Копія:
11 вересня 2025 року Справа № 608/1818/25
Номер провадження3/608/584/2025
Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області Запорожець Л. М. , розглянувши матеріали, які надійшли з Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до адміністративної відповідальності притягувався,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05 серпня 2025 року поліцейським офіцером громади СВГ ВППП Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Яцишиним В.В. було складено адміністративний протокол серії ВАД № 619669 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП про те, що він 05.08.2025 року о 21:15 годині вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно образив колишню дружину і потягнув її за сумочку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вказаний протокол автоматизованою системою розподілу судових справ між суддями розприділено для розгляду судді Запорожець Л.М.
Особа, щодо якої складено адміністративний протокол серії ВАД № 619669 від 05.08.2025 року, ОСОБА_1 до суду не з'явився.
Неявка ОСОБА_1 не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки згідно положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, його участь при розгляді даної категорії справи не є обов'язковою.
Враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, тому приходжу до переконання, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними її правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема, в рішенні в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Суд наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Дослідивши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього письмові докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 не доведена належними та допустимим доказами, та не вірно викладена поліцейським фабула вчиненого на його думку адміністративного правопорушення, а тому справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , провадженням слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч. 1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
В ході розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами факти, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 , направлені на вчинення ним домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 , оскільки з поданої нею заяви на ім'я начальника Чортківського РУп ГУНП в Тернопільській області від 05.08.2025 року вбачається, що потерпіла просить притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення відносно неї домашнього насильства фізичного характеру, в той час як поліцейським у фабулі правопорушення викладено, що було вчинене домашнє насильство психологічного характеру. Крім того, не було відібрано пояснень у ОСОБА_1 взагалі.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З метою перевірки пояснень, даних працівникам поліції, а також з метою встановлення істини у справі, суд викликав в судове засідання працівника поліції ОСОБА_3 , який склав зазначений вище адміністративний протокол. Однак вказаний працівник поліції до суду не з'явився.
В протоколі взагалі відсутня відмітка про свідків (очевидців події) та відсутні пояснення особи, щодо якої складено адміністративний протокол, а також немає доказів, що він відмовився давати такі пояснення.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме згідно викладеної поліцейським фабули адміністративного правопорушення, від представника органу, який склав вищевказаний адміністративний протокол, до суду не подано.
Вказані факти свідчать про безпідставність та неправомірність складення працівником поліції вищевказаного протоколу серії ВАД № 619669 від 05.08.2025 року.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Як було встановлено в судовому засіданні, протокол про адміністративне право, складений 05 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 поліцейським офіцером громади Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Яцишиним В.В. не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Зокрема, в ньому не вірно зазначено обставини вчинення адміністративного правопорушення, та не вірно викладено його фабулу.
В протоколі взагалі не висвітлено, в чому виразились дії психологічного характеру, та яку норму Закону України « Про запобігання та протидію домашньому насильству » чи іншого правового акту, на думку поліцейського, порушив ОСОБА_1 .
Так, в справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року) вбачається, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.»
Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правоворушення. Оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення ( Справа Лучанінова протии України (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02)).
Аналізуючи докази по справі, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю за п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі п.1 п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП, керуючись ч. 2 ст. 173-2 , ст.ст. 221, 283, 284, 285, 287-289 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, провадженням закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом:
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 608/1818/25.
Постанова набрала законної сили " " _________________ року.
Суддя Л. М. Запорожець
Копію постанови видано " " ________________ року.
Секретар: