Справа № 127/27410/25
Провадження №11-сс/801/727/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.08.2025 року про застосування у кримінальному провадженні № 62025170030007244 від 06.05.2025 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області, Станично - Луганського району, селище Вільхове, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч.4 ст. 185 КК України
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.08.2025 року клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Вінницького РУП Головного Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_9 задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання особи, тобто з 28.08.2025 по 26.10.2025 включно.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, просила ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.08.2025 року скасувати, винести нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Згідно клопотання слідчого встановлено наступне.
ОСОБА_7 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 10 від 08.01.2025 року зарахований до списків особового складу вказаної військової частини та призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки.
Солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
У порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 , вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 23.01.2025 року близько 06 год. 40 хв. військовослужбовець за мобілізацією курсант 3 навчального взводу 3 начальної роти солдат ОСОБА_7 військової частини НОМЕР_1 діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою ухилитись від виконання обов'язків військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, без поважних причин, з метою ухилення від проходження військової служби, самовільно залишив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , внаслідок чого вчинив самовільне залишення військової частини, час проводив на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 28.08.2025, тобто до моменту затримання у порядку ст. 615 КПК України.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 курсант 3 навчального взводу 3 начальної роти солдат ОСОБА_7 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, солдат ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того встановлено, що 08.06.2025 близько 16 год. 12 хв., перебуваючи в кафе «Дебі», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, проспект Коцюбинського, 43, підсів за столик до раніше йому невідомого ОСОБА_10 та між ними зав'язалась побутова розмова в ході якої ОСОБА_7 помітив на поверхні стола зазначеного кафе, мобільний телефон марки «Redmi Note» серії «13 Pro» блакитного кольору, який належить ОСОБА_10 , після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 08.06.2025 близько 16 год. 30 хв. Більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, повторно, з корисливих мотивів, користуючись нагодою, та будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та ніхто його не зможе викрити, будучи підбурюваний жагою до легкої наживи, діючи таємно, скориставшись тим, що ОСОБА_10 заснув, взяв зі столу мобільний телефон марки «Redmi Note» серії «13 Pro» вартістю згідно висновку експерта 5629 гривень, після чого разом з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 завдав ОСОБА_10 матеріального збитку на суму 5629 гривень.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що стороною обвинувачення не обгрунтовано існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, подане клопотання є необгрунтованим належними та достатніми доказами, тому клопотання не підлягало задоволенню.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, зазначив, що підозра належним чином обгрунтовна, наявні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, тому просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , яка просила задоволити апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_7 , який просив задоволити апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які перешкодять виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
В кримінальному провадженні № 62025170030007244 внесеного до ЄРДР 06.05.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст. 185 КК України 29.08.2025 року.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Відповідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя належним чином, в дотримання вимог ст.ст.177, 178 КПК України перевірив та ретельно дослідив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та дійшов до вірного висновку, що прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні передбаченого ст.407 КК України злочину, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Приймаючи рішення, щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, неодружений, офіційно непрацевлаштований, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше не судимий, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та з урахуванням положень ст. 176 КПК України застосував запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Суд апеляційної інстанції вважає, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя застосував відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід, який є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється останній.
Положеннями ст. 176 КПК України чітко визначено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому слідчим суддею прийнято законне та обгрунтоване рішення про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Посилання апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 щодо наявності підстав для відмови в задоволенні клопотання є безпідставними.
Слідчий суддя перевірив дотримання положень КПК України при поданні клопотання та відповідність клопотання нормам ст. 184 КПК України
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.08.2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4