Справа № 456/4545/25
Провадження № 2-о/456/229/2025
09 вересня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Валовін Ю. В. ,
з участю секретаря Байко В.З.
заявника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.
Заявниця звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , правовстановлюючого документа - трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.07.1978 з записом прізвища на титульній сторінці « ОСОБА_2 » (замість « ОСОБА_2 »).
В обґрунтування заявлених вимог заявниця покликається на те, що вона ОСОБА_1 10.01.1987 у Стрийському відділі РАЦС зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_3 . На підставі свідоцтва про шлюб її дівоче прізвище було змінено з ОСОБА_4 на « ОСОБА_2 ». В подальшому, Стрийським міськпобуткомбінатом, з яким ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах, на підставі свідоцтва про шлюб, у зв'язку зі зміною прізвище, було здійснено виправлення в трудовій книжці, а саме на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_2 внесено виправлення прізвища, проте замість прізвища « ОСОБА_2 » зроблено запис « ОСОБА_2 ». Внаслідок допущеної помилки в написанні букви, заявниця позбавлена можливості отримати пенсію, з причин не врахування Пенсійним фондом України при підрахунку страхового стажу, трудового стажу, що зазначений в трудовій книжці серії НОМЕР_2 . Причина відмови вказана в Рішенні вих. № 38388/03-16 від 25.06.2025 та полягає втому, що трудова книжка належить особі з прізвищем « ОСОБА_2 », а в свідоцтві про розлучення прізвище заявниці вказане як « ОСОБА_2 ».
Також заявниця наголосила, що звернутись до колишнього роботодавця для внесення виправлення вона не в змозі, так як останній ліквідований ще і за попередньою адресою не знаходиться.
Таким чином, з метою реалізувати своє право на пенсію заявниця просить встановити факт, що має юридичне6 значення, а саме, факт належності їй правовстановлюючого документу, трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.07.1978.
Заінтересована особа, в своєму клопотанні наданому суду, просила справу слухати без її участі, з приводу викладених заявницею обставин покладається на розсуд суду та на прийняття ним рішення відповідно до чинного законодавства.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В. /а.с. 16/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.08.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту що має юридичне значення прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.09.2025. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права /а.с. 17/.
Розгляд справи по суті відбувся 09.09.2025 за участі заявниці з проголошенням вступної та резолютивної частини.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, вимоги заяви підтримала в повному обсязі та просила такі задовольнити. Подала суду клопотання про допит свідка, ОСОБА_5 , яка працювала з заявницею на одному підприємстві та могла підтвердити факти про встановлення яких остання просить.
Заінтересована особа, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення заяви ОСОБА_6 не заперечила.
Фактичні обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.07.1978 була прийнята на роботу в Стрийський міськпобуткомбінат ученицею дамського перукаря. Роботодавцем 20.07.1978 було видано трудову книжку серії НОМЕР_2 , з заповненням особистих даних, щодо прізвища ім'я та по батькові, а також даних про місце праці /а.с. 10/
10.01.1987 ОСОБА_1 у Стрийському відділі РАЦС зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_3 та отримала прізвище чоловіка « ОСОБА_2 ». На підставі свідоцтва про одруження, роботодавцем було внесено відповідний запис до трудової книжки. Прізвище « ОСОБА_4 » закреслено та внесено прізвище « ОСОБА_2 » /а.с. 9/.
Оригінал свідоцтва про одруження в заявниці відсутній, так як шлюб 07.08.1991 було розірвано та видано взамін Свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 /а.с. 7/. Після розірвання шлюбу заявниця повернула собі дівоче прізвище « ОСОБА_4 ». І лише в 2001 році отримала новий паспорт серії НОМЕР_4 з прізвищем « ОСОБА_4 ».
17.06.2025 заявниця звернулась до Пенсійного форнду України з заявою про призначення пенсії. Проте Рішенням вих. № 38388/03-16 від 25.06.2025 їй відмовлено з посиланням на те що подана трудова книжка належить особі з прізвищем « ОСОБА_2 », що не відповідає прізвище « ОСОБА_2 », що вказане у Свідоцтві про розірвання шлюбу.
Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з допущеною помилкою під час запису прізвища в трудовій книжці.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
До таких фактів законодавець у статі 315 ЦПК України відносить: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 761/16799/15-ц (провадження № 14-139цс18), у постанові від 10.04.2019 у справі №320/948/18.
У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» міститься роз'яснення про те, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документів, відповідно до чинного законодавства. Поряд з цим, суд може встановити факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, трудової книжки, іншого документу, що посвідчує трудовий стаж. Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, досліджені в судовому засіданні свідоцтво про народження ОСОБА_1 . Серіг НОМЕР_5 /а.с. 6/, свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 /а.с. 7/, паспорт серії НОМЕР_4 , та трудова книжка НОМЕР_2 /а.с. 9-14/, дають підстави стверджувати поза всяким сумнівом, що всі ці документи належать одній особі.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 підтвердила, наведені вище обставини, так як працювала разом з заявницею в Стрийському міськпобуткомбінаті в період її прийняття на роботу, а також під час зміни нею прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_2 ». Стверджувала, що була добре обізнана, щодо належності ОСОБА_1 після одруження прізвища « ОСОБА_2 ».
Таким чином у суду відсутні підстави ставити під сумнів істинність фактів, зазначених у згаданих документах, оскільки такі відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в зібраних по справі доказах.
На підставі досліджених доказів у справі, які оцінено за вимогами допустимості, належності, достатності та взаємного зв'язку, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 належить трудова книжка НОМЕР_2 від 20.07.1978.
Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дасть їй можливість реалізувати своє право на пенсію.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, таким чином судові витрати слід віднести на рахунок заявника.
Керуючись ст. 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , правовстановлюючого документа - трудової книжки серії НОМЕР_2 від 20.07.1978 з проведеним записом про виправлення прізвища на титульній сторінці з прізвища ОСОБА_4 на прізвище ОСОБА_2 (замість ОСОБА_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони у справі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, ЄДРПОУ 22933548, юридична адреса: 08500, м. Фастів Київської області, вул. Саєнка Андрія, 10.
Суддя Юлія ВАЛОВІН