Справа № 743/523/23
Провадження № 1-кп/737/8/25
12 вересня 2025 р. с-ще Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
потерпілої ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,
представника потерпілої особи - ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Куликівка клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , який обвинувачується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
На розгляді в Куликівському районному суді Чернігівської області перебуває кримінальне провадження за № 12023270340000270 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , зазначивши, що ОСОБА_4 перд'явлено обгрунтоване обвинувачення за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_8 , а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: спроба переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які встановлені ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.01.2023 року не зменшилися та продовжують існувати. ОСОБА_4 , який обгрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні. Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкрдити кримінальному провадженню може виразитися у створенні штучних доказів та підбуренні осіб до дачі завідомо неправдивих свідчень.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем та з метою ухилення від відповідальності може вчинити кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби.
Прокурор вважає, що вищевикладене свідчить про неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, наявні ризики, не зникли та не зменшилися, а тому існують підстави для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без застосування застави.
Представник потерпілої повністю підтримав клопотання прокурора, вказав, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілу.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу. ОСОБА_4 просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, вважає, що для цього є всі підстави, він буде виконувати всі вимоги суду і з'являтися на першу ж вимогу, зазначив, що в нього малолітня дитина, якій потрібен батько, просив замінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із засобом електронного контролю.
Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.
Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час судового розгляду регламентується положеннями статті 331 КПК України, у порядку передбаченому главою 18 цього Кодексу, з урахуванням особливостей судового розгляду кримінального провадження.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На розгляді в Куликівському районному суді Чернігівської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.01.2023 року до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.
При обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 суд враховував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України; вік та стан здоров'я обвинуваченого, що не перешкоджає застосуванню до нього такого запобіжного заходу, як тримання під вартою та обвинуваченому було встановлено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, чи зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, суд враховує положення статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, та те, що запобіжний захід може бути змінений, якщо суттєво змінилися обставини, які були взяті до уваги при обранні запобіжного заходу, або ж виникли нові обставини після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу про які не було відомо на час прийняття рішення, а також, що продовження строку тримання під вартою можливе тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року) та враховує дані про особу обвинуваченого, обставини у справі, в тому числі характер протиправного діяння, яке інкримінується обвинуваченому, обгрунтованість звинувачення, можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню від суду, вплив на свідків, потерпілу, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності існує завжди.
Продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд бере до уваги, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання від 7 до 15 років позбавлення волі, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з урахуванням встановлених у кримінальному провадженні обставин, має місце обґрунтованість твердження сторони обвинувачення про існування ризиків ухилення обвинуваченим від явки до суду та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Наявність фактичного місця проживання, соціальних зв'язків не гарантують належного виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не є достатньою причиною, яка б убезпечила від настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення дійсно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Тому, з урахуванням тяжкості обвинувачення, обставин вчинення кримінального правопорушення, об'єктивних обставин, з яких судовий розгляд перебуває на стадії судового слідства та не завершений, даних щодо особи обвинуваченого, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 178 КПК України.
Суд погоджується, з думкою прокурора, що більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, порука, домашній арешт не забезпечать виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Стороною захисту не наведено тих об'єктивних підстав, які б давали можливість позитивно розглянути питання про обрання більш м'якого виду запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів
З урахуванням викладеного, обставин вчинення правопорушення, даних про особу обвинуваченого, також враховуючи, що обставини, які слугували підставою для встановлення запобіжного заходу не змінилися, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики не зменшилися та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не достатній для їх запобігання.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства та яке спричинило загибель людини, суд вважає за доцільне не застосовувати до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України.
Крім того, обвинуваченим заявлено клопотання про виклик в судове засідання експертів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які проводили амбулаторну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу ОСОБА_4 для роз'яснення висновку №153/163 від 08.04.2025. А також експерта ОСОБА_11 , який проводив комплексну судову експертизу в частині дослідження зброї для роз'яснення висновку №КСЕ-19/125-23/1006-БЛ від 18.04.2023.
Захисник ОСОБА_12 підтримала заявлені ОСОБА_4 клопотання, просила їх задовольнити.
Прокурор заперечував проти виклику експертів в судове засідання, вбачаючи в цьому затягування строків розгляду справи, оскільки будь-які незрозумілості чи неповнота дослідження у висновках експертів, на його думку, відсутні.
Сторона потерпілої особи також заперечувала проти вказаних клопотань, посилаючись на те, що вони спрямовані на зволікання з вирішенням справи у суді.
Дослідивши матеріли справи, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Так, за клопотанням сторони захисту, задоволеному судом було призначено амбулаторну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу ОСОБА_4 , за результатами якої до суду направлено висновок судово-психіатричного експерта №153/163 від 08.04.2025. Висновок досліджувався в судовому засіданні та є зрозумілим для суду, втім, оскільки у висновку йдеться про психологічну характеристику ОСОБА_4 , його психологічні властивості, особливості емоційного стану та психіки, на думку суду, необхідно надати можливість обвинуваченому з'ясувати певні аспекти висновку, які для нього можуть бути незрозумілими.
Що стосується клопотання про виклик експерта ОСОБА_11 , який проводив комплексну судову експертизу в частині дослідження зброї для роз'яснення висновку №КСЕ-19/125-23/1006-БЛ від 18.04.2023, суд зазначає наступне.
Як вбачається з клопотання обвинувачений не погоджується із формулюванням, викладеним в обвинувальному акті стосовно того, що постріли з вогнепальної зброї - автомату АК-74 здійснювалися в режимі одиночного вогню та внаслідок незгоди з цим хоче допитати експерта.
Втім, в тексті висновку експерта №КСЕ-19/125-23/1006-БЛ від 18.04.2023 не йдеться про режим стрільби, зазначено лише, що на момент надходження на дослідження автомат знаходився в положенні - на запобіжнику. Питання, які ставилися на вирішення експерта також не стосувалися режиму ведення вогню, тому виклик для допиту експерта ОСОБА_11 суд вважає недоцільним.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101,177, 178, 183, 197, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 листопада 2025 року включно з утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Викликати в судове засідання на 10 годину 00 хвилин 07 жовтня 2025 року експертів ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , які проводили амбулаторну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу ОСОБА_4 для роз'яснення висновку №153/163 від 08.04.2025.
Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження, на адресу ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1