Справа № 464/8760/24 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М
Провадження № 22-ц/811/995/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
12 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретаря: Чижа Л.М.
за участю: представника ГУ ДПС Уніят І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про звільнення з-під податкової застави транспорного засобу,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про звільнення з-під податкової застави транспорного засобу.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.09.2024 став переможцем електронних торгів з реалізації легкового транспортного засобу марки MAZDA, модель: 6, номер кузова: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, які проводило Державне підприємство «СЕТАМ». Разом з тим, у територіальному сервісному центрі МВС № 4641 отримав відмову у перереєстрації транспортного засобу у зв'язку з наявністю незнятої податкової застави, яка міститься в Єдиному реєстрі боржників та зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №94972883 від 07.12.2024. Зазначає, що за результатами звернення до Головного управління ДПС у Львівській області позивачем відповіді не отримано. Листом від 10.12.2024 №31/28/17/Л-4862-4384-2024 ТСЦ МВС №4641, позивачу ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для перереєстрації транспортного засобу, оскільки відомості про ОСОБА_2 містяться в Єдиному реєстрі боржників та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів містяться відомості про накладення арешту на транспортний засіб MAZDA, модель: 6, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у ньому наявний запис: зареєстроване публічне обтяження - податкова застава (номер обтяження 30896245, дата реєстрації 12.10.2023, обтяжувач: Головне управління ДПС у Львівській області, боржник: ОСОБА_2 ). Наявність податкової застави на автомобіль порушує права позивача, оскільки він став переможцем електронних торгів з реалізації майна боржника, сплатив гарантійний внесок на рахунок організатора торгів ДП «СЕТАМ» у розмірі 12000,00 грн, 02.10.2024 на депозитний рахунок приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. позивачем ОСОБА_1 перераховано кошти в розмірі 228 000,00 грн. Таким чином, позивачем повністю сплачено суму коштів за вказаний транспортний засіб. Дані обставини є підставою для зняття усіх арештів, які б перешкоджали реалізації його права власності на майно. Зазначає, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі транспортні засоби на законних підставах або їх представники, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів, а експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, або знищені чи підроблені, забороняється.
З наведених підстав просить звільнити з-під податкової застави, яка зареєстрована 12.10.2023, легковий транспортний засіб марки MAZDA, модель: 6, номер кузова: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 19.02.2025 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про звільнення з-під податкової застави транспорного засобу - задоволено.
Звільнено з-під податкової застави, яка зареєстрована 12.10.2023, легковий транспортний засіб марки MAZDA, модель: 6, номер кузова: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.
Рішення суду оскаржило Головне управління ДПС у Львівській області, в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області зареєстровано податкову заставу на легковий автомобіль марки MAZDA, модель: 6, номер кузова: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, що належить ОСОБА_2 , у зв'язку з наявністю податкової заборгованості, підтвердженої ІС «Податковий блок» станом на 13.01.2025. Відповідно до ст. 88-89 Податкового кодексу України, податкова застава виникає автоматично у разі виникнення податкового боргу, поширюється на будь-яке майно платника і оформлюється актом опису №40/1316 від 09.10.2023. За даними Державного реєстру рухомого майна 07.12.2024 були внесені зміни щодо власника предмету обтяження з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . Податкова застава залишається чинною, оскільки жодна з умов, передбачених ст. 93 ПКУ для її припинення (погашення боргу, визнання боргу безнадійним, рішення суду, тощо), не настала. Отже, підстав для зняття податкової застави немає. Податковий керуючий вказує, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку або визнання податкового боргу безнадійним, або набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави в межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства, або отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправним та/або скасування раніше прийнятих рішень відповідного органу щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частин внаслідок процедури адміністративного або судового оскарження. На думку апелянта, вищезазначені підстави для звільнення майна позивача з податкової застави відсутні, а доводи позовної заяви не спростовують правомірність опису контролюючим органом майна боржника платника податків у податкову заставу та її реєстрацію у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а відтак відсутні підстави для звільнення майна позивача з податкової застави. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судове засідання апеляційної інстанції з'явився представник Головного управління ДПС - Уніят І.І., інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що транспортний засіб, легковий автомобіль марки MAZDA, модель: 6, номер кузова: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, був придбаний ОСОБА_1 на електронних торгах у встановленому законом порядку та з дотриманням відповідної процедури, у зв'язку з чим позивач у законному порядку набув право власності на це майно, а тому наявність податкової застави на автомобіль суперечать вимогам чинного законодавства, порушує права та законні інтереси позивача, як власника рухомого майна, придбаного на електронних торгах, які недійсними не визнавалася.
Колегія суддів погоджується з висновками суду з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. перебуває виконавче провадження АСВП №75603827 з виконання виконавчого листа №462/2777/24 від 07.07.2024 про стягнення з ОСОБА_2 28 000 доларів США та 9414,55 грн. судових витрат.
Протоколом проведення електронних торгів №621168 від 30.09.2024 підтверджується проведення 30.09.2024 із 09:00 год. по 18:00 год. торгів щодо реалізації на торгах транспортного засобу - легковий автомобіль марки MAZDA, модель: 6, номер кузова: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, сума сплаченого гарантійного внеску 12000,00 грн, переможцем яких визнано ОСОБА_1 02.10.2024 на депозитний рахунок приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Михайловського С.В. позивачем ОСОБА_1 перераховано кошти в розмірі 228 000,00 грн.
З акту про проведені електронні торги від 05.10.2024, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Михайловським С.В., вбачається, що електронні торги з реалізації транспортного засобу відбулися, переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_1 . В акті зазначено, що 02.10.2024 на депозитний рахунок відділу виконавчої служби надійшли кошти, одержані від реалізації вищевказаного рухомого майна, в сумі 228 000,00 грн.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції про підставність позову, колегія суддів враховує те, що торги з реалізації транспортного засобу - легкового автомобілю марки MAZDA, модель: 6, номер кузова: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, відповідачем не оспорювалися, з тих підстав, що на торгах був реалізований транспортний засіб, що знаходився в податковій заставі, торги недійсними в судовому порядку не визнавалися.
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №94972895 від 07.12.2024, на все рухоме майно платника податків (боржника) ОСОБА_2 накладено арешт, а саме зареєстровано податкову заставу №30896245 від 12.10.2023.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплений у статті 67 Конституції України.
Обов'язок щодо сплати податків та зборів, порядок нарахування, строки сплати та відповідальність за порушення вимог податкового законодавства визначено в Податковому кодексі України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також - відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно зі статтею 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Пунктом 89.2 статті 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПКУ.
Згідно пункту 89.8 статті 89 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Таким чином, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, і поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу.
Відповідно до положень Розділу VI Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 року за №586, у випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення. Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу. У випадках, передбачених пунктом 100.11 статті 100 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави за умови отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету в рахунок погашення розстрочених (відстрочених) сум та плати за користування таким розстроченням (відстроченням) в повному обсязі. У разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 глави 9 розділу II Кодексу, таке майно звільняється з-під податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Згідно пункту 93.1 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (93.1.1), визнання податкового боргу безнадійним (93.1.2), набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (93.1.3), отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження (93.1.4).
Відповідно до п. 4 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5(далі-Порядок), після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди Організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги.
Згідно з пунктами 7, 8, 9, 10 цього розділу Порядку не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного відділом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
Згідно із п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7вересня 1998р.№ 1388 (у редакції постанови КабінетуМіністрів Українивід 23 грудня 2009р.№ 1371 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Відповідно до п. 8 цього Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться, зокрема, на підставі документів, що посвідчують правомірність придбання транспортних засобів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, серед інших, акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.
Колегія суддів погоджується з висновками суду, який задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 вірно виходив з того, що позивач спірний автомобіль придбав на електронних торгах у відповідності до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5, які недійсними в судовому порядку не визнавалися, як і не визнавався недійсним акт про проведені торги, позивач не є відповідальним по податкових зобов'язаннях попереднього власника транспортного засобу ОСОБА_2 , в забезпечення яких зареєстрована податкова застава, а відтак наявність податкової застави на належний позивачу на праві власності транспортний засіб, накладеної відповідачем та зареєстрованої в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, обмежує здійснення позивачем державної реєстрації транспортного засобу - легкового автомобіля марки MAZDA, модель: 6, номер кузова: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність звільнення з-під податкової застави належного на праві власності позивачу транспортного засобу.
Доводи апеляційної скарги про те, що податковим керуючим проведено опис усього майна платника податків у податкову заставу, яке перебуває у власності ОСОБА_2 , в тому числі і транспортний засіб, придбаний позивачем на електронних торгах, тому немає підстави для зняття податкової застави з цього майна, не заслуговують на увагу, оскільки податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг у той час, як ОСОБА_1 не є боржником зі сплати податків, правомірно придбав автомобіль на прилюдних торгах, а боржником є ОСОБА_2 .
Зазначені апелянтом в апеляційній скарзі підстави для звільнення контролюючим органом майна з податкової застави, на думку колегії суддів, не є перешкодою для ухвалення судом рішення про звільнення з-під податкової застави транспортного засобу - легкового автомобіля марки MAZDA, модель: 6, номер кузова: НОМЕР_1 , 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, за наявності для цього підстав.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 12.09.2025
Головуючий
Судді