Вирок від 12.09.2025 по справі 526/602/22

Дата документу 12.09.2025Справа № 526/602/22

Провадження № 1-кп/554/401/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2025 року

Шевченківський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12018170130000075 від 24.01.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гадяч Полтавської області, українця, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Гадяч Полтавської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ

Епізод № 1. 23 січня 2018 року, приблизно о 18 годині 12 хвилин потерпілий ОСОБА_7 , який працював робітником ФГ « ОСОБА_8 », після роботи та спільного з іншими особами та своїм керівником ОСОБА_5 святкування на базі ФГ « ОСОБА_8 » по АДРЕСА_4 з нагоди народження доньки останнього, прийшов до зупинки громадського транспорту «Горизонт», розташовану на площі Миру у м. Гадяч Полтавської області. Маючи намір дістатись додому, зателефонував ОСОБА_5 та попросив підвезти у село Вельбівка, Миргородського (раніше - Гадяцького) району Полтавської області, на що останній погодився та за кермом власного автомобіля «Subaru Legacy Outback», д.н. НОМЕР_1 зі своїм знайомим ОСОБА_9 забрали його звідти і повезли на задньому сидінні.

У період часу приблизно з 18.30 до 18.50 годин під час руху між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на ґрунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, під час якої у ОСОБА_5 виник намір вбити ОСОБА_7 .

З цією метою ОСОБА_5 зупинив автомобіль на узбіччі дороги між містом Гадяч і селом Вельбівка Миргородського (раніше - Гадяцького) району Полтавської області та наказав ОСОБА_9 сісти за кермо автомобіля щоб їхати далі, а сам пересів на заднє сидіння.

Діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 став наносити потерпілому ОСОБА_7 удари кулаками по тулубу. Далі дістав із кишені свій розкладний ніж та завдав ним ОСОБА_7 декілька ударів у ділянку голови спочатку рукояткою ножа з металевою кінцівкою, а потім кілька ударів лезом ножа у передню поверхню верхньої частини тулубу.

Проїхавши село Вельбівка Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області, ОСОБА_5 наказав ОСОБА_9 зупинити автомобіль, частково витяг ОСОБА_7 , який вже не подавав ознак життя, з автомобіля головою зовні та дістав із багажного відділення автомобіля дерев'яну бейсбольну биту, якою завдав декілька ударів по голові ОСОБА_7 .

Позбавивши таким чином життя ОСОБА_7 , ОСОБА_5 з метою приховування слідів злочину на цьому ж автомобілі вивіз труп потерпілого до лісосмуги на околиці села Біленченківка Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області, облив його бензином, який в цей час придбав та спалив, а обгорілі рештки кісток розкидав на полі та в інших місцях.

Епізод № 2. 02 квітня 2021 року, приблизно о 01 годині 22 хвилини ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , перебуваючи у центрі міста Гадяч - на перехресті вулиці Шевченка та Соборної, Полтавської області, на ґрунті виниклого конфлікту умисно, за попередньою змовою групою осіб заподіяли ОСОБА_10 кілька ударів руками і ногами у різні частини тіла та заштовхали його до багажного відділення автомобіля «AUDI A6», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », яким керував ОСОБА_6 .

Після чого вивезли до АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , тим самим незаконно приблизно на 5 хвилин позбавили його волі. В подальшому вкинули його річки Грунь та протягом кількох хвилин не дозволяли вийти, внаслідок чого заподіяли ОСОБА_10 фізичних страждань, зокрема від отриманих легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я у виді множинних гематом по всьому тілу.

Проте, потерпілому все ж вдалось переплисти на інший берег річки, втекти від обвинувачених та отримати допомогу місцевих жителів.

Епізод № 3. Станом на ранок 05 листопада 2021 року ОСОБА_5 за місцем свого проживання, у квартирі АДРЕСА_7 , під ліжком умисно, без передбаченого законом дозволу зберігав вогнепальну зброю - автомат Калашникова «АК-103» калібру 7,62х39 мм, серійний номер: « НОМЕР_3 ».

ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

За епізодом № 1 дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 1 ст. 115 КК Українияк умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

За епізодом № 2 дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 2 ст. 146 КК України як незаконне позбавлення волі людини, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань.

За епізодом № 3 дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 1 ст. 263 КК Українияк зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

ІІІ. ДОКАЗИ ТА ЇХ ОЦІНКА

По епізоду № 1 - умисного вбивства ОСОБА_11 .

Позиція захисту

Обвинувачений ОСОБА_5 своєї провини не визнав та показав суду, що раніше працював на керівній посаді ФГ « ОСОБА_8 », де був директором його батько ОСОБА_12 , який вже помер.

Увечері, в яку саме дату не пам'ятає навіть приблизно, коли він знаходився у своєї тещі ОСОБА_13 на вулиці Ольги Кобилянської міста Гадяча йому зателефонував тракторист ФГ « ОСОБА_8 » ОСОБА_14 та попросив підвезти його додому, на що він погодився. У автомобілі ОСОБА_5 , д.н. НОМЕР_1 також знаходився його знайомий ОСОБА_9 , який також просив підвезти його додому в село Сари Гадяцького району. Тоді він з ОСОБА_9 на вказаному автомобіля поїхали до зупинки громадського транспорту «Горизонт» у місті Гадяч, Полтавської області, де до них в автомобіль сів ОСОБА_11 і вони його відвезли до центру села Вельбівка, Гадяцького району. Там він вийшов з автівки і пішов, куди саме не бачив, бо було темно.

Не виключає, що ОСОБА_11 був трохи випивши, проте міг самостійно пересуватись. Також не виключає, що можливо напередодні працівники ФГ « ОСОБА_8 » вирубували дерева, після чого святкували День народження його ( ОСОБА_15 ) доньки, проте точних обставин цього не пам'ятає.

Із ОСОБА_11 він не сварився та не вбивав його, характеризує останнього як неконфліктну людину. Йому не відомо чи викрадав потерпілий паливо.

В подальшому того ж вечора з ОСОБА_9 повернулися до міста Гадяч. Біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » висадив останнього на його прохання, а сам поїхав до офісу ФГ « ОСОБА_8 » на АДРЕСА_4 , де поставив на зарядку свій мобільний телефон, оскільки той напередодні розрядився.

Далі поїхав до бази ФГ « ОСОБА_8 » у селі Біленченківка, Гадяцького району й побачив невідомих йому водіїв автомобілів ДАФ, які попросили його привезти їм бензину. Він погодився, взяв металеву каністру на 25 літрів та заїхав до офісу ФГ « ОСОБА_8 » на АДРЕСА_4 , де забрав свій телефон, взяв талон на бензин та поїхав на АЗС ІНФОРМАЦІЯ_4 (наразі BVS). Там самостійно заправив каністру, яка стояла на передньому сидінні, бензином і відвіз тим водіям. Проте ідентифікуючих ознак водіїв та реєстраційних номерів їх автомобілів суду не вказав.

Після чого повернувся на базу ФГ « ОСОБА_8 » по АДРЕСА_4 , де знову зустрів ОСОБА_9 .

У цей же час туди також приїхала дружина ОСОБА_16 , яка на ґрунті ревнощів почала із ним сваритися, висуваючи претензії, чому його телефон не відповідав. Він їй пояснив ситуацію і з нею на автомобілі Сюбару поїхали до тещі на вулицю Ольги Кобилянської м. Гадяча. Однак, щойно прибув у домоволодіння тещі, знову посварився із дружиною та поїхав ночувати до себе додому за адресою: АДРЕСА_8 і більше нікуди не виходив.

ОСОБА_17 , який привіз дружину до бази, відвіз ОСОБА_9 на автомобілі Фольксваген Кадді д.н. НОМЕР_4 до села Сари, Гадяцького району. Вказав, що він ( ОСОБА_18 ) особисто до ОСОБА_9 додому не їздив.

На запитання прокурора зазначив, що не пам'ятає: що робив з 15 до 18 години 23.01.2018 року; хто давав вказівки на заготівлю деревини і де саме відбувалася заготівля; чому не відбувалася заготівля деревини 24.01.2018 року; скільки часу відвозив ОСОБА_11 додому.

Вважає, що відсутні належні і допустимі докази на підтвердження його звинувачень, тому просив визнати його невинуватим та виправдати.

Захисник ОСОБА_4 також просив визнати обвинуваченого невинуватим, покликаючись до того, що надані прокурором докази на підтвердження провини обвинуваченого отримані внаслідок фальсифікації через упереджене ставлення до ОСОБА_5 . Поставив під сумнів смерть ОСОБА_11 та причетність до цього його підзахисного. Усі сумніви у доведеності провини обвинуваченого вважав за необхідне витлумачити на користь обвинуваченого.

Позиція обвинувача

Прокурор вважав провину обвинуваченого ОСОБА_5 доведеною у повному обсязі сукупністю зібраних у справі доказів, які надав суду. Просив призначити обвинуваченому покарання за цією статтею та сукупністю кримінальних правопорушень остаточно у виді 14 років позбавлення волі.

Опис та аналіз доказів з урахуванням позицій сторін.

24.01.2018 року ОСОБА_19 подала письмову заяву до Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області із проханням розшукати її співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зник 23.01.2018 року (т. 4 а.с. 73-77) та в установленому законом порядку за її заявою була визнана потерпілою (т. 4 а.с. 78-80, т. 13 а.с. 9-10).

Під присягою потерпіла ОСОБА_19 показала суду, що прожила із ОСОБА_20 як цивільна дружина по АДРЕСА_4 - більше 17 років, має від нього двох неповнолітніх дітей.

23.01.2018 року ОСОБА_7 о 07.40 годин пішов на роботу у ФГ « ОСОБА_8 », де працював трактористом. Повідомив, що будуть заготовляти дрова неподалік села Осняги, Гадяцького району, ОСОБА_18 виставить «могорич» за доньку і його привезуть додому. Він пішов на маршрутний автобус Лютенька-Гадяч. До маршрутки йшли разом, а далі він поїхав сам. Збирався повернутися додому, нікуди виїздити не хотів і речей для цього не мав, брав їжу та гроші на один день.

О 18.10 годин вона йому зателефонувала зі свого № НОМЕР_5 на його № НОМЕР_6 та ОСОБА_7 повідомив, що стоїть на зупинці у місті Гадяч, навпроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». О 18.15 годин вона йому знову зателефонувала та він повідомив, що його підвезуть. З того часу вона його більше не чула і не бачила.

О 18.30 годин вона йому знову зателефонувала, але номер не відповідав, хоча виклики йшли. Тоді розхвилювалась, оскільки чоловік раніше ніколи так не затримувався. Протягом ночі телефонувала йому приблизно 8 разів, але після 22.10 годин виклики вже не йшли, телефон у нього був вимкнений, про увімкнення смс-повідомлення не приходили.

Ще в цей час телефонувала співробітнику чоловіка - ОСОБА_21 , який повідомив, що у ОСОБА_22 напередодні народилась донька, вони разом сиділи, а потім розійшлись і ОСОБА_11 пішов на зупинку навпроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Тоді вона вийшла на зупинку у селі Вельбівка, Гадяцького району, Полтавської області, куди мав прибути ОСОБА_7 , але його там не були, розпитала людей поряд, проте його ніхто там не бачив. Обійшла весь центр села та його не знайшла.

Пізніше знайшла номер телефону ОСОБА_22 і тричі телефонувала йому, проте слухавки спочатку ніхто не брав.

Лише приблизно о 22 годині ОСОБА_18 взяв трубку та повідомив, що відвіз ОСОБА_7 в село Вельбівка і висадив у центрі села, а де він подівся далі не знає.

О 23 годині вона зателефонувала на лінію « НОМЕР_7 » та повідомила, що чоловік не повернувся з роботи. В подальшому у неї вдома провели огляд та обшук і вона написала заяву до поліції про зникнення чоловіка.

Характеризує ОСОБА_7 з позитивного боку, як доброго, не агресивного, спиртними не зловживав. Пішов з дому в синіх джинсових штаніх, чорній куртці, чорному капелюсі, взутий у зимові чоботи. Стан здоров'я його був задовільний, тілесних ушкоджень на ньому не було. Підтвердила, що у матері ОСОБА_7 - ОСОБА_23 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , при житті відбирали зразки ДНК. Відносини із ОСОБА_7 були нормальні сімейні.

Відповідно до протоколів огляду місця події від 24.01.2018 року та додаткового огляду від 26.01.2018 року - домогосподарства АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_19 , із якою до зникнення проживав ОСОБА_7 , вилучено речі останнього: бейсболку ОСОБА_24 , станок для голінні Джілет, зубну щітку Колгейт, які визнано речовими доказами. ОСОБА_7 в будинку та на прилеглій території не виявлено, як не виявлено і жодних слідів, які би свідчили про вбивство його за цією адресою, порушення обстановки, а також того, що він міг зібрати свої речі та виїхати (т. 5 а.с. 21-32, 33-42, т. 6 а.с. 8-9).

Крім того, 07.02.2018 року у будинку потерпілої ОСОБА_19 вилучено пляшку з-під шампанського, на якій слідів папілярних узорів не виявлено (т. 6 а.с. 56-62), а також оглянуто її мобільний телефон Самсунг, що мав номери НОМЕР_5 та НОМЕР_8 , відомості її телефонної книжки та дзвінки. Серед контактів її телефонної книжки мається « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». У подальшому в своїх показаннях суду ОСОБА_19 вказала, що саме цей номер мав її чоловік ОСОБА_7 . Також з № НОМЕР_9 (Житченко) о 21:17 годин 23.01.2018, отримано смс повідомлення про відсутність на зв'язку цього абонента (т. 5 а.с. 116-120).

Ще потерпіла ОСОБА_19 26.11.2021 року добровільно видала слідчому коробку з-під кнопкового мобільного телефону ОСОБА_7 «Fly FF179» чорного кольору імеі1 НОМЕР_10 та імеі2 НОМЕР_11 , який 23.01.2018 року у нього був при собі (т. 7 а.с. 197-199).

Надані потерпілою ОСОБА_19 показання та речові докази об'єктивно узгоджуються із відомостями роздруківок її телефонних з'єднань.

При огляді роздруківок мобільних телефонів оператора « ІНФОРМАЦІЯ_9 », вилучених згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.02.2018 року (т. 12 а.с. 211-244), з'ясоване таке.

Абонентський номер НОМЕР_12 , який користувався ОСОБА_7 23.01.2018 року мав з'єднання в районі зони дії вежі по АДРЕСА_9 : о 16.05 вхідний від ОСОБА_9 ; о 17.53 вихідний ОСОБА_5 ; о 17.56 вихідний ОСОБА_25 ; о 17.57 вхідний від ОСОБА_5 ; о 17.59 вхідний від ОСОБА_25 ; о 17.59 вхідний від ОСОБА_5 ; о 18 вхідний від ОСОБА_5 ; о 18.06 вхідний від ОСОБА_19 (цивільної дружини); о 18.08 вихідний ОСОБА_5 ; о 18.11 вихідний ОСОБА_25 ; о 18.12 вхідний від ОСОБА_25 ; о 18.14 вихідний ОСОБА_5 ; о 18.16 вхідний від ОСОБА_9 ; о 18.21 вихідний ОСОБА_9 ; о 18.22 вихідний ОСОБА_5 ( т. 12 а.с. 213-215).

Абонентський номер НОМЕР_5 , яким користувалася ОСОБА_19 (цивільна дружина ОСОБА_7 ) 23.01.2018 року телефонувала ОСОБА_7 ( НОМЕР_12 ): о 18.06 та мала з ним розмову протягом 38 секунд, після чого з 18.27 годин до 23.43 годин з невеликими інтервалами здійснювала спроби дотелефонуватись до нього 24 рази, проте з'єднання не відбувались. Крім того, телефонувала ОСОБА_26 після чого здійснювала спроби дотелефонуватись ОСОБА_5 о 20.03 год., о 20.08 год, о 20.36 годи, проте з'єднання не відбувались. О 21.17 годин від ОСОБА_5 на її номер надійшло смс повідомлення, що його номер вийшов на зв'язок, після чого о 21.18 вона зателефонувала ОСОБА_5 та мала з ним розмову протягом 142 хвилин. З 22.22 годин до 22.45 годин мала кілька вхідних дзвінків від ОСОБА_9 (т. 12 а.с. 216-222).

15.11.2021 року вона звернулась до слідчого про залучення її до провадження в якості потерпілої.

Чинним рішенням рішенням ІНФОРМАЦІЯ_10 №526/3021/21 від 23.03.2022 року встановлено факт спільного проживання ОСОБА_19 із ОСОБА_7 однією сім'єю із 11.09.2004 року по 23.01.2018 року по АДРЕСА_4 .

ОСОБА_7 , згідно з витребуваними даними, ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець та житель села Вельбівка, Гадяцького району, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебував, за медичною допомогою з 23 до 31.01.2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_11 не звертався (т. 13 а.с. 24-31).

27 січня 2018 року під час огляду ділянки місцевості - частини поля з прилягаючою лісосмугою, неподалік села Біленченківка, Гадяцького району (за 4,1 км від автодороги Т1705 Лохвиця-Гадяч польовою дорогою у напрямку села Осняги, перед залізничним переїздом зліва) на снігу виявлено сліди транспортних засобів, у тому числі легкового та трактора, а також ознаки вирубки дерев (свіжі пні та сліди дрібної тирси та дрібного гілля). При в'їзді до лісосмуги за 2 метра зліва від дороги виявлено білий паперовий рушник з кольоровими смужками, розміром 45х15 см зі слідами сажі. За 1,5 метри звідти виявлено витоптану ділянку на снігу 2х2 метри зі слідами взуття та відтиск, характерний для контактування матерії зі снігом. За 25 метрів далі звідти - в'їзд у лісосмугу та ділянка розвороту транспортних засобів, де виявлено розсипану купу попелу, розміром приблизно 40х30 см з фрагментами обгорілого гілля та кісток. За 4, 5 метрів звідти також виявлено невеликий розсип попелу біля якого знайдено кістку. Поряд виявлено сліди шин автомобіля у вигляді тонких ліній, що утворюють пологу ялинку (ширина протектора 200 мм, колісна база 1300 мм. Зліва виявлено фрагмент етикетки з рукавичок жовто-оранжевого кольору. Справа виявлено складене гілля між яким виявлено брудну дорожню кольору сумку переважно синього кольору. Далі виявлено сліди спилювання дерев, нечіткі сліди взуття та трактора. За 28 метрів звідти вглиб лісосмуги виявлено сліди згарища, розміром 2,5х2,1 метра, прикиданого гіллям. Поряд у сніговому покрові виявлено кістки а також частини, схожі на м'які тканини м'язів в обгорілому стані з нашаруванням нафтопродуктів, фрагменти рідини бурого кольору. Також приблизно за 40 метрів звідти виявлено подібні за характеристиками уламки кісток (т. 5 а.с. 44-70, т. 6 а.с.11-12, 183).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 18 від 06.03.2018 року, вилучені 27.01.2018 року при огляді місця події предмети, враховуючи їх морфологічні властивості, дані судової медико - криміналістичної та судово - імунологічної експертиз є обгорілими фрагментами кісток, два з яких належать людині. На цих фрагментах кісток ознак механічних травм не виявлено. Причину смерті встановити не видалось за можливе у зв'язку зі значним обгоранням фрагментів кісток (т. 6 а.с. 14-17).

07.02.2018 року у ОСОБА_7 - матері ОСОБА_7 на підставі постанови прокурора відібрано зразки крові для експертних досліджень (т. 5 а.с. 115, т. 6 а.с. 40).

За даними судових молекулярно-генетичних експертиз № 19/10-2/177-СЕ/18 від 29.05.2018 року та № 19/10-2/178-СЕ/18 від 30.05.2018 року, генетичні ознаки фрагмента кістки, вилученої 27.01.2018 року при огляді місця події, належать особі чоловічої генетичної статі, матір'ю якого з ймовірністю 99, 9995% може бути ОСОБА_7 (мати ОСОБА_7 ) (т. 6 а.с. 81-89, 92-99).

Відповідно до висновку судової експертизи нафтопродуктів та ПММ № 22 від 15.02.2018 року, на поверхні вилученої 27.01.2018 року господарської сумки виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту (т. 6 а.с. 21-24).

Крім того, 07.02.2018 року проведено додатковий огляд цієї місцевості саме в рамках даного кримінального провадження та вилучено фрагменти схожі на кістки, шматки вареного м'яса (плоті), зрізи деревини зі слідами бурого кольору та додатково описано місцевість та сліди згарищ (т. 5 а.с. 122-130, т.6 а.с. 41-42).

Виходячи з висновку судово-медичної експертизи № 18-А від 14.03.2018 року, вилучені 07.02.2018 року при огляді місця події предмети, враховуючи їх морфологічні властивості, дані судової медико - криміналістичної та судово - імунологічної експертиз є обгорілими фрагментами кісток. На цих фрагментах кісток ознак механічних травм не виявлено. Причину смерті встановити не видалось за можливе у зв'язку зі значним обгоранням фрагментів кісток та дією високих температур, що спричинила денатурацію білка в них (т. 6 а.с. 44-48).

Згідно з висновком судової експертизи нафтопродуктів та ПММ № 27 від 16.02.2018 року, на поверхні вилученого 07.02.2018 року фрагменті стовбура деревини з нашаруванням маслянистої речовини, на поверхні кори виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту, різновид якого не встановлено у зв'язку з його фізико-хімічними змінами в процесі випаровування (т. 6 а.с. 51-53).

Проведеною у справі судово-трасологічною експертизою № 499 від 27.02.2018 року досліджено вилучені при огляді місця події від 27.01.2018 року сліди та встановлено розміри слідоутворюючих об'єктів: 510х180 мм, 420х190мм, 430х180 мм, 380х180 мм, 510х200 мм, 175х100 мм, які придатні для встановлення групової належності (т. 6 а.с. 65-74).

При обшуку 28.02.2018 року у ОСОБА_9 вилучено білі кросівки з написом «N» зі слідами бруду (т. 5 а.с. 135-137, т. 6 а.с. 75).

28.02.2018 року під час обшуку земельної ділянки, площею 0,4372 по АДРЕСА_4 , яку використовувало ФГ « ОСОБА_8 », в присутності його керівника ОСОБА_12 та захисника ОСОБА_4 нічого не вилучено, долучено фотознімок з журналу виїзду транспорту за 23.01.2018 року (т. 5 а.с. 138-141).

28.02.2018 року при обшуку току та земельної ділянки по АДРЕСА_10 нічого також вилучено не було (т. 5 а.с. 142-144).

08.08.2018 року у ході обшуку автомобіля «Subaru Legacy Outback», д.н. НОМЕР_1 червоного кольору вилучено: змиви, мікрочастинки, фрагмент фольги з багажного відділення, буксировочний трос, кришку відділення запасного колеса, частини підлоги багажного відділення, відрізок гумової труби. При цьому на автомобілі виявлено подряпини переднього бамперу справа та зліва, а також заднього бампера зліва (т. 5 а.с. 209-222, т. 6 а.с. 122-124, 177).

Із приєднаних до справи протоколів негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-відеоконтролю особи від 25.09.2018 року та 21.06.2018 року убачається, що за результатами проведених заходів інформації, котра заслуговує оперативний інтерес не виявлено та сторона обвинувачення конкретно не обґрунтовувала ним звинувачення ОСОБА_5 , тому суд керується засадами змагальності сторін та приймає їх до уваги лише в частині підтвердження номера телефону, яким користувався ОСОБА_5 - НОМЕР_9 протягом 2018 року та 13.07.2019 року повідомив своїй дружині, що змінив його на 0960510358 (т. 5 а.с. 121, 131-134, 145-157, 200-208, 223-234).

При огляді місця події - ділянки місцевості, розташованої в селі Сари, Миргородського (раніше-Гадяцького району) Полтавської області 26.11.2021 року нічого не вилучено ( т. 8 а.с. 7-11).

Проте, при огляді місця події 26.11.2011 року - поблизу села Біленченківка, Гадяцької ОТГ Миргородського району, Полтавської області (координати 50:22:49 північної широти та 33:57:52 східної довготи), про яке вказував свідок ОСОБА_9 під час слідчого експерименту, що проводився 24.11.2021 року, виявлено порожні пластикові та скляні пляшки, етикетки від продуктів харчування зі значними забрудненнями, що свідчить про їх тривале знаходження у даному місці ( т. 8 а.с. 19-24).

При огляді ділянки водойми річки Псьол, розміром 120х30 метрів, на окраїні міста Гадяч, Полтавської області 13.12.2021 року нічого не виявлено, однак установлено, що течія річки помірно сильна, що дає змогу не важким предметам зміщатися та міняти своє місце розташування, дно здебільшого мулисте (т. 8 а.с. 25-28).

Означені обставини пояснюють те, що кнопковий мобільний телефон ОСОБА_7 , про який давав показання свідок ОСОБА_9 , не виявлений, позаяк минув тривалий проміжок часу та з урахуванням течії й мулистого дна міг бути віднесений на далеку відстань та замулений, що унеможливило подальші пошукові роботи водолазною службою.

26.11.2021 року під час огляду місця події - лісосмуги, розташованої на околиці села Біленченківка, Гадяцької ОТГ Миргородського району, Полтавської області (координати 50:22:05 північної широти та 33:53:28 східної довготи), про яку вказував свідок ОСОБА_9 під час слідчого експерименту, що проводився 24.11.2021 року, під поверхнею ґрунту, на глибині приблизно 30-40 см виявлено та вилучено обгорілі фрагменти кісток різної форми, які визнані речовими доказами (т. 8 а.с. 12-18, 62).

Згідно з висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 195-МК від 02.12.2021 року, виявлені при огляді місця події 26.11.2021 року поблизу села Біленченківка, Миргородського району Полтавської області вірогідніше всього являються кістковими фрагментами. Виявлені на них дефекти вірогідніше всього утворилися від дії високої температури, дії атмосферних явищ та довгого перебування їх в ґрунті (т. 8 а.с. 139-140).

З метою всебічного та повного дослідження, слідчим за цими об'єктами було також призначено судово-імунологічну експертизу, згідно з висновком якої № 1635 від 07.12.2021 року, на виявлених 26.11.2021 року кісткових фрагментах встановити видову належність не представилось можливим, що можливо пов'язано з дією на об'єкти високої температури, зовнішніх негативних факторів та довготривалого перебування у ґрунті, які спричинили денатурацію білка (т. 8 а.с. 145-146).

29.10.2021 року ОСОБА_9 в порядку ст. 225 КПК України дав показання слідчому судді Октябрського районного суду м. Полтави в якості свідка та викрив ОСОБА_5 у вбивстві та знищенні трупа ОСОБА_7 23.01.2018 року (т. 12 а.с. 169-177).

Суд зазначає, що цей свідок народився ІНФОРМАЦІЯ_12 та проживав у селі Сари, Миргородського (раніше - Гадяцького) району, Полтавської області. Мав судимості за вироками ІНФОРМАЦІЯ_10 . Востаннє засуджений 24.03.2021 року за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна та відбував покарання у ІНФОРМАЦІЯ_13 , звідки 12.11.2021 року етапований до ІНФОРМАЦІЯ_14 (слідчий ізолятор) (т. 7 а.с. 200, т. 9 а.с. 153-282).

22.11.2021 року ОСОБА_9 заявив про призначення йому як свідку у цій справі безоплатного захисника і йому призначено адвоката ОСОБА_27 (т. 7 а.с. 203-206).

24 листопада 2021 року зі свідком ОСОБА_9 проведено слідчий експеримент, під час якого він розповів та детально вказав місця, механізм, обставини (місце, час, послідовність обстановку), передумови та мотиви вчинення вбивства потерпілого ОСОБА_7 обвинуваченим ОСОБА_5 (т. 7 а.с. 207-229).

Так, із наданих ОСОБА_9 показань слідчому судді в порядку ст. 225 КПК України та перевірених на місці в ході слідчого експерименту відомостей на місцях описаних ним подій, що передували кримінальному правопорушенню, в процесі його вчинення та приховування слідів, убачається, що приблизно в середині січня 2018 року на об'єкті Фермерського господарства « ОСОБА_8 », де ОСОБА_28 працював заступником директора було застілля. Відпочивали всі працівники господарства, в тому числі й він (свідок). Наприкінці дня, приблизно о 19 годині він із водієм ОСОБА_29 з'їздили в магазин за «добавкою», а коли повернулись, всі працівники почали говорити, що настав час роз'їжджатися, бо Житченко починає сваритися зі всіма і всі роз'їхались. Він поїхав із ОСОБА_30 на автомобілі останнього ОСОБА_31 , але через деякий час зателефонував ОСОБА_14 на телефон ОСОБА_22 та попросив його підвезти додому, на що останній погодився і вони забрали ОСОБА_32 біля « ОСОБА_33 ». Дорогою до Вельбівки, де проживав ОСОБА_14 , у останнього з ОСОБА_30 виникла сварка, під час якої ОСОБА_34 говорив, що піде з роботи. Коли в'їхали у село Вельбівка, ОСОБА_18 зупинив автомобіль, почав нецензурно висловлюватись та сказав ОСОБА_35 , що той з автомобіля вже не вийде, потім пересів на заднє сидіння і почав бити ОСОБА_32 по тулубу, потім склобійною частиною ножа в область голови біля п'яти ударів, а далі лезом ножа по тулубу біля 10 ударів. А йому (свідку) ОСОБА_18 наказав сісти за кермо та їхати далі. Від потерпілого в цей час було чутно характерні звуки харкотіння, наче від пробиття легень, після чого перестав подавати ознаки життя. Тоді ОСОБА_18 знову пересів за кермо, а він на заднє сидіння до ОСОБА_36 та притримував його тіло. Коли виїхали із села Вельбівка ОСОБА_18 знову зупинив автомобіль, витяг з багажника бейсбольну биту та заподіяв нею ОСОБА_35 ще 2-3 удари по голові. Потім знову поїхали далі до м. Гадяч, дорогою на мосту зупинились та ОСОБА_18 вимкнув та викинув кнопковий мобільний телефон ОСОБА_36 в річку. Також він вимкнув свій телефону та наказав йому (свідку) зробити це саме. У м. Гадяч заїхали на базу ОСОБА_15 , де він взяв двадцятилітрову пластикову каністру, потім заправив її бензином на автозаправці при виїзді з міста Гадяча. Після чого поїхали неподалік села Біленченківка, де цього ж дня заготовляли дрова усі працівники. Там виклали труп ОСОБА_36 на сніг, потім накидали поряд купу дров, на яку поклали труп ОСОБА_36 , який ОСОБА_18 облив бензином з каністри і підпалив. Потім наверх ще накидав дров, доки з тіла залишався шматок м'яса. Пізніше ОСОБА_18 хвилин на 20 кудись від'їжджав, а коли повернувся вони разом поїхали на базу шукати мішок, але знайшли лише клітчату сумку, після чого поїхали додому до свідка, де взяли лопату. При цьому з будинку виходила його ( ОСОБА_9 ) мати, якій повідомили, що лопата потрібна, бо їх товариш застряг, ще взяли з собою мішків. І знову повернулися до місця, де залишили труп ОСОБА_37 . Там розкидали та закопали частину кісток трупа, кістки таза закинули в мішок, ще частину вкинули в клітчату сумку і забрали з собою в автомобіль Сюбару. Проте сумка зайнялась вогнем і дрібні кістки вони теж розкидали навкруги по полю. Частину таза дорогою до міста Гадяча із села Сари вони викинули на смітник в обрив. Коли приїхали до ОСОБА_38 , до них приїхав ОСОБА_29 , « ОСОБА_39 » та дружина ОСОБА_15 , питали, де вони були, говорили, що ОСОБА_32 шукають. Потім його додому відвіз ОСОБА_29 , а ОСОБА_18 наступного дня приїхав та повідомив, що в поліції потрібно буде давати показання - такі як він скаже. Потім сказав, що йому треба буде поїхати звідти і він погодився та виїхав спочатку на рік у місто Шостку, далі до міста Києва. Житченко оплачував йому житло та організовував проїзд додому та наступного дня знову звідти. Це продовжувалось доти, доки свідок не був затриманий за крадіжки. Житченко йому погрожував та він побоювався погроз, бо той «неадекватна людина», часто конфліктував з людьми, друзів не має.

У відповідності до висновку судово-психологічної експертизи № СЕ-19/117-22/23-ПС від 04.02.2022 року, комунікативна діяльність ОСОБА_9 у ході проведення слідчого експерименту від 24.11.2021 року із застосуванням відеозапису характеризується наявністю індивідуально-психологічних особливостей: вираженою діалоговою активністю та ініціативністю, стійким волевим контролем за своєю комунікативною поведінкою. Більшість повідомлень ОСОБА_9 є змістовно розширеними категоричними твердженнями, що містять ініціативні уточнення, передають діалоги з іншими особами та змісту висловлювань інших осіб, містять специфічні деталі, формулювання власного ставлення до повідомлюваної інформації, указівки на мотиви власних дій у реконструйованій події. Невердальні засоби спілкування ОСОБА_9 не властиві для змушеної спонуки до спілкування в ситуації даної дії та у своїй більшості виконують функцію додаткового смислового навантаження. У формулюванні відповідей на альтернативні запитання, що стосуються особливостей автомобіля, нанесення ударів підекспертним потерпілому, наявності зброї у потерпілого, стосунків між підекспертним та Житченком, поведінки підекспертного під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, розмов між підекспертним та ОСОБА_18 , напрямку викидання телефону потерпілого спостерігається ймовірний вплив на формулювання відповідей, але в той же час неможливо виключити, що вказана у відповідях інформація є власним досвідом підекспертного у подіях, що реконструюються.

При проведенні 24.11.2021 року слідчого експерименту з ОСОБА_9 у його комунікативній поведінці констатуються психологічні особливості, що властиві для самостійної реконструкції подій, суттєвих ознак психологічного впливу на останнього не виявлено (т. 8 а.с. 152-179).

Суд зазначає, що цей слідчий експеримент проводився в присутності захисника свідка, понятих та спеціалістів, містив відтворення обстановки і обставин події, фактичної перевірки показань у відповідних умовах вчинення кримінального правопорушення.

Свідок був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, зазначав у присутності всіх учасників, що показання давав показання добровільно.

З відеозапису та інших джерел не вбачається, що під час слідчої дії до нього застосовувались заходи фізичного чи психологічного впливу.

Підстави вважати, що свідок ОСОБА_9 під час досудового розслідування давав завідомо неправдиві показання у зв'язку із застосуванням до нього працівниками поліції неправомірного впливу відсутні.

За зверненням суду від 16.04.2025 року, після отримання показань ОСОБА_9 була проведена перевірка правомірності дій працівників поліції за наслідками якої 08.11.2024 року було закрите кримінальне провадження №62024170010000191 у зв'язку з відсутністю в діях працівників поліції, які здійснювали досудове розслідування та оперативне супроводження у кримінальному провадження № 12018170130000075 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (т. 10 а.с. 135, т. 11 а.с. 154-160).

Тому відомості, отримані під час проведення цієї слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 приймаються до уваги в якості належного, допустимого та вагомого доказу обвинувачення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 змінив раніше дані ним показання та пояснив таке. 23.01.2018 року після заготівлі дров на роботі у ФГ « ОСОБА_8 » відмічали свято та жарили шашлики. Після чого увечері роз'їхались по домівках. Він із ОСОБА_30 поїхали додому до останнього. Коли були там, зателефонував ОСОБА_14 та попросив щоб його відвезли до села Вельбівка, Гадяцького району. На що вони з ОСОБА_40 погодились та на автомобілі ОСОБА_5 . Сюбару червоного кольору відвезли ОСОБА_7 до села Вельбівка, висадили його в центрі біля гуртожитку, а самі поїхали до міста Гадяч. Звідти ОСОБА_18 відвіз його додому в село Сари, Гадяцького району, де він взяв лопату щоб викопати авто товариша, що застряг. Наступного дня на заготівлю дров не їздили, ОСОБА_7 більше не бачив. Згодом виїхав у місто Київ на роботу, проживав у різних місцях. З приводу вбивства ОСОБА_7 , а також обставин його зникнення йому нічого не відомо.

Зазначив, що раніше давав неправдиві показання, в тому числі слідчому судді та під час слідчого експерименту під тиском поліції. Проте, хто саме чинив на нього тиск, де саме і при яких обставинах не вказує. Про це нікому не скаржився, медичних освідувань та експертиз не проходив. Під час досудового розслідування попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Безпосередньо під час слідчого експерименту до нього вплив не застосовувався.

Також уточнив, що ОСОБА_11 перебував на задньому сидінні, а він на передньому пасажирському. Автомобілем керував ОСОБА_5 , був тверезий. В цей день 23.01.2018 ОСОБА_11 був випивши, проте із ним ніхто не сварився.

На той час мав телефон НОМЕР_13 . На запитання учасників процесу, чи бачив він по приїзду в ОСОБА_41 дружину ОСОБА_5 вказав, що не пам'ятає. Чому не згадував раніше про товариша, в якого застряг автомобіль і для цього вдома брав лопату пояснити не зміг.

Статтею 96 КПК України передбачено критерії з'ясування достовірності показань свідка. Сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка. Свідок зобов'язаний відповідати на запитання, спрямовані на з'ясування достовірності його показань. Свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.

У разі встановлення судом істотних розбіжностей у показаннях тієї самої особи щодо сутності встановлення фактичних обставин вчинення діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, правильність кожного з наданих показань підлягає перевірці судом. За таких обставин після допиту свідка чи потерпілого під час судового розгляду показання, надані в порядку, передбаченому цією статтею, можуть бути оголошені з метою перевірки правдивості показань та з'ясування причин розбіжностей між тими показаннями, що були надані суду під час досудового розслідування та надаються під час судового розгляду. Оцінку таким показанням суд надає з урахуванням усіх встановлених у судовому засіданні доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Показання дані безпосередньо суду ОСОБА_9 приймаються до уваги та враховуються в частині, що не суперечить іншим зібраним у справі доказам. Зокрема те, що він з ОСОБА_5 дійсно 23.01.18 року увечері забрали з собою ОСОБА_11 із зупинки «Горизонт» у місті Гадяч в автомобіль Сюбару червоного кольору та повези звідти на задньому сидінні, а згодом повернулися у місто Гадяч та наступного дня не їздили на заготівлю дров і він згодом виїхав до міста Києва.

Інша частина показань про те, що йому не відомі: обставини вбивства ОСОБА_11 ; послідовність дій при його поверненні з міста Гадяча додому в село Сари; мета заволодіння лопатою, не приймаються до уваги позаяк вочевидь суперечать іншим зібраним у справі доказам, належність, допустимість та взаємоузгодженість яких не викликає сумнівів, а також його первинним показанням, які належним чином перевірені.

З урахуванням витребуваних відеозаписів з камер зовнішнього відеоспостереження «Безпечне місто» працівниками поліції з'ясовано та проаналізовано маршрут руху автомобіля ОСОБА_5 Subaru темно червоного кольору НОМЕР_1 (з характерною розпізнавальною ознакою - непрацюючим лівим габаритним ліхтарем) містом Гадяч, Полтавської області 23.01.2018 року:

-17.51 годин виїхав від офісу бази ФГ « ОСОБА_8 » по АДРЕСА_4 в напрямку «Великого кругу»;

-18.18 годин проїхав «Великий круг» на вулицю Полтавська до зупинки громадського транспорту «Горизонт», звідки на виїзд із міста Гадяча;

-18.27 годин проїхав на виїзд із міста Гадяча в напрямку села Вельбівка, Гадяцького району;

-19.07 годин проїхав на площі Соборній м. Гадяч з боку села Вельбівка;

-19.09 годин проїхав площу Миру («Великий круг») по вулиці Героїв Майдану в бік офісу «Жито-3» по вул. Вокзальній;

-19.17 годин переїхав на вулицю Лохвицька на виїзд із міста Гадячу в бік села Біленченківка;

-20.15 годин заїхав у місто Гадяч зі сторони села Біленченківка та завернув на АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_15 »;

-20.19 годин проїхав перехрестя вулиць Михайлівської (раніше Дзержинського) та Лохвицької в напрямку села Біленченківка;

-21.12 годин заїхав від села Біленченківка у місто Гадяч та повернув на вулицю Михайлівську (раніше - Дзержинського) до офісу ФГ « ОСОБА_8 » по АДРЕСА_4 ( т. 12 а.с. 186-188, 195-205);

-22.32 годин під'їхав до подвір'я будинку АДРЕСА_11 , де проживав ОСОБА_5 (т. 12 а.с. 186-188, 197-205).

Із вилучених в ході слідства відеозаписів з камер відеоспостереження, розташованих на АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » за адресою: АДРЕСА_5 та оглянутих 19.06.2018 року з'ясовано, що 23.01.2018 року о 20.16 годин на територію цього АЗС заїздить автомобіль Subaru Outback червоного кольору, з якого виходить чоловік за всіма ознаками зовнішності (вище середнього зростом, атлетичною статурою, зачіскою, темним кольором волосся, формою носа, лоба, брів, овалом обличчя) ідентичний ОСОБА_5 , заходить до приміщення АЗС, розраховується на касі, виходить на вулицю та заправляє бензин у ємність, що знаходиться на передньому пасажирському сидінні, після чого сідає в автомобіль та їде звідти (т. 12 а.с. 163-168, 191, 194).

Висновком портретної експертизи № СЕ-19/117-22/420-ФП від 23.02.2022 року констатовано технічну непридатність відеозаписів для портретної ідентифікації по елементам і ознакам зовнішності, проте жодним чином не спростовано перебування ОСОБА_5 на цій АЗС 23.01.2018 року о 20.16 годин (т. 8 а.с. 186-192).

Відповідно до витребуваних транзакцій на АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 » за адресою: АДРЕСА_5 встановлено розрахунок о 20.17 годин 23.01.2018 року за 19,6 літрів бензину А-95Е талоном Альпари на суму 466, 52 грн ( т. 12 а.с. 191-193).

Враховуючи, що і сам ОСОБА_5 не оспорював саме такого маршруту свого пересування увечері, після того як взяв до свого автомобіля ОСОБА_11 , а також перебування на цій АЗС “ ІНФОРМАЦІЯ_15 » 23.01.2018 року о 20.16 годин, особистої заправки бензином каністри, що знаходилась на передньому пасажирському сидінні, суд вважає ці обставини доведеними й такими, що узгоджується з іншими здобутими доказами причетності ОСОБА_5 до вбивства ОСОБА_11 , на останках якого виявлено залишки паливно-мастильних матеріалів.

Розташування цієї заправної станції по АДРЕСА_12 - на виїзді із міста Гадяч в бік села Біленченківки, Гадяцького району, поруч якого знайдені обгорілі рештки ОСОБА_11 зі слідами паливно-мастильних матеріалів, а також час заправки каністри бензином - 20.16 годин 23.01.2018 року хронологічно узгоджуються з обставинами зникнення ОСОБА_11 - після того як о 18.30 годин його забрав до себе в автомобіль Subaru Outback червоного кольору ОСОБА_42 , а також показаннями свідка ОСОБА_9 , даними слідчому судді та під час слідчого експерименту.

За даними ТСЦ №5345 від 27.01.2018 року, автомобіль «Subaru Legacy Outback», д.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_5 ( т. 13 а.с. 32-34).

Відповідно до довідки УІАП ГУНП в Полтавській області, ОСОБА_5 з 21.02.2017 року по 17.10.2021 року 9 разів притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за дрібне хуліганство, перевищення швидкості, хоча непогашених стягнень не має (т. 13 а.с. 35).

При огляді роздруківок мобільних телефонів оператора « ІНФОРМАЦІЯ_9 », вилучених згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.02.2018 року ( т. 12 а.с. 211-244) з'ясоване таке.

Абонентський номер НОМЕР_9 , яким користувався ОСОБА_5 , мав такі локації та з'єднання 23.01.2018 року:

- з 04.19 год. по 08.19 год. в районі дії вежі по АДРЕСА_13 , що охоплює адресу його проживання;

- з 08.52 год. до 09.01 год. в районі дії вежі по АДРЕСА_14 , що охоплює місце його роботи ФГ « ОСОБА_8 » по АДРЕСА_4 ;

- з 09.10 год. до 09.16 перебуває в районі дії вежі у селі Сари, Гадяцького району;

- з 09.19 год. до 09.51 год. пересувається в районі дії вежі по АДРЕСА_15 ;

- з 09.59 год. до 12.02 год. перебуває в районі дії вежі у селі Біленченківка, Гадяцького району;

- з 12.06 год. до 12.17 год. пересувається в районі дії веж по АДРЕСА_15 ;

- з 12.18 год. до 13.33 год перебуває в районі дії вежі у селі Біленченківка, Гадяцького району;

- з 13.45 год. до 18.26 год. майже постійно перебуває в районі дії вежі по АДРЕСА_15 та з 17.57 год до 18.14 годин мав телефонні перемовини із ОСОБА_7 ;

- з 18.26 год до 18.36 пересувається звідти в район дії веж по АДРЕСА_16 , тобто на виїзд із міста Гадяча в напрямку села Вельбівка, після чого телефон не працює до 21.11 годин;

- з 21.11 год. до 21.15 год. перебуває у зоні дії вежі по АДРЕСА_14 , що охоплює місце його роботи ФГ « ОСОБА_8 » по АДРЕСА_4 ;

- з 21.16 до 06.07 годин 24.01.2018 року постійно перебуває в районі дії вежі по АДРЕСА_13 , що охоплює адресу його проживання;

- з 06.09 год. до 06.34 год 24.01.2018 року пересувається в зоні діє веж села Біленченківка та села Сари, Гадяцького району;

- з 07.02 год до 09.49 год. 24.01.2018 року постійно перебуває в районі дії вежі по АДРЕСА_13 , що охоплює адресу його проживання ( т. 12 а.с. 223-231).

Абонентський номер НОМЕР_13 , яким користувався ОСОБА_9 мав такі локації та з'єднання 23.01.2018 року:

-з 00.24 год. до 00.45 год. перебуває в районі дії вежі у селі Плешивець, Гадяцького району;

-з 12.17 год. до 16.14 перебуває в районі дії вежі у селі Біленченківка, Гадяцького району;

-з 16.14 год. по 18.22 перебуває у зоні дії вежі по АДРЕСА_14 , що охоплює місце його роботи ФГ « ОСОБА_8 » по АДРЕСА_4 ;

-з 18.22 год. до 18.29 год. пересувається в зоні дії веж по АДРЕСА_17 (раніше - 50 років Жовтня), 1 та в селі Вельбівка, Гадяцького району, після чого його телефон не працює до 21.54;

-з 21.54 год. по 22.09 год. пересувається в зоні дії веж села Біленченківка та села Сари, Гадяцького району;

-з 04.02 год. по 06.49 год. 24.01.2018 року пересувається в районі села Біленченківка, Гадяцького району;

-з 10.44 год. по 11.52 год. 24.01.2018 року пересувається в районі дії веж міста Гадяч;

-з 14.11 год. по 18.34 год. 24.01.2018 року перебуває в районі дії вежі у селі Сари, Гадяцького району.

Аналіз означених відомостей про місцезнаходження та з'єднання мобільних терміналів ОСОБА_5 та ОСОБА_9 свідчить про те, що вони узгоджуються із показаннями ОСОБА_9 наданими слідчому судді в порядку ст. 225 КПК України та під час слідчого експерименту, а також даними про їх маршрут руху, здобутими в ході оглядів та отримання показань свідків. Ці дані доводять зокрема перебування ОСОБА_5 в обідній час 23.01.2018 року в районі села Біленченківка, коли відбувалась заготівля деревини, нічим не виправдане вимкнення ним телефону протягом приблизно 3 годин, коли він був із ОСОБА_11 (за необхідності заряджання можливе в автомобілі)

За даними довідки ІНФОРМАЦІЯ_17 від 30.01.2018 року, майновий комплекс по АДРЕСА_4 належав ОСОБА_12 ( т. 13 а.с.13).

Відповідно до відомостей ІНФОРМАЦІЯ_18 від 31.01.2018 року № 131/103-18 , земельна ділянка по АДРЕСА_4 перебувала в оренді ФГ « ОСОБА_8 » ( т. 13 а.с. 15, 21-23).

Також, згідно з довідкою №02-48/10 від 29.01.2018 року, ФГ « ОСОБА_8 » орендує земельну ділянку кадастровий № 5320480400:00:011:0012 площею 0, 5610 га поза межами села Біленченківка, Гадяцького району, Полтавської області (т. 13 а.с. 16-19).

Свідок ОСОБА_43 пояснила суду, що у січні 2018 року, коли вона працювала охоронником сільськогосподарського об'єкту «база» ФГ « ОСОБА_8 » по АДРЕСА_4 , директором товариства був ОСОБА_12 , а заступником - його син ОСОБА_5 . ОСОБА_34 теж працював на підприємстві та в день зникнення з кількома трактористами увечері пішов з «бази» і після цього вона його більше не бачила. Того дня ОСОБА_5 теж бачила на цій «базі». ОСОБА_32 характеризує позитивно як нормального, спокійного, небалакучого чоловіка, але як «вип'є» міг «задіти» людину. ОСОБА_5 характеризує позитивно.

Свідок ОСОБА_44 пояснив, що 23 січня 2018 року о 19.30 годин заступив черговим по залізничному переїзду, розташованому на трасі, неподалік села Біленченківка, Гадяцького району, після чого в темну пору бачив як легковий автомобіль з кузовом «джип» їздив по полю з увімкненим світлом фар. Наразі вже деталей не пам'ятає, але підтримує показання дані поліції.

Суд враховує правову позицію ВС у справі № 442/3434/21, зокрема, якщо свідок або учасник процесу дає суду показання, які збігаються з його показаннями під час досудового розслідування, або посилається на такі показання, то саме по собі посилання суду на такі позасудові показання не є порушенням процесуального закону, оскільки в такому випадку позасудові показання інкорпоруються в показання в суді

Враховуючи, що ОСОБА_44 повністю підтримав свої показання, дані ним під час досудового розслідування, вони інкорпоруються у показання в суді та приймаються до уваги. А саме те, що він бачив «джип», який рухався у період часу з 20.25 годин по 21 годин у полі, неподалік села Біленченківка, Гадяцького району Полтавської області та виїхав на дорогу в напрямку міста Гадяч ( т. 12 а.с. 207).

Свідок ОСОБА_45 суду пояснила, що працювала завідуючою током у ФГ « ОСОБА_8 » в селі Біленченківка, Гадяцького району Полтавської області, де зберігалося зерно. Керівником підприємства був ОСОБА_12 23.01.2018 року на току роботи не проводились, а працівники підприємства були задіяні на заготівлі дров неподалік, а потім поїхали на «базу». Пізно увечері хтось подзвонив та запитав, чи немає ОСОБА_36 , на що вона відповідала, що його не бачила. Після цього про місцезнаходження ОСОБА_36 їй нічого не відомо. В подальшому із ОСОБА_46 та ОСОБА_47 увечері обходили навколишню територію та бачили неподалік залізничного переїзду в лісосмузі багато накиданого порубаного гілля, а також сліди трактора і машини. Свої показання слідчому підтверджує, їх давала добровільно.

Свідок ОСОБА_48 , яка працює продавцем магазину ФОП ОСОБА_49 , розташованого поруч зупинки громадського транспорту у місті Гадяч - навпроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 » пояснила суду, що ОСОБА_50 знає добре, бо з ним із одного села Вельбівка. 23.01.2018 року увечері вона востаннє бачила його на вказаній зупинці, де зупиняється маршрутка до Вельбівки, яка мала прибути приблизно о 18.30 годин, говорив по телефону. Однак, приблизно о 18.07 годин його забрав великий легковий автомобіль вишневого кольору схожий на джип, він сів на заднє праве сидіння. При цьому спочатку відкривав передню пасажирську дверку, але одразу її зачинив та сів на заднє сидіння. Вони поїхали в бік Вельбівки, хто був в автомобілі не бачила. З цього часу ОСОБА_51 більше ніколи не бачила. ОСОБА_32 характеризує позитивно як спокійну людину.

Свідок ОСОБА_52 - мати свідка ОСОБА_53 , із яким проживала у селі Сари, Миргородського (раніше-Гадяцького) району, пояснила суду, що про обставини зникнення ОСОБА_36 їй нічого не відомо. 23.01.2018 року її син ОСОБА_54 цілий день був на роботі у ОСОБА_22 , де також працював і ОСОБА_34 , а додому приїхав поночі, хоча раніше приїздив раніше. Приїхавши, ОСОБА_55 зайшов до неї в кімнату та повідомив, що його привіз ОСОБА_28 на автомобілі, після чого сказав, що візьме лопату і пішов. Коли вона вийшла на поріг, особисто побачила в дворі ОСОБА_22 . Син взяв лопату та пояснив, що вона потрібна, щоб витягнути якусь іншу машину, що застрягла. Потім вона пішла спати, а син слідом за нею. У подальшому лопату так і не повернули. Із ОСОБА_7 син не товаришував.

Свідок ОСОБА_25 пояснив суду, що у день зникнення ОСОБА_51 , останній із ОСОБА_46 та іншими працівниками ФГ « ОСОБА_8 » заготовляли дрова неподалік міста Гадяча. Він (свідок) залишився на «базі» у місті Гадяч, а ОСОБА_34 , ОСОБА_56 та інші працівники господарства їздили пиляти дрова на тракторі до лісосмуги та повернулись приблизно о 15 годині. Після чого пожарили шашлика, випили біля 2 літрів сидру, можливо ще й горілки. ОСОБА_28 випивав разом з ними, проте які саме напої не пам'ятає. Увечері, коли стемніло, після 17 години всі розійшлися. ОСОБА_28 поїхав звідти за кермом свого автомобіля Сюбару темно-червоного кольору д.н. НОМЕР_14 та ОСОБА_57 підвезли його (свідка) додому. ОСОБА_14 , який був випивши, пішов на зупинку до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 » в м. Гадяч.

Приблизно о 18.12 годин йому на мобільний № НОМЕР_15 зателефонував ОСОБА_14 та запитав, чи може він відвезти його додому, сказав зателефонувати ОСОБА_58 і запитати, чи можна взяти автомобіль Москвич або Форд транзит. На це він йому відповів, що добре і розмова на цьому закінчилась. На виконання цієї домовленості ніяких дій не вчиняв, бо ОСОБА_34 був дуже випивши.

Приблизно через 3 години йому зателефонувала знайома ОСОБА_59 , яка переймалась зникненням її чоловіка ОСОБА_22 , говорила, що з ним немає зв'язку. Він відповів, що не знає де той, вказавши, що розходились із «бази» разом. Тоді вона попросила пошукати його і він з ОСОБА_60 - братом ОСОБА_61 на автомобілі Фольксваген Кадді білого кольору шукали їх по місту Гадячу, їздили до Оснягів та до Вельбівки, проте не знайшли, ОСОБА_51 теж ніде не бачили.

В подальшому в районі «Вовча» з боку села Біленченківка, Гадяцького району, Полтавської області біля 21 години побачили автомобіль Сюбару, у якому були ОСОБА_28 та ОСОБА_55 , який рухався їм назустріч, після чого поїхали на «базу» ФГ « ОСОБА_8 ». Що вони робили там не говорили. ОСОБА_59 накричала на чоловіка - ОСОБА_15 і вони поїхали додому.

На прохання ОСОБА_5 він відвіз ОСОБА_62 додому у село Сари Гадяцького району, після чого віддав автомобіль ОСОБА_63 і пішов додому близько 22 години. Біля 4-5 ранку наступного дня йому зателефонували з поліції та повідомили, що зник ОСОБА_7 і він пішов до відділку та розповів ці ж відомості.

Доповнив, що цього дня - 23.01.2018 року та раніше ОСОБА_14 йому неодноразово говорив, що ОСОБА_28 його образив тим, що оштрафував за те, що впіймав на крадіжці дизельного пального восени 2017 року.

Надав суду роздруківку його руху згідно з відомостями його мобільного телефону за 23.01.2018 року. Зокрема з 18.00 до 19.54 год був вдома по вулиці 50 років Жовтня. О 19.54 годин поїхав у бік стадіону «Колос». З 20.03 до 21.55 год. за кермом автомобіля Фіольксваген Каді їхав у бік Вельбівки, звідти до Оснягів і до ОСОБА_64 ОСОБА_5 та не знайшов. О 21.30 годин повіз до села Сари ОСОБА_9 і повернувся назад додому о 21.55 год.

Ці відомості також підтверджуються роздруківкою його мобільного телефону № НОМЕР_15 , отриманою в ході тимчасового доступу до відомостей « ІНФОРМАЦІЯ_9 » ( т. 12 а.с. 234-244).

Свідок ОСОБА_65 показав суду, що працює трактористом ФГ « ОСОБА_8 », де наразі керівником є ОСОБА_4 , а у 2018 році підприємством керував ОСОБА_5 . 23.01.2018 року вдень із робочими цього господарства, в тому числі із ОСОБА_7 заготовляли дрова за містом Гадяч, після чого увечері він поїхав додому. З наступного дня за наказом ОСОБА_5 більше не їздили на заготівлю дров, причин не повідомляв. ОСОБА_7 він більше не бачив. На той час у господарстві були розмови про те, що тракторист ОСОБА_7 вкрав солярку з трактора, на якому працював у ФГ « ОСОБА_8 » та в нього керівником вираховували гроші із заробітної плати. ОСОБА_7 характеризує позитивно, останній працював близько двох років на підприємстві ОСОБА_66 не говорив, що збирається виїздити. За кілька днів після 23.01.2018 він не бачив і ОСОБА_9 , який працював охоронцем на підприємстві і товаришував із ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_67 пояснив, що працював механізатором току ФГ « ОСОБА_8 ». 23.01.2018 року працівники цього господарства, в тому числі і він, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 пиляли дрова біля села Біленченківка, Гадяцького району, Полтавської області. Там також був керівник фірми ОСОБА_28 , який їздив на автомобілі Субару вишневого кольору, після чого поїхали на «базу» ФГ « ОСОБА_8 », де посиділи, випили спиртного, відпочили. ОСОБА_5 виставляв «могорич» за народження дитини. Коли починало темніти роз'їхались по домівках. ОСОБА_56 відвіз його, ОСОБА_68 по домах на своєму автомобілі «Жигулі». ОСОБА_7 трохи раніше пішов до зупинки біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_19 » у м. Гадяч щоб їхати у своє село додому. Наступного дня їхати на заготівлю дров вказівок не було і не їздили. ОСОБА_7 характеризує з позитивного боку як спокійного, врівноваженого, не агресивного. Він не говорив, що збирається кудись виїздити. Підтвердив, що наприкінці 2017 року ОСОБА_7 запідозрили в крадіжці солярки з трактора і про це дізнався ОСОБА_28 .

Показання цього свідка узгоджуються із відомостями про народження 06.01.2018 року доньки ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_69 пояснив суду, що 23.01.2018 року працював у ФГ « ОСОБА_8 », того дня працівники господарства в тому числі він та ОСОБА_14 пиляли дрова за селом Біленченківка, Гадяцького району. Після чого приїхали на «базу» ФГ « ОСОБА_8 », де вживали спиртні напої, там також був керівник ОСОБА_5 , який того дня їздив на автомобілі Сюбару червоного кольору. Увечері розійшлись. З цього часу ОСОБА_7 більше не бачив. Наступного дня не пам'ятає щоб збиралися пиляти дрова, при ньому конфліктів між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 не було.

Свідок ОСОБА_26 зазначив, що також 23.01.2018 року працював у ФГ « ОСОБА_8 » та допомагав заготовляти дрова в полі за залізничним переїздом, біля села Біленченківка, Гадяцького району, Полтавської області, при цьому розпалювали вогнища. Там також були працівники господарства, в тому числі ОСОБА_7 . Ще туди приїздив на автомобілі Сюбару червоного кольору ОСОБА_5 , який бачив місце заготівлі дров та багаття. Далі повернулися на «базу» господарства у місті Гадяч, повечеряли та розійшлись по домівках. ОСОБА_7 з того часу він не бачив. Вночі йому телефонувала дружина ОСОБА_7 та запитувала про останнього. Він їй повідомив, що бачив як ОСОБА_7 пішов на автобусну зупинку. Також зазначив суду, що йому відомо, що ОСОБА_7 раніше був помічений, що зливав солярку з тракторів та заплатив за це.

Показання усі ці свідки давали під присягою та узгоджуються між собою та іншими доказами, зокрема про те, що ОСОБА_11 зник після 18 години 23.01.2018 року, коли його забрали на автомобілі Сюбару Аутбек червоного кольору ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , чого останні й самі не заперечували. Примітним є те, що 23.01.2018 року ОСОБА_11 разом з іншими свідками здійснювали заготівлю дров, неподалік села Біленченківка, Миргородського (раніше - Гадяцького) району Полтавської області, куди також приїздив їх керівник ОСОБА_5 на автомобілі Сюбару Аутбек, тому достеменно знав туди дорогу. Наступного дня дров не заготовляли, оскільки такої вказівки ОСОБА_5 не давав і саме в тому місці були знайдені рештки ОСОБА_11 .

Суд також приймає до уваги показання свідка ОСОБА_9 , дані ним слідчому судді в порядку ст. 225 КПК України та відомості проведеного з його участю слідчого експерименту, оскільки вони дані в присутності захисника, із застосування відео, звукозапису. Із відеозаписів не вбачається будь-якого тиску на свідка, навпаки він добровільно, послідовно розповідає про всі обставини справи і вони узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами. Показання дані ним суду про те, що йому не відомі обставини загибелі ОСОБА_7 судом розцінюються як обрана ним позиція захисту з огляду на таке.

У своїх показаннях, даних суду, ОСОБА_9 не деталізує хто саме, де і при яких обставинах чинив на нього тиск з метою отримання відповідних показань та у той же час не пояснює яким чином він міг детально, в подробицях без будь-яких навідних питань відтворити обставини вбивства ОСОБА_7 ОСОБА_5 та приховування слідів злочину. Хронологія описаних ним суду подій в цій частині суперечить показанням свідка ОСОБА_25 , який прямо вказував, що бачив ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , коли вони вночі прибули до міста Гадяча і саме свідок ОСОБА_25 , а не ОСОБА_5 відвозив ОСОБА_9 до села Сари.

З огляду на це та показання свідка ОСОБА_52 - матері свідка ОСОБА_9 про те, що її син та ОСОБА_5 заїздили за лопатою вночі, вбачається, що вони були там до того як зустрілися зі свідком ОСОБА_25 та ОСОБА_5 поїхав додому.

Між селом Біленченківка, поблизу якого було виявлено останки ОСОБА_7 , та селом Сари на той час Гадяцького району, де проживав ОСОБА_9 , як свідчать загальнодоступні джерела, є пряме автомобільне сполучення та відстань складає близько 8 км, які долаються автомобілем менш ніж за 20 хвилин. При цьому не обов'язково об'їздити через місто Гадяч. У той же час село Вельбівка, де проживав ОСОБА_7 , знаходиться з іншого боку від міста Гадяч (в напрямку міста Ахтирка Сумської області) за 8 кілометрів. Між тим, зупинка громадського транспорту, звідки ОСОБА_5 та ОСОБА_9 забрали ОСОБА_7 - “ ОСОБА_70 », знаходиться у тому районі міста Гадяча, де виїзд саме до села Біленченківка. Аналіз локації мобільного терміналу ОСОБА_5 свідчить про те, що 23.01.2018 року він долав відстані між ОСОБА_71 та ОСОБА_72 та ОСОБА_71 і ОСОБА_73 дуже швидко - до 20 хвилин.

Отже показання ОСОБА_9 в частині того, що саме ОСОБА_5 відвіз його у село Сари, де вони допомагали витягнути чужий автомобіль, для чого він взяв вдома лопату, суперечать зібраним доказам.

Обвинувачений ОСОБА_5 взагалі заперечив, що 23.01.2018 року заїздив до ОСОБА_9 додому за лопатою та не повідомляв, що надавав допомогу в розкопці чужого автомобіля. Такі суперечності в показаннях обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , даних безпосередньо суду, свідчать про їх неправдивість та намагання обійти тягар неспростовних доказів обвинувачення.

Крім того, на підставі ухвали слідчого судді від 07.12.2021 року (т. 8 а.с. 29-31) отримано тимчасовий доступ до інших матеріалів кримінального провадження №12021170560000145 від 16.04.2021 року зі слідчого відділу Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області та вилучено протокол за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 8 а.с. 32-36).

У цьому протоколі відображено спілкування 26.06.2021 року о 04.03 годині по телефону між ОСОБА_5 (абонент А) (№ НОМЕР_16 ) та ОСОБА_6 (абонент Б) (№0509536002). При цьому, в невимушеній бесіді, на уточнююче запитання ОСОБА_6 , де знаходиться, ОСОБА_5 відповідає, що перебуває на крайньому полі, площею 72 гектари, куди треба заїздити від пшениці, тобто на «Криниці» та конкретизує: «Отам, де б..ть тіпа я цього б..ть спалив, як його - Дзюбу йо. аного». На що ОСОБА_6 йому відповідає: «Не мели таку х..ню..» ( т. 8 а.с. 34).

Слово «тіпа» (жагронне) може мати загальновідоме значення - людини, або в зневажливому тоні «підозрілого чоловіка».

Згідно з висновками судових експертиз відео-, звукозапису № СЕ-19/117-22/1108-ВЗ від 23.02.2022 року та № СЕ-19/117-22/1109-ВЗ від 04.03.2022 року, підтверджено, що голоси мовлення, зафіксовані 26.06.2021 року о 04.03 годині, належать відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т. 8 а.с. 219-232).

В подальшому, при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій (протоколи від 22.10.2021 року, 09.11.2021 року, 11.11.2021 року) в цьому кримінальному провадженні - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 (№ НОМЕР_16 ) зафіксовані його розмови із іншими особами, під час яких він вживав такі вирази, які в контексті розмов характеризують його неприховану агресію (готовність вбивати) та непрямо підтверджують його причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів:

- о 03.16 годині 29.08.2021 року ОСОБА_5 в розмові зі своїм знайомим (№0956207269) говорить: «так давай може я тебе пристрелю та усьо не їдь», «…трава (неценз…) дома, покурить хочеться, (нец…), може розігнатися та розбиться, тоже варіант, нормально, заї…ло вьо»;

- о 03.22 годин 29.08.2021 року ОСОБА_5 в розмові зі своїм знайомим говорить: «виходь до перекрьостка, щас я ось почуєш стрільбу, (нец..), я з автоматом щас їду (нец…), буду стрілять (нец…)», на що йому всерйоз відповідають щоб він цього не робив, проте він знову повторює: «нє, щас покурим полюбом, поки почуєш стріляють, уже рядом я»;

- о 22.08 годин 03.09.2021 року знайомий ОСОБА_5 говорить останньому: «так оказывается ти б..дь с ума сходіш», «конфлікт сегодня устроил в лобовую…»;

- о 22.12 годин 03.09.2021 року ОСОБА_5 погрожує своєму знайомому ОСОБА_74 (№ НОМЕР_17 ): «всьо, я тебе виловлю одного, да, ти труп (неценз), баран, с..ка», «я тебе видьорну одного, да, і закопаю с..ка чорт (неценз), давай (не ценз) давай», «жди, жди (неценз) жди с…ка, жди с..ка, і я тебе хлопну (неценз), «я тебе хлопну ган..она жирного». В подальшому співрозмовник ОСОБА_75 говорить ОСОБА_5 : «..ти безпрідельщик і чорт я докажу це твоїми поступками які ти робив все життя», «скажи будь ласка за що я тебе од мусоров спас, як твого друга (неценз)…», а на запитання останнього коли це було, співрозмовник ОСОБА_75 повідомив ОСОБА_5 : «тоді коли ти забив дєда по безпрідєлу, ти протів мене і Валєри, в Одесу», чого ОСОБА_5 не заперечував. Далі співрозмовник ОСОБА_75 каже ОСОБА_76 : « ОСОБА_77 , про які чесноки ти говориш, коли ти дідів б'єш, заганяєш людей, вивозиш людей б..дь до річки, в ліс (неценз) ще кудись». На що ОСОБА_78 не заперечує та відповідає : «ага», «я буду очень жостко поступать за ці слова…я тобі говорю, мене вже нічого не останове»;

- о 13.04 годин 06.09.2021 року ОСОБА_5 розмовляв з ОСОБА_9 , який на той час перебував у місцях позбавлення волі та повідомляв, що мав «раунд з мусорами», після чого просив гроші у ОСОБА_5 на свої потреби в сумі 1400, на що останній одразу погодився та попросив номер карти для перерахування, також пообіцяв передати посилку. Потім ОСОБА_5 звернувся до нього з такими словами: «Скоріш с..ка виходь та поріжеш цих п..расів (неценз) та обратно підеш», на що той відповідає «я токо за, я токо за, уже дай бог, уже чуть чуть ОСОБА_77 , уже год пройшов, ось через місяць год одбиваю». На це ОСОБА_5 повідомляє: «ти завалиш їх усих (неценз) та поїдеш на росію зо мною в біга», «давай в средню азію …». Зміст розмови в частині часу перебування ОСОБА_9 в місцях позбавлення волі відповідає відомостям про його судимість та особової справи засудженого;

- о 07.08 годин 05.11.2021 року ОСОБА_5 в телефонній розмові зі своєю матір'ю повідомляє, що в нього обшук, а в нього: «ору…, ну дома есть щось поняла», на запитання останньої чи є дома, відповідає : «да, да, да, да, у мене дома єсть» та наказав їй відкривати двері і повідомити, що він поїхав у відрядження;

В подальшому протягом дня 05.11.2021 року ОСОБА_5 веде розмови та переписки з іншими особами з приводу свого затримання, повідомляє, що його підозрюють у вбивстві та що: «конь дал показание против меня», просить його знайти, а потім набрати і з'ясувати, що він написав. Далі просив йому більше нічого не писати та видаляти переписку. Просив : «дотянитесь к этому пидару спроси, что он с..ка написал», “конь должен говорить, что его били и заставили дать показания».

- о 15.11 годин 05.11.2021 року ОСОБА_5 телефонує ОСОБА_9 в місця позбавлення волі та запитує, що він понаписував, зокрема дав показання, що він вбив ОСОБА_79 , на що останній заперечує. Також заперечує, що його «щімят» і що все нормально.

Після чого зафіксовані розмови ОСОБА_9 з іншими невстановленими особами, які запитують останнього чи дійсно він дав показання проти ОСОБА_5 , на що він заперечує, тоді один з абонентів ображає ОСОБА_9 . Подальші розмови свідчать про те, що ОСОБА_9 вочевидь з кола його та ОСОБА_5 попереднього спілкування погрожують та натякають взяти провину на себе, однак він відмовляється та повідомляє, що він в цій справі ні до чого і цього не робив. (т. 8 а.с. 63-98).

Згідно з проведеною у даній справи комплексною судовою психолого-психіатричною експертизою № 492 від 01.12.2021 року, ОСОБА_5 будь-якими психічними захворюваннями, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством і іншим хворобливим станом психіки під час вчинення інкримінованих йому діянь не страждав та не страждає, міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Виявляє достатній рівень функціонування когнітивних процесів; в особистій сфері - достатню активність психічних процесів і станів, активність, комунікабельність, демонстративність, егоцентричність, впертість, самовпевненість, дратівливість; ознак надмірної тривожності та агресивності не виявляє. Яскраво виражених індивідуально-психологічних особливостей, які б могли суттєво впливати на його свідомість та поведінку не виявлено ( т. 8 а.с. 125-137).

Суд відхиляє доводи сторони захисту про визнання недопустимими доказів, з огляду на таке.

Постанова про призначення у справі групи прокурорів від 24.01.2018 року (т. 5 а.с. 103 зворот) не є доказом у розумінні КПК, тому не може бути визнана недопустимою, як про це просить сторона захисту.

Клопотання сторони захисту про визнання недопустимими зібраних доказів в рамках досудового розслідування через те, що вони отримані в рамках кримінального провадженні, внесеного до ЄРДР за заявою ОСОБА_19 , яка не була близьким родичем ОСОБА_7 , суд відхиляє, оскільки потерпіла ОСОБА_19 як і будь-який громадянин вправі звертатися до поліції із заявами. До того ж на час зникнення ОСОБА_7 спільно із ним проживала та мала із ним двох спільних дітей.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводились у порядку статей 246-249 КПК України на підставі ухвал слідчих суддів Полтавського апеляційного суду від 14.09.2021 року та 14.07.2021 року відповідно до клопотань слідчого (т. 9 а.с. 67-98), тому у спосіб визначений законом, відтак приймаються до уваги в якості належних та допустимих доказів.

Суд зазначає, що процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Процесуальні ж документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні ч. 2 ст. 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та зібраних 10 Огляд судової практики Верховного Суду оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі і відповідна ухвала слідчого судді) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД. У цьому провадженні процесуальні документи щодо проведення НСРД не були повністю розкриті стороні захисту на етапі завершення досудового розслідування, проте надані суду під час судового розгляду прокурором, який повідомив про причини, які перешкодили йому відкрити їх стороні захисту на більш ранній стадії. Крім того, сторона захисту впродовж трьох років мала можливість довести свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД. Також ж позиції притримується і ВС у постанові від 16.02.2023 у справі № 303/5271/17 (303/3063/17) (провадження № 51-8830км18).

Матеріали справи не містять відомостей про відсутність добровільного згоди потерпілої ОСОБА_19 на огляд її домогосподарства, остання та двоє понятих були присутні при огляду та жодних зауважень не висловлювали. За наявності згоди особи, яка володіє приміщенням, закон не вимагає звернення до слідчого судді за відповідним дозволом (ч. 1 ст. 233 КПК України), а положення ст. 223 КПК України не мають на меті вирішення питань власності, вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності.

Підстав для визнання протоколу огляду місця події від 27.01.2018 року недопустимими доказом, як про це просить сторона захисту, посилаючись на те, що допитані в якості свідків поняті ОСОБА_80 та ОСОБА_81 висловили сумніви у автентичності їх підписів у протоколі, суд не вбачає, оскільки огляд проводився не в житловому приміщенні, тому участь понятих не була обов'язковою (позиція Верховного Суду у справі № 473/2485/17), під час слідчої дії здійснювалась фото, - відео фіксація, а поняті врешті підтвердили суду, що дійсно залучались слідчим та виїздили для огляду місця події на вказану ділянку місцевості. Не вбачає суд недопустимості цього протоколу за міркуваннями сторони захисту, що він проводився на підставі рапорту працівника поліції про виявлення кісток і відсутній правовий зв'язок із даним кримінальним провадженням. Суд наголошує, що станом на 27.01.2018 року проводились активні дії з пошуку безвісно зниклого ОСОБА_7 , тому не має підстав вважати, що виявлене в ході огляду не могло на той час мати стосунку до цієї справи.

Покликаючись до позиції ККС ВС, висловленої у постанові від 9 липня 2025 року у справі № 532/2286/22 (провадження № 51-941км25), суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість висновків судово-медичних експертиз № 18 від 06.03.2018 року та № 18-А від 14.03.2018 року з тих підстав, що вони проведені експертом ОСОБА_82 , який брав участь в якості спеціаліста при проведенні огляду місця події від 27.01.2018 року.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 79 КПК України спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, експерт, секретар судового засідання не мають права брати участь у кримінальному провадженні та відводяться з підстав, передбачених ч. 1 ст. 77 КПК України, з тим обмеженням, що їх попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, представника персоналу органу пробації, перекладача, експерта і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу. Перелік підстав для відводу експерта, передбачений ч. 1 ст. 77 КПК України, є вичерпним.

Частина 2 ст. 79 КПК України передбачає заборону участі спеціаліста й експерта в кримінальному провадженні, якщо вони проводили ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються в цьому провадженні. Ця норма не містить заборони повторно брати участь у провадженні експерту, якщо він уже проводив експертизу в цьому ж кримінальному провадженні.

Підстав для визнання недопустимими висновків експертиз як «плодів отруєного дерева», про що просить сторона захисту, вважаючи недопустимим протокол огляду місця події від 27.01.2018 року, суд не вбачає, оскільки допустимість цього протоколу прийнята судом та описана вище. Не вбачає суд підстав для визнання недопустимими і висновків молекулярно-генетичних експертиз, оскільки суд надав стороні можливість доступу до методик їх проведення у Міністерстві юстиції та шляхом допиту експерта, не перешкоджав отриманню з відкритих джерел.

Експерт ОСОБА_83 , який має вищу медичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової біологічної експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження» (свідоцтво про присвоєння №15306, видане ЕК МВС 21.04.2017 року), стаж експертної роботи з 2017 року в судовому засіданні з попередженням про кримінальну відповідальність та під присягою повністю підтвердив свої висновки та правомірність використання ним відповідних інформаційних джерел, які не викликають сумнівів у науково-практичних аспектах проведення ДНК-аналізів.

Крім того, загальновідомим є те, що у сучасній систематиці біологічний вид людина розумна (лат. Homo sapiens) належить до роду людина (Homo) з родини гомінід в ряді приматів класу ссавців. Людина відноситься до біології як біологічний вид, людина розумна (Homo sapiens) вивчається біологією, зокрема, у таких розділах, як анатомія, фізіологія, генетика, еволюційна біологія та інші.

Переконливих доказів відсутності у ДНДЕКЦ повноважень на проведення таких експертиз суду не надано, оскільки лист МОЗ, на який посилався захисник не є нормативно-правовим актом та підлягає оцінці нарівні з іншими доказами за результатами розгляду справи.

У цьому листі, між тим, йшлося про виключну компетенцію судово-медичних експертів лише на проведення саме судово-медичних експертиз, тоді як матеріали справи містять висновки молекулярно-генетичних експертиз.

Відомості про визнання неправомірним та скасування виданого експерту ОСОБА_84 від ІНФОРМАЦІЯ_20 21.04.2017 року свідоцтва №15306, що дає повноваження на проведення такого виду експертних досліджень сторона захисту суду не надала і такі дані відсутні.

Також стороною захисту належним чином не спростовано, що молекулярно-генетичні експертизи можуть проводитися в різних установах, які мають відповідну акредитацію та кваліфікованих фахівців, зокрема в судово-експертних установах ІНФОРМАЦІЯ_21 , а також інші підприємствах, установах та організаціях, які проводять наукову та науково-технічну діяльність.

Як убачається з матеріалів провадження, проведені у справі ці та інші експертизи призначені відповідно до положень ст. 242 КПК України постановами слідчого. Висновки вказаних експертиз відповідають вимогам статей 101, 102 КПК України, дослідження проведені з дотриманням процесуального порядку призначення й проведення експертиз, ґрунтуються на допустимих доказах. Об'єктивних даних, що висновки експертиз отримані унаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, матеріали провадження не містять.

Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» для з'ясування змісту і спрямованості умислу особи при дослідженні доказів необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки.

Сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що обвинувачений діяв із прямим умислом на заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_11 . Він усвідомлював, що внаслідок його дій з невідворотністю настане смерть потерпілого, стану необхідної оборони в його діях також не вбачається, бо ж він сам затіяв бійку та жодних тілесних ушкоджень не отримав.

Заперечення сторони захисту, зокрема про те, що в автомобілі ОСОБА_5 «Subaru Legacy Outback», д.н. НОМЕР_1 та на вилучених в нього ножах не виявлено слідів крові і не ідентифіковано сліди протектору шин на місці пригоди не спростовують пред'явлене обвинувачення, позаяк із часу вчинення злочину до моменту проведення відповідних експертних досліджень минув значний проміжок часу від восьми місяців до трьох років і за цей час такі сліди з високою ймовірністю могли бути знищені як природними факторами, так і самим обвинуваченим.

Сумніви сторони захисту у наявності факту заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень та причинно наслідкового зв'язку із настанням його смерті розвіюються усією сукупністю зібраних доказів, в тому числі показаннями та експериментальними даними від очевидця ОСОБА_9 , виявленням обгорілих фрагментів кісток ОСОБА_7 , із яким востаннє перебували саме ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .

Суд відхиляє доводи сторони захисту про визнання усіх письмових доказів недопустимими, оскільки не вбачає суттєвих порушень у процедурі їх отримання.

Підстави для закриття справи відсутні. Суд не вбачає невмотивованості об'єднання кримінальних проваджень, істотних порушень процедури передачі кримінального провадження іншому органу досудового розслідування, продовження строків досудового розслідування , визначення слідчих і прокурорів, як про це зазначає сторона захисту. Ці процесуальні дії були викликані необхідність повного, всебічного та об'єктивного розгляду кримінального провадження у межах дискреційних повноважень та процесуальної самостійності відповідних суб'єктів владних повноважень.

У наданні дозволу на використання результатів НСРД з іншого кримінального провадження не було потреби, оскільки ці матеріали були вилучені на підстави ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до відповідних матеріалів кримінального провадження №12021170560000145.

При цьому у контексті цієї справи покликається до правової позиції ВС у справі №344/2995/15-к (постанова від 01.11.2022 року), згідно якої не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Сторона захисту, вказуючи на недопустимість зібраних у справі доказів та посилаючись на положення статті 87 КПК України, не зазначила наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цих доказів, хто саме зазнав такого порушення. Які конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права порушені та чому вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.

За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.

Велика ІНФОРМАЦІЯ_22 у своїй постанові від 31 серпня 2022 року ще раз підтвердила обґрунтованість такого підходу.

Вагомих підстав вважати зібрані у справі докази не належними, не допустимим та не достовірними, а також їх отримання таким, що порушує права і свободи обвинувачених та вплинуло на справедливість судового розгляду в цілому, не вбачається.

по епізоду № 2 - незаконного позбавлення волі ОСОБА_10 .

Обвинувачений ОСОБА_5 своєї провини не визнав та пояснив, що навесні 2021 року він із ОСОБА_85 та ОСОБА_86 на автомобілі Ауді під його ( ОСОБА_87 ) керуванням поїхали до річки у місті Гадяч, де між останніми виникла сварка, чи була бійка не пам'ятає. Можливо з ними ще був ОСОБА_88 . ОСОБА_89 їхав з ними до річки в салоні, а після конфлікту разом поїхали до міста Гадяч, однак усіх обставин точно не пам'ятає, проте не обмежував свободу ОСОБА_90 .

Обвинувачений ОСОБА_6 теж своєї провини не визнав та показав суду, що навесні 2021 року його знайомий ОСОБА_91 пошкодив його автомобіль та пообіцяв, що все виправить, проте не зробив цього. В подальшому він зустрів його у центрі міста Гадяч, Полтавської області та вирішив із ним розібратися. Для цього на своєму автомобілі із ним, ОСОБА_40 та ОСОБА_92 поїхали до річки Грунь, де він побився із ОСОБА_85 , після чого розійшлись. Претензій ОСОБА_89 до нього не має, він до нього також. Від деталізації обставин та надання відповідей на запитання учасників процесу, відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився.

Показання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що вони у ніч на 02.04.2021 року зустрічали ОСОБА_10 та виїздили із ним до річки Грунь у місті Гадяч не суперечать іншим зібраним у справі доказам. Однак, їх показання, про те, що вони не позбавляли ОСОБА_10 волі суперечать іншим доказами та розцінюються судом обраною ними позицією захисту.

Стороною обвинувачення наведено переконливі докази на спростовання такої позиції обвинувачених.

02 квітня 2021 року ОСОБА_10 безпосередньо звернувся до поліції у місті Гадяч, Полтавської області із заявою про те, що 02.04.2021 року приблизно в 00 годин 30 хвилин у місті Гадяч його знайомі ОСОБА_28 та ОСОБА_93 нанесли йому тілесні ушкодження та насильно помістили його в багажник автомобіля та відвезли до річки. Про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину був попереджений, про що мається підпис (т. 6 а.с. 191-192).

Аналогічні показання ОСОБА_10 дав в якості потерпілого слідчому судді Гадяцького районного суду Полтавської області в порядку ст. 225 КПК України 02.04.2021 року, які суд приймає до уваги, оскільки не було встановлено жодних заходів примусу до ОСОБА_10 . Ухвала про його допит у справі №526/779/21 (1-кс/249/2021) належним чином вмотивована, зокрема відомостями про наміри виїзду потерпілого за кордон з 03.04.2021 року (т. 12 а.с. 184-184).

Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_10 заперечив, що є потерпілим та за його клопотанням суд відмовив у визнанні його потерпілим. Зазначив, що в ніч на 02.04.2021 року він був випивши та дійсно зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_30 та ОСОБА_94 біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_23 » у м. Гадяч. Із ними виникла суперечка, після чого сіли разом в автомобіль та поїхали до річки, де вирішили побитися. ОСОБА_93 завдав йому ударів в область голови, від чого він впав у річку та переплив на інший берег. Там зайшов у одне з помешкань, де йому викликали швидку. Претензій до обвинувачених не має. Від приватного обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України відмовився. Вказав, що в автомобілі їхав добровільно, заяви про визнання його потерпілим не писав. У травні 2021 року виїхав з України. Суду не підтвердив, що його везли в багажнику та незаконно позбавили волі. Поліції не викликав і допомоги не просив. Раніше дані показання вважає такими, що дані під психологічним впливом поліції.

Про конкретні незаконні методи впливу не вказував, тому його закиди на адресу поліції, яка була викликана, коли він перебував у важкому стані, сторонньою особою носять абстрактний, безпідставний характер.

Від приватного обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України ОСОБА_10 відмовився і суд закрив кримінальне провадження за цим обвинуваченням (т. 3 а.с. 100-103), виходячи із меж його розсуду та з огляду на положення ч. 4 ст. 26, ч. 4 ст. 284 КПК України.

Проте, положеннями ст. 477 КПК України інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України, не відноситься до переліку приватного обвинувачення.

Це обвинувачення є публічним, тому здійснюється від імені держави та вимагає вжиття необхідних заходів, передбачених КПК, для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Аналіз зібраних у справі доказів, які є належними, допустимим та взаємоузгодженими дозволяє зробити висновок про те, що показання в якості свідка ОСОБА_10 дані безпосередньо суду в частині відсутності факту короткочасного позбавлення його волі обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є визначальними, суперечать його показанням, даним під час досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України та іншим об'єктивним відомостям, тому в цій частині відхиляються як недостовірні, метою яких є забезпечення уникнення обвинуваченими відповідальності, з огляду на таке.

При огляді місця події 02.04.2021 року, на перехресті вулиці Шевченка і площі Соборної, поблизу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_23 » у місті Гадячі, Полтавської області, на яке вказував ОСОБА_10 хоча нічого не вилучалось, проте виявлено наявність камер відеоспостереження (т. 6 а.с. 193-198).

Свідок ОСОБА_95 пояснила суду, що 02.04.2021 року приблизно опівночі до її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 через паркан заліз невідомий хлопець, як потім з'ясувалося ОСОБА_10 , та постукав у вікно. Вона відчинила і побачила, що він був весь мокрий, вдягнений у футболку та спортивні штани, мав лише один кросівок. Повідомив, що його побили та він втікав і переплив річку. На голові в нього бачила садна. Потім викликали поліцію і його забрали.

02.04.2021 року о 04.11 годин з дозволу власниці ОСОБА_95 проведено огляд її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 та остання видала мокрий та забруднений одяг: спортивні штани, носок та кросівок, зі слідами бурого кольору (т. 6 а.с. 200-204).

Також цього дня ОСОБА_10 видав працівникам поліції і інший свій одяг, у який був одягнений під час нападу на нього та незаконного позбавлення волі: олімпійку та термобілизну Адідас, а також шкарпетку зі слідами рослинності та піску (т. 6 а.с. 206-208).

При огляді місця події - АДРЕСА_18 виявлено: другий кросівок та бейсболку ОСОБА_10 , а також автомобіль «AUDI A6», реєстраційний номер « НОМЕР_2 » з вм'ятиною на багажнику - на лівому березі річки Грунь у багні, сліди взуття та шин транспортного засобу (т. 6 а.с. 209-219).

У ході обшуку 02.04.2021 року вилучено автомобіль «AUDI A6», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », з нього також вилучено змиви, мікросліди, пару коньків з нашаруванням речовини бурого кольору та інші речі, в тому числі реєстраційні документи на вказаний автомобіль, а також особисті документи ОСОБА_6 , які оглянуто та визнано речовими доказами (т. 6 а.с. 230-240, т. 7 а.с. 38-59).

Проведеними у справі судовими експертизами №СЕ-19/117-21/4130-БД від 30.03.2021, №СЕ-19/117-21/4128-БД від 29.04.2021, №СЕ-19/117-21/4135-БД від 23.04.2021, №СЕ-19/117-21/4131-БД від 23.04.2021, №СЕ-19/117-21/4139-БД від 29.04.2021, №СЕ-19/117-21/4132-БД від 23.04.2021, №СЕ-19/117-21/4140-БД від 29.04.2021, №СЕ-19/117-21/4138-БД від 29.04.2021, №СЕ-19/117-21/13539 від 11.11.2021, на вилучених дактилоплівках відповідно з переднього пасажирського сидіння виявлено фрагменти волосся людини, з заднього ряду сидінь виявлено волосину людини та два фрагменти волосся тварин; на ковзанах, листі ДВП, килимку багажного відділення, штанях сірого кольору, кросівках, куртці, ножі крові не виявлено (т. 13 а.с. 41-66, 79-92, 141-147).

Згідно з висновком судово-дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/117-21/4142-Д від 08.04.2021, в автомобілі «AUDI A6», реєстраційний номер « НОМЕР_2 » виявлено слід пальця руки ОСОБА_6 ( т. 13 а.с.94-118).

Інші судово-дактилоскопічні експертні дослідження не встановили слідів папілярних узорів обвинувачених чи потерпілого (т. 13 а.с. 119-138, 141-157). Проте їх відсутність чи інших біологічних слідів не спростовує встановлених обставин на підтвердження висунутого звинувачення.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-21/4136-БД від 30.04.2021, на вилученій в ході огляду місця події на набережній річки ІНФОРМАЦІЯ_24 ОСОБА_10 виявлено кров людини (т. 13 а.с. 67-71).

Під час обшуку в домогосподарстві ОСОБА_96 по АДРЕСА_19 та АДРЕСА_20 вилучено одяг ОСОБА_5 , в тому числі спортивні штани та куртку, схожі на ті, що зафіксовані на відеозаписі події опівночі 02.04.2021 року ( т. 7 а.с. 61-68).

Також при обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_3 03.04.2021 року вилучено його одяг, в тому числі: чорну куртку з капюшоном Адідас, шкіряні кросівки, чорну вітровку (т. 7 а.с. 33-46).

Із вилучених 02.04.2021 року відеозаписів з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_23 », розташованого по АДРЕСА_21 та з камер відеоспостереження «Безпечне місто», убачається, що двоє осіб, ідентичні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (за всіма ознаками зовнішності, рисами обличчя - формами носу, очей, брів, міцною статурою, вище середнього зростом), опівночі 02.04.2021 року наносили удари особі, схожій на ОСОБА_10 , після чого заштовхали його до багажника автомобіля Ауді, кришкою якого продовжували наносити йому удари, далі зачинили його і поїхали звідти (т. 6 а.с. 242-250, т. 7 а.с. 1-6, 18-32).

Ці відеозаписи цілком узгоджуються із показаннями ОСОБА_10 , наданими слідчому судді в приміщенні суду, із застосуванням аудіо, - відеозапису, в невимушеній обстановці безпосередньо після вчинення щодо нього злочину 02.04.2021 року, а також його власноручною заявою від 02.04.2021 року ( т. 13 а.с.11).

Висновок проведеної у справи портретної експертизи № СЕ-19/117-22/421-ФП від 11.03.2022 року, якою констатовано технічну непридатність відеозаписів для портретної ідентифікації за елементами та ознаками зовнішності (т. 8 а.с. 201-212) не спростовує з'ясованих обставин справи в їх сукупності.

Перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в ракурсі зйомки досліджених відеозаписів є очевидним навіть для стороннього спостерігача, тому у суду не викликає жодних сумнівів.

На запит слідчого КНП « ІНФОРМАЦІЯ_25 » повідомила, що ОСОБА_10 , 1997 року народження, проживаючий за адресою: АДРЕСА_22 , 02.04.2021 року о 03.10 годин бригадою екстреної медичної допомоги був доставлений в приймальне відділення з діагнозом: струс головного мозку, забій ребер. Від госпіталізації відмовився. Ці відомості також підтверджуються копією журналу обліку хворих у стаціонар та відмов у госпіталізації (т. 6 а.с. 221-223).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 67 від 09.04.2021 року, у ОСОБА_10 виявлено легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я у вигляді численних саден голови, тулубу, кінцівок.

При цьому не виключається можливість утворення частини тілесних ушкоджень в результаті ударів дверцятами багажного відділення легкового автомобіля під час перебування потерпілого в багажному відділенні, а іншої частини тілесних ушкоджень - від падіння, волочіння та при захисті від ударів (т. 6 а.с. 225-227).

Свідок ОСОБА_97 показав суду, що в ніч на 02.04.2021 року у місті Гадячі розпивав спиртні напої. В подальшому після 12 години ночі біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_23 » бачив ОСОБА_10 , а також ОСОБА_22 і ОСОБА_98 , із якими пили пиво. Потім він сів до них в автомобіль автомобіль Ауді зеленого кольору, а дорогою вийшов перед річкою і пішов додому, а наступного дня о 9 ранку його викликали працівники поліції та отримали свідчення із застосуванням відеозапису. Не бачив щоб ОСОБА_28 та ОСОБА_93 били ОСОБА_10 .

У ході огляду мобільного телефону ОСОБА_99 , проведеного 02.04.2021 року, встановлено наявність у нього контактів « ОСОБА_77 » та « ОСОБА_100 », із якими він зв'язувався у ніч на 02.04.2021 року (т. 7 а.с.8-13).

Означені відомості про телефонні з'єднання в ніч на 02.04.2021 року ОСОБА_5 ( НОМЕР_16 ), ОСОБА_99 ( НОМЕР_18 ) та ОСОБА_6 ( НОМЕР_19 ), а також ОСОБА_10 ( НОМЕР_20 ) та їх пересування містом Гадяч, Полтавської області, переважно у центральній частині підтверджуються відомостями ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », щодо яких слідчим суддею ІНФОРМАЦІЯ_10 в установленому порядку був наданий тимчасовий доступ (т. 7 а.с. 87-102).

Під час слідчого експерименту 02.04.2021 року свідок ОСОБА_97 безпосередньо після події детально відтворив обставини та обстановку подій, зокрема те, що ОСОБА_18 та ОСОБА_101 побили та насильно повезли із собою ОСОБА_10 вночі 02.04.2021 року (т.7 а.с. 14-18).

Суд зазначає, що показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів ? протоколом слідчого експерименту.

Заперечення свідком у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за його участю під час слідчого експерименту, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.

Легітимна мета слідчого експерименту за участю свідка (підозрюваного, обвинуваченого) досягається дотриманням установленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому (висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі ІНФОРМАЦІЯ_26 у справі № 740/3597/17 (провадження № 51-6070кмо19).

Проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_102 містило ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення випробувань, тому приймається до уваги в якості самостійного вагомого доказу обвинувачення.

Свідок ОСОБА_103 також підтвердив, що в ніч на 02.04.2021 року у місті Гадячі біля магазину ОСОБА_104 бачив в тому числі ОСОБА_22 , ОСОБА_98 і ОСОБА_105 , які спілкувались між собою. В подальшому ОСОБА_106 сів в автомобіль зеленого кольору і поїхав. ОСОБА_10 в ту ніч не пам'ятає.

Суд зазначає, що короткочасне незаконне позбавлення волі у розумінні ч. 2 ст. 146 КК України, - це обмеження свободи пересування людини, вчинене без законних підстав, на певний хоча й не тривалий період часу, яке все рівно порушує її право на свободу пересування. Незаконність позбавлення волі обумовлюється відсутністю відповідного рішення суду або іншого уповноваженого органу, та відсутністю підстав для позбавлення волі ОСОБА_10 , передбачених законом.

Необхідними ознаками є обмеження пересування особи, тобто унеможливлення вільного переміщення, виходу з певного місця, обмеження пересування в інший спосіб та відсутність згоди особи.

ОСОБА_10 не вказував суду та не навів доказів, що завчасно давав свою добровільну згоду на насильницьке обмеження його свободи, зокрема транспортування у багажному відділенні автомобіля конструкції «седан» зі спричиненням тілесних ушкоджень. Або ж такі випадки із ним відбувались і раніше на добровільній основі. Навпаки підтвердив, що із обвинуваченими мав місце силовий конфлікт.

Таким чином, сукупність зібраних доказів публічного звинувачення поза розумним сумнівом доводить, що мало місце незаконне позбавлення волі ОСОБА_10 і обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 винуваті у його вчиненні.

по епізоду № 3 - незаконного зберігання вогнепальної зброї

Обвинувачений ОСОБА_5 своєї провини не визнав та пояснив, що 05.11.2021 року біля 6 ранку до нього додому за адресою: АДРЕСА_2 , де він був один, прийшли працівники поліції та стали вломлюватись у квартиру. Він їм не відчиняв, бо зателефонував адвокату і чекав його приїзду, працівникам поліції не довіряє. Чи телефонував він у цей час матері говорити відмовився, бо вважає, що результати негласних слідчих (розшукових) дій є недопустимими. Через деякий час працівники поліції виламали двері і зайшли до квартири, де застосували до нього заходи фізичного впливу та поклали на підлогу обличчям донизу. Пізніше йому оголосили підозру у вчиненні вбивства та незаконного позбавлення волі. Потім приїхав його захисник ОСОБА_4 і вони почали обшук. В ході обшуку під ліжком у кімнаті вилучили сумку з автоматом. Як він потрапив до його квартири не знає, вважає, що його підкинули працівники поліції.

Незважаючи на невизнання своєї провини, винуватість ОСОБА_5 підтверджується такими доказами.

05.11.2021 року із 06.55 годин по 14.58 годин за місцем проживання ОСОБА_5 , у квартирі АДРЕСА_7 , під ліжком вилучено автомат Калашникова «АК-103» калібру 7,62х39 мм, серійний номер: « НОМЕР_3 » із ременем - у матерчатій сумці чорного кольору, що визнані речовими доказами (т. 7 а.с. 137-147, т. 8 а.с. 60-61).

Означений обшук проведений в присутності понятих та із застосуванням відеозапису, на підставі належними чином вмотивованих ухвал слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04.11.2021 року (т. 7 а.с. 135-138, 139-147). Ознак фальсифікації доказів судом не встановлено, навпаки слідча дія проводилась згідно вимог ст. ст. 234-236 КПК України. Вважати понятих зацікавленими у результатах розгляду справи та недовіряти результатами слідчої дії у суду підстав не має. Відтак підстав для визнання протоколу цієї слідчої дії та вилучених предметів недопустимими доказами, як про це заявляє сторона захисту, не вбачається.

Відповідно до висновку комплексної судової експертизи (трасологічної, імунологічної, балістичної) № КСЕ-19/117-21/13540 від 15.11.2021 року, вилучений автомат являється вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова «АК-103» калібру 7,62х39 мм, серійний № НОМЕР_3 , виробництва рф, виготовлений промисловим способом. На ньому слідів знищення або зміни номерних позначень, поту, слідів папілярних узорів рук не виявлено ( т. 8 а.с. 103-111).

Відсутність на вогнепальній зброї поту та слідів папілярних узорів може пояснюватись значною тривалістю, а також способом забезпечення зберігання, зокрема шляхом поміщенням до матерчаного чохла у приміщенні, проте на ручках цього чохла, згідно з висновками судово-імунологічної експертизи № СЕ-19/117-21/14005-БД від 26.11.2021 року, виявлено піт (т. 8 а.с. 115-118).

Згідно з протоколами від 22.10.2021 року та 09.11.2021 року негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 (№ НОМЕР_16 ) зафіксовані його розмови (т. 8 а.с. 64, 74-75):

- о 03.16 годині 29.08.2021 року ОСОБА_5 в розмові зі своїм знайомим (№0956207269) говорить: «так давай може я тебе пристрелю та усьо не їдь», «…трава (неценз…) дома, покурить хочеться, (нец…), може розігнатися та розбиться, тоже варіант, нормально, заї…ло вьо»;

- о 03.22 годин 29.08.2021 року ОСОБА_5 в розмові зі своїм знайомим говорить: «виходь до перекрьостка, щас я ось почуєш стрільбу, (нец..), я з автоматом щас їду (нец…), буду стрілять (нец…)», на що йому всерйоз відповідають щоб він цього не робив, проте він знову повторює: «нє, щас покурим полюбом, поки почуєш стріляють, уже рядом я»;

- о 07.08 годин 05.11.2021 року ОСОБА_5 в телефонній розмові зі своєю матір'ю повідомляє, що в нього обшук, а в нього: «ору…, ну дома есть щось, поняла», на запитання останньої чи «є дома?», категорично підтверджує: «да, да, да, да, у мене дома єсть», далі наказав їй відкривати двері і повідомити, що він поїхав у відрядження.

З відеозаписів обшуку вбачається, що ОСОБА_5 на вимогу поліції протягом 30 хвилин не відчиняв двері квартири, тому було прийнято рішення про примусове їх відкриття за допомогою спеціального пристрою і лише після цього ОСОБА_5 відчинив двері.

Зважаючи, що слідча дія обшук розпочата о 06.55 годин на сходовому майданчику, а ОСОБА_5 відімкнув свою квартиру за 30 хвилин, тобто о 07.25 годин, відомості зняття інформації з його мобільного телефону - розмови із матір'ю о 07.08 годин про наявність у нього вдома певного предмета, що починається на «ору…» (російською - «оружие») вочевидь свідчать про його обізнаність що в нього мала бути проведена слідча дія та наявності у нього вдома предмету злочину.

Інші розмови за 29.08.2021 року з його знайомим теж вочевидь свідчать про наявність у нього автомата, з якого він мав наміри здійснювати постріли щоб бути почутим. Обвинувачений ОСОБА_5 відмовився давати пояснення з приводу його розмов з матір'ю та іншими особами, тому не спростував цих обставин.

Підстав для визнання недопустимими доказів, як про це просить сторона захисту суд не вбачає. Гласні та негласні слідчі (розшукові) дії проводились уповноваженими суб'єктами на підставі відповідних вмотивованих ухвал слідчих суддів, які відкриті стороні захисту та яка мала достатньо часу та можливостей для підготовки до розгляду справи.

III. ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що провина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.115, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 146 КК України доведена поза розумним сумнівом.

IV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суди мають ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, перший з яких відноситься до особливо тяжких, проти життя людини, внаслідок чого настали невідворотні наслідки, спосіб його вчинення, ретельного і тривалого приховування, являючи підвищену суспільну небезпечність. Другий невеликої тяжкості проти волі людини, хоча і не значної тривалості. Третій тяжкий проти громадської безпеки, що виразився у незаконному зберіганні бойової зброї до повномасштабного вторгнення.

Враховуються і дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на час вчинення злочинів хоча й був відносно молодий за віком проте вже мав стійкі антисоціальні переконання, про що переконливо свідчать матеріали НСРД, посередньо характеризується, до затримання працював керівником ФГ « ОСОБА_8 », на обліках в нарколога та психіатра не перебуває, розлучений з 02.09.2021 року, має малолітню дитину.

Відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено. Наведена прокурором в якості обтяжуючої покарання обставина - тяжкі наслідки не може бути врахована, оскільки такі наслідки у виді смерті людини є ознакою об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (позиція ВС у справі №566/606/15-к від 20.06.2018 року). Суд зазначає, що тяжкими наслідками, завданими злочином (п. 5 ч. 1 ст. 67 КК України), слід розуміти ті суспільно небезпечні зміни в об'єкті кримінально-правової охорони, які викликані вчиненням злочину, але виходять за межі його складу. Інші обставини в якості обтяжуючих покарання прокурором в обвинувальному акті не наведені, тому теж не можуть бути враховані.

Ці відомості в сукупності дають підстави для висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за необхідне і достатнє призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статей, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України на рівні наближеному до максимальної межі санкції ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідатиме принципу справедливості і пропорційності покарання особливій тяжкості злочину та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 146 КК України, відноситься до нетяжких. Незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_10 вчинене протягом короткого проміжку часу і потерпілий не наполягає на покаранні обвинуваченого. За інкримінованим ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров'я) потерпілий ОСОБА_10 відмовився від приватного обвинувачення і його відмова прийнята судом.

При цьому ОСОБА_6 раніше не судимий, не одружений, офіційно не працює,на обліках в нарколога та психіатра не перебуває. Із часу вчинення кримінального правопорушення (02.04.2021 року) до кримінальної відповідальності не притягувався.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_6 не встановлено.

З огляду на викладене, позицію потерпілого ОСОБА_10 та прокурора, суд вважає що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на рівні мінімальної межі.

V. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах відповідно до обсягу інкримінованого обвинувачення на користь держави, оскільки доведені документально.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно залишити тримання під вартою з метою забезпечення виконання вироку до вступу його в законну силу і уникнення ризиків ухилення обвинуваченого від суду, виконання процесуальних рішень, продовження злочинної діяльності, з огляду на викладені вище обставини справи. Клопотань про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 не надходило. Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_107 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 14 років;

-за ч. 2 ст. 146 ККУкраїни у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років.

ОСОБА_108 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу - залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відраховувати з 05 листопада 2021 року.

Строк покарання ОСОБА_6 рахувати з дня його затримання після набрання вироком законної сили.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави 60740 грн 18 коп. витратна залучення експертів.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави 11904 грн 68 коп. витратна залучення експертів.

Речові докази: диски та флешкарти із відео-, звукозаписами та додатки до висновків судових експертиз - зберігати при матеріалах справи, автомат Калашникова «АК-103» калібру 7,62х39 мм, серійний номер: « НОМЕР_3 » із ременем - у матерчатій сумці чорного кольору - конфіскувати в дохід держави, інші речові докази - повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_109