Дата документу 11.09.2025Справа № 554/10901/25
Провадження № 2-з/554/62/2025
11 вересня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
при секретарі судового засідання - Тоцькій К.А.,
розглядаючи у судовому засіданні в залі суду заяву адвоката Дашка Максима Володимировича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом адвоката Дашка Максима Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,-
У провадженні Шевченківського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача, що виразилися у пошкодженні намогильних споруд її родичів, чим спричинено матеріальні збитки у розмірі 282 019,67 грн. та моральну шкоду.
03.09.2025 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на праві власності, мотивуючи це тим, що відповідач є пенсіонером, отримує лише пенсію, на яку накладення арешту законом заборонено, а отже, існує ризик відчуження належного йому нерухомого майна та утруднення виконання майбутнього судового рішення.
Розглянувши заяву, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150, ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , і відсутні інші джерела доходу, окрім пенсії, яка не підлягає арешту. Це свідчить про існування реальної загрози відчуження нерухомого майна для ухилення від виконання можливого рішення суду про відшкодування шкоди.
Відповідно до вимог ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Оцінивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154, 157, 258, 260 ЦПК України,-
Заяву представника позивача - адвоката Дашка Максима Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .
Роз'яснити сторонам, що ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали направити сторонам та органу державної виконавчої служби для виконання.
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
З текстом ухвали суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н.В.Тімошенко