Справа № 697/2208/25
Провадження № 3/697/1013/2025
11 вересня 2025 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., розглянувши матеріали, які надійшли від Державної екологічної інспекції Центрального округу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 006448 від 08.08.2025, цього ж дня, о 07 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 грубо порушив правила любительського рибальства, а саме вилов водних біоресурсів у розмірах, що перевищують встановлену законом норму вилову в місці забороненого рибальства: 2-х кілометрова зона Канівської ГЕС. Виловив рибу "судак" в кількості 4 (чотири) штуки, чим порушив п.п.5, р.1, Додаток 3 «Правил любительського рибальства», ст.ст. 27, 34 ЗУ «Про тваринний світ», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, права зрозуміло.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП не визнав. Пояснив, що 08.08.2025 з метою риболовлі він дійсно вранці прийшов на набережну р.Дніпро, де перебували незнайомі йому особи, які також ловили рибу. Через деякий час він побачив рибінспекторів, які підходили до них та дехто почав втікати з місця риболовлі. При цьому, хтось неподалік від нього залишив мішок із свіжовиловленою рибою виду «судак» в кількості 4 шт. Після приходу рибінспекторів він залишався на набережній, оскільки риби він вловити не встиг та причини втікати не мав. Пояснив це працівникам рибінспекції, однак останні йому не повірили та склали відносно нього адміністративний протокол. У зв'язку з вказаними обставинами, просить закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 08.08.2025, вранці прийшов на набережну р.Дніпро, щоб половити рибу. На набережній перебувало декілька рибалок. Бачив також, що приходив ловити рибу його знайомий ОСОБА_3 . Однак, останній нічого не вловив та в нього постійно заплутувалися рибацькі приладдя, які він часто розплутував. Через деякий час він побачив рибінспекторів, які підходили до них та дехто почав втікати з місця риболовлі, однак ОСОБА_3 з місця риболовлі не тікав. Після чого, працівники рибінспекції склали декілька протоколів про адміністративні правопорушення, в тому числі і відносно ОСОБА_1 . Звернув увагу на те, що не бачив, щоб ОСОБА_1 дійсно вловив рибу виду «судак».
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 217, 221, 246, 254 КУпАП, суддя розглядає справи про адміністративні правопорушення лише в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, відеозаписом, тощо.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 006448 від 08.08.2025, цього ж дня, о 07 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 грубо порушив правила любительського рибальства, а саме вилов водних біоресурсів у розмірах, що перевищують встановлену законом норму вилову в місці забороненого рибальства: 2-х кілометрова зона Канівської ГЕС. Виловив рибу судак в кількості 4 (чотири) штуки, чим порушив п.п.5, р.1, Додаток 3 «Правил любительського рибальства», ст.ст. 27, 34 ЗУ «Про тваринний світ», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Диспозиція ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачає відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Таким чином, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП виражається у формі грубого порушення правил рибальства.
Дослідженням наданого протоколу про адміністративне правопорушення № 006448 від 08.08.2025, встановлено, що він, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, містить суперечливе формулювання суті правопорушення, оскільки зазначено, що ОСОБА_1 здійснив вилов водних біоресурсів у розмірах, що перевищують встановлену добову норму вилову. Водночас зазначено, що він здійснив вилов риб в місці забороненому для рибальства: 2-х кілометрова зона Канівської ГЕС.
Натомість, як вбачається зі змісту наданих пояснень ОСОБА_1 , зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, ним вказано, що «ловив рибу в забороненій зоні Канівської ГЕС, риби не виловив, бо тільки прийшов, не встиг».
Надані до суду відеоматеріали, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть бути доказом винуватості ОСОБА_1 , оскільки на ньому наявні лише 2 окремих файли запису відео та зафіксовано лише те, що на набережній р. Дніпро в м. Каневі стоять декілька чоловік, самого факту вилову риби не зафіксовано, осіб не встановлено. Крім цього, слід зазначити, що з наявних матеріалів справи судом не встановлено кому саме належить риба виду «судак» 4 шт., про яку працівники Державної екологічної інспекції Центрального округу зазначили у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП складеному відносно ОСОБА_1 .
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що відеозйомка обстановки та обставин подій даного правопорушення з моменту початку виконання службових обов'язків працівниками Державної екологічної інспекції Центрального округу безперервно до її завершення не велася. Процедури складення протоколу та написання письмових пояснень ОСОБА_1 на даних відеоматеріалах не зафіксовано.
Таким чином, з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів неможливо встановити чи дійсно ОСОБА_1 причетний до вилову риби виду «судак» - 4 шт., оскільки будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували ту обставину, що зазначену рибу виловив саме він, до протоколу не долучено. Суд вважає, що сам протокол про адміністративне правопорушення з написаними ОСОБА_1 запереченнями обставин, які викладені в протоколі, не може бути прийнятим судом як доказ вчинення правопорушення.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Внаслідок допущених порушень суддя позбавлений можливості належним чином визначити обставини, які відповідно до вимог ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.
Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП в діях ОСОБА_1 не встановлений, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Суддя наголошує на тому, що в силу вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 40-1, частини 7 статті 283 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
Знаряддя лову - спінінг COBALT CBL-1002H з котушкою FLAGMAN 40000S, яка передана на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_1 , підлягає поверненню ОСОБА_1 .
Кошти, отримані від реалізації ТОВ «Комбінат-Черкаси» свіжовиловленої риби виду: «судак» - 4 шт., що підтверджується накладною №23 від 08.08.2025 необхідно звернути в дохід держави.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 85 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Знаряддя лову - спінінг COBALT CBL-1002H з котушкою FLAGMAN 40000S - залишити ОСОБА_1 , звільнивши його від зобов'язань за зберігальною розпискою.
Кошти, отримані від реалізації ТОВ «Комбінат-Черкаси» свіжовиловленої риби виду: «судак» - 4 шт., що підтверджується накладною №23 від 08.08.2025 - звернути в дохід держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Б. К. Скирда