Справа № 606/343/25Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.
Провадження № 22-ц/817/783/25 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
09 вересня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
за участі секретаря - Дідух М.Є.
та сторін: представника ОСОБА_1 - адвоката Вальчук М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу № 606/343/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вальчук Мирослава Миколаївна, на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2025 року, ухваленого суддею Малярчуком В.В., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
у березня 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів доходів, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову посилається на те, що 19.02.2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції в Тернопільській області між сторонами укладено шлюб, актовий запис № 14. Рішенням Теребовлянського районного суду від 02 лютого 2015 року шлюб між сторонами було розірвано. Під час подружнього життя у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач працює черговим ВП № 3 (м. Теребовля) ГУ НП в Тернопільській області та має стабільний дохід. У зв'язку із вище викладеним просить позов задовольнити повністю.
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 03 березня 2025 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп в дохід держави.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Вальчук М.М. просить скасувати рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2025 року та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 03 березня 2025 року, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначила, що позивачкою не доведено потреби у стягненні аліментів на утримання дитини на її потреби та забезпеченні саме у розмірі 1/4 частини усіх доходів, з урахуванням сталого заробітку відповідача, та обов'язку матері в рівних частинах брати участь в утриманні дитини, що буде складати орієнтовано по 3500 грн.
Крім цього на його утриманні перебувають ще двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . А також на утриманні у відповідача є ще непрацездатні батьки - мати - ОСОБА_7 та батько - ОСОБА_8 , які є пенсіонерами.
Слід зазначити, що відповідач часто хворіє, що стверджується копією виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2167, копією виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1820, копією виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5727.
На думку відповідача, з врахуванням його стану здоров'я, перебуванні на утриманні ще двох дітей та непрацездатних батьків (пенсіонерів), достатньо стягувати аліменти на утримання сина у розмірі 1/6 його заробітної плати, що буде становити в середньому 4500 грн, який відповідатиме наданим позивачем доказам та вимогам СК України і не буде надмірним тягарем для відповідача та вищим за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_9 - адвоката Вальчук М.М. до суду апеляційної інстанції не поступав.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Вальчук М.М. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених у ній.
В апеляційну інстанцію ОСОБА_2 не з'явилась і не повідомила причин неявки, будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 0601181897442.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 19.02.2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції в Тернопільській області між сторонами укладено шлюб, актовий запис № 14. Рішенням Теребовлянського районного суду від 02 лютого 2015 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 5).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін по справі народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане відділом реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції Тернопільської області 07.09.2009, актовий запис № 118 (а.с. 4).
Згідно із довідки Теребовлянської міської ради № 02-23/370 від 25.02.2025 року позивачка ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 , 2009 року народження (а.с. 6).
Відповідно до довідки про доходи, виданої Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області, ОСОБА_1 працює старшим інспектором-черговим у Головному управлінні Національної поліції в Тернопільській області та його загальна сума доходу за період з жовтня 2024 року по березень 2025 року становить 233078, 36 грн (а.с. 40).
Згідно із рішення Теребовлянського районного суду від 08.06.2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання в розмірі 1/9 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 18 квітня 2023 року і до закінчення ОСОБА_10 навчання, але не довше як до досягнення ним двадцяти трьох річного віку (а.с. 21-22).
З довідки Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області від 16.04.2025 року № 11872 видно, що відповідач ОСОБА_1 сплатив аліменти за період з вересня 2024 року по лютий 2025 року (а.с. 41).
13 вересня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 виданим Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с. 19)
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 14.02.2017 року, актовий запис № 40, підтверджується те, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 20).
Також відповідно до копії виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2167, копії виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1820, копії виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5727 вбачається, що ОСОБА_1 часто хворіє (а.с. 23-26).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою було доведено належними доказами обґрунтованість її позовних вимог у заявленому розмірі, тобто було доведено потребу неповнолітньої дитини в матеріальному забезпечені у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу відповідача.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів в повному обсязі погодитися не може, з огляду на таке.
Відповідно до статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
За правилами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
В силу вимог статті 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16-ц.
Матеріалами справи підтверджено, що неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір'ю ОСОБА_2 та знаходиться на її утриманні, що не заперечується відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що заперечуючи проти заявленого позивачкою розміру аліментів у розмір 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку), відповідач ОСОБА_1 у суді першої інстанції пояснив, що він має на утриманні ще двох дітей і відповідно з цього приводу надав суду підтверджуючі докази.
Так, рішенням Теребовлянського районного суду від 08.06.2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на його утримання в розмірі 1/9 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 18 квітня 2023 року і до закінчення ОСОБА_10 навчання, але не довше як до досягнення ним двадцяти трьох річного віку.
Як видно зі звіту про здійснення відрахування та виплати станом на лютий 2025, тобто на час звернення позивача з даним позовом, і на 31 липня 2025 року, аліменти на утримання ОСОБА_10 в розмірі 3335,04 щомісячно утримуються.
Також з наданих у суді першої інстанції свідоцтв про шлюб та народження видно, що ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шлюб не розірвано, сім'я проживає разом і тому малолітній син перебуває на його утриманні.
Крім цього, відповідач є учасником бойових дій, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 і відповідно з долучених до матеріалів справи виписок медичної карти стаціонарного хворого відповідач часто хворіє.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи принцип рівності обов'язків батьків щодо утримання дітей і засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів з урахуванням наведених вище обставин підлягає зменшенню з 1/4 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, який в грошовому виразі орієнтовно буде складати 3196 грн, який відповідатиме рекомендованому розмір аліментів для дитини відповідного віку.
Указаний розмір аліментів не порушуватиме мінімальні стандарти захисту дитини, встановлені ст. 182 СК України, враховує конкретні обставини цієї справи та сприяє балансуванню інтересів усіх утриманців відповідача та забезпеченню їх рівного утримання.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає зміні на підставі ст. 376 ЦПК України, зменшивши розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 1/4 до 1/6 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Відповідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, враховуючи що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь держави з 1211,20 гривень на 807,46 гривень пропорційно задоволених позовних вимог.
Крім того, у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_1 , враховуючи, що ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1816,80 гривень слід повернути ОСОБА_1 із Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вальчук Мирослава Миколаївна, задовольнити частково.
Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2025 року змінити, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 03 березня 2025 року, до досягнення дитиною повноліття.
Зменшити розмір стягнутого із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в дохід держави судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції із 1211 грн. 20 коп. до 807,46 грн.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) із Державного бюджету України сплачений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1816, 80 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення виготовлений 12 вересня 2025 року.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: Б.О. Гірський
М.В. Хома