10 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5660/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» (далі - ТзОВ “777 Трейдінг Груп») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 10 грудня 2024 року №UA205050/2024/000318/2 про коригування митної вартості товарів.
Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - автобуса VDL Ambassador SB 200 (vin № НОМЕР_1 ) декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) №24UA205050043961U4, в якій митну вартість визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), й до фактурної вартості 3950,00 євро додано також транспортні витрати в сумі 37825,00 грн. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 10 грудня 2024 року №UA205050/2024/000318/2, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 9500,00 євро з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, у зв'язку з чим давали можливість визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). Позивач вважає, що надані документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів, яких у товариства не може бути, є безпідставною з огляду на умови контракту та транспортування; митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
На зауваження митного органу щодо поставки товару з Нідерландів, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27 листопада 2024 року МА56452843 видане в Австрії, позивач зазначив, що вказаний документ надав продавець при передачі транспортного засобу ТзОВ “777 Трейдінг Груп» для руху дорогами Європейського Союзу і він є тимчасовим дозволом на керування транспортним засобом, що жодним чином не впливає на формування складових митної вартості товару.
Неаргументованим, на думку позивача, є і висновок митного органу про непідтвердження транспортних витрат, адже ТзОВ “777 Трейдінг Груп» самостійно було надано калькуляцію транспортних витрат по доставці (власним ходом) автобуса VDL Ambassador SB 200 (vin № НОМЕР_2 ), а на вимогу митного органу також надано копію договору про надання послуг від 30 листопада 2024 року №30-3/11 та акт прийому-передачі послуг від 09 грудня 2024 року №30-3/11; при цьому МК України не визначено перелік документів, що підтверджують транспортні виграти, а сума понесених витрат на транспортування митним органом під сумнів не ставилась.
Позивач також повідомив, що після надання ТзОВ “777 Трейдінг Груп» на вимогу митного органу додаткових документів Волинською митницею були зроблені додаткові зауваження, з яким позивач також не погоджується. Заперечуючи твердження митного органу про невідповідність платіжної інструкції вимогам до банківського платіжного документа та терміну оплати згідно з контрактом, позивач зауважив, що платіжна інструкція від 10 грудня 2024 року №54 виготовлена через систему Інтернет-банкінг із застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та проведена банком; термін оплати не стосується ціни товару. Додатково, з метою уникнення непорозумінь, митному органу було надано ще й завірену печаткою та підписом банку платіжну інструкцію в іноземній валюті.
Позивач зауважив, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.78-87). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №24UA205050043961U4 від 09 грудня 2024 року було встановлено розбіжності у поданих документах та відсутність усіх даних для обчислення митної вартості, як-от: продавець товару зареєстрований в Нідерландах, натомість свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане в Австрії; контрактом передбачена передоплата за товар, однак банківських платіжних документів не надано; до калькуляції транспортних витрат від 09 грудня 2024 року не надано документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. ТзОВ “777 Трейдінг Груп» на письмову вимогу митого органу надіслало копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року №54, яка не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті, не відповідає умовам передоплати, а сума оплати не відповідає сумі контракту. Інших документів позивач не надав, а надані не давали можливості застосувати перший метод визначення митної вартості. Через неможливість застосування наступних методів митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби) - на рівні 9500,00 євро (МД №UA205030/2023/021284 від 14 листопада 2023 року).
Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 10 грудня 2024 року №UA205050/2024/000318/2 є законним та обґрунтованим.
У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.130-135). Додатково зазначив, що митна вартість автобуса, взятого за основу коригування митної вартості за МД №UА205030/2023/021284 від 14 листопада 2023 року визначена митним органом самостійно за резервним методом, що не дає можливості визначення дійсної ціни товару взятого за основу для коригування. При цьому можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства.
Позивач вважає, що Волинська митниця не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.128).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
26 листопада 2024 року між ТзОВ “777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №2719/NL, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар, зокрема автобус VDL Ambassador SB 200, що був у використанні (vin № НОМЕР_2 ), а покупець прийняти його та оплатити на умовах цього контракту (а.с.17-21).
09 грудня 2024 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах EXW-Зевенберген (Нідерланди) товару “Автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL Berkhof, модель згідно з довідником - Ambassador 200, vin №XMGDE02FS0H017596; включаючи водія, загальна кількість сидячих місць - 40; загальна кількість стоячих місць - 43; для людей з обмеженими можливостями 1 місце; призначення - для перевезення пасажирів дорогами загального користування; тип двигуна - дизель; потужність - 160 kw; колісна формула - 4х2; календарний рік виготовлення - 2008; модельний рік виготовлення - 2008; країна виробництва - (NL), торгівельна марка VDL» (далі також товар) декларант в інтересах ТзОВ “777 Трейдінг Груп» в порядку електронного декларування подав МД №24UA205050043961U4 (а.с.37-38). Фактурна вартість імпортованого товару становить 3950,00 євро (еквівалентно 173233,9710 грн). Митну вартість визначено на рівні 211058,97 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 37825,00 грн). Для підтвердження митної вартості додано: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 26 листопада 2024 року №0711NL (а.с.17-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 26 листопада 2024 року №10241037 (а.с.22), калькуляцію транспортних витрат від 09 грудня 2024 року (а.с.56), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21 грудня 2023 року № НОМЕР_3 (а.с.48), свідоцтво про допуск до транспортного засобу від 27 листопада 2024 року №А56452843 (а.с.52), сертифікат з перевезення (походження) товару форма EUR.l (Movement certificate EUR.1) AF01331193 від 04 грудня 2024 року (а.с.116), висновок експерта від 09 грудня 2024 року №1943 (а.с.68), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 09 грудня 2024 року №091224142 (а.с.111 зворот), копію митної декларації країни відправлення від 03 грудня 2024 року №24NLDЕЕ9СNV71АСDА8 (а.с.35), фото (а.с.117 зворот-120).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: 1) продавець товару відповідно до контракту від 26 листопада 2024 року №2719NL - фірма Womy equipment supply B.V. зареєстрована в Нідерландах та поставка товару здійснюється з Нідерландів відповідно до товаросупровідних документів, однак свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27 листопада 2024 року № НОМЕР_4 видане в Австрії; 2) пунктом 5 контракту від 26 листопада 2024 року №2719NL передбачена оплата за товар, однак банківських платіжних документів, що підтверджують факт здійснення передоплати за оцінюваний товар, не надано; 3) декларантом надано калькуляцію транспортних витрат від 09 грудня 2024 року, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Декларанту запропоновано надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.123).
У відповідь на електронне повідомлення митниці позивач надав платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року №54 (а.с.25).
10 грудня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА205050/2024/000318/2 (а.с.44). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності (ті, про які було зазначено в повідомленні декларанту). Також вказано, що надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року №54 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, бо вона не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах; платіжна інструкція не відповідає умовам передоплати, визначеним в пункті 5 контракту (оплата проведена 10 грудня 2024 року - після ввезення оцінюваного товару на територію України), а сума оплати за цією платіжною інструкцією не відповідає сумі контракту. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС (МД №UA205030/2023/021284 від 14 листопада 2023 року) на рівні 9500,00 євро. Тут же вказано, що за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість подібного товару, митне оформлення якого вже завершено, - пасажирського автобуса ідентичної марки “VDL Berkhof», модель “Ambassador 200», країна походження (EU), календарний та модельний рік виготовлення - 2008, з подібними технічними характеристиками (6693 куб.см, 160 kw, 40 сидячих та 43 стоячих місця), який ввезено на митну територію України на ідентичних умовах поставки EXW Zevenbergen, NL від ідентичного продавця Womy equipment supply B.V. та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт).
Також 10 грудня 2024 року Волинська митниця сформувала картку №UA205050/2024/001232 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.43).
Товар було випущено у вільний обіг за №24UA205050044215U0 від 11 грудня 2024 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.39-40).
Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ “777 Трейдінг Груп» 21 лютого 2025 року засобами поштового зв'язку надіслало Волинській митниці додаткові пояснення та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №24UA205050043961U4 від 09 грудня 2024 року (зокрема, копії платіжних інструкцій в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року №54 (а.с.25) та від 16 грудня 2024 року №56 (а.с.26), договір про надання послуг від 30 листопада 2024 року №30-3/11 (а.с.29-31), акт прийому передачі від 09 грудня 2024 року №30-3/11 (а.с.32), лист Акціонерного товариства “ПУМБ» від 27 жовтня 2023 року (а.с.33-34), заявки на купівлю іноземної валюти від 10 грудня 2024 року №47 (а.с.26), від 16 грудня 2024 року №50 (а.с.27), від 16 грудня 2024 року №51 (а.с.28). Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 10 грудня 2024 року №UА205050/2024/000318/2 митним органом, про що позивач інформований листом від 03 березня 2025 року №7.3-2/15-02/14/2632 (а.с.62-67).
При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 26 листопада 2024 року №0711NL (а.с.17-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 26 листопада 2024 року №10241037 (а.с.22), калькуляцію транспортних витрат від 09 грудня 2024 року (а.с.56).
Разом із цими документами декларант було надав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21 грудня 2023 року № НОМЕР_3 (а.с.48), свідоцтво про допуск до транспортного засобу від 27 листопада 2024 року №А56452843 (а.с.52), сертифікат з перевезення (походження) товару форма EUR.l (Movement certificate EUR.1) AF01331193 від 04 грудня 2024 року (а.с.116), висновок експерта від 09 грудня 2024 року №1943 (а.с.68), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 09 грудня 2024 року №091224142 (а.с.111 зворот), копію митної декларації країни відправлення від 03 грудня 2024 року №24NLDЕЕ9СNV71АСDА8 (а.с.35), фото (а.с.117 зворот-120).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так контрактом від 26 листопада 2024 року №2719NL, укладеним між ТзОВ “777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy equipment supply B.V. (продавець), визначено предмет та умови поставки, основні зобов'язання продавця та покупця (а.с.17-21). Згідно з пунктами 1, 2 контракту ним продаж позивачу десяти автобусів VDL Ambassador SB 200, зокрема vin №XMGDE02FS0H017596; загальна вартість контракту - 39500,00 євро, а ціна одного автобуса - 3950,00 євро.
Ідентифікаційні ознаки товару, умови поставки, вартість в рахунку-фактурі (інвойсі) від 26 листопада 2024 року №10241037 (а.с.22, переклад а.с.23) автобуса VDL Ambassador SB 200 (vin № НОМЕР_1 ) - 3950,00 євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050043961U4 від 09 грудня 2024 року (графа 22).
Надана на вимогу митного органу платіжна інструкція в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року №54 (а.с.25) на суму 11850,00 євро разом з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 16 грудня 2024 року №56 (а.с.24) на суму 27650,00 євро підтверджує повну оплату товару згідно з пунктом 2 контракту, тобто 39500,00 євро.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що платіжна інструкція в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року №54 не може бути підтвердженням оплати за товар, який зазначений в контракті від 26 листопада 2024 року №0711NL та інвойсі від 26 листопада 2024 року №10241037. Так у платіжній інструкції вказано призначення платежу “Рrерауment for the vehicle according to the contract 2719NL DD 26.11.2024» - передоплата за автомобіль згідно з договором №2719NL від 26 листопада 2024 року. Платіж здійснено на рахунок продавця - компанії Womy Equipment Supply B.V., платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.
Така платіжна інструкція оформлена з використанням системи Інтернет-банкінг з накладенням електронного підпису та містить відмітку банку про проведення оплати, є дійсною. Про оформлення документа такого формату роз'яснено у листі Акціонерного товариства “ПУМБ» від 27 жовтня 2023 року LSK-07.8/155 (а.с.33-34).
В порядку частини восьмої статті 55 МК України позивач надав також копії заявки на купівлю іноземної валюти від 10 грудня 2024 року №47 (а.с.26), від 16 грудня 2024 року №50 (а.с.27), від 16 грудня 2024 року №51 (а.с.28) та завірені банком копії платіжних інструкцій в іноземній валюті від 10 грудня 2024 року №54 (а.с.25) та від 16 грудня 2024 року №56 (а.с.24).
Тож платіжна інструкція в іноземній валюті є належним доказом та підтверджує факт перерахування коштів позивачем на рахунок продавця у вказаному розмірі.
Окремо необхідно зазначити, що відповідно до пункту 6 контракту від 26 листопада 2024 року №2719NL товари, поставлені за контрактом, вважаються зданими продавцем і прийнятими покупцем після передачі транспортного засобу та документів на нього представнику покупця. З цього моменту право власності на транспортний засіб переходить до покупця.
В контексті сказаного недотримання строку оплати за товар не змінює тієї обставини, що транспортний засіб разом із супровідними документами був переданий продавцем представнику позивача в обумовленому місці.
Верховний Суду у постановах від 12 березня 2020 року у справі №804/6243/14, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.00162, від 02 березня 2021 року у справі №380/842/20 виснував, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Отже, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні будь-які розбіжності.
За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Як вбачається зі змісту контракту від 26 листопада 2024 року №2719NL (пункт 3), сторонами узгоджено умови поставки товару - EXW, Зевенберген (Нідерланди). Такі ж умови вказано в інвойсі від 26 листопада 2024 року №10241037.
Умови поставки EXW означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 37825,00 грн.
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
ТзОВ “777 Трейдінг Груп» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення калькуляцію від 09 грудня 2024 року (а.с.56). Також в порядку частини восьмої статті 55 МК України митного органу надано копії договору про надання послуг від 30 листопада 2024 року №30-3/11 (а.с.29-31), акт прийому передачі від 09 грудня 2024 року №30-3/11 (а.с.32).
Суд із матеріалів справи встановив, що між ТзОВ “777 Трейдінг Груп» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 30 листопада 2024 року №30-3/11 (а.с.29-31), відповідно до умов пункту 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з транспортування автобуса VDL Ambassador SB 200, vin № НОМЕР_1 , власним ходом з місця знаходження вантажу - Зевенберген (Нідерланди) до пункту його призначення - місто Ковель, вулиця Володимирська, 151. Визначена сторонами вартість послуг, що надаються виконавцем, становить 39250,00 грн (пункт 5.1 договору).
На виконання вимог пунктом 2.2 договору про надання послуг від 30 листопада 2024 року сторони 09 грудня 2024 року склали акт прийому-передачі №30-3/11 наданих ОСОБА_1 послуг транспортування транспортного засобу - автобуса VDL Ambassador SB 200 vin № НОМЕР_1 . Згідно з цими документами транспортні витрати становлять 39250,00 грн та розподіляються таким чином: 37825,00 грн - вартість транспортування за межами території України, 1425,00 грн - вартість транспортування митною територією України.
Вказані у договорі від 30 листопада 2024 року №30-3/11 та в акті прийому-передачі послуг від 09 грудня 2024 року №30-3/11 відомості щодо вартості та маршруту транспортування автобуса VDL Ambassador SB 200, vin № НОМЕР_1 , узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції від 09 грудня 2024 року.
Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз'яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення (Зевенберген (Нідерланди) - Ковель (Україна)), його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (1513 км) та по митній території України (57 км), розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту (25,00 грн). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ “777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
З умов контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат.
З приводу тверджень митного органу про те, що продавець товару згідно з контрактом від 26 листопада 2024 року №2719NL - фірма Womy Equipment Supply B.V. зареєстрована в Нідерландах та поставка товару відповідно до супровідних документів здійснювалася з Нідерландів, проте свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27 листопада 2024 року № НОМЕР_4 (а.с.52) видане в Австрії, суд зазначає, що в пункті 1 контракту від 26 листопада 2024 року №2719NL продавець гарантував належність йому на праві власності товару, який є предметом продажу, та що товар не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження.
Директивою Ради Європейського Союзу від 29 квітня 1999 року №1999/37/ЄС “Про реєстраційні документи на транспортні засоби» визначено обсяг інформації, що міститься в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, які видають держави - члени Європейського Союзу. При цьому наявність в особи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу використовується як доказ права розпорядженням транспортним засобом.
У листі від 24 квітня 2025 року на запит позивача фірма Womy Equipment Supply B.V. пояснила, що на момент продажу була власником транспортного засобу VDL Berkhof Ambassador 200, vin № НОМЕР_1 ; свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації від 27 листопада 2024 року №А56452843 не є свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу в розумінні Директиви Ради Європейського Союзу від 29 квітня 1999 року №1999/37/ЄС про реєстраційні документи для транспортних засобів; підготовка експортних документів (у т.ч. страхового полісу, свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації) була здійснена цією компанією, витрати на підготовку експортних документів включені в ціну продажу (а.с.46, переклад а.с.47).
Суд зауважує, що місце видачі свідоцтва про допуск (а не реєстрацію, як зазначає позивач) транспортного засобу до експлуатації від 27 листопада 2024 року №А56452843 в Австрії не впливає на формування складових митної вартості товару, тож не може бути підставою для витребовування додаткових документів чи невизнання митної вартості. Поряд з тим при митному оформленні декларантом було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 21 грудня 2023 року № НОМЕР_3 , яке видано на продавця - фірму Womy Equipment Supply B.V. (а.с.48).
Отже, надані документи у сукупності підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов'язані із транспортуванням товару, й вони були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.
Суд наголошує, що вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов'язаного з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається, виписки з бухгалтерської документації, висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є зовнішньоекономічний контракт від 26 листопада 2024 року №0711NL та рахунок-фактура (інвойс) від 26 листопада 2024 року №10241037. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Водночас декларантом було надано висновок експерта від 09 грудня 2024 року №1943 (а.с.68), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 09 грудня 2024 року №091224142 (а.с.111 зворот), фото (а.с.117 зворот-120), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.48-49), свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації А56452843 (а.с.52-53), які місять відомості про ідентифікаційні ознаки та технічний стан транспортного засобу.
Витребування митним органом страхових документів є некоректним за обставин справи, оскільки відомості про те, що страхування за рахунок ТзОВ “777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, значилися в калькуляції від 09 грудня 2024 року.
Так само ненадання до митного оформлення банківських платіжних документів, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації не може бути підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару, адже оплата проведена позивачем платіжною інструкцією від 10 грудня 2024 року №54, яку було надано.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Із тексту спірного рішення слідує, що митним органом коригування митної вартості товару було здійснено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 9500,00 євро (МД №UA205030/2023/021284 від 14 листопада 2023 року), зміст якої перевірити суд позбавлений можливості (суду не надана).
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 10 грудня 2024 року №UA205050/2024/000318/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати у зв'язку із залученням перекладача.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із перекладом на українську мову документів, складених іноземною мовою, що подавалися до митного оформлення та які є письмовими доказами у цій справі, суд керується приписами частин п'ятої - восьмої статті 137 КАС України, згідно з якими розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі №160/7049/19, які полягають у такому.
Склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суду надано рахунок-фактуру від 23 травня 2025 року №137 (а.с.70), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23 травня 2025 року №137 (а.с.69), платіжну інструкцію від 23 травня 2025 року №215 (а.с.71), з яких вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надала ТзОВ “777 Трейдінг Груп» послуги з письмового перекладу митної документації на суму 2280,00 грн.
Відповідач у відзиві на позов заперечив про стягнення зазначених витрат, покликаючись на те, що вартість наданих послуг є явно завищеною, а з наданих документів неможливо встановити, що саме підлягало перекладу й чи була загалом необхідність у здійсненні перекладу тих чи інших документів.
Суд, оцінюючи надані докази на підтвердження витрат на залучення перекладача, погоджується, що зі змісту вказаних документів з надання “послуг з письмового перекладу митної документації» на суму 2280,00 грн неможливо встановити, чи такі послуги письмового перекладу були надані в межах саме цієї справи; у них відсутній перелік перекладених документів, їх обсяг. Договору про надання послуг від 01 березня 2023 року №26/23 (на який посилається позивач у відповіді на відзив) суду також не надано. Тому суд вважає, що розмір витрат не доведений і такі витрати не підлягають відшкодуванню відповідачем.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01 травня 2025 року №153, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.16, 74).
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, ідентифікаційний код юридичної особи 44356571) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 10 грудня 2024 року №UA205050/2024/000318/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк