Справа № 569/16714/23
1-кс/569/5398/25
08 вересня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
слідчої судді ОСОБА_1 , м
при секретарі ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
прокурор ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного 26.06.2024 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду у справі 569/16714/23, -
Представника заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням в якому просив скасувати ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 26.06.24 р, справа N?569/16714/23 р., про часткове задоволення клопотання та накладення арешту як незаконно винесену, та зобов?язати старшого слідчого ОВС відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області м-ра поліції ОСОБА_6 негайно повернути усе вилучене ним майно згідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду, справа N?569/16714/23 р. від 26.06.24 р.
В обґрунтування клопотання захисник вказав, що відповідно до ухвали слідчого судді від 26.06.24 р., справа N? 569/16714/24, головуюча судя ОСОБА_1 , в межах досудового розслідування, було задоволено клопотання старшого слідчого ОВС відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області м-ра поліції ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ).
При поданні наведеного клопотання слідчий приховав від слідчого судді ту обставину, що відповідно до архівного витягу N?48/17/04-02 від 220.03.25 р. Сарненської РДА з рішення сесії VII скликання?933 від 11.11.19 р. та рішення Сарненської РДА VII N?233 від 16.09.22 р. ОСОБА_7 , тобто я, досі маю статус присяжного.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 68 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» : На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов?язків із здійснення правосуддя. За обгрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов?язків.
Відповідно до п.1 ст. 32 КПК України : Кримінальне провадження здійснює суд у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 480 КПК України : особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно присяжного та народного засідателя, на час здійснення ними правосуддя.
Відповідно до п.9-10 ст. 49 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»: 9. Проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися дише з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора або його заступника, керівника регіональної прокуратури або його заступника.
10. Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення, а також прийняття рішення про проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, застосування запобіжних заходів не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.
У разі якщо згідно із загальними правилами визначення юрисдикий кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися або рішення про проведення стосовно судді оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій або застосування запобіжних заходів мас ухвалюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження або ухвалення рішення про проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій здійснюється судом, найбільш територіально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя), якщо інший суд не визначений процесуальним законом.
Як вбачається з викладеного вище, вийшов за межі своїх повноважень і слідчий. Зокрема він не має статусу Генерального прокурора або його заступника, керівника регіональної прокуратури або його заступника, а тому не має навіть права звернення до суду з клопотанням про арешт мого майна. Проте , як вбачається з викладеного вище, шляхом зловживання та перевищення влади, слідчий, ошукавши суд , подав незаконне клопотання та вже більше року утримує моє майно.
До викладеного також наголошую що обшук за місцем мого проживання проводив слідчий, що не мав такого права, за рішенням слідчого судді обшук мав відбуватись за адресою м. Сарни, м-н Незалежності 6, а проведено за адресою м-н Незалежності 6-Б, вилучені авто досі мені не повернуто, та інше.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив суд його задоволити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.
Заслухавши учасників в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ухвали слідчого судді від 26.06.24 р., справа N? 569/16714/24, головуюча судя ОСОБА_1 , в межах досудового розслідування, було задоволено клопотання старшого слідчого ОВС відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Рівненській області м-ра поліції ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ).
При поданні наведеного клопотання слідчий приховав від слідчого судді ту обставину, що відповідно до архівного витягу N?48/17/04-02 від 220.03.25 р. Сарненської РДА з рішення сесії VII скликання?933 від 11.11.19 р. та рішення Сарненської РДА VII N?233 від 16.09.22 р. ОСОБА_7 , тобто я, досі маю статус присяжного.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як убачається із п.7 ч.2 ст.131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя дійшла висновку, що доводи заявника про те, що арешт накладено незаконно - є необґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 372 КПК України, слідча суддя-
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного 26.06.2024 року ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду у справі 569/16714/23 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8