379/25.
У зв'язку з чим, підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
За встановлених обставин, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків, категорії 1 відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 по справі № 160/13145/24 частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 20.03.2024 максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду від 24.01.2025 залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2025 року та набрало законної сили 15.05.2025.
На письмове звернення позивача, листом від 01.07.2025 № 29412-20631/1-01/8-0400/25 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що на виконання судового рішення Позивачу було проведено відповідний перерахунок пенсії та розмір пенсійної виплати становив: з 20.03.2024 - 54874,15 грн; з 01.03.2025 - 56374,15 грн. 3 01.03.2025 виплата пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи після проведення індексації здійснюється без обмеження максимальним розміром та проводиться з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Так, з 01.03.2025 розмір пенсії до виплати становить 32080,62 грн.
Не погоджуючись із діями відповідача, представник позивача звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів позивача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (далі - Указ № 64/2022), у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону №796-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
За приписами статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ;Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
20.03.2024 Конституційним Судом України прийнято Рішення №2-р(II)/2024 по справі №3-123/2023(229/23), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII зі змінами.
Припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином положення частини 3 статті 67 Закону №796-ХІІ в частині, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, утратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України вищезазначеного рішення (20.03.2024).
Відповідно до статті 46 Закону №4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься в пункті 1 Постанови №1.
Також, в пункті 1 Постанови №1 зазначено розміри коефіцієнтів, які застосовуються до відповідних сум, у разі їх перевищення більш ніж 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а саме:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,1.
Отже, вищевказані положення Закону №4059-IX та Постанови № 1 встановили обмеження до пенсійних виплат шляхом застосування визначених коефіцієнтів.
Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 дійшов висновку, що Законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В рішенні від 28.08.2020 №10-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що скасування чи зміна Законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині 2 статті 19, статті 130 Конституції України.
Відповідно до першого речення частини 3 статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відтак, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Оскільки положення частини 3 статті 67 Закону №796-ХІІ в частині, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, утратили чинність, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови №1.
Слід також зазначити, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі № 160/13145/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону №2262-XII.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, а тому Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та до його повноважень не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевказані положення, суд приходить до висновку, що розмір пенсійної виплати, призначеної відповідно до Закону №796-ХІІ, не може бути змінений Постановою №1, а тому дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача є протиправними.
Враховуючи, що пенсія позивача на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 у справі № 160/13145/24, має нараховуватись та виплачуватись ГУ ПФУ в Дніпропетровській області без обмеження максимальним розміром, суд доходить висновку, що положення Постанови №1 не можуть бути застосовані до пенсії позивача.
Також, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, як викладена в ухвалі від 06.02.2025 у справі №520/909/25, де відмовляючи у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №520/909/25, яка є подібною до цієї справи, Верховний Суд зазначив:
«Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.
Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним».
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач, обмеживши пенсію ОСОБА_1 максимальним розміром, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження з 01.01.2025 розміру пенсії ОСОБА_1 , встановленого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану з 01.01.2025»; та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести на користь ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2025 року без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження з 01.01.2025 розміру пенсії ОСОБА_1 , встановленого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану з 01.01.2025».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести на користь ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2025 року без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець