Справа № 301/1427/23
09.09.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
учасників судового процесу: прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/514/23 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2023 року, засуджено ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України до п'яти років позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 - домашній арешт до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Речовий доказ: велосипед марки «Puch Sprint» повернуто ОСОБА_8 ..
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 копійок.
Згідно з вироком, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_7 , 07 лютого 2023 року близько 12.30 години умисно, повторно, з корисливих спонукань, під час воєнного стану з дворогосподарства АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_8 , таємно викрав велосипед марки «Puch Sprint», вартістю 2625 гривень, завдавши останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Дії підсудного суд кваліфікував за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану;
Не погоджуючись з вказаним вироком, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вважає вирок суду незаконним. Зазначає, що дану справу було розглянуто без участі потерпілого, що свідчить порушення норм КПК України при винесенні вироку по справі. На думку захисника, без отримання згоди потерпілого, та не переконавшись у тому, що у нього немає заперечень щодо фактичних обставин справи, суд першої інстанції не мав права здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин. Просить суд оскаржуваний вирок суду скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, яка не заперечила, щодо задоволення клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності потерпілої сторони, обвинуваченого та його захисника, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та відповідно до ст. 337 КПК України в межах пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.185 КК України, виклавши їх у вироку.
Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна», який набув чинності 09 серпня 2024 року.
З набранням чинності цим Законом, зазнали змін положення ст. 51 КУпАП. Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа№278/1566/21), зміна в ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімуму.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Беручи до уваги викладене, фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Водночас вартість викраденого майна, що встановлена за вироком і не оспорюється сторонами, становить: 2550,00 грн.
Зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення 07 лютого 2023 року.
Для кваліфікації правопорушення як адміністративного чи кримінального, необхідно виходити з того, що прожитковий мінімум станом на 1 січня 2023 році становив 2684 гривень, у зв'язку з чим нижня межа кримінальної караності крадіжки, вчиненої у 2023 році, настає, якщо вартість предмета становить 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тобто 2684 гривень.
З урахуванням положень ст. 5 КК України, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у встановлені в ході досудового розслідування 2023 році ОСОБА_7 вчинив дрібну крадіжку, за що передбачено відповідальність ст. 51 КУпАП.
За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи, що відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ законодавець змінив розміри шкоди для визначення діянь, при вчиненні яких настає кримінальна відповідальність за вчинення крадіжки чужого майна, колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для закриття кримінального провадження за пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України.
Вказане узгоджується із висновком об'єднаної палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №278/1566/21.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - скасувати.
Кримінальне провадження закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді