Справа № 603/344/25
Провадження №2-а/603/22/2025
11 вересня 2025 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гудкової Ю. Г.,
секретар судового засідання Сандалюк О. В.,
за участі представника позивача - адвоката Ковалівського Б. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ковалівський Б. В., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить скасувати постанову № 828 по справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вищевказана постанова є необґрунтованою та незаконною, винесена за відсутності належних і допустимих доказів вчинення правопорушення. В оскаржуваній постанові йому ставиться у провину неприбуття 26.01.2025 року до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з повісткою № 1826927, надісланою йому засобами поштового зв'язку. Проте він не отримував зазначену повістку, що унеможливило виконання вимоги про прибуття до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окрім того, він не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим не мав можливості надати свої пояснення чи заперечення, що, як наслідок, порушило його право на захист.
Також звертає увагу на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам щодо її змісту, оскільки у резолютивній частині постанови не вказано про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, не зазначено нормативний акт, яким передбачена відповідальність за таке правопорушення, а адміністративне стягнення у виді штрафу призначено у грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що суперечить приписам КУпАП.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 24.06.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_3 витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Протокольною ухвалою суду від 27.08.2025 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим позовом і поновлено позивачу зазначений строк.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ковалівський Б. В. у судовому засіданні підтримав позов з викладених у ньому мотивів, просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно не забезпечив явку представника у судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_2 був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Суд установив такі обставини.
04.03.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_2 виніс постанову № 828 про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови видно, що 04.03.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , як такий, що з 10.02.2025 року перебуває у базі розшуку Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння адміністративного правопорушення за ст. 210-1 КУпАП.
Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що 10.01.2025 року ОСОБА_1 відповідно до п. 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» засобами поштового зв'язку направлена повістка № 1826927 для прибуття у п'ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 26.01.2025 року о 14:00 год для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора АТ «Укрпошта» щодо надсилання рекомендованого поштового відправлення ОСОБА_1 23.01.2025 року отримав особисто.
Проте ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату, час та місце прибуття до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Згідно з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які стосуються оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює (визначає) Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни, серед іншого, зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII).
Процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року (далі - Порядок).
Абзацом 5 пп. 1 п. 27 Порядку передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, зокрема, з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до п. п. 28, 29 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідно з п. 30-2 Порядку повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Абзацом 1 п. 34 Порядку передбачено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення (абз. 4 п. 34 Порядку).
Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 надіслана повістка № 1826927 від 10.01.2025 року, відповідно до якої останній повинен був з'явитися до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 26.01.2025 року. Отримавши 23.01.2025 року зазначену повістку, ОСОБА_1 не з'явився до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений у повістці час, а також не надав жодних документів, які б підтверджували поважність причин його неприбуття. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог абз. 7 п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що у силу приписів п. 1 ст. 247 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події і складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджено належними доказами.
Обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за обставин цієї справи є встановлення факту належного оповіщення позивача про необхідність з'явитися 26.01.2025 року до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте відповідач не надав суду жодних доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови. У матеріалах справи відсутні копії повістки № 1826927 від 10.01.2025 року про виклик ОСОБА_1 до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , опису вкладення відповідного поштового відправлення та документів поштового оператора про вручення позивачу вказаного поштового відправлення.
Отже, оскільки відповідач не надав суду доказів належного інформування ОСОБА_1 про необхідність прибути до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , а позивач заперечує факт отримання ним відповідної повістки, як про це зазначено в оскаржуваній постанові, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У зв'язку з наведеним суд звертає увагу на те, що саме по собі описання вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, викладене в оскаржуваній постанові, не може бути належним доказом вчинення позивачем такого порушення.
Окрім того, відповідач не надав витребувані судом матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У зв'язку з цим у справі також відсутні докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адмінвідповідальності. А тому суд вважає слушними доводи про порушення порядку розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема у частині забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП.
Варто зазначити і те, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог абз. 7 п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Натомість ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не поділяється на пункти та містить всього 5 абзаців. Отже, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення відсутнього у Законі № 3543-ХІІ положення ст. 22 цього Закону.
Інші доводи позивача суд вважає малозначними.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Адміністративна відповідальність та процедура притягнення до відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Один із найважливіших конституційних принципів щодо захисту основоположних прав та свобод людини при здійсненні процедури притягнення особи до адміністративної та/або кримінальної відповідальності закріплений у ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості), у силу якого ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Окрім того, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, що передбачено ч. 4 ст. 159 КАС України.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, зважаючи на відсутність у матеріалах справи належних та достатніх доказів порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, неподання відповідачем без поважних причин відзиву на позов, що суд кваліфікує як визнання позову, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказане, як наслідок, виключає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити та скасувати постанову № 828 про адміністративне правопорушення від 04.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 159, 246, 255, 286 КАС України, ст. ст. 251, 258, 280, 283, 286 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову № 828 про адміністративне правопорушення від 04.03.2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова