Справа № 569/7701/25
1-кс/569/5888/25
01 вересня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчої ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне у залі суду скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 17.06.2025 року у кримінальному провадженні № 12025180000000209 від 14 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 299 КК України., -
До суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 17.06.2025 року у кримінальному провадженні № 12025180000000209 від 14 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 299 КК України.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 17 червня 2025 року старшим слідчим ОСОБА_8 у умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» в присутності захисника ОСОБА_9 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.299 КК України, Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.07.2025 2 Документ сформований в системі «Електронний суд» 28.07.2025
На підставі матеріалів та даних, не підтверджених належними та допустимими доказами, із явними ознаками упередженості та неправомірного кримінального переслідування ОСОБА_5 органом досудового слідства.
Порушення: 1. Повідомлення про підозру не містить: - викладення доказів, що підтверджують безпосередню причетність ОСОБА_5 ;- чіткого встановлення всіх чотирьох елементів складу злочину;- належного обґрунтування умислу чи мотиву.
Саме той слідчий, що реалізує підозру, є активним представником сторони обвинувачення в рамках іншого кримінального провадження, а саме, №12023181180000950 від 19.12.2023р., яке є паралельним кримінальним провадженням, фактично ініційованим проти ОСОБА_5 тими ж свідками під керівництвом того ж адвоката, що раніше займав керівні посади в органах прокуратури та був звільнений в результаті скандалу через його недоброчесність, що ставить під сумнів об'єктивність та неупередженість дій органу досудового слідства.
Єдина доказова база ґрунтується на показах свідків із родини Хомичів, із якими існує конфлікт з ОСОБА_5 , про що відомо слідчому, який реалізовував підозру без незалежної верифікації показів.
Всупереч зазначеному: - підозра ОСОБА_5 сформульована без належного викладення саме об'єктивної сторони злочину (зокрема: спосіб, місце, час, засоби вчинення, опис чітких доказів), і це при тому, що ще до надання підозри сторона захисту за ініціативи саме ОСОБА_5 надала відповідну інформацію та перелік свідків, які безумовно, можуть підтвердити те, що ОСОБА_5 не вчиняв того, що зазначено в підозрі;- суб'єкт злочину не конкретизований, не наведено жодних ознак, чому саме ця особа є виконавцем з чітким визначенням доказів, які дають привід, якнайменш, для такого припущення;- відсутні посилання на докази, що свідчать про суб'єктивну сторону (прямий умисел, мотив), а за їх відсутності не надано стороні захисту підтвердження щодо того, що слідчий має відповідний рівень фахових знань, аби вирішувати питання психології і психіатрії щодо суб'єктивного відношення особи до події та дій, аби самостійно визначати такі категорії, як спеціаліст ті фахівець;
- відсутні об'єктивні докази, окрім посилання на обставини, встановлені нібито “слідством», але не вказано, хто саме, коли, за яких умов щось встановив. 2. Конфлікт інтересів Слідчий ОСОБА_8 , як зазначено, бере участь в іншому провадженні проти ОСОБА_5 за участі тих самих свідків (родина Хомичів), що суперечить принципу неупередженості (ст.9 КПК та стандарти ООН щодо належного розслідування).
Просить суд визнати повідомлення про підозру від 17.06.2025 таким, що не відповідає вимогам ч.1 ст.276, ч.2 ст.277, ст.278 КПК України
Зобов'язати орган досудового розслідування усунути порушення права на захист ОСОБА_5 та надати підозру, що відповідає вимогам закону.
Надати оцінку наявному конфлікту інтересів з боку старшого слідчого ОСОБА_8 .
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні свою скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задоволити.
Прокурор та слідчий просив відмовити в задоволенні скарги за безпідставністю, вважає встановленими фактичних обставин, які містяться у повідомлені про підозру та у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення .
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження, доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебуває кримінальне провадження № 12025180000000209 від 14квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 299 КК України.
17.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, в порядку, передбаченого КПК України.
Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачені ч.1 ст. 303 КПК України.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду (ст.89 КПК України).
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
В судовому засіданні встановлено, що як вбачається із тексту повідомлення про підозру, від 17.06.2025 року ОСОБА_5 , в ньому вказані зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
За своїм змістом повідомлена 17.06.2025 року ОСОБА_5 підозра відповідає вимогам ст.277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_5 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України.
Обґрунтована підозра ОСОБА_5 , у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; протоколом огляду відеозаписів від 18.04.2025; висновком експертів N?7812/7813 від 12.06.2025 за результатами проведення комплексної судово-ветеринарної та мистецтвознавчої експертизи; висновком експерта від 15.05.2025 N? СЕ-19/118-25/7199-Ф1 за результатами судової фототехнічної експертизи; висновком експерта від 03.06.2025 N? CЕ-19/118-25/8409-ФПІ за результатами судової експертизи відео-, звукозапису за експертними спеціальностями 7.1 «Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису», 7.2 «Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ»; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21.04.2011 року, остаточне 21.07.2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України.
На підставі викладеного, прихожу до висновку про безпідставність скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 і відмову в її задоволенні .
Керуючись ст. ст. 303, 306, 309 КПК України, -
В задоволені скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру від 17.06.2025 року у кримінальному провадженні № 12025180000000209 від 14 квітня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 299 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_13