Справа № 686/12150/25
Провадження № 2/686/4650/25
12 вересня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТзОВ «ФК «Ейс» звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказало, що 20.02.2024 ТзОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 131809 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати відповідачці кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.
10.10.2024 між ТзОВ «ФК «Кредіплюс» та ТзОВ «ФК «Ейс» був укладений договір факторингу № 10102024 за умовами якого ТзОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 131809 від 20.02.2024.
Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № 131809 від 20.02.2024 становить 26 963 грн. 90 коп. і складається з: 25 955 грн. 81 коп. заборгованість по тілу кредиту, 8 грн. 09 коп. заборгованість по відсотках, 1000 грн. 00 коп. заборгованість за комісією.
На підставі викладеного ТОВ «ФК «Ейс» просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 131809 від 20.02.2024 в сумі 26963 грн. 90 коп. та понесені судові витрати (судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.).
ТзОВ «ФК «Ейс» звернулось із клопотанням про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 14.05.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Відповідач відзиву на позов суду не надала.
12.09.2025 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
20.02.2024 ТзОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 131809 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.
Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що сума кредиту становить 41177 грн., яка надається в наступному порядку : у розмірі 34997 грн. 92 коп. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 125916 від 22.12.2023, укладеним з кредитодавцем; у розмірі 2,53 грн. на картку позичальника НОМЕР_1 ; у розмірі 6176,55 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10% річних, тип процентної ставки фіксована.
Пунктом 2.5 договору передбачена комісія за надання кредиту в сумі 6 176,55 грн.
Пунктом 2.6 договору передбачено, що загальний строк кредитування за цим договором складає 366 днів з 20.02.2024 по 20.02.2025.
10.10.2024 між ТзОВ «ФК «Кредіплюс» та ТзОВ «ФК «Ейс» був укладений договір факторингу № 10102024 за умовами якого ТзОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором № 131809 від 20.02.2024.
Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № 131809 від 20.02.2024 становить 26963 грн. 90 коп. і складається з: 25955 грн. 81 коп. заборгованість по тілу кредиту, 8 грн. 09 коп. заборгованість по відсотках, 1000 грн. 00 коп. заборгованість за комісією.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані - в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Договір про споживчий кредит підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором ffad6c49, відправленого 20.02.2024 о 14:36:09 годин.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно ч.1 ст.514 ЦК України д о нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору позики між відповідачкою та відповідною фінансовою установою, неповного виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним договором на підставі договору про відступлення прав вимоги.
Щодо стягнення заборгованості з комісії.
За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
З урахуванням принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку (фінансової установи), виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.12.2019 року в справі № 524/5152/15.
Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк. Такий висновок сформульовано Верховний Судом в постанові від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.
Враховуючи вищевикладене, умови договору № 131809 від 20.02.2024, яким передбачено сплату комісійної винагороди за видачу кредиту є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 1000 грн., задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню борг за договором про споживчий кредит № 131809 від 20.02.2024 в розмірі 25963 грн. 90 коп., в т.ч. 25955 грн. 81 коп. заборгованість за сумою кредиту, 08 грн. 09 коп. заборгованість за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Встановлено, що правничу допомогу у цій справі ТОВ «ФК «Ейс» надавав адвокат Тараненко А.І. на підставі укладеного Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025 та Додаткової угоди №1 від 04.02.2025 до вказаного Договору між ТОВ «ФК «Ейс» та АБ «Тараненко і партнери».
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 04.02.2025, складеного між АБ «Тараненко і партнери» і ТОВ «»ФК «Ейс» адвокатським бюро було надано наступні послуги: складання позовної заяви (2 години витраченого часу) вартістю 5000,00 гривень, вивчення матеріалів справи (1 година витраченого часу ) вартістю 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту вартістю 500,00 грн., підготовка клопотання про витребування інформації вартістю 500,00 грн., а всього на суму 7000,00 гривень.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 23.04.2024 № 10273.
Змістом частини 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених вимог (96,29%), судовий збір в розмірі 2 332 грн. 53 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 6 740 грн. 30 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 131809 від 20.02.2024 в розмірі 25963 грн. 90 коп., витрати на правову допомогу в сумі 6740 грн. 30 коп. та судовий збір в розмірі 2 332 грн. 53 коп.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення 12.09.2025.
Суддя: