Провадження № 2/734/999/25 Справа № 734/3064/25
іменем України
25 серпня 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Чумак Н.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Козелець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення - родинних відносин між фізичними особами та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
із позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення - родинних відносин між фізичними особами та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, до суду звернувся ОСОБА_1 .
Позов мотивований тим, що саме необізнаність позивача про наявність спадкового майна після смерті брата і потім відповідно після смерті матері, а також відсутність родинних відносин між братом позивача, ОСОБА_2 і його батьком ОСОБА_3 , а також збройна агресія російської федерації та її повномасштабне вторгнення 24.02.2022 року перешкодила позивачу вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , тому позивач змушений звернутися до суду за захистом свого особистого права із заявою про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.
Позивач в судове засідання не з'явився до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач Деснянська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання свого представника не забезпечила, до суду надійшла заява у якій відповідач просить розглядати справу без участі представника селищної ради.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування за допомогою технічних засобів в суді не здійснювалося з підстав неприбуття всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
При судовому розгляді цивільної справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Карпилівка Козелецького району Чернігівської області. Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видано виконавчим комітетом Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області за актовим записом №59 від 05.11.1966 року. У свідоцтві про народження зазначено, що матір'ю позивача є ОСОБА_4 .
У позивача є рідний брат, ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Карпилівка Козелецького району Чернігівської області. Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 видане виконавчим комітетом Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області за актовим записом №53 від 18.10.1968 року. У свідоцтві про народження зазначено, що його матір'ю також є ОСОБА_4 .
Однак у позивача і у його брата, ОСОБА_2 різні батьки. Відповідні відомості про батька, як у свідоцтві позивача про народження, так і у свідоцтві про народження брата відсутні.
Однак фактично брат позивача, ОСОБА_2 проживав разом зі своїм батьком, ОСОБА_3 і їх матір'ю, ОСОБА_4 усе життя.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 08.10.1999 року, виданим виконавчим комітетом Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.
На день смерті ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та мав наступний склад сім'ї, ОСОБА_4 , тобто мати позивача і ОСОБА_2 , тобто його син і брат позивача, що підтверджується відповідною довідкою виконавчого комітету Деснянської селищної ради.
Доказом того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьком ОСОБА_2 є і відповідний запис в погосподарській книзі за 1991 - 1995 роки по домогосподарству АДРЕСА_1 , а саме, що ОСОБА_2 зазначений як син. Тобто це доказ того, що вони усе життя проживали як сім'я, однак за життя належним чином не оформили свої родинні стосунки та не отримали відповідні документи.
Зазначений будинок ОСОБА_3 успадкував після своєї матері, ОСОБА_5 у 1992 році, що підтверджується відповідним свідоцтвом про право на спадщину від 13.01.1992 року. В цей же будинок ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 переїхали 30.01.1992 року, відповідно зареєструвавши своє місце проживання у будинковій книзі.
Відповідно ще одним доказом того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 проживали як сім'я і що ОСОБА_2 дійсно є сином ОСОБА_3 є і копія погосподарської книги за 1991 - 1995 роки по домогосподарству АДРЕСА_2 , де також проживав і позивач.
Саме з цього домогосподарства вони переїхали до успадкованого ОСОБА_3 будинку АДРЕСА_1 .
Ще одним доказом того, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 є і довідка виконавчого комітету Деснянської селищної ради.
Таким чином, ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_3 . Відповідно поновити актовий запис про народження брата позивача, ОСОБА_2 із зазначенням відомостей про батька, ОСОБА_3 в органах реєстрації актів цивільного стану неможливо, а тому окрім як звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин, позивач іншої можливості не має.
Після смерті ОСОБА_3 , відкрилася спадщина, до складу якої входить належний йому на підставі свідоцтва про право на спадщину житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Вказану спадщину прийняв його син, ОСОБА_2 , як єдиний спадкоємець першої черги спадкування за законом, вступивши в управління спадковим майном до виповнення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини. Однак через відсутність факту родинного зв'язку за життя належним чином не зміг оформити свої спадкові права на нього.
За життя брат позивача, ОСОБА_2 у шлюбі не перебував, власних дітей не мав.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 04.06.2011 року, виданим виконавчим комітетом Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.
На момент смерті брат позивача, ОСОБА_2 проживав разом з матір'ю, ОСОБА_4 , що підтверджується відповідною довідкою виконавчого комітету Деснянської селищної ради, тобто відповідно до ст. 1268 ЦК України вона вважається спадкоємицею, яка прийняла спадщину після сина, але за життя належним чином свої спадкові права не оформила.
Їх мати, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 07.02.2014 року, виданим виконавчим комітетом Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.
Після смерті матері, ОСОБА_4 , відкрилася спадщина до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 .
Проте прийняти дану спадщину позивач ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець за законом не має можливості, через відсутність факту родинного зв'язку між ОСОБА_3 та його сином, і братом позивача, ОСОБА_2 , а також з тієї причини, що позивач пропустив строк необхідний для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 .
Першочерговою причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після матері є те, що позивач не знав про наявність у неї спадкового майна, яке потрібно успадкувати. Однак з цього приводу з позивачем зв'язалися із Карпилівського старостату Деснянської селищної ради ще у 2021 році та повідомили, що позивач є єдиним спадкоємцем на вказаний будинок. ОСОБА_3 окрім брата позивача ОСОБА_6 більше дітей за життя не мав.
Також у старостаті позивачу рекомендували звернутися до нотаріуса, однак після консультації із нотаріусом остання повідомила позивачу, що у нього немає родинних відносин та пропущений строк для прийняття спадщини, тому необхідно звернутися до суду і з цього питання, тобто визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18, судом у описовій частині визначено мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права: За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права (п. 1 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 315 Цивільного процесуального Кодексу України визначено, що суд встановлює факти, які мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав фізичних осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», надалі Постанова, п. 2. передбачає, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Встановлення факту родинних відносин між рідним братом позивача, ОСОБА_2 та спадкодавцем, його батьком, а вітчимом позивача, ОСОБА_3 прямо впливає на спадкові права і обов'язки позивача.
Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального Кодексу України суди розглядають справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Встановлення факту, що ОСОБА_2 , є сином ОСОБА_3 , безпосередньо породжує юридичні наслідки і позивачу, необхідне з метою оформлення спадщини та одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - відповідно до п. 1 ст. 293 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку з втратою годувальника.
За нормами ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що підстав у відмові у задоволенні позовних вимог у справі не вбачається, позовні вимоги підтверджуються наявними в справі доказами.
За таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позов.
В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини та враховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд вважає за необхідне надати позивачу ОСОБА_1 додатковий строк протягом шести місяців достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом та встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст. 4, 247, 265, 316 ЦПК України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення - родинних відносин між фізичними особами та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , додатковий строк протягом шести місяців достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_6 після смерті матері ОСОБА_4 .
Судові витрати з відповідача не стягувати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.
Головуючий суддя Сергій БАРАНЕНКО