11 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5782/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 №UA205050/2024/000327/2.
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (далі - ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205050/2024/000327/2 від 16.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2024 Волинською митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000327/2 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмови №UA205050/2024/001266 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та картками відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 02.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано достатніх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якої не погодився з аргументами відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
26.11.2024 між ТОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy Equipment Supply B.V. (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №2719NL, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар, зокрема автобус VDL Ambassador SB 200, vin - НОМЕР_1 , XMGDE02FSOHO17588, XMGDE02FSOHO17500, XMGDEO2FSOHO17584, XMGDEO2FSOHO17596, XMGDE02FSOHO17530, XMGDE02FSOHO18063, XMGDEO2FSOHO17518, XMGDE02FSOHO17510, XMGDE02FSOHO17502, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених у цьому контракті. Ціна контракту встановлюється в євро. Загальна сума контракту становить 39 500,00 євро. Ціна однієї одиниці транспортного засобу становить 3950,00 євро. Умови поставки EXW - Зевенберген (Нідерланди) відповідно до Інкотермс в редакції 2010 року. Оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати - передоплата.
Відповідно до інвойсу від 02.12.2024 №10241050 компанією Womy Equipment Supply B.V. поставлено автобус VDL Ambassador 200 bus, vin - НОМЕР_2 .
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 16.12.2024 декларантом ТзОВ «777 Трейдінг Груп» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію 24UA205050044989U0 з описом товару «Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL BERKHOF модель згідно з довідником - AMBASSADOR 200 - (кузов, шасі, рама) №XMGDE02FS0H017518 - включаючи водія, загальна к-сть сидячих - 40 місць, загальна к-сть стоячих - 43 місця, для людей з обмеженими можливостями - 1 місце, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 6693 см.куб., номер двигуна - невизначений, потужність - 160kw, колісна формула - 4х2, календарний рік виготовлення - 2008, модельний рік виготовлення - 2008. Країна виробництва - (NL) Торгівельна марка "VDL".
У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме на основі ціни товару з урахуванням коригування відповідно до п.10 ст.58 МК України на витрати на доставку товару на суму 37 825,00 грн.
Страхування товару за кошти ТОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» не проводилось, затрат на навантаження та розвантаження не було.
Для підтвердження митної вартості надано:
- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №10241050 від 02.12.2024;
- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. I (Movement certificate EUR. 1) №AF01331303 від 04.12.2024;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 08.01.2024;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 02.12.2024;
- калькуляція транспортних витрат від 09.12.2024;
- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1948 від 09.12.2024;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів №2719/NL від 26.11.2024;
- договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022;
- довідка №091224148 від 09.12.2024;
- фото від 11.12.2024;
- копія митної декларації країни відправлення №MRN24NLDEDYHLK3E4ZDA2 від 03/12.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на запит митного органу ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» при митному оформленні надано копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 16.12.2024 №56.
Відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України ТзОВ «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» заявою від 18.02.2025 направило митному органу додаткові документи та пояснення.
Отримання документів митним органом підтверджено листом від 04.03.2025 №7.3-2/15-02/14/2665.
Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 №UA205050/2024/000327/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/001266.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 16.12.2024 №UA205050/2024/000327/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: «продавець товару відповідно до контракту від 26.11.2024 №2719NL - фірма Womy Equipment Supply B.V., зареєстрована в Нідерландах, поставка товару здійснюється з Нідерландів відповідно до товаросупровідних документів, та товар оформлено на експорт в Нідерландах 03.12.2024 (згідно наданої копії митної декларації країни відправлення №MRN 24NLDEDYHLK3E4ZDA2). При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.12.2024 № НОМЕР_5 видане в Австрії. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України). Пунктом 5 Контракту передбачена передоплата за товар. Банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійснення передоплати за оцінюваний товар, не було надано. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09.12.2024 б/н, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат.»
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта- митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже завершено,- пасажирського автобуса ідентичної марки- «VDL BERKHOF» та моделі «AMBASSADOR 200», з ідентичною країною походження (EU), ідентичного календарного та модельного року виготовлення-2008, з подібними технічними характеристиками (6693 см3, 160 квт, 40 сидячих та 43 стоячих місця), який ввезено на митну територію України на ідентичних умовах поставки EXW Zevenbergen, NL від ідентичного продавця «Womy Equipment Supply B.V.», та з урахуванням обсягу партіі товару (1 шт). Рівень митної вартості становить: 9 500,00 євро за шт (МД від 14.11.2023 №UA205030/2023/021284).
Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 Митного кодексу України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або в судовому порядку.
Товар випущено у вільний обіг згідно з МД №24UA205050045156U4 від 17.12.2024 року з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, до МД №24UA205050044989U0 декларант позивача подав наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №10241050 від 02.12.2024, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. I (Movement certificate EUR. 1) №AF01331303 від 04.12.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 08.01.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 02.12.2024, калькуляція транспортних витрат від 09.12.2024, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №1948 від 09.12.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів №2719/NL від 26.11.2024, договір про надання послуг митного брокера №24/01 від 24.01.2022, довідка №091224148 від 09.12.2024, фото від 11.12.2024, копія митної декларації країни відправлення №MRN24NLDEDYHLK3E4ZDA2 від 03.12.2024.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 26.11.2024 №2719NL визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця. Згідно з пунктами 1, 2 контракту предметом поставки транспортні засоби VDL Ambassador SB 200, vin - НОМЕР_1 , XMGDE02FSOHO17588, XMGDE02FSOHO17500, XMGDEO2FSOHO17584, XMGDEO2FSOHO17596, XMGDE02FSOHO17530, XMGDE02FSOHO18063, XMGDEO2FSOHO17518, XMGDE02FSOHO17510, XMGDE02FSOHO17502, один із них - автобус VDL Ambassador SB 200, vin - НОМЕР_6 , ціною 3 950,00 євро (загальна вартість контракту - 39 500,00 євро).
Відповідно до інвойсу від 02.12.2024 №10241050 загальна вартість товару становить 3 950,00 євро. Даним документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну, умови оплати.
Ціна товару в інвойсі від 02.12.2024 №10241050 (3 950,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050044989U0 (графа 22).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10.12.2024 №54 та від16.12.2024 №56, відповідно до якої позивач на виконання умов контракту від 26.11.2024 №2719NL, перерахував на рахунок продавця 39 500,00 євро (тобто, за десять автобусів).
Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №24UA205050044989U0 фактурна вартість товару відповідає тій, що зазначена в інвойсі від 02.12.2024 №10241050. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містять.
Крім того, визначаючи митну вартість за першим методом за МД №24UA205050044989U0, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до кордону України 39 250,00 грн), що не заперечується відповідачем. Такі витрати підтверджено поданими разом із МД калькуляцією транспортних витрат від 09.12.2024, так як транспортування здійснюється власним транспортом та на вимогу митного органу надано копію договору про надання послуг від 02.12.2024 №02/12 та акт прийому-передачі №02/12 від 09.12.2024.
Розподіл витрат проведено відповідно до інформації наданої виконавцем договору на транспортування.
Вартість транспортування до кордону включена у ціну товару та відповідно сплачено всі податки.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказав, що такими доказами повинні бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому суд вважає, що надана калькуляція транспортних витрат та копія договору про надання послуг від 02.12.2024 №02/12 та акт прийому-передачі №02/12 від 09.12.2024 відповідають рекомендаційним вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
Отже, заявлена декларантом за першим методом митна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, при цьому товарно-супровідні документи не містять відомостей, що відповідно до визначених сторонами контракту умов позивач має нести інші витрати.
Щодо твердження митного органу про те, що продавець товару відповідно до контракту від 26.11.2024 №2719NL - фірма Womy Equipment Supply B.V., зареєстрована в Нідерландах, поставка товару здійснюється з Нідерландів відповідно до товаросупровідних документів, та товар оформлено на експорт в Нідерландах 03.12.2024 (згідно наданої копії митної декларації країни відправлення №MRN24NLDEDYHLK3E4ZDA2). При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.12.2024 № НОМЕР_7 видане в Австрії, суд зазначає наступне.
Суд вважає, що представник відповідача необґрунтовано вважає, що документ з номером від 02.12.2024 №56454567 є свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Документ з номером від 02.12.2024 №56454567 є свідоцтвом про допуск транспортного засобу до експлуатації.
Транспортний засіб нами придбано у Womy equipment supply B.V відповідно до контракту від 26.11.2024 №2719NL, за умовами якого, за погодженням сторін, підготовка документів на експорт здійснюється продавцем (Womy equipment supply B.V.) самостійно, в тому числі і виготовлення свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації.
Декларантом було зроблено запит до продавця Womy equipment supply B.V. для отримання пояснення, чому свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації від 02.12.2024 №56454567 видане в Австрії.
Листом від 24.04.2025 Womy equipment supply B.V. повідомило, що свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації від 02.12.2024 №56454567 в іншій державі-члені Європейського Співтовариства (Австрія) є законною та відповідає вимогам Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/103/ЄС від 16.09.2009 про страхування цивільної відповідальності у зв'язку з використанням моторних транспортних засобів та забезпечення виконання обов'язку щодо страхування такої відповідальності.
Видача свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації від 02.12.2024 №56454567 не є свідченням здійснення реєстрації транспортного засобу в розумінні Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 «Про реєстраційні документи на транспортні засоби».
Свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації від 02.12.2024 №56454567 - це тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом з короткочасними номерними знаками, яке було передано продавцем Womy equipment supply B.V. представнику ТОВ «777 Трейдінг Груп» при передачі транспортного засобу, як підстава для розпорядження транспортним засобом та як дозвіл для руху транспортного засобу по дорогах Європейського Союзу з метою його вивезення за межі Європейського Союзу. (Директива Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 Про реєстраційні документи на транспортні засоби»). Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 08.01.2024 видано на продавця Womy Equipment Supply B.V.
Складовими митної вартості в нашому випадку є ціна товару скоригована на суму понесених витрат на транспортування. Умови поставки товару EXW NL Zevenbergen митним органом під сумнів не ставились.
Суд звертає увагу, що свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації від 02.12.2024 №56454567, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 0627766042 від 08.01.2024 митним органом визнано дійсними.
Товар випущено у вільний обіг за ВМД №24UA205050045156U4 від 17.12.2024.
Отже, суд вважає вищезазначені твердження представника відповідача необґрунтованими та безпідставними.
Також, на думку суду, не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що пунктом 5 контракту передбачена передоплата за товар. Банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійснення передоплати з оцінюваний товар, не було надано.
Так у платіжних інструкціях вказано призначення платежу “Рrерауment for the vehicle to the contract 2719NL DD 26.11.2024 » - передоплата за автомобіль згідно з договором №2719NL DD 26.11.2024. Платіж здійснено на рахунок продавця - компанії Womy Equipment Supply B.V., платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.
Платіжна інструкція в іноземній валюті №56 від 16.12.2024 була виготовлена через систему Інтернет - банкінг АТ « Перший український міжнародний банк» з застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та ТОВ « 777 Трейдінг Груп» з дотриманням вимог Постанови Правління національного банку України від 28.07.2008 №216, у відповідності до інструкції для клієнтів АТ «ПУМБ» по заповненню платіжної інструкції в іноземній валюті.
Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Використання КЕП регулюється Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
При митному оформленні надано платіжну інструкцію в іноземній валюті від 16.12.2024 №56, що підтверджено митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.12.2024 №UA205050/2024/000327.
Згідно встановлених обставин справи, оплата за товар була здійснення у повному розмірі 39 500 євро, відповідно до платіжних інструкцій №54, 56, що відповідає сумі контракту №2719NL від 26.11.2024, та не заперечується відповідачем. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями) та не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.
Верховний Суду у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20 виснував, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Судом із матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «777 Трейдінг Груп» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 02.12.2024 №02/12, відповідно пункту 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з транспортування автобуса VDL vin- НОМЕР_8 , власним ходом з місця знаходження вантажу - Зевенберген (Нідерланди) до пункту його призначення у місті Ковелі (Україна). Визначена сторонами вартість послуг, що надаються виконавцем, становить 39 250,00 грн (пункт 5.2 договору).
На виконання вимог пункту 2.2 договору від 02.12.2024 №02/12 сторони склали акт від 09.12.2024 №02/12 прийому-передачі наданих виконавцем послуг транспортування автобуса VDL vin- НОМЕР_8 . Згідно з цими документами транспортні витрати становлять 39 250,00 грн та розподіляються таким чином: 37 825,00 грн - вартість транспортування за межами території України, 1 425,00 грн - вартість транспортування митною територією України.
Вказані у договорі від 02.12.2024 №02/12 та в акті прийому-передачі послуг від 09.12.2024 №02/12 відомості щодо вартості та маршруту транспортування вищевказаного автобуса узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції транспортних витрат від 09.12.2024.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз'яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення (Зевенберген (Нідерланди) - Ковель (Україна)), його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (1513 км) та по митній території України (57 км), розмір тарифної ставки за 1 кілометр маршруту (25,00 грн). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТОВ «777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, подані позивачем документи на підтвердження понесення витрат на транспортування є достатніми та повною мірою відповідають вимогам Наказу №559.
З умов контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
За приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано. Аналогічно позивач не може надати страхових документів, оскільки страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується калькуляцією транспортних витрат від 09.12.2024. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Щодо необхідності надання банківських платіжних документів, транспортних документів, то їх витребування є безпідставним, оскільки такі документи надавалися митному органу як під час митного оформлення товару, так і в порядку частини восьмої статті 55 МК України.
З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 16.12.2024 №UA205050/2024/000327/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Поряд з цим, надаючи оцінку кожному аргументу учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29). Наведена позиція Європейського суду з прав людини також застосовується і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 у справі №802/2236/17-а.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 01.05.2025 №155.
Щодо понесених витрат на переклад документів позивачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Таким чином, витрати позивача, понесені на переклад документів не пов'язані з розглядом справи, оскільки такі витрати пов'язані з митним оформленням товару.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товару від 16.12.2024 №UA205050/2024/000327/2.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю « 777 ТРЕЙДІНГ ГРУП» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, ідентифікаційний код юридичної особи 44356571).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).
Суддя Ф.А. Волдінер