11 вересня 2025 року Справа №160/29877/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/29877/24,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
03 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про встановлення судового контролю, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд». В обґрунтування клопотання посилається на невиконання відповідачем остаточного судового рішення в цій справі.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/29877/24 до розгляду в порядку письмового провадження. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.
09 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що пенсія позивача перерахована, однак доплата за період до проведення перерахунку не виплачена через відсутність фінансування.
Також відповідач вказує, що рішенням суду його не зобов'язано проводити перерахунок пенсії з 01.02.2022 року та 01.02.2023 року.
Вирішуючи вимоги заяви про встановлення судового контролю, суд виходить з такого.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року розглянуто справу №160/29877/24 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2021 року без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Згідно ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Судом неодноразово зазначалося, що відповідач на виконання рішення суду в даній справі повинен провести перерахунок пенсії позивача в т.ч. з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року без обмеження максимальним розміром. В цій частині в позові не було відмовлено, в зв'язку з чим твердження відповідача є безпідставними.
Серед іншого, судом констатовано, що:
- «оскільки перерахунок пенсії позивача з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року зумовлений єдиною підставою, а порушення права позивача втілено в обмеження розміру пенсії, тобто - фактично в обмежувальну умову при відповідній процедурі, самостійно встановлену відповідачем, судом здійснено вихід за межі позовних вимог, відновивши право позивача шляхом зняття такої умови в цілому щодо усього перерахунку на підставі відповідного рішення суд»;
- «Відновлення права позивача здійснюється шляхом проведення нового перерахунку, вже на виконання даного рішення суду. Ним передбачено один єдиний перерахунок - з 01.02.2021 року. Також передбачено єдину умову для перерахунку, яким права позивача будуть відновлені - без обмеження максимального розміру пенсії.
Це означає, що таке обмеження необхідно зняти (не застосовувати) починаючи з вказаної дати. Дати 01.02.2022 року та 01.02.2023 року хронологічно йдуть пізніше. Отже, вони, як і будь-які інші дати після 01.02.2021 року, охоплюються зобов'язанням, яке покладене рішенням суду».
Обидві ухвали отримані відповідачем в підсистемі «Електронний Суд».
Отже, як зміст рішення суду безпосередньо, так і ухвали суду від 25 квітня 2025 року, від 08 травня 2025 року унеможливлюють правозастосування, за змістом якого пенсія позивача може бути обмежена максимальним розміром з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року.
Водночас, до заяви про встановлення судового контролю долучено лист відповідача від 18.08.2025 року №37244-25911/М-01/8-0400/25, в якому вказано, що «рішенням … не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок Вашої пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 від грошового забезпечення».
Існування відповідного обмеження підтверджується і розрахунками пенсії, що долучені до наданих відповідачем пояснень.
Таке твердження суперечить змісту рішення суду, а також свідчить про необхідність отримати пояснень відповідача з цього питання. Суд зазначає, що відповідач має врахувати: рішенням суду в даній справі розглянуто та задоволено вимоги позивача про перерахунок його пенсії без обмеження максимальним розміром в т.ч. з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року, оскільки ці дати, як і дата 01.02.2021 року, є датами, на підставі яких відповідач вчиняв тотожні дії з перерахунку пенсії позивача на підставі рішення суду у справі №160/12071/24 та допустив тотожне порушення прав позивача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром.
Висновок про протиправність такого обмеження має загальний характер і стосується дат: 01.02.2021 року, 01.02.2022 року та 01.02.2023 року.
Таким чином, відповідач не лише не виплатив позивачу виниклу заборгованість, а й не вчинив дій, зобов'язання щодо яких накладено на нього рішенням суду.
При цьому жодних поважних підстав для невиконання рішення суду в частині, яке не передбачає потребу в асигнуваннях (проведення перерахунку як такого), відповідачем не наведено.
Отже, разом зі звітом на виконання рішення суду відповідач має надати і докази проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року без обмеження максимальним розміром (розрахунки пенсії на такі дати без застосування «максимального розміру пенсії»), так і докази неможливості виплатити позивачу усієї заборгованості, яка утворилася в результаті проведення перерахунку на виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Суд також роз'яснює відповідачу, що згідно ч. 3 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
В даній справі невиконання рішення суду в тій частині, що не передбачає проведення виплат (проведення перерахунку в повному обсязі згідно вищевказаного), являтиме собою підставу для накладення штрафу на керівника відповідача, оскільки не вчинено навіть ті дії, щодо яких відсутні обставини, що об'єктивно унеможливлюють їх вчинення.
Суд підкреслює, що відповідачу неодноразово доведено зміст зобов'язань, накладених на нього рішенням суду, в той час як його поведінка має ознаки саме ухилення від виконання рішення суду, оскільки відповідач свідомо не виконує рішення суду з формальних підстав. Допущена відповідачем бездіяльність не лише прямо ігнорує відповідні висновки суду, а й не узгоджується зі змістом рішення суду: після висновку про протиправність обмеження пенсії позивача максимальним розміром таке обмеження все ще застосовується.
Суд зазначає, що пенсія позивача обмежена максимальним розміром протиправно, відповідне рішення суду набрало законної сили, цим же рішенням зобов'язано зняти таке обмеження з 01.02.2021 року. Судом не визначався період, за який таке обмеження може існувати. В свою чергу право позивача відновлено з дати початку його порушення без кінцевої дати, однак відповідач з власної ініціативи і без жодної правової підстави визначає такі дати, чим заперечує зміст рішення суду. Жодних періодів, які штучно виокремлює відповідач, судом не встановлено, їх виділення має протиправний характер.
Отже, на дати після 01.02.2021 року обмеження пенсії максимальним розміром, яке відповідач встановив при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року у справі №160/12071/24, існувати не може.
Фактично, відповідач має провести перерахунки на підставі відповідних довідок (станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року) без обмеження максимальним розміром.
Наразі ж надані відповідачем розрахунки свідчать, що відповідне обмеження застосовано відповідачем на 01.02.2022 року та 01.02.2023 року, чим підтверджено невиконання рішення суду в повному обсязі.
Згідно ч. 3 ст. 382-1 встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Оскільки в даній справі йдеться про дії, вчинення яких залежить виключно від відповідача, достатнім є строк в 15 календарних днів для подання звіту.
Керуючись ст. ст. 241, 243-248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/29877/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/29877/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/29877/24 протягом 15 днів з моменту отримання копії цієї ухвали суду, разом з розрахунками розміру пенсії ОСОБА_1 станом на 01.02.2022 року та 01.02.2023 року.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та згідно ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко