Справа № 570/4272/25
номер провадження 1-кп/570/347/2025
іменем України
09 вересня 2025 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025181180000505 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, який є раніше не судимим,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_5 , порушуючи вимоги п.п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно яких зброя, боєприпаси, вибухові речовини і засоби вибуху, віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 576 від 12.10.1992 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, не маючи відповідного, передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання бойових припасів, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, приблизно у грудні 2024 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), незаконно придбав запал корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 (іноземного виробництва) із запалом УЗРГМ (іноземного виробництва), які у конструктивному поєднані між собою являються оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1 (іноземного виробництва), що є боєприпасом (бойовим припасом), який зберігав за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції у період часу з 00 години 52 хвилин по 01 години 12 хвилини 31 липня 2025 року у ході огляду місця події за вищевказаною адресою.
25 серпня 2025 року між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 , укладена угода про визнання винуватості.
Суд, вивчивши обвинувальний акт, переконавшись у добровільності укладення угоди, вважає, що укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та іншим Законам; слідчими органами правильно дана правова кваліфікація дій обвинуваченого; умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов'язання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгодженні сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Таким чином, дії ОСОБА_5 , які виразились у придбанні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений, якому зрозумілі права та наслідки укладення угоди, безумовно та беззастережно пояснив про повне визнання вини та всіх фактичних обставин інкримінованого йому злочину.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання його буде звільнено з іспитовим строком з покладенням на нього обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Судом перевірено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
На підставі пояснень обвинуваченого судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання. Визначене сторонами покарання відповідає принципам призначення покарання та вимогам Закону.
При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Даних про обставини, що негативно характеризують підсудного матеріали справи не містять. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню кримінального правопорушення. Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 .
Питання про судові витрати, що підтверджені документально, суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України, питання про долю речових доказів - на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 25 серпня 2025 року, укладену між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_5 звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судової вибухово-технічної експертизи - 4457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок.
Речові докази по справі - карту пам'яті, на якій відеофайл з огляду місця події - залишити в матеріалах кримінального провадження, залишки об'єктів дослідження - знищити.
Зняти арешт з майна, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області 04 серпня 2025 року.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.4 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1