Справа № 465/5588/25
Провадження 2/465/3321/25
Іменем України
11.09.2025 м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря Арбуза Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі також - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якому просить стягнути із відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 1461-1901 від 18.10.2024у розмірі 24 454,20гривень, яка складається із: заборгованість за кредитом - 8 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 14 764,20 гривень; заборгованість по комісії - 1 200,00 гривень; заборгованість по штрафам - 490,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.10.2024між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1461-1901, який підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4 000 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту пільгова; промо-ставка - 0,75 % в день; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.
Також Додатковою угодою №1 від 20.10.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1461-1901 від 18.10.2024 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000 гривень.
Також Додатковою угодою №2 від 27.10.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1461-1901 від 18.10.2024 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000 гривень.
Також Додатковою угодою №3 від 01.11.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1461-1901 від 18.10.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000 гривень.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до вищевказаних Додаткових угод.
Зазначає, що відповідач не вживає жодних заходів, які свідчать про наміри виконувати зобов'язання, передбачені Договором, ухилився від виконання зобов'язань перед позивачем.
У зв'язку з чим, просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 1461-1901 від 18.10.2024в загальному розмірі 24 454,20гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість позивач до позову подав заяву про розгляд справи без участі позивача, згідно якої просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи. Втім подав через канцелярію суду заяву, згідно якої зазначив, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я змушений звільнитись з роботи. Потім зареєструвався у Львівському обласному центрі зайнятості, де отримав мінімальну допомогу по безробіттю. На даний час в нього сильно погіршився стан здоров'я, він навіть не може пересуватись. Він немає фінансовий можливості погасити даний кредит, виплатити великі відсотки по кредиту, які набагато перевищують тіло позики. У зв'язку з вищезазначеного, просить суд списати нараховані відсотки по кредитному договору № 1461-1901 від 18.10.2024; списати по даному кредиту всі штрафи, пені та інше, оскільки згідно Закону України №2120-ІХ від 15.03.2022, всі штрафи, пені та інші платежі, перераховані з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором підлягають списанню.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом установлено, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
18.10.2024між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1399-0799 продукту «СreditКasa». Зазначений Кредитний договір, як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений; відповідно до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4 000 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту пільгова; промо-ставка - 0,75 % в день; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.
Також Додатковою угодою_№1 від 20.10.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1461-1901 від 18.10.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000 гривень.
Також Додатковою угодою_№2 від 27.10.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1461-1901 від 18.10.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 000 гривень.
Також Додатковою угодою_№3 від 01.11.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1461-1901 від 18.10.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000 гривень.
Разом з тим, судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1461-1901 від 18.10.2024, правила відкриття кредитної лінії та графік платежів за даним договором підписані електронним підписом позичальника ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (паролем) А7267 18.10.2024, додаткова угода _№1 від 20.10.2024 до даного договору та графік платежів за даним договором підписана електронним підписом позичальника ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (паролем) НОМЕР_1 20.10.2024; додаткова угода _№2 від 27.10.2024 до даного договору та графік платежів за даним договором підписана електронним підписом позичальника ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (паролем) А9154 27.10.2024 та додаткова угода _№3 від 01.11.2024 до даного договору та графік платежів за даним договором підписана електронним підписом позичальника ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (паролем) А5277 01.11.2024.
Отже, даний договір та додаткові угоди до даного договору підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач, через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК», видав відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 8 000,00 гривень на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування суми коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 та довідкою директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування коштів по вказаному договору.
З наведеного вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належним чином виконав свої зобов'язання за вказаним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами вищевказаного договору.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Отже, зі змісту договору №№ 1461-1901 від 18.10.2024та додаткових угод до даного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов'язків сторін.
Отже, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір та додаткова угода до договору не були б укладені, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення, невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з п. 8.4. Договору, у разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом або комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплати комісії за видачу Кредиту) на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати повернення кредиту, що встановлена п.4.13 даного Договору.
Право користування кредитом за пільговою процентною ставкою протягом першого базового періоду надається позичальнику, якщо про це вказано в п. 10.1 договору за умови, що позичальник у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, нараховані за пільговою процентною ставкою та комісією за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплати комісії за видачу Кредиту) не пізніше останнього дня першого базового періоду шляхом сплати Кредитодавцю обов'язкового платежу у повному обсязі. У разі несплати Позичальником у повному обсязі нарахованих за Пільговою процентною ставкою процентів за користування Кредитом та/або комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплати комісії за видачу Кредиту) не пізніше останнього дня першого Базового періоду, нарахування процентів за користування кредитом за перший Базовий період здійснюється за Стандартною процентною ставкою (за виключенням періоду нарахування відсотків за Промо-ставкою, якщо Позичальнику було надано право протягом певного періоду сплачувати проценти за користування кредитом за Промо-ставкою, оскільки нарахування відсотків за Промо-ставкою здійснюється незалежно від того, чи своєчасно і чи в повному обсязі Позичальник виконав зобов'язання з оплати відсотків, нарахованих за Промо-ставкою та/або комісії за видачу Кредиту). Надалі нарахування відсотків за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою до моменту повного погашення позичальником заборгованості зі плати процентів та/або комісії за видачу Кредиту. З моменту повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів подальше нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Зниженою процентною ставкою відповідно до умов п.10.1 Договору (п. 10.2. Договору).
Пунктом 10.3. Договору передбачено, що позичальник здійснює сплату процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою починаючи з наступної дати: з першого для користування Кредитом, якщо Позичальнику не була надана можливість сплати процентів за користування Кредитом за Пільговою процентною ставкою та/або Промо-ставкою; з наступного дня за датою завершення періоду дії Промо-ставки, якщо можливість сплати відсотків за користування Кредитом за Промо-ставкою надана Позичальнику на строк, який є меншим за тривалість першого Базового періоду, і при цьому Позичальнику не була надана можливість сплати відсотків за користування Кредитом за Пільговою процентною ставкою; з першого дня другого Базового періоду, якщо протягом усієї тривалості першого Базового періоду Позичальник користувався правом сплати процентів за Пільговою процентною ставкою або Промо-ставкою, або комбінацією вказаних ставок, і своєчасно та у повному обсязі здійснив сплату процентів за користування Кредитом, нарахованих за перший Базовий період.
Позичальник зберігає можливість сплати відсотків за користування кредитом за Зниженою процентною ставкою протягом усього періоду дії Договору за умови сплати Позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплати комісії за видачу Кредиту) шляхом сплати Кредитодавцю Обов'язкового платежу у повному обсязі у визначений цим Договором строк.
У разі несплати Позичальником у повному обсязі Обов'язкового платежу не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду з наступного дня, подальше нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою до моменту повної сплати Позичальником Обов'язкового платежу (включаючи дату оплати). З дати, наступної за днем оплати Позичальником Обов'язкового платежу у повному обсязі, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Зниженою процентною ставкою.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 05.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1461-1901 від 18.10.2024; додатковою угодою_№1 від 20.10.2024, додатковою угодою_№2 від 27.10.2024 та додатковою угодою_№3 від 01.11.2024 складає 24 454,20 гривень, яка складається з: заборгованість за кредитом - 8 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 14 764,20 гривень; заборгованість по комісії - 1 200,00 гривень; заборгованість по штрафам - 490,00 гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти позову відповідач не надав, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором, відповідачем жодним чином спростовано не було.
Щодо доводів відповідача про те, що нарахований розмір відсотків за використання кредитних коштів є неспівмірно великим, суд оцінює критично та зазначає, що кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і про детальний опис його сукупної вартості, розмір процентної ставки (стандартної та зниженої, умови їх застосування), строк кредитування, порядок розрахунків, та всі інші істотні умови, передбачені законодавством України, про що відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами вказаного кредитного договору, які підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Крім цього, доказів на підтвердження чи спростування обставини щодо неукладення договору матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України, є його процесуальним обов'язком.
Водночас, суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, згідно яких зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладення зазначених договорів, останні у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належними підставами для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов'язків сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Умови укладеного між сторонами кредитного договору в цій частині не є нікчемними в силу положень ч.2 ст. 215 ЦК України.
Позовних вимог відповідач про визнання недійсним правочину чи окремих його умов відповідач не заявляв.
Отже, відсутні підстави для зміни в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами та зменшення суми нарахованих позивачем відсотків за користування кредитним коштами.
Таким чином встановлено, що позивач належно виконав свої обов'язки за кредитним договором № 1461-1901 від 18.10.2024; додатковою угодою_№1 від 20.10.2024, додатковою угодою_№2 від 27.10.2024 та додатковою угодою_№3 від 01.11.2024, однак відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за даним кредитним договором та даними додатковими угодами до договору, у зв'язку з чим допустив заборгованість на загальну суму 24 454,20гривень.
Водночас позивач направив на адресу відповідача вимогу про усунення порушень умов Договору № 1461-1901 від 18.10.2024 вихідний №1461-1901/в від 13.05.2025 про сплату заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту отримання такої вимоги, однак, відповідач вимогу не виконав, заборгованість не погасив.
Оскільки матеріали справи не міститься доказів повернення відповідачем позивачу отриманих коштів за вказаним договором та даними додатковими угодами у розмірі 8000 грн. та процентів в розмірі 14 764,20грн., а відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 000 грн. та по процентам в розмірі 14 764,20грн. є обґрунтованими.
Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором № 1461-1901 від 18.10.2024; додатковою угодою_№1 від 20.10.2024, додатковою угодою_№2 від 27.10.2024 та додатковою угодою_№3 від 01.11.2024, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн. та заборгованості по процентам в розмірі 14 764,20 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 1 200,00 гривень за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.
В п.4.11 договору сторони погодили, що комісія за надання кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
- доходи кредитодавця у вигляді процентів;
- комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
- інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Отже, відповідно до наведених положень вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням кредиту. Встановлення обов'язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодився сплатити комісію за надання кредиту.
Аналізуючи умови кредитного договору, суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки умовами договору передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.
Наведене узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача комісії в розмірі 1200 грн. підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 490 грн., суд зазначає наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.
Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Враховуючи викладене та те, що неустойка за договором позики нарахована під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Пунктом 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок неустойки розмірі 490 гривень за період з 17.11.2024 по 07.05.2025 (під час дії в Україні воєнного стану), а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення 24 454,20 гривень.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2 373,86 гривень (23964,20*2422,40/24 454,20).
Окрім того, суд роз'яснює відповідачу, що відповідач ст.435 ЦПК України, він має він право на звернення до суду із заявою щодо відстрочення або розстрочення виконання рішення у зв'язку з важким матеріальним становищем, до якої слід долучити докази, які б підтверджували вказані обставини.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд -
Позов частково задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором за кредитним договором № 1461-1901 від 18.10.2024; додатковою угодою_№1 від 20.10.2024, додатковою угодою_№2 від 27.10.2024 та додатковою угодою_№3 від 01.11.2024, в загальному розмірі 23 964,20 гривень та судові витрати у розмірі 2 373,86 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 26 338 (двадцять шість тисяч триста тридцять три) гривень 06 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Дата складення повного судового рішення 11.09.2025.
Суддя Кушнір Б.Б.