11 вересня 2025 року Справа 160/24514/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.08.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хомич Іван Олександрович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно довідки про заробітної плати від 13.12.2019 року № 49-р/204, за період роботи в «Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна», з 01.10.1991 року по 31.09.1996 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідки про заробітну плату від 13.12.2019 року № 49-р/204, за період роботи в «Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна», з 01.10.1991 року по 31.09.1996 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом Катерини Немченко від 08.09.2025 року №382 суддя Серьогіна Олена Василівна з 01.09.2025 року по 10.09.2025 року перебуває на лікарняному.
У зв'язку з перебуванням судді Серьогіної О.В. у відпустці, ухвала суду постановлена в перший робочий день судді 11.09.2025 року.
Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суддя дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Предметом оскарження в даній справі є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, виходячи із заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно довідки про заробітної плати від 13.12.2019 року № 49-р/204, за період роботи в «Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна», з 01.10.1991 року по 31.09.1996 року.
З матеріалів позовної заяви убачається, що позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 11.01.2020 року.
При цьому, при призначенні пенсії відповідачем не враховано довідку про заробітну плату від 13.12.2019 року № 49-р/204, за період роботи в «Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна», з 01.10.1991 року по 31.09.1996 року, про що, відповідно до наявного в матеріалах справи, листа пенсійного органу від 09.04.2021 року повідомлено позивача.
Доказів отримання вказаного листа пізніше, аніж 09.04.2021 року до суду не надано.
Разом з цим, суддя наголошує, що звертаючись до пенсійного органу із заявою від 21.04.2025 року позивач знав про порушене право.
Так, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З огляду на викладене, враховуючи, що пенсія є щомісячним періодичним платежем та її розмір є відомим особі, яка її отримує, а також беручи до уваги, що позивача листом від 09.04.2021 року було повідомлено про неврахування довідки про заробітну плату від 13.12.2019 року № 49-р/204, за період роботи в «Дніпропетровському трубопрокатному заводі ім. Леніна», з 01.10.1991 року по 31.09.1996 року, позивач мав звернутися до суду у строк з 10.04.2021 року по 10.10.2021 року.
До суду із даним позовом представник позивача звернувся через підсистему "Електронний суд" 25.08.2025 року, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин такого пропуску та відповідних доказів позивач до суду не подав.
Отже, звернувшись до суду з цим позовом 25.08.2025 року, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, тому має надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до канцелярії суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду, а також докази поважності причин пропуску відповідного строку, оформлене відповідно до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в примірниках відповідно до кількості учасників справи).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Звернути увагу позивача, що відповідно частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна