Провадження № 2-з/359/136/2025
Справа № 359/5665/25
Іменем України
10 вересня 2025 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
08 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Коміса М.В. до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла заява про забезпечення позову, якою просить суд : вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості і пені за договором оренди найму автомобіля та витребування автомобіля» по цивільній справі № 359/5665/25 шляхом: Накладання арешту на ? частину нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: 1. земельну ділянку, Кадастровий номер: 3220882601:01: 004:0324, площа (га): 0.0771, адреса: Київська область, Бориспільський район, с/рада. Вишеньківська, отриманої відповідачем на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер: реєстровий No823, НСА 742573, виданий 21 липня 2022 року, видавник: Меленна Т.К., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, у розмірі 1/2, для ведення особистого селянського господарства; 2. Земельну ділянку, Кадастровий номер: 3220881300:03:005:1041, Площа (га): 0.3155, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Бориспільський район, с/рада. Вишеньківська, підстава - свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер: реєстровий No824, НСА 742574, виданий 21 липня 2022 року, видавник: Меленна Т.К., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, Розмір частки: ; 3. земельну ділянку, кадастровий номер: 3220882601:01:004:0389, площа (га): 0.0467, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, підстава набуття права власності - свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер: реєстровий No692, НСА 742433, виданий 29 червня 2022 року, видавник: Меленна Т.К., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, розмір частки: ; 4. земельну ділянку, Кадастровий номер: 3220882601:01:004:0387, площа (га): 0.13, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , підстава - свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер: реєстровий No690, НСА 742429, виданий 29 червня 2022 року, видавник: Меленна Т.К., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, частка у розмірі 1/2 . тип об'єкта: житловий будинок - загальна площа (кв.м): 113.8, житлова площа (кв.м): 83.7, опис: при житловому будинку є такі надвірні будівлі: льох «Е», літня кухня-гараж «Ж», каналізаційна яма «З», колонка «К», огорожа «N 1». адреса: АДРЕСА_1 , набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер: реєстровий No691, НСА 742431, виданий 29 червня 2022 року, видавник: Меленна Т.К., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, розмір частки: .
Заяву обґрунтовано тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області, розглядається цивільна справа № 359/5665/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 «про стягнення за боргова-ності і пені за договором оренди найму автомобіля та витребування автомобіля». Так, предметом спору виступають правовідносини, які виникли через неналежне виконання відповідачем умов договору оренди автомобіля, який був укладений 23 жовтня 2023 року між ФОП (на момент розгляду даної справи, позивач закрив діяльність ФОП) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Саме через неправомірні дії відповідача (безпідставне ухилення від оплати орендної плати за користування автомобілем марки «КІА», модель «СІД» починаючи із 30 вересня 2024 року, безпідставне користування автомобілем по даний час та ігнорування вимог позивача повернути автомобіль) позивачу завдана шкода. Наразі, позивачу невідомо з яких мотивів відповідач грубо порушує його права, проте позивачу стало відомо, що у відповідача є наявне майно на праві приватної власності, а саме: тип об'єкта - земельні ділянки: 1. земельна ділянка, Кадастровий номер: 3220882601:01:004:0324, площа (га): 0.0771, адреса: Київська область, Бориспільський район, с/рада. Вишеньківська, отриманої відповідачем на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер: реєстровий No823, НСА 742573, виданий 21 липня 2022 року, видавник: Меленна Т.К., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, у розмірі 1/2, для ведення особистого селянського господарства; 2. земельна ділянка, Кадастровий номер: 3220881300:03:005:1041, площа (га): 0.3155, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Бориспільський район, с/рада. Вишеньківська, підстава - свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер: реєстровий No824, НСА 742574, виданий 21 липня 2022 року, видавник: Меленна Т.К., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, розмір частки: ; 3. земельна ділянка, кадастровий номер: 3220882601:01:004:0389, площа (га): 0.0467, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, підстава набуття права власності - свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер: реєстровий No692, НСА 742433, виданий 29 червня 2022 року, видавник: Меленна Т.К., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, розмір частки: ; 4. Земельна ділянка, Кадастровий номер: 3220882601:01:004:0387, площа (га): 0.13, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , підстава - свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер: реєстровий No690, НСА 742429, виданий 29 червня 2022 року, видавник: Меленна Т.К., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, частка у розмірі 1/2. Тип об'єкта: житловий будинок, загальна площа (кв.м): 113.8, житлова площа (кв.м): 83.7, опис: при житловому будинку є такі надвірні будівлі: льох «Е», літня кухня-гараж «Ж», каналізаційна яма «З», колонка «К», огорожа «N 1». Адреса: АДРЕСА_1 , набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, серія та номер: реєстровий No691, НСА 742431, виданий 29 червня 2022 року, видавник: Меленна Т.К., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, розмір частки: . Накладення арешту із забороною відчуження на вище перелічене нерухоме майно забезпечить належне виконання відповідачем рішення суду (у разі задоволення позову) та можливо сприятиме усвідомленню відповідачем своєї протиправної поведінки.
Згідно положень ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вказане, розгляд заяви в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України проводиться судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.
Відповідно п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Відповідно роз'яснень Пленум Верховного Суду України п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
Судом встановлено, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і пені за договором оренди (найму) автомобіля та витребування автомобіля, в якому просить суд : стягнути з ОСОБА_2 на свою користь загальну заборгованість та пеню по договору оренди (найму) автомобіля № 23/10/23 від 23 жовтня 2023 року у розмірі 3406,80 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день стягнення за період з 30 вересня 2024 року по 12 травня 2025 року; розірвати договір оренди (найму) автомобіля № 23/10/23 від 23 жовтня 2023 року; зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 автомобіль марки «КІА», модель «CEED» 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , ІНТЗ № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , видане ТСЦ 8046 у м. Києві 25 липня 2021 року, вартістю 9385,00 доларів США, у відмінному стані, без пошкоджень.
Ухвалою суду від 29 травня 2025 року провадження у вказаній справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання на 10 годину 00 хвилин 10 вересня 2025 року.
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Крім того, відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.
Судом встановлено, що у сторін існує спір щодо стягнення заборгованості і пені за договором оренди (найму) автомобіля № 23/10/23 від 23 жовтня 2023 року у розмірі 3406,80 доларів США та витребування автомобіля.
Проте, заходи забезпечення позову, які просить заявник вжити є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.
Крім того, заявник належним чином не обґрунтував заяву про забезпечення позову щодо існування ризику реалізації вказаного майна відповідачем чи третіми особами під час розгляду справи в суді.
При цьому, із вказаної заяви та приєднаних до неї доказів не вбачається наявність ризиків здійснення відповідачем будь-яких дій, направлених на відчуження спірного майна.
З врахуванням наведеного суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Відповідно ч. 10, 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 149 - 153, 258- 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Яковлєва Л.В.