Справа 688/3633/25
№ 2/688/1525/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
11 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Березюк Н.П.,
за участі секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Стислий виклад та обґрунтування позовних вимог.
05.08.2025 ОСОБА_1 , яка є громадянкою України, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації, про розірвання шлюбу, у якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 11.10.2016 у 95000105 відділом №1 Хімкінського управління РАЦС Головного управління РАЦС Московської області, актовий запис 181.
Зазначила, що з моменту вторгнення та посягання російської федерації на територіальну цілісність України, подружні відносини з відповідачем значно погіршилися, оскільки вона засуджує дії російської федерації. Між подружжям виникали сварки, які супроводжувалися домашнім насиллям з боку відповідача ОСОБА_2 у зв'язку із її життєвою позицією та громадянством України. За першої можливості позивачка ОСОБА_1 , а саме у грудні 2022 року через кордон Латвії залишила територію російської федерації та повернулася до України. Подружні відносини з відповідачем припинилися у 2022 році, спільного господарства не ведуть, проживають порізно. Від шлюбу спільних неповнолітніх дітей не мають. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам. За наведених обставин, просить шлюб розірвати.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, у позовній заяві її представник адвокат Руденко Д.В. просив про розгляд справи без участі позивачки, не заперечив ухваленню заочного рішення суду.
Позиція відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у російській федерації, в Україні не має зареєстрованого місця проживання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада».
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності суду не надав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
05.08.2025 представник позивачки адвокат Руденко Д.В. звернувся до суду з цим позовом, суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання позивачки, відкрив спрощене позовне провадження, справу призначив до розгляду на 11.09.2025.
11.09.2025 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи у зв'язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, відзив не подав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом фактичні обставини, з посиланням на докази.
Суд встановив, що сторони: позивачка ОСОБА_1 , яка є громадянкою України та відповідач ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації, перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11.10.2016.
Шлюб зареєстрований 95000105 відділом №1 Хімкінського управління РАЦС Головного управління РАЦС Московської області, актовий запис 181, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інформація про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 відсутня.
Згідно ксерокопії паспорта російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації.
Після повномасштабного вторгнення країни-агресорки на територію України, повністю припинилися дипломатичні українсько-російські відносини.
Позивачка позбавлена можливості виїхати до місця проживання відповідача для вирішення питання розірвання шлюбу у зв'язку з запровадженням воєнного стану.
Звертаючись до суду, позивачка зазначила, що спільне господарство з відповідачем не ведуть, відносини не підтримують, примирення між ними неможливе.
Встановлені обставини підтверджуються копіями паспортів сторін, копією свідоцтва про укладення шлюбу, довідкою з місця проживання позивачки.
Застосовані норми права. Мотиви та висновки суду.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч.4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практикою ЄСПЛ визначене поняття «суд встановлений законом», що містить в собі не просто законодавство, пов'язане із організацією і повноваженнями судових органів, але й будь-які інші внутрішньо-правові норми, недотримання яких робить неправомірною участь одного чи кількох суддів у розгляді справи. Вислів «встановлений законом» стосується не лише правових підстав самого існування «суду», але й дотримання цим судом особливих правил, якими він має керуватись, а також складу суду у кожній справі. Тобто «суд встановлений законом» означає: дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності; дотримання правил автоматичного розподілу справ; наявність повноважень у судді; належний склад суду; наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений прав на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Національному суду належать всі спори про розірвання шлюбу, якщо подружжя не домовилося про інше. Вирішуючи питання територіальної підсудності спору в Україні, суд враховує, що під час розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтями 27, 28 ЦПК України.
Відповідно до ст. 27 Кодексу позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. А згідно зі ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
24.02.2022 Міністерство закордонних справ України опублікувало офіційну заяву щодо розриву дипломатичних відносин з російською федерацією, крім консульських питань.
01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року». 27.12.2022 повідомлено Виконавчий комітет СНД, як депозитарія, про зупинення дії та вихід України з Конвенції.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно зі ст. 60 цього Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.
Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Сторони є громадянами різних держав, на час розірвання шлюбу позивачка є громадянкою України, проживає на території України, тому розірвання шлюбу провадиться за законодавством України.
Позивачка до позовної заяви долучила свідоцтво про укладення шлюбу, виданого 95000105 Відділом №1 Хімкінського управління РАЦС Головного управління РАЦС Московської області, актовий запис 181 та його переклад, посвідчений приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу.
Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, вчинених за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом МЗС України від 04.06.2002 № 113.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції № 52/5 від 18.10.200 «Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України
Постановою Кабінету Міністрів від 04.02.2023 №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» визначено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення, документи на території України приймаються без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Тобто документи видані на території російської федерації до 24.02.2022, наразі приймаються в Україні без апостиля. Документи видані після 24.02.2022 для використання в Україні мають містити апостиль.
Оскільки свідоцтво про укладення шлюбу, видане 11.10.2016, тобто до 24.02.2022, таке свідоцтво на території України приймається без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо).
Згідно ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення (ч.2 ст.112 СКУ).
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що подружні відносини між сторонами припинилися, поновлення подружнього життя між ними виключається, а тому збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, що має істотне значення, а тому позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн, який відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, ч.1 ст.110, ст.112, ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 81, 263-265, 268, 273, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб, укладений 11.10.2016 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований НОМЕР_1 Відділом №1 Хімкінського управління РАЦС Головного управління РАЦС Московської області, актовий запис 181 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп. судових витрат.
Шлюб припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії № НОМЕР_2 , виданий 22.06.2020 року, орган, що видав 6831, РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 11.09.2025.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК