Справа № 487/3766/25
Провадження № 2/487/2185/25
10.09.2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Притуляк І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про споживчий кредит
30.05.2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява представника ТОВ «Коллект Центр» Ткаченко М. до ОСОБА_1 , сформована в системі «Електронний суд», відповідно до якої представник просила стягнути з відповідача заборгованість за Договорами про споживчий кредит №4288474 від 08.08.2021 та № 102992400 від 11.07.2021 року у загальному розмірі 34680,41 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 08.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 4288474, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 3500 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та 5% (базової ставки).
Крім того, 11.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 102992400 відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 4000 грн. строком на 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та 5% (базової ставки).
ТОВ «Коллект Центр» є правонаступником кредитора у зобов'язанні ТОВ «МІЛОАН».
Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договорами, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
В свою чергу, заборгованість за договорам відповідачем не погашається, у зв'язку із чим утворилась заборгованість за договором № 4288474 у загальному розмірі 18098,62 грн., за договором № 102992400 у загальному розмірі 16581,79 грн.. Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Також, просила провести про розгляд справи без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Ухвалою суду від 06.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності до статей 174,178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178 ЦПК України.
У відповідності до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 11.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 102992400, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 4000 грн. строком на 30 днів з 11.07.2021 року до 10.08.2021 року (п.п. 1.3,1.4 - Договору) зі сплатою відсотків у розмірі 1,00 % (п. 1.5.2 - Договору) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та 5% (базової ставки) (п. 1.6 - Договору).
Відповідач підписав Договір 08.08.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R66300, який був відправлений на зазначений ним у договорі номер телефону - НОМЕР_1 - 11.07.2021 року.
Перерахування коштів підтверджується Квитанцією з «LIQPAY» ID платежу 1702496417 від 11.07.2021 року, з якої вбачається що «Tengo» перерахував грошові кошти у сумі 3500 грн. відповідно до Договору 4288474 на картковий рахунок НОМЕР_2 .
Відповідно до п.2.2.1 Договору, позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.
Пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.
Відповідно до п. 2.3.1 Договору продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином.
Так, відповідно до п.п. 2.3.1.1 Договору пролонгація на пільгових умовах, відбувається на строк від 3 до 15 днів із максимальним розміром комісії від 3 % до 10%.
Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Відповідно до п.п. 2.3.1.2 Договору пролонгація на стандартних (базових) умовах: користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Крім того, 08.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит (далі - Договір) № 4288474, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 3500 грн. строком на 30 днів з 08.08.2021 року до 07.09.2021 року (п.п. 1.3,1.4 - Договору) зі сплатою відсотків у розмірі 0,88 % (п. 1.5.2 - Договору) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та 5% (базової ставки) (п. 1.6 - Договору).
Відповідач підписав Договір 08.08.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором V32726, який був відправлений на зазначений ним у договорі номер телефону - НОМЕР_1 - 08.08.2021 року.
Перерахування коштів підтверджується Квитанцією з «LIQPAY» ID платежу 1728860191 від 08.08.2021 року, з якої вбачається що ТОВ «Мілоан» перерахував грошові кошти у сумі 3500 грн. відповідно до Договору 4288474 на картковий рахунок НОМЕР_2 .
Відповідно до п.2.2.1 Договору, позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.
Пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.
Відповідно до п. 2.3.1 Договору продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином.
Так, відповідно до п.п. 2.3.1.1 Договору пролонгація на пільгових умовах, відбувається на строк від 3 до 15 днів із максимальним розміром комісії від 3 % до 10%.
Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.
Відповідно до п.п. 2.3.1.2 Договору пролонгація на стандартних (базових) умовах: користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 15/12-2021-22, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором № №4288474 від 08.08.2021. Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 7441,52 грн., з яких 3002,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4194,52 грн. заборгованість по процентами, 245,00 грн. заборгованість за комісіями.
17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 15/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договором № №102992400 від 11.07.2021. Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 7052,89 грн., з яких 2762,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 3890,89 грн. заборгованість по процентами, 400 грн. заборгованість за комісіями.
У свою чергу, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги за кредитними договорами, у т.ч. за договорами №102992400 від 11.07.2021 та №4288474 від 08.08.2021. Відповідно до реєстру боржників, що є додатком до Договору відступлення права вимоги, ТОВ «Коллект Центр» набуло грошової вимоги до відповідача на загальні суми:18098,62 грн. та 16581,79 грн..
Із змісту позову вбачається, що відповідач зобов'язання за договором позики належним чином не виконує, внаслідок чого, утворилася заборгованість, яка за розрахунком позивача ТОВ «Коллект Центр», станом на 21.05.2025 року становить:
- за Договором № 102992400 від 11.07.2021 складає 16581,79 грн., з яких: 2762,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 13419,79 грн. заборгованість за відсотками та 400,00 грн., за пенею.
- за Договором №4288474 від 08.08.2021 складає 18098,62 грн., з яких: 3002,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 14851,62 грн. заборгованість за відсотками та 245 грн., за пенею.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другої статті 639 ЦК України).
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19; від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11 Законом України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
З матеріалів справи судом встановлено, що договори про надання фінансових послуг укладено в електронному вигляді, з застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подала заявки на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позик, після чого позикодавці надіслали останній за допомогою засобів зв'язку на указаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використала для підтвердження підписання договорів.
Таким чином, ці правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20 (провадження №61-2303св21).
За умовами договорів відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на зазначений ним банківський картковий рахунок.
За нормами ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Наявним у справі доказами підтверджується набуття ТОВ «Коллект центр» права вимоги до відповідача за вказаними вище договорами позики, які укладені в електронній формі та умови яких позикодавцем були виконані.
В свою чергу, відповідач доказів належного виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів суду не надав, розрахунок заборгованості, складений представником позивача, не спростував.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та отримані кошти згідно умов договору не повернув, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за Договорами про споживчий кредит № 102992400 від 11.07.2021 та №4288474 від 08.08.2021, в загальному розмірі 34680,41 грн., яка підтверджена розрахунками позивача.
Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових, суд зазначає наступне.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021року по справі №380/887/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 13000 грн та 2422,40 грн сплаченого судового збору за поданням даного позову.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №02-09/2024-7 про надання правничої допомоги від 02.09.2024 року, укладений між ТОВ «Коллект центр» та ФОП ОСОБА_2 ; копію платіжної інструкції №0521970001 від 13.05.2025 за надання правової допомоги згідно договору №02-09/2024-7 про надання правової допомоги у розмірі 13000 грн.; заявку на надання юридичної допомоги №26 від 01.04.2025; витяг з акту №8 про надання юридичної допомоги від 30.04.2024, відповідно до якого надано правову допомогу у виді усної консультації з вивченням документів вартістю 4000 грн.., складання позовної заяви вартістю 9000 грн.
Таким чином, враховуючи, що дана справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною, ціна позову не перевищує ста прожиткового мінімуму для працездатних осіб, незначні обсяги виконаної роботи, види наданих послуг, надання правничої допомоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в даній справі зводилося до складання позовної заяви. Виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, ч.5 ст. 279, ст. 282, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість:
- за Договором № 102992400 від 11.07.2021 у розмірі - 16581,79 грн., з яких: 2762,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 13419,79 грн. заборгованість за відсотками та 400,00 грн. за пенею.
- за Договором №4288474 від 08.08.2021 у розмірі - 18098,62 грн., з яких: 3002,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 14851,62 грн. заборгованість за відсотками та 245,00 грн. за пенею.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місце знаходження вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, код ЄДРПОУ: 44276926
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Головуючий суддя І.О. Притуляк