Справа № 738/1330/25
№ провадження 1-р/738/6/25
12 вересня 2025 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складi головуючого суддi - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi клопотання Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» про роз'яснення судового рішення
Від Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» надійшло клопотання про роз'яснення вироку Менського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2025 року у частині початку строку відбування покарання засудженому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Учасники судового провадження, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явились, їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
Роз'яснюючи вирок, ухвалу, суд не вправі змінювати зміст вироку, ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у вироку або ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали або вироку, містяться у ст.372 і 374 КПК.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 1-26/04, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його незрозумілості і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті забезпечення його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення.
Таким чином, зі змісту норм кримінального процесуального закону та зазначеної позиції Великої Палати Верховного Суду вбачається, що передумовою для здійснення судом роз'яснення судового рішення є одночасне існування таких обставин: (1) судове рішення є незрозумілим для учасника справи чи суб'єкта його виконання. Така незрозумілість може виявлятися у неоднозначності, неконкретності або суперечності його змісту, що робить можливими декілька варіантів його трактування; (2) незрозумілість судового рішення має стосуватися його виконання, тобто перешкоджати, робити неможливим, ускладнювати його або створювати ймовірність невідповідності волі суду та її фактичної реалізації. Інститут роз'яснення судового рішення застосовується лише для досягнення ефективності його виконання і не може бути інструментом додаткового тлумачення учасникам мотивів прийняття рішення; (3) роз'яснення судового рішення не призведе до зміни його суті та змісту, тобто не буде становити порушення принципу «res judicata» (остаточності судового рішення).
Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Як вбачається з тексту даного вироку, в його резолютивній частині не зазначено точної дати початку строку відбування покарання засудженим ОСОБА_3 , що у свою чергу підлягає додатковому роз'ясненню для забезпечення належного виконання судового рішення без порушення прав засудженого.
Відповідно до абзацу 3 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку суду зазначається початок строку відбування покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 535 КПК України судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Виконання вироку - це завершальна стадія кримінального процесу, в якій вирок суду, що набрав законної сили, звертається до виконання і безпосередньо реалізуються рішення суду про покарання, про відшкодування шкоди, про виправдання і звільнення з-під варти тощо та вирішуються питання, що виникають у зв'язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням.
Згідно зі ст. 87 КВК України особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не раніше спливу триденного та не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили.
Порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
Виходячи з вищенаведеного відбування покарання починається з моменту поміщення особи до установи виконання покарання, а строк затримання та конвоювання зараховується у строк відбуття покарання, а тому строк відбування покарання у такому випадку рахується з моменту фактичного затримання особи.
З матеріалів провадження вбачається, що засудженому запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.
Згідно з розпорядженням про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Менського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2025 року набрав законної сили 19 серпня 2025 року.
За повідомленням відділення поліції №1 (м. Мена) Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області від 12 вересня 2025 року, ОСОБА_3 поміщено до ІТТ №4 (м. Мена) ГУНП в Чернігівській області 26 серпня 2025 року в порядку звернення вироку суду до виконання.
Отже, враховуючи вищезазначене, в контексті наведених норм законодавства, яке регулює вказані правовідносини, суд дійшов висновку, що у даному випадку, моментом звернення до виконання вироку суду про призначення покарання у виді позбавлення волі є момент затримання особи, після набрання таким вироком законної сили.
Таким чином, строк відбування покарання ОСОБА_3 необхідно обчислювати з моменту фактичного його затримання, тобто з 26 серпня 2025 року.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 369, 371, 372, 380 КПК України, суд, -
Клопотання Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» про роз'яснення судового рішення - задовольнити.
Роз'яснити вирок Менського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2025 року у частині початку строку відбування покарання.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту звернення вироку до виконання, тобто з 26 серпня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1