Справа № 464/6332/25
пр.№ 1-кс/464/1131/25
12 вересня 2025 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР,
Заявник 07 вересня 2025 року звернулась до Сихівського районного суду м.Львова зі скаргою, в якій просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області та обов'язати внести відомості до ЄРДР за її заявою від 30 липня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, зазначаючи, що про внесення відомостей до ЄРДР їй не відомо, а тому скарга подається з дотриманням строків на оскарження бездіяльності.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 10.09.2025 таким визначено ОСОБА_1 .
Матеріали вказаної скарги були передані та отримані слідчим суддею 12 вересня 2025 року у зв'язку з перебуванням у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні № 464/5485/24 з 09 по 12 вересня 2025 року.
Розглянувши дану, скаргу слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до положень ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України на досудовому провадженні, зокрема, заявником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною першою ст.304 КПК України чітко визначено строк подання скарги на бездіяльність відповідних осіб - протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зокрема, зобов'язаний внести відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Скаргу на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області заявником подано до суду 07 вересня 2025 року, про що свідчить трекінг поштового відправлення Укрпошти.
До матеріалів скарги заявником долучено:
-копію заяви від 30 липня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення з відміткою Укерпошти від 30.07.25.;
-копію запиту адвоката ОСОБА_3 від 02.08.2025;
-копії поштової накладної та фіскального чеку від 21.08.25. з описом поштового вкладення;
-копію трекінгу вручення від 27.08.25. запиту адвоката.
Слід зазначити, що законодавець виникнення права на оскарження бездіяльності уповноваженої особи на внесення відомостей до ЄРДР пов'язує з моментом вчинення відповідної бездіяльності, а не з моментом, коли особа дізналась про таку бездіяльність, так як невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не оформлюється окремою постановою, строк на оскарження якої починається з моменту отримання її копії. Тобто, звернувшись до відділу поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, заявник має реагувати на відсутність інформації по заяві протягом 10-ти днів з моменту її подання після спливу 24-х годин, а не чекати відповіді на неї. Заявник не була позбавлена права оскаржити бездіяльність у встановлені законом строки.
Згідно з ч.2 ст.304 КПК України скарга, подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, повертається.
Як унормовано ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
За ч.2 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/18 з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України) сформував правову позицію про те, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Воловік проти України, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 1640/0/4012 від 09 листопада 2012 року “Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» зазначено, що у випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Дану скаргу подано до суду по спливу більше як місяць після допущення відповідним органом бездіяльності. Неотримання заявником будь-яких рішень чи інформації, у тому числі про внесення до ЄРДР та/або відповіді на заяву про отримання витягу з ЄРДР про внесення відомостей на поточну дату, на які покликається заявник, не є поважними причинами пропуску строку, які б перешкодили своєчасно оскаржити бездіяльність органів поліції.
Зважаючи на викладене, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, слідчим суддею не встановлено. Безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням права на справедливий суд в такому елементі як правова визначеність.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19).
Викладене свідчить про відсутність поважних причин для пропуску строку на подання відповідної скарги, а слідчий суддя не вбачає підстав для його поновлення, тому скарга має бути повернута заявникові. Постановлення даної ухвали не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке не є абсолютним, адже держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, щоб не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, заявник не позбавлений права повторного звернення до органу досудового розслідування з заявою про злочин та, у разі нехтування вповноваженою особою вимогами ст.214 КПК України, оскаржити таку бездіяльність у строки, встановлені законом, тобто протягом 10 днів з моменту подання заяви.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ч.7 ст.304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст.304, 369-372, 532 КПК України,
відмовити ОСОБА_2 в поновленні строку на оскарження бездільності посадових осіб ВП № 2 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області та повернути скаргу заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_4