Вирок від 11.09.2025 по справі 608/1901/25

копія

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2025 року Справа № 608/1901/25

Номер провадження1-кп/608/406/2025

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000336 від 08 серпня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'янка, Апостоловського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не військовозобов'язаного, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, одруженого, на утриманні має дитину інваліда, судимого вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2024 року за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень (штраф сплачено 24.10.2024), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області, від 17.02.2025 у справі №608/1227/24 (провадження №3/608/8/2025), яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Незважаючи на зазначену постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 17.02.2025, з якою ОСОБА_3 був ознайомлений, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в порушення ч.1 ст.129 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, ухилився від виконання постанови суду, що набрала законної сили та продовжував керувати транспортними засобами за наступних обставин.

Так, 08.08.2025 о 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 17.02.2025 позбавлений на один рік права керування транспортним засобом, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Чортківській с. Ягільниця Чортківського району Тернопільської області, не маючи такого права.

За вказаним фактом стосовно ОСОБА_3 08.08.2025 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5425491, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 20 400 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Суду пояснив, що знаючи про те, що він не має права керувати транспортним засобом, сів за кермо через сімейні обставини. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, обіцяє більше такого не повторювати.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами у кримінальному провадженні, що були зібрані в процесі досудового розслідування і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Оскільки, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, дослідження фактичних обставин кримінального провадження слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого. Дослідивши та оцінивши докази в кримінальному провадженні в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

В той же час суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права. Зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З врахуванням таких вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 вищевказаного Кодексу є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який визнав вину, у вчиненому щиро розкаюється, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, є пенсіонером, має на утриманні сина інваліда, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність обставин, які обтяжують покарання і обирає щодо обвинуваченого покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальних витрат не має.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, п. 1 ч. 1 ст. 392, п. 2 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України та призначити покарання за ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 ( вісім тисяч п'ятсот) гривень.

Речові докази по справі: диск формату «DVD - R 4.7» з відео-файлами із назвою «09.08.2025 ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 382 КК» - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Вирок набрав законної сили __________________ року

Оригінал вироку знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 608/1901/25.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
130165949
Наступний документ
130165951
Інформація про рішення:
№ рішення: 130165950
№ справи: 608/1901/25
Дата рішення: 11.09.2025
Дата публікації: 15.09.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Невиконання судового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.09.2025)
Дата надходження: 20.08.2025
Розклад засідань:
03.09.2025 14:30 Чортківський районний суд Тернопільської області
11.09.2025 13:00 Чортківський районний суд Тернопільської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОЛОМІЄЦЬ НАТАЛІЯ ЗІНОВІЇВНА
суддя-доповідач:
КОЛОМІЄЦЬ НАТАЛІЯ ЗІНОВІЇВНА
обвинувачений:
Вівчар Володимир Богданович